Постанова

від 18.06.2020 по справі 923/839/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/839/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явивися;

від відповідача - не з`явивися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від „03» січня 2020р., повний текст якого складено та підписано „13» січня 2020р.

у справі № 923/839/19

за позовом Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання права комунальної власності на земельні ділянки,

головуючий суддя - Немченко Л.М.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року Малокопанівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач ) про визнання права комунальної власності територіальної громади Малокопанівської сільської ради Голопристанського району на земельні ділянки з кадастровими номерами 6522383800:03:001:0032 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 20,0 га; 6522383800:03:001:0006 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 46,1995га; 6522383800:03:001:0008 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 30,8005га; 6522383800:03:001:0134 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 32,0000 га; 6522383800:03:001:0133 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 12,0015 га.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що йому стало відомо, що відповідачем оголошено земельні торги щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6522383800:03:001:0134 площею 32,0000 га та 6522383800:03:001:0133 площею 12,0015 га.

Право оренди на вказані ділянки виставлене на земельні торги у вигляді аукціону, якому визначений №18268, який має відбутись 27.06.2019. Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522383800:03:001:0133 площею 12,001515 га сформоване як лот №35216. Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522383800:03:001:0134 площею 32,0000 га сформоване як лот №35217.

Наказом Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області від 19.03.2019 №50 Про проведення електронних земельних торгів затверджено розроблені ФОП Дімітровим Михайлом Семеновичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 32,0000 га для сінокосіння і випасання худоби із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для продажу права оренди на неї на земельних торгах та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,001515 га для сінокосіння і випасання худоби із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для продажу права оренди на неї на земельних торгах.

Виставлено на електронні земельні торги окремими лотами права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, визначені у додатку 1 до цього наказу.

За вищевказаним наказом визначено наступні умови:

1) стартову ціну лотів (стартовий розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками) на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

2) крок торгів у розмірі 0,5% стартового розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками;

3) розмір гарантійного внеску на рівні 5% стартового розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками.

Затверджено наступні умови продажу прав оренди на земельні ділянки:

1) термін оренди - 7 років;

2) розмір річної орендної плати - на рівні затвердженого стартового розміру річної орендної плати, збільшеного на відповідну кількість кроків торгів (визначається за результатами електронних земельних торгів на підставі протоколу торгів);

3) користування земельними ділянками в охоронних зонах навколо (вздовж) об`єктів енергетичної системи (об`єктів зв`язку, транспорту, культурної спадщини тощо) в режимі обмеженої господарської діяльності (при наявності охоронних зон);

4) укладання договору сервітуту та здійснення реєстрації права земельного сервітуту у державному реєстрі речових прав (при наявності охоронних зон);

5) використання земельних ділянок з урахуванням статті 37 Закону України Про охорону земель (якщо склад угідь на земельній ділянці представлений пасовищами).

Відшкодування витрат на підготовку лотів до проведення електронних земельних торгів та виплата винагороди виконавцю торгів у сумі 50% річної плати за користування земельними ділянками, але не більше 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покладаються на переможця електронних земельних торгів за відповідним лотом.

З метою виконання положень Закону України № 2498-V від 10.07.2018 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні позивач звернувся до державного реєстратора Херсонської міської ради з метою приведення у відповідність до вимог Закону записів в реєстрі щодо ділянок які сформовані на землях колективної власності колишнього ВАТ ім Кірова.

Рішенням від 04.07.2019 № 47618655 було зупинено розгляд заяви у зв`язку з поданням державним реєстратором запиту до ДЗК.

Рішенням від 01.08.2019 р. № 48053999 було відмовлено у державній реєстрації прав з посиланням на те що ділянки належать до державної власності.

Позивач вважає, що твердження відповідача про те що ділянки 6522383800:03:001:0032 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 20,0га; 6522383800:03:001:0006 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 46,1995га; 6522383800:03:001:0008 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 30,8005га; 6522383800:03:001:0134 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 32,0000 га; 6522383800:03:001:0133 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 12,0015 га є безпідставним та спростовується графічним матеріалом на якому співставлені межі земельної ділянки колективної власності з кадастровими номерами ділянок.

Позивач доводить, що відповідач не бажає втрачати контроль над землями, що знаходяться за межами населених пунктів, у зв`язку з чим він звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 145 Конституції України, ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 318, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.01.2020 (суддя Немченко Л.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області правомірно розпоряджувався спірними земельними ділянками. Норми п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України регулює правовідносини, які склалися після 01.01.2019, тобто у випадку припинення колективних сільськогосподарських підприємств після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні землі цих підприємств переходять до територіальних громад. Щодо земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені до 01.01.2019, то їх передача можлива на підставі прийнятого нормативно-правового акту, який би визначив порядок передачі таких земель з державної власності до комунальної. На день розгляду справи такий нормативно-прововий акт органами виконавчої влади не приймався.

Крім того, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство ім. Кірова, яке припинило свою діяльність 22.12.2008 не є колективним сільськогосподарським підприємством, тому землі, які воно використовувало не можуть бути передані до комунальної власності територіальної громади за правилами п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Малокопанівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення Господарського суду Херсонської області від 03.01.2020р. у справі №923/839/19, ухвалити нове рішення та визнати право комунальної власності територіальної громади Малокопанівської сільської ради Голопристанського району на земельні ділянки з кадастровими номерами 6522383800:03:001:0032 цільове призначення 01.02(для ведення фермерського господарства) площа 20,0 га; 6522383800:03:001:0006 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 46,1995га; 6522383800:03:001:0008 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 30,8005га; 6522383800:03:001:0134 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 32,0000 га; 6522383800:03:001:0133 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 12,0015 га.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесені оскаржуваного рішення господарським судом було допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, а саме:

- помилковість висновків суду, що ГУ Держгеокадастру в Херсонській області правомірно розпоряджався спірними земельними ділянками, оскільки вважав, що їх було зареєстровано до 01.01.2019. що не відповідає інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме застосвування закону, який не підлягає застосуванню;

- висновок господарського суду про те, що ВАТ ім. Кірова не є колективним підприємством є надуманим та суперечить інформації з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- Державний акт на право колективної власності на землю від 16.08.2000 серії ХС №1 на теперішній час не скасований, отже є чинним, з 01.01.2019 після набрання чинності п.21 Перехідних положень ЗК України остаточно врегульовано питання щодо земель колективної вланості та віднесено їх до комунальної власності територіальних громад;

- рішенням державних реєстраторів та діями ГУ Дергеокадастру, що незаконно заволодів зазначеними земельними ділянками, порушено законні права та законні інтереси позивача, як законного правонабувача на земельні ділянки, які знаходяться у колективній власності ВАТ ім. Кірова, на підставі державного акту на право колективної власності на землю, виданого Малокопанівською сільською радою народних депутатів від 16.08.2000 серії ХС №1, згідно рішення Малокопанівської сільської ради народних депутатів від 26.07.2000 №39.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від „03» січня 2020р. у справі № 923/839/19; призначено розгляд апеляційної скарги Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до розгляду на 09 квітня 2020 року о 10:30 год.

02.03.2020 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив у задоволенні вимог апеляційної скарги Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області відмовити у повному обсязі, а рішення Господарського суду Херсонської області від 03.01.2020 по справі №923/839/19 залишити без змін.

06.04.2020 року від ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.

Разом з тим, в зв`язку з введенням з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та запровадження на всій території України надзвичайної ситуації строком на 30 днів, до 24 квітня 2020 року, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 року повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, призначений на 09.04.2020 о 10:30 год. не відбудеться; про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

21.04.2020 від Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області надійшло клопотання про розгляд справи без представника сільської ради. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №923/839/19 відбудеться 18.06.2020 року о 10:30 год.

18.06.2020 від ГУ Держгеокадастру в Херсонській області до суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку із значною завантаженістю представника.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія зазначає, що відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020р., присутність сторони в судовому засіданні 18.06.2020р. не визнавалась обов`язковою.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про перенесення розгляду справи та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаного представника.

В судове засідання 18.06.2020р. представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час апеляційного перегляду, на території Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області здійснювало діяльність Відкрите акціонерне товариство ім. Кірова (код ЄДР 00413512). Згідно запису в реєстрі Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 22.12.2008, номер запису: 14881170003000254 ВАТ ім. Кірова (код ЄДР 00413512) припинене.

Згідно з державним актом на право колективної власності на землю від 16 серпня 2000 року серія ХС реєстраційний номер 1, виданим на підставі рішення Малокопанівської сільської ради народних депутатів від 26.07.2000 р. № 39 ВАТ ім.. Кірова (код ЄДР 00413512) в колективну власність передано 6287,2 га земель.

Після розпаювання частини земель колективної власності на території ВАТ ім. Кірова (код ЄДР 00413512) залишились земельні ділянки, зокрема:

- 6522383800:03:001:0032 цільове призначення 01.02 (ведення фермерського господарства) площа 20,0 га;

- 6522383800:03:001:0006 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 46,1995 га;

-6522383800:03:001:0008 цільове призначення 01.02 (для ведення фермерського господарства) площа 30,8005га;

-6522383800:03:001:0134 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 32,0000 га;

-6522383800:03:001:0133 цільове призначення 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби) площа 12,0015 га.

Рішенням Малокопанівської сільської ради Голопристанського району від 23.04.2019 вирішено надати в оренду земельні ділянки, що залишилися від колективного сільськогосподарського підприємства ВАТ ім. Кірова та відповідно до вказаного вище Закону вважаються власністю громади, на території яких вони розташовані. Приймаючи зазначене рішення, позивач вважав, що за правилами 21 Перехідних положень Земельного кодексу України вищевказані земельні ділянки віднесені до комунальної власності, а він є розпорядником зазначених земель.

Протягом 2018-2019 років Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області провело земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення кадастрові номери 6522383800:03:001:0032, 6522383800:03:001:0006, 6522383800:03:001:0008, 6522383800:03:001:0134, 6522383800:03:001:0133, вважаючи, що зазначені земельні ділянки є державною власністю.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовним вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Сільські, селищні, міські, районні в містах ради мають право:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об`єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об`єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;

3) мати об`єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно за Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , ч.4 ст.122 Зеемльного кодексу України та Положення про Головне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 ( в редакції наказу Держеокадастру від 20.02.2020 №53), з 01.01.2013 Головне управління Дергеокадастру у Херсонській облсті є розпорядником та орендодавцем земель державної влансоті сільськогосподарського призначення на території Херсонської області.

За приписами статті 3 Земельного кодексу України (в редакції 1999 року) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Згідно зі статтею 5 ЗК України (в редакції 1999 року) земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до рішення Малокопанівської сільської Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 26 липня 2000 року № 39 Відкритому акціонерному товариству імені Кірова передано у колективну власність 6287,2 га земель для сільськогосподарського використання, у зв`язку з чим видано Державний акт на право колективної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 16.08.2000 року за № 1.

Відповідно до указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські акціонерні товариства були реформовані на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення їх членам право вільного виходу цих підприємств із земельними частками.

22.12.2008 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 14881170003000254 про припинення діяльності юридичної особи Відкритого акціонерного товариства імені Кірова (код ЄДРПОУ 00413512), без утворення інших юридичних осіб-правонаступників.

Законом України № 2498-V від 10.07.2018 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні внесено зміни до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, визначено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Закон України № 2498-V від 10.07.2018 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні набув чинності з 01.01.2019. Зазначеним законом змінений розпорядник відповідних земель з 01.01.2019.

Відповідно до Державного акту на право колективної вланості на землю серії ХС, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної влансоті на землю 16.08.2000р. за №1, землі сільськогосподарського використання загальною площею 6287,2 га передано у колективну власність відкритому акціонерному товариству (ВАТ), а не колективному сількогосподарському товариству (КСП).

Проте, враховуючи те. що землі були передані саме відкритому акціонерному товариству, положення п.21 Перехідних положень ЗК України в даному випадку не може використовуватись, як правова підстава переходу прав до органу місцевого самоврядування, адже колективні сількогосподарські підприємства та відкриті акціонерні товариства є різними організаційно-правовими формами діяльності суб`єктів господарювання, правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності яких врегульовані окремими нормативно-правовими актами.

Земельний кодекс України 1990 року втратив чинність у зв`язку з прийняттм у 2001 році нового Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 78 ЗК України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі Укаїни, крім земель комунальної та приватної власності.

Прикінцевими положеннями Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від ь06.09.2012 №5245-VI було визначено, що: З дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

4. У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

5. Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

6. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

7. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 151 ч. 4 ст. 122 ЗК України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів на території Херсонської області.

Згідно з довідками з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельні ділянки щодо яких виник спір, станом на 01.01.2016 відносились до земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у запасі, тобто, беручи до уваги положення частини 2 статті 19 ЗК України, не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб.

В подальшому, відповідно до положень ст.79-1 ЗК України відбулось формування вказаних земельних ділянок як окремих об`єктів цивільних прав, з відповідним визначенням їх площ, встановлення меж та присвоєння кадастрових номерів із внесенням до Державного земельного кадастру, в якому вони визначені як землі державної власності.

Відповідно до відомостей про державну реєстрацію в ДЗК земельні ділянки площею 46,1995 (присвоєно кадастровий номер 6522383800:03:001:0006) та площею 30,8005 (присвоєно кадастровий номер 6522383800:03:001:0008) були зареєстровані 04.11.2014 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 07.10.2014; земельна ділянка площею 20,0000 га зареєстрована 27.02.2014 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 05.11.2012 (присвоєно кадастровий номер 6522383800:03:001:0032), а земельні ділянки площею 32,0000 га (присвоєно кадастровий номер 6522383800:03:001:0134) та площею 12,0015 га (присвоєно кадастровий номер 6522383800:03:001:0133) зареєстровані 08.12.2017 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 14.09.2017.

Враховуючи наведене, розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 6522383800:03:001:0134, 6522383800:03:001:0133, 6522383800:03:001:0032, 6522383800:03:001:0008 та 6522383800:03:001:0006 правомірно віднесено до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Таким чином, судова колегія погоджується з вірним висновком господарського суду, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області правомірно розпоряджувався спірними земельними ділянками.

Норми п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України регулює правовідносини, які склалися після 01.01.2019, тобто у випадку припинення колективних сільськогосподарських підприємств після набрання чинності Законом землі цих підприємств переходять до територіальних громад.

Щодо земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені до 01.01.2019, то їх передача можлива на підставі прийнятого нормативно-правового акту, який би визначив порядок передачі таких земель з державної власності до комунальної.

На день розгляду справи такий нормативно-прововий акт органами виконавчої влади не приймався.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство ім. Кірова, яке припинило свою діяльність 22.12.2008 не є колективним сільськогосподарським підприємством, тому землі, які воно використовувало не можуть бути передані до комунальної власності територіальної громади за правилами п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Колегією суддів не приймаються посилання скаржника, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також порушення законних прав та законних інтересів позивача, як законного правонабувача на спірні земельні ділянки.

Колегія суддів зазначає, що із завдань господарського судочинства, викладених у частині першій статті 2 Господарського процесуального кодексу України та зі змісту статті 16 Цивільного кодексу України випливає, що суд, вирішуючи господарський спір, з`ясовує чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічний підхід застосовується і в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, щодо того, що особа, яка скаржиться на порушення права на власність, повинна, перш за все, продемонструвати, що таке право існувало або існує ( ІНФОРМАЦІЯ_1 v. the Czech Republic, § 38; Des Fours Walderode v. the Czech Republic (ухв.); Zhigalev v. Russia, § 131). При цьому таке підтвердження та ідентифікація прав власності є необхідним для національної правової системи, а заявник повинен встановити точний характер цього права в національному законодавстві та його права користуватися ним (Dobrowolski and Others v. Poland (ухв.), § 28).

Таким чином, суд приходить до висновку висновку про те, що встановлення питання щодо наявності порушеного права знаходиться у нерозривному зв`язку з встановленням факту набуття спірних земельних ділянок у комунальну власність.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що передача земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені до 01.01.2019, можлива на підставі прийнятого нормативно-правового акту, який би визначив порядок передачі таких земель з державної власності до комунальної . Разом з тим, на день розгляду справи такий нормативно-прововий акт органами виконавчої влади не приймався.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази про передачу до комунальної власності спірних земельних ділянок.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність порушеного права Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог у даній справі.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (Справа Мала проти України , заява № 4436/07, рішення від 03.07.2014, пункт 49).

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. в ч.4 статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на cкаржника, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 03.01.2020р. у справі №923/839/19 без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „19» червня 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький