Постанова

від 17.06.2020 по справі 409/1908/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Максименко О.Ю.

Доповідач -Коновалова В.А.

Справа № 409/1908/19

Провадження № 22-ц/810/322/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Єрмакова Ю.В., Луганської В.М.,

за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Розкішнянська сільська рада Лутугинського району Луганської області ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2020 року , ухвалене у складі судді Максименко О.Ю. в смт. Білокуракине Луганської області,

за позовом ОСОБА_1 до Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області про надання додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області про надання додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини , в обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Розкішне Лутугинського району Луганської області померла його мати ОСОБА_2 , яка за своє життя склала заповіт, яким заповіла позивачу все своє майно. До складу спадщини входить недоотримана за життя пенсія померлої. Інших спадкоємців крім позивача після смерті ОСОБА_2 немає.

Позивач до нотаріальної контори із заявою у встановлений законом строк не звертався, оскільки лише у квітні 2019 року дізнався про заповіт. Після цього він звернувшись до органів РАЦС, суду, отримав свідоцтво про смерть. Оскільки місце реєстрації позивача є с. Розкішне Лутугинського району Луганської області, яке знаходиться на окупованій території, то заяву про прийняття спадщини він зміг оформити лише 01 серпня 2019 року.

Позивач просив суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у двомісячний строк після набрання рішенням законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області про надання додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Суд першої інстанції, керуючись статтею 9-1 Закону України Про тимчасові заходи проведення антитерористичної операції , обґрунтував рішення тим, що місцем відкриття спадщини є Марківський район Луганської області, оскільки саме до Марківської державної нотаріальної контори надійшла перша заява, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкоємця ОСОБА_1 . До складу спадщини не входить нерухоме майно, яке перебуває на території Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області. Тому суд вважав, що Розкішнянська сільська рада Лутугинського району Луганської області не є належним відповідачем по даній справі. Позивач з заявою про заміну відповідача не звертався. Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни відповідача за ініціативою суду. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справ, порушення судом норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Марківська державна нотаріальна контора лише засвідчила підпис позивача на заяві до нотаріальної контори, на момент цієї нотаріальної дії шестимісячний строк для прийняття спадщини вже був пропущений, отже прийняти вказану заяву та відкрити спадкову справу у нотаріальної контори не має законних підстав, а тому положення статті 9-1 Закону України Про тимчасові заходи проведення антитерористичної операції не підлягають застосуванню до правовідносин щодо визначення додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року Розкішнянській сільській раді Лутугинського району Луганської області роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте від останньої не надійшло відзиву на апеляційну скаргу.

Представник позивача копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 24 квітня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 75).

Позивач та представник Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до ст. 1-1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинного ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки інших спадкоємців, окрім позивача, після смерті його матері ОСОБА_2 немає, відповідачем повинна виступати територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є Марківський район Луганської області, оскільки саме до Марківської Марківської державної нотаріальної контори надійшла перша заява, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкоємця ОСОБА_1 . Д ОСОБА_3 складу спадщини не входить нерухоме майно, яке перебуває на території Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що Розкішнянська сільська рада Лутугинського району Луганської області не є належним відповідачем у даній справі.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 14 червня 2019 року.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойваном В.І. 10 грудня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 11644.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою .

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Пунктами 6.1, 6.2 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Марківської державної нотаріальної контори з метою засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 10).

Державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори 01 серпня 2019 року засвідчений підпис Сільчева Олексія Івановича на заяві про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 з зазначенням адресата - до відповідних уповноважених органів, тим, кого це стосується - за належністю (а.с. 10). Дані обставини підтверджуються листом державного нотаріуса Марківської державної нотаріальної контори за вих. № 226/01-16 від 21 травня 2020 року, наданим на виконання ухвали Луганського апеляційного суду від 18 травня 2020 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори 01 серпня 2019 року у відповідності до вимог Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України був засвідчений лише підпис ОСОБА_1 на заяві про прийняття спадщини.

Проте, суд першої інстанції належним чином не надав правової оцінки заяві ОСОБА_1 про прийняття спадщини в силу норм ч. 1 ст. 89 ЦПК України, яка передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції у порушення вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, зокрема не перевірив наявність або відсутність спадкової справи стосовно померлої ОСОБА_2 у державній нотаріальній конторі, не з`ясував належним чином місце відкриття спадщини після смерті останньої, не з`ясував чи прийняв відповідач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку спадщину, а якщо не прийняв, то чи з поважних причин.

Відповідно до пункту 2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 21 травня 2020 року приватним нотаріусом Леденьовим І.С. заведена спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , місце заведення: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., дата заведення - 12 серпня 2019 року.

Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Леденьовим Іваном Сергійовичем листом від 18 листопада 2019 року № 2575/02-14 роз`яснено ОСОБА_1 , що він пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Із матеріалів справи вбачається, що останнім місцем проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є Луганська обл., Лутугинський р-н., с. Розкішне.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина 3 статті 1272 ЦК України).

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року зазначено, що суди відкривають провадження в такій справи у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особи відповідальних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Отже, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності спадкоємців або неприйняття ними спадщини, чи відмови від неї є територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1221 ЦК України в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення с. Розкішне Лутугинського району Луганської області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскільки останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 є Луганська обл., Лутугинський р-н., с. Розкішне, тобто населений пункт, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а спадкоємець ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини подав до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу, тому відповідно до вимог частини 1 статті 9-1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції місцем відкриття спадщини є Києво-Святошинський район Київської області.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2020 року в справі № 428/3413/17.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем у даній справі повинна виступати територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, проте помилково зазначив місцем відкриття спадщини Марківський район Луганської області.

За таких обставин колегія суддів вважає, що Розкішнянська сільська рада Лутугинського району Луганської області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є Києво-Святошинський район Київської області, а його територіальна громада в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області є належним відповідачем у справі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне. Відповідно до частини 3 статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства відноситься розумність строків розгляду справи судом. Положеннями частин 2, 3 статті 210 ЦПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 вересня 2019 року відкрито провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 01 жовтня 2019 року. Ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року призначено справу до судового розгляду на 31 жовтня 2019 року. Розгляд справи відкладено на 29 листопада 2019 року у зв`язку перебуванням судді у відрядженні.

Представником позивача на адресу суду першої інстанції 19 листопада 2019 року направлялось клопотання про розгляд справи призначеної на 29 листопада 2019 року без участі позивача та його представника (а.с. 32).

Проте, судом розгляд справи відкладено на 27 грудня 2019 року у зв`язку з неявкою представника відповідача, що підтверджується протоколом судового засідання від 29 листопада 2019 року (а.с. 35). Разом з тим, відповідачем у справі є Розкішнянська сільська рада Лутугинського району Луганської області, яка знаходиться на окупованій території України, явка представника ради судом не визнавалася обов`язковою.

Ухвалою від 27 грудня 2019 року позовна заяваОСОБА_1 до Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області залишена без руху.

При цьому, листом від 27 грудня 2019 року Білокуракинський районний суд Луганської області повідомляв представника позивача, що судове засідання відбудеться 26 лютого 2020 року.

Зазначені обставини свідчать про порушення судом розумних строків розгляду справи з огляду на те, що справа не є складною, предметом спору є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, представником позивача надавалось клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, суд під час розгляду справи не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, та судом відмовлено в позові з підстав того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. ст. 376 ЦПК України).

Оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є Києво-Святошинський район Київської області, тому колегія суддів вважає, що заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2020 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішення суду підлягає зміні лише шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2020 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 26 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Строк подання касаційної скарги під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст постанови складено 17 червня 2020 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.В. Єрмаков

В.М. Луганська