Справа № 686/8757/20
Провадження № 2/686/3030/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
18 червня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.
при секретарі Антосєві В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Центростальконструкція про визнання права власності на квартиру , -
встановив:
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ПАТ Центростальконструкція про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доньками - спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 був її чоловіком.
20.10.1999 року між померлою ОСОБА_4 та ВАТ Центростальконструкція був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого продавець зобов`язувався видати ордер на вселення у квартиру та прописку після сплати 50% вартості, а після повної сплати, - передати квартиру покупцю. Також умови договору передбачали його нотаріальне посвідчення.
Після укладання цього договору, а саме 02.12.1999 року покупець ОСОБА_4 , її доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також її чоловік ОСОБА_3 прописалися (зареєструвалися) у цій квартирі. Згідно з довідкою від 13.04.2005 року № 199 ДП Хмельницьке спеціалізоване управління Стальконструкція № 129 ВАТ Центростальконструкція ОСОБА_4 повністю оплатила вартість квартири.
Після смерті ОСОБА_4 її доньки, намагаючись оформити спадщину на квартиру, а чоловік, - свідоцтво на частку у спільному майні подружжя, звернулися до нотаріуса. Проте, їм було відмовлено з огляду на те, що на цю квартиру було оформлено свідоцтво про право особистої власності від 16.12.2002 року на Дочірнє підприємство Хмельницьке спеціалізоване управління Стальконструкція № 129 ВАТ Центростальконструкція .
Оскільки, всі умови договору купівлі-продажу квартири від 20.10.1999 року ОСОБА_4 , як покупець, виконала, тому позивачі просять суд визнати договір купівлі-продажу квартири від 20.10.1999 року укладеним, а свідоцтво про право особистої власності від 16.12.2002 року, що видано на цю квартиру, - недійсним; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки та ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частки, як спадкоємцями, а за ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частки квартири.
Ухвалою суду від 14 квітня 2020 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 28 травня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 18 червня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ Центростальконструкція про визнання права власності на квартиру в частині вимог про визнання неійсним свідоцтва про право особистої власності від 16.12.2002 року, що видано на квартиру АДРЕСА_1 було залишено без розгляду.
В судове засідання представник позивачів не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачів, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача ПАТ Центростальконструкція який повідомлявся про час і місце слухання справи належним чином, в судове засідання не з`явився. У відповідності до ст. 223 ч. 4 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів - в порядку заочного розгляду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наданні докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом об`єктивно встановлено, що 20.10.1999 року між ОСОБА_4 та ВАТ Центростальконструкція (в подальшому перейменоване у ПАТ Центростальконструкція ) був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого продавець зобов`язувався видати ордер на вселення у квартиру та прописку після сплати 50% вартості, а після повної сплати, - передати квартиру покупцю. Також умови договору передбачали його нотаріальне посвідчення.
Після укладання цього договору, 02.12.1999 року покупець ОСОБА_4 , її доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також її чоловік ОСОБА_3 зареєструвалися у цій квартирі, що підтверджується довідкою № П-03-42318 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 16.09.2019 року.
Згідно з довідкою від 13.04.2005 року № 199 ДП Хмельницьке спеціалізоване управління Стальконструкція № 129 ВАТ Центростальконструкція ОСОБА_4 повністю оплатила вартість квартири.
Про належне та повне виконання договору свідчить факт реєстрації 02.12.1999 року та вселення у придбану квартиру покупця ОСОБА_4 та її сім`ї.
Отже, всі істотні умови договору купівлі-продажу сторонами були виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений ОСОБА_4 . Протягом всього часу з моменту укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_4 разом з позивачами відкрито володіють та користуються придбаним житлом, однак відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, на даний час право власності на спірну квартиру ні за ким не зареєстровано.
Згідно до вимог статті 47 Цивільного Кодексу УРСР (1963 року), який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу квартири, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Таким чином, оскільки при укладенні договору всі умови між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст. 657 ЦК України, що позбавляє можливості реалізовувати права власності квартиру, суд вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , укладений 20.10.1999 року між померлою ОСОБА_4 та ВАТ Центростальконструкція .
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 .
Встановлено, що позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 22 січня 1985 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
У період шлюбу ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Частиною третьою статті 368 Цивільного Кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої-другої статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, вимога ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 спірної квартири, яка є спільною сумісною власністю подружжя, обґрунтована та підлягає задоволенню.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 22.07.2019 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1261 ЦК України являються її рідні доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також чоловік ОСОБА_3 .
Згідно листа приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачого А.І. від 06.02.2020 року № 29/02-14, за даними спадкової справи № 1-2020, що заведена 15.01.2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями після померлої матері ОСОБА_4 , які належним чином прийняли спадщину у встановленому чинним законодавством порядку. Чоловік померлої ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини, але подав заяву про видачу свідоцтва на 1/2 частку нерухомого майна у спільному майні подружжя. В ході підготовки документів для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний об`єкт з`ясовано, що право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за померлою ОСОБА_4 не зареєстровано.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 16 ЦК У країни, колісна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права є визнання права.
Статтею 328 ЦК України, встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливав із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судовий збір по справі становить 840 грн. 80 коп., половину якого - 420 грн. 40 коп. сплатила ОСОБА_1 (за частину її вимог та вимог ОСОБА_2 ), тому згідно вимог ст. 141 ЦПК України, дана сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на її користь. Позивач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , тому решта судового збору 420 грн. 40 коп. за наслідками розгляду справи підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 16, 315, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265,280 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , від 20.10.1999 року укладений між Відкритим акціонерним товариством Центростальконструкція та ОСОБА_4 , дійсним.
Визнати ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , проживає: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Центростальконструкція (код ЄДРПОУ 01413709, адреса: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , проживає: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Центростальконструкція (код ЄДРПОУ 01413709, адреса: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 3) в дохід держави (Одержувач: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001) судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 18 червня 2020 року.
Суддя О.М. Палінчак
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2020 |
Оприлюднено | 19.06.2020 |
Номер документу | 89898099 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Палінчак О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні