КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД», адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться в банківських установах АТ «КБ «Земельний капітал» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; АТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які належать ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41698745), та зупинено видаткові операції за зазначеними рахунками за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди за сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД», адвокат ОСОБА_5 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Апелянт посилається на відсутність підстав для застосування такого обмежувального заходу відносно ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД», оскільки вказане товариство здійснює свою діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, його посадові особи не є стороною кримінального провадження, не перебувають у процесуальному статусі підозрюваних чи обвинувачених, а цивільний позов до ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» не заявлявся. Не погоджується представник і з висновками слідчого судді щодо можливості використання арештованого майна як доказу злочину, вважаючи, що стороною обвинувачення не доведено цих обставин. Доводи клопотання прокурора про відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України, апелянт вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Вказує представник і на своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що вони не викликалися в судове засідання, а ознайомилися із постановленим судом рішенням 18 листопада 2019 року.
Учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та його представника, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, то слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000000866 від 29 березня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1 та ч.3 ст. 209 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у продовж 2018-2019 років невстановленими особами створено ряд юридичних осіб з метою прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки.
В ході досудового розслідування встановлено, що підприємствами реального сектору економіки в період з 2018 року по теперішній час проводяться операції з відображення у податковій звітності нереальних фінансово-господарських операцій з реалізації та придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності з метою незаконного формування штучного податкового кредиту з ПДВ.
Використовуючи реквізити створених підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, відкриваючи для забезпечення злочинної діяльності та в подальшому використовуючи банківські рахунки в банківських установах, зазначені особи отримують готівкові кошти, які передають представникам реального сектору економіки. Для прикриття незаконної діяльності формуються та реєструються видаткові та податкові накладні по відображенню фіктивних оборудок, тобто, до офіційних документів вносяться завідомо неправдиві дані про нібито проведенні фінансово-господарські операції. Тим самим створюються документи «прикриття», що в подальшому призводить до штучного завищення податкового кредиту та валових витрат суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, з метою умисного ухилення від сплати податків.
В результаті аналізу фінансово-господарської діяльності зазначених суб`єктів господарювання встановлено, що вони: не мають виробничих потужностей та складських приміщень; не мають автотранспорту для перевезення вантажів; кількість співробітників на вказаних підприємствах 1-2 робітники, що фізично унеможливлює виконання договірних умов у задекларованих обсягах; наявність «пересортиці» (в документах бухгалтерського обліку зазначених СГД з ознаками фіктивності зазначається надходження одного виду товару, а в наступному підприємствами у облікових документах відображається реалізація іншого виду товару); мають однакові ІР-адреси та розрахункові рахунки в одних банківських установах, одні й ті самі особи підприємств є службовими особами відразу на декількох підприємствах, що свідчить про їх підконтрольність одній групі осіб.
Так, встановлено, що в схемі ухилення від сплати податків, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фіктивному підприємництві задіяні ряд підприємств, серед яких ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД».
Також встановлено, що відкриті рахунки в банківських установах, а саме: АТ «КБ «Земельний капітал» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; АТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які належать ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41698745).
Постановою прокурора від 25 жовтня 2019 року вказані банківські рахунки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42016000000000866.
В рамках даного провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначені банківські рахунки, з метою збереження речових доказів.
Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що грошові кошти, які знаходяться в банківських установах АТ «КБ «Земельний капітал» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; АТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які належать ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41698745), можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.
Таким чином, посилання апелянта на відсутність у арештованого майна ознак речового доказу спростовуються вище наведеними обставинами.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» є добросовісним набувачем майна, а його посадові особи не перебувають у статусі підозрюваних чи обвинувачених у кримінальному провадженні №42016000000000866, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою його забезпечення.
У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться в банківських установах АТ «КБ «Земельний капітал» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; АТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які належать ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41698745), та зупинено видаткові операції за зазначеними рахунками за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків,зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди за сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД», адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/325/2020 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2023 |
Номер документу | 89901043 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Присяжнюк Олег Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні