Ухвала

від 04.06.2020 по справі 755/1969/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/1969/18

1-кс/755/2359/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100040000003 від 05.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.212 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду за погодженням прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , в межах вказаного кримінального провадження із клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.

Обґрунтовуючи внесене клопотання слідчий вказує, що четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені за №32018100040000003 від 05.01.2018 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що директор ПП « ОСОБА_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 спільно з головним бухгалтером ОСОБА_7 , та бухгалтером ОСОБА_8 , в період з 2014 по 2016 року звітуючи до ІНФОРМАЦІЯ_1 під час господарських взаємовідносин з рядом СГД, ухилились від сплати податку на додану вартість на суму 2891273 грн. та податку на прибуток на суму 3341179 грн., всього на загальну суму 6232452 грн., що підтверджується актом перевірки № 138/26-15-14-07-01-10/22795129 від 31.08.17 року.

Слідчий у клопотанні вказує, що відомості, які містяться в зазначених документах можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, та враховуючи, що іншим способом, ніж вилучення копій документів у банківських установах, отримати інформацію щодо руху коштів по рахункам зазначених СГД неможливо, виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу.

У судове засідання слідчий не з`явився. До суду надійшла заява слідчого в якій просить розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України судове засідання проводиться без виклику представників банківської установи, у володінні яких знаходяться речі і документи, а також без представників власників рахунків, з наведених слідчим підстав.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннямист. 132 КПК Українипередбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Враховуючи положення, закріплені у ст. 17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої"термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1, ч. 2ст. 159 КПК Українитимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 6 ч. 2ст. 160 КПК Україниу клопотанні зазначаються можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з ч. 5, ч. 6ст. 163 КПК Українислідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Так,подане клопотанняслідчого невідповідає вимогамч.2ст.160КПК України, зокрема подане клопотання не містить відомостей про: значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, оскільки у ході судового розгляду клопотання стало відомо, що рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.09.2019 року за позовом ПП « ОСОБА_5 » частково задоволено вимоги позивача та скасовано податкові повідомлення-рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були прийняті на підставі Акту перевірки від 31.08.2017 року. Згідно цього ж рішення, позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій з підприємствами.

Крім цього, відповідно доч. 7 ст. 163 КПК, слідчий суддя, суд в ухвалі про тимчасовий доступ до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Так, у поданому клопотанні, слідчий в обґрунтування вилучення оригіналів документів посилається на необхідність призначення почеркознавчих експертиз та судово-економічних експертиз, однак в матеріалах доданих до клопотання, відсутня постанова слідчого чи прокурора про призначення таких експертиз у вказаному кримінальному провадженню, тому на думку слідчого судді, стороною кримінального провадження не доведено наявність достатніх підстав вважати, що таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Слідчий суддя, аналізуючи обґрунтування слідчого з відповідністю до фабули кримінального правопорушення, приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване лише формально, будь яких доказів на підтвердження обставин, на які сторона кримінального провадження посилається у своєму зверненні слідчому судді не надано, а фактичні дані викладені у клопотанні суперечать матеріалам доданим до нього, у такому випадку потреби досудовогорозслідування невиправдовують такийступінь втручанняу праваі свободиособи,про якуідеться уклопотанні слідчого, а відтак клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131,132,159-160,161,162,163,542 КПК України, -

постановив:

у задоволенні клопотання слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100040000003 від 05.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя