Постанова

від 18.06.2020 по справі 706/1953/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1039/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 706/1953/18 Категорія: 305010900 Олійник М. Ф. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Торопенко Н.М.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Росішки про виділення в натурі майнових паїв із пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства Розсішське , -

в с т а н о в и в:

У грудні 20198 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_1 -ХVI №261623 виданого Розсішською сільською радою 10 липня 2002 року має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства СВК Росішки в сумі 5 340 грн.

ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_1 -ХVI №000001 виданого Розсішською сільською радою 18 грудня 2017 року має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Росішки в сумі 7460 грн.

ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_1 -ХVI №261991 виданого Розсішською сільською радою 10 липня 2002 року має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства СВК Росішки в сумі 20 265 грн.

30 липня 2018 року відбулися загальні збори співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства Розсішське , в протоколі яких зафіксовано рішення про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, позивачам майнові паї в натурі конкретним майном, зі збереженням цілісності на загальну суму 32 842, або 0, 530%, а саме:

-трактор МТЗ-80, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 4 300 грн (інвентаризаційний № НОМЕР_3 ) порядковий №19;

-вантажний автомобіль ЗИЛ-554, 1989 року випуску, 04-49 після реєстрації в 2006 році д.н.з. НОМЕР_4 , вартістю 6000грн (інвентаризаційний №449), порядковий №82;

-котки ЗКВГ-1,4 (3 штуки) 1989 року випуску вартістю 146 грн (інвентаризаційний № НОМЕР_5 ), порядковий № НОМЕР_6 ;

-прицеп НОМЕР_7 ПТС-4-45, 1988 року випуску, вартістю 412 грн (інвентаризаційний №7), порядковий № НОМЕР_8 ;

-прицеп, 1991 року випуску вартістю 124 грн (інвентаризаційний №20), порядковий 243;

-плуг НОМЕР_9 -2-40, 1991 року випуску, вартістю 124 грн (інвентаризаційний № НОМЕР_10 ), порядковий № НОМЕР_11 ;

-культиватор ПШН-2,5, 1991 року випуску, вартістю 368 грн (інвентаризаційний №26а), порядковий № НОМЕР_12 ;

-сівалка СЗТ-3,6 1988 року випуску, вартістю 301 грн (інвентаризаційний №79), порядковий № НОМЕР_13 ;

-підживлювач НОМЕР_14 -08 1986 року випуску, вартістю 585 грн (інвентаризаційний № НОМЕР_15 ), порядковий № НОМЕР_16 ;

-трактор ПЕА-1.0 (навантажувач) 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_17 , вартістю 16600 грн (інвентаризаційний №38), порядковий №27;

-трактор СУФ-04 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_18 , вартістю 3000 грн (інвентаризаційний №520), порядковий №29.

Позивачі зверталися до відповідача, як до правонаступника КСП Розсішське , із заявами про виділення вказаного майна в натурі, однак останній відмовляється приймати їх заяви.

На підстави викладеного, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили суд зобов`язати сільськогосподарський виробничий кооператив Росішки виділити позивачам у власність із пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства Розсішське майнові паї в натурі зазначеним вище майном на загальну суму 32 84, або 0,530%.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачами не надано суду доказів з переліком усіх співвласників майна, доказів щодо звернення позивачів до всіх співвласників майна підприємства щодо виділу позивачам майна в натурі, доказів щодо наявності рішення усіх співвласників майна щодо виділу позивачам в натурі їх частки у майні. Позивачами до позовної заяви була долучена копія протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв КСП Росішське (СВК Росішки ) від 30.07.2018 року, у відповідності до якого позивачам було виділене майно, яке є предметом позову. Однак, зазначений протокол не може бути доказом наявності рішення усіх співвласників майна підприємства щодо виділу позивачам в натурі їх частки в майні. Як зазначено в протоколі, частка позивачів в пайовому фонді майна підприємства становить 33065 грн або 0,534 %, частка що одного учасника зборів - ОСОБА_4 становить 2051 грн або 0,03312 %, частка всіх учасників зборів становить 35116 грн або 0,56712%. Тому суд першої інстанції вважає, що збори з таким складом учасників не мали повноважень щодо виділення майна в натурі співвласникам майна.

Крім того, позивачами не надано доказів передачі на баланс СВК Росішки як правонаступнику КСП Розсішське майна, яке було віднесене до складу пайового фонду майна КСП Розсішське , не надано також і доказів припинення діяльності КСП Розсішське .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказують, що не погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважаючи, що воно є незаконним, необґрунтованим, а тому просили його скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що не подання доказів про кількість співвласників майнових паїв не залежали від позивачів, оскільки вони такою інформацією не володіють, а відповідач відмовився її надати до суду.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В апеляційній скарзі позивачами було заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції, однак зважаючи на те, що справа розглядається в порядку частини 13 ст. 7 ЦПК України, виклик сторін у судове засідання не відбувається.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає даним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_1 -ХVI №261623 виданого Розсішською сільською радою 10 липня 2002 року має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства СВК Росішки в сумі 5 340 грн.

ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_1 -ХVI №000001 виданого Розсішською сільською радою 18 грудня 2017 року має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Росішки в сумі 7460 грн.

ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_1 -ХVI №261991 виданого Розсішською сільською радою 10 липня 2002 року має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства СВК Росішки в сумі 20 265 грн.

З даних свідоцтв видно, що загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.01.2002 року становить 6 191 702 грн.

Відповідно до пункту 1.2. статуту Сільськогосподарського виробничого кооперативу Росішки , відповідач є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства Розсішське .

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 3 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).

Згідно з положеннями статті першої Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство колективне сільськогосподарське підприємство (далі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки .

Статтею п`ятою цього Закону визначено, що членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. В силу статті сьомої Закону об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції з господарського управління колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених (ч.ч.1-3 ст. 8 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство ).

Згідно з положеннями статті 9 даного Закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

В матеріалах справи не міститься відомостей про вихід позивачів із членів СВК Росішки , як відсутні і відомості про припинення юридичної особи КСП Розсішське .

Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв КСГП Розсішське (СВК Росішки ) від 30 липня 2018 року, на даних зборах були присутні 4 співвласника майнових паїв, загальний майновий пай присутніх на зборах осіб становить 0,56707 %. На даному засіданні вказані 4 особи ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (за дорученням представляв ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 (за дорученням представляв ОСОБА_1 ) одноголосно проголосували за виділення їм майна підприємства. Зокрема за позивачами майна, яке є предметом даного позову.

Протокол від 30 липня 2018 року не дає підстав для висновку про те, що громадяни-співвласники майнових паїв надали свою згоду на виділення позивачу майна у натурі з огляду на те, що на зборах не були присутні всі співвласники, а були присутні лише ті особи, яким і виділялося дане майно.

Колегія суддів, враховує при цьому, що навіть, за відсутності у суду інформації про всіх співвласників майнових паїв, виходячи із даних протоколу загальних зборів питома частка майнових прав, яка належить позивачем є досить незначною, що в свою чергу підтверджує, що загальні збори відбулись у відсутність більшості майнових пайовиків.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що рішення про припинення їх членства в даному підприємстві не вирішувалось взагалі.

Таким чином, враховуючи те, що протокол не є рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв про надання згоди на виділення в натурі майна позивачам, колегія суддів погоджується з тим, що позовні вимоги є безпідставними та передчасними, оскільки лише в разі неможливості досягнення співвласниками згоди на виділення майнового паю у натурі, спір може бути вирішений судом.

Розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначають у апеляційній скарзі заявники.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді