Ухвала

від 18.06.2020 по справі 571/183/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 червня 2020 року

м. Київ

справа № 571/183/14-ц

провадження № 61-8567ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Боюки Володимира Васильовича, на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району про визнання права користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування державного акта на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки, застосування наслідків нікчемності правочину, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Рокитнівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання права користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування державного акта на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (справа

№ 571/183/14-ц).

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки, застосування наслідків нікчемності правочину, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку (справа

№ 571/1665/14-ц).

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області

від 17 листопада 2014 року об`єднано справи № 571/1665/14-ц

та № 571/183/14-ц, присвоєно номер об`єднаній справі № 571/183/14-ц.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району про визнання права користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування державного акта на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволено.

Визнано право користування ОСОБА_1 на земельну ділянку площею

0,1908 га, розташовану на АДРЕСА_1 , на якій розміщена належна ОСОБА_1 будівля ангару - склад для кормів.

Відновлено порушене право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою площею 0,1908 га, розташованою на АДРЕСА_1 , на якій розміщена належна ОСОБА_1 будівля ангару - склад для кормів.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 0,1908 га, розташованою на АДРЕСА_1 , на якій розміщена належна ОСОБА_1 будівля ангару - склад для кормів.

Визнано недійсним та скасовано державний акт від 10 лютого 2010 року, виданий ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1908 га, для використання у комерційних цілях, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акта на земельну ділянку скасовано.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Боюки В. В. задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року в частині вирішення позовних вимог про визнання державного акта на земельну ділянку недійсним та його скасування, визнання незаконним рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 липня 2009 року № 194 Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га , визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2009 року, застосування наслідків нікчемності правочину скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,1908 га, відновлення порушеного права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою залишено без змін.

У червні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Боюки В. В. на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Боюки В. В. не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

До касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У поданій касаційній скарзі заявник ставить ряд питань, що не відповідає межам розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеним статтею 400 ЦПК України, та не узгоджується із повноваженнями суду касаційної інстанції, встановлених статтею 409 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Проте у касаційній скарзі заявник не зазначив передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про учасників справи.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки викладаючи вимогу про скасування рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року, заявник не зазначає яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі , або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

Про судовий збір від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2014 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 218 грн.

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд: визнати право користування земельною ділянкою, відновити порушене право на земельну ділянку, скасувати державний акт на земельну ділянку та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд: визнати незаконним рішення сільської ради, визнати недійсним та нікчемним договір купівлі-продажу земельної ділянки, застосувати наслідки нікчемності правочину, скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку.

З огляду на вимоги касаційної скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Боюка В. В. оскаржує рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у повному обсязі.

Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України Про судовий збір якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, судові рішення , які оскаржує заявник, свідчать про існування шести вимог немайнового характеру щодо визнання права користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування державного акту на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати .

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, при поданні позову судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 1 491,60 грн (1 218 грн * 0,2) * 6 = 1 491,60 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 2 923,20 грн ( 1 491,60 грн * 200% = 2 923,20 грн).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 923,20 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У зв`язку із наведеним, представнику ОСОБА_1 - адвокату Боюці В. В. необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України; підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи та документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Боюки Володимира Васильовича, на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець