Постанова

від 19.06.2020 по справі 908/59/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2020 року м.Дніпро Справа № 908/59/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 (суддя Горохов І.С.; повне рішення складено 16.03.2020) у справі № 908/59/20

за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяоблнерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж, м. Бердянськ, Запорізької області

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов , м. Бердянськ, Запорізької області

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяоблнерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов вартості не облікованої електричної енергії в сумі 14223,12 грн.

Позов мотивований порушенням відповідачем пунктів 3.1 і 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, допущеним внаслідок самовільного підключення навантаження освітлення житлового багатоповерхового будинку до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/59/20 позов задоволено.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж суму боргу за недовраховану електроенергію у розмірі 14223,12 грн і витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю факту самовільного підключення відповідачем навантаження освітлення житлового багатоповерхового будинку до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії, що є порушенням пунктів 3.1, 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, і є підставою для відшкодування вартості нарахованої необлікованої електричної енергії.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/59/20 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга, з урахуванням доповнень до неї, мотивована неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим місцевий господарський суд ухвалив неправомірне рішення.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд необґрунтовано не прийняв до уваги лист Національної комісії з питань електроенергетики України № 520/20/7-20 від 14.01.2020, в якому зазначено, що складені Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго акти про порушення Правил користування електричною енергією є безпідставними та підлягають анулюванню. За висновком скаржника, вказаний лист і є рішенням Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України з розгляду його скарги на дії позивача зі складення актів про порушення Правил користування електричною енергією.

Скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні керувався нормами Правил користування електричною енергією та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, які внаслідок прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постанови від 14 березня 2018 року № 312 втратили свою чинність на момент складання і розгляду акту про порушення на засіданні комісії.

Скаржник вважає, що задоволення позову у справі № 908/59/20 про стягнення з нього грошових коштів за недовраховану електричну енергію за актом № 00001000 від 07.06.2018 порушує визначений статтею 61 Конституції України принцип заборони подвійного притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки на відповідача складено два протоколи (№ 00001000 від 07.06.2018 і № 00000991 від 07.06.2018) за порушення Правил користування електричною енергією на об`єкті по вул. Короленка, 84, у м. Бердянськ, Запорізької області, в той час як за порушення зафіксоване актом № 00000991 від 07.06.2018 він притягнутий до відповідальності за наслідком розгляду господарським судом справи № 908/3056/19.

Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає протиправним притягнення його до відповідальності за порушення Правил користування електричною енергією, зафіксоване актом № 00001000 від 07.06.2018.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго заперечує проти її доводів, просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач заперечує доводи скаржника щодо безпідставного складення акта № 00001000 від 07.06.2018 і необхідності його анулювання, які ґрунтуються на листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 520/20/7-20 від 14.01.2020, оскільки зазначений лист на переконання позивача носить інформативний характер та не містить владних приписів, тому що обов`язковими до виконання відповідно до положень статті 21 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є саме рішення Регулятора, надані суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Позивач підтверджує, що у відповідача з 08.06.2018 по 04.06.2019 були наявні опломбовані вузли обліку, тому розрахунок за порушення зафіксоване актом № 00001000 від 07.06.2018 здійснений за період з 19.07.2017 по 07.06.2018.

Позивач не погоджується з доводами скаржника щодо притягнення його до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки правопорушення зафіксовані актами № 00000991 від 07.06.2018 і № 00001000 від 07.06.2018 є різними, тому притягнення до відповідальності за викладене в акті № 00000991 порушення не звільняє відповідача від відповідальності за порушення зафіксоване актом № 0000100 від 07.06.2018.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Чус О.В. (доповідач), суддів Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П. відкрито провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/59/20.

Розгляд скарги вирішено провести в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Представниками виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж 07.06.2018 проведено перевірку електроустановок багатоквартирного житлового будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов , що знаходиться по вул. Короленко, 84, у м. Бердянськ, Запорізької області.

Під час проведення перевірки електроустановок відповідача представниками позивача виявлено порушення пунктів 3.1, 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії; самовільне підключення електропроводки напруги освітлення житлового багатоквартирного будинку до електричної мережі енергопостачальника за відсутністю договору про постачання електричної енергії .

За результатом перевірки представниками позивача складено акт про порушення № 00001000 від 07.06.2018.

У пункті 6 акту вказано, що споживач не надав паспортні данні всіх наявних струмоприймачів, не надав можливості для складання переліку встановлених струмоприймачів перевіривши їх потужність. У зв`язку з відсутністю договірних відносин між позивачем та відповідачем, величина дозволеної потужності в акті не вказана.

У пункті 10 акту зазначено про запрошення споживача або уповноваженої ним особи на засідання комісії з розгляду актів на 04.07.2018.

Акт № 00001000 від 07.06.2018 підписаний представником споживача Бойко О.В. із зауваженнями, а саме: Не згоден. Вимірювання не проводилося. Паспорта струмоприймачів не вимагали .

Другий екземпляр акту вручений представнику споживача після його складання.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 00001000 від 07.06.2018, оформленому протоколом № 51 від 04.07.2018, прийнято рішення перенести засідання комісії на 08.08.2018 о 10:00. Представник споживача приймав участь у засіданні комісії, другий примірник протоколу отримав.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 00001000 від 07.06.2018, оформленому протоколом № 51/1 від 08.08.2018, прийнято рішення перенести засідання комісії на 06.09.2018 о 10:00. Представник споживача приймав участь у засіданні комісії. Протокол не підписав, другий примірник протоколу отримав 09.08.2018 і заявив клопотання про виклик на наступне засідання персонал постачальника, який складав акт та надати приміщення для розміщення співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов .

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 00001000 від 07.06.2018, оформленому протоколом № 51/3 від 06.09.2018, прийнято рішення перенести засідання комісії на 20.09.2018 о 10:00 . Представник споживача приймав участь у засіданні комісії, протокол отримав.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 00001000 від 07.06.2018, оформленому протоколом № 51/4 від 20.09.2018, вирішено визнати акт про порушення правомірним, формулювання виду порушення відповідним Методиці визначення обсягу вартості електричної енергії, що дає підстави для її застосування. Вирішено виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії по акту згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006, зі змінами і доповненнями постанови НКРЕ № 154 від 08.02.2007, № 1384 від 18.12.2008, № 1338 від 14.10.2010 , по пункту 2.6 за порушення зазначене у підпункті 5 пункту 2.1 (самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії; самовільне підключення електропроводки напруги освітлення житлового багатоквартирного будинку до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії) за період з 19.07.2017 по 07.06.2018 у кількості 8468 кВт/год. на суму 14223,12 грн.

Невиконання відповідачем в добровільному порядку рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом № 51/4 від 20.09.2018, а саме - несплата обсягу вартості недоврахованої електричної енергії по акту № 00001000 від 07.06.2018 про порушення споживачем ОСББ Азов Правил користування електричною енергією стало підставою для пред`явлення позову.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За змістом положень статті 1 Закону України Про електроенергетику споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Статтями 26, 27 вказаного Закону встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ) також визначено споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Пунктом 1.3 ПКЕЕ втановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з пунктом 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Підпунктом 1 пункту 10.2 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).

За змістом вищенаведених норм користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору. В той же час, станом на момент виникнення спірних правовідносин, договір на постачання електричної енергії між сторонами у даній справі не укладений.

Положеннями статей 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності становлять права володіння, користування та розпорядження власником належним йому майном, які власник реалізує на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом частини 2 статті 382 та статті 385 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтями 1, 4, 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2018 під час розгляду справи № 916/782/17.

Слід зазначити, що при зміні форми управління багатоквартирним житловим будинком договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку укладається з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з попереднім споживачем.

Відповідно до статті 1212 Цивільного України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої, правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Згідно із частиною 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки сторони не перебувають між собою у договірних відносинах, позивач цілком обґрунтовано заявив позов на підставі положень статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частини 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України).

Разом з тим, термін споживач електричної енергії необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

З урахуванням вищезазначеного Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Азов , як споживач електричної енергії , навіть без укладення договору на електропостачання все одно зобов`язане оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 по справі № 904/3692/18, від 15.08.2018 по справі № 911/1694/17, від 10.05.2018 по справі № 906/857/16.

Згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пункт 6.42 Правил передбачає, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43 Правил).

Відповідачем не оскаржено у встановленому законом порядку протокол засідання комісії про застосування фінансових санкцій, складеного за результатом розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 00001000 від 07.06.2018.

Доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд у своєму рішенні керувався нормами ПКЕЕ та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, які втратили свою чинність на момент складання акту про порушення і його розгляду на засіданні комісії, апеляційний господарський суд відхиляє, з огляду на наступне.

Акт про порушення № 00001000 складено представниками позивача 07.06.2018. Разом з тим постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 Про затвердження Правил користування електричною енергією втратила свою чинність 11.06.2018 на підставі прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постанови № 312 від 14.03.2018 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії .

Тобто на момент складання представниками позивача акту про виявлене відповідачем порушення, позивач керувався чинними ПКЕЕ в редакції постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28.

Крім того, Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ від 04.05.2006 № 562, на підставі якої комісія з розгляду акта про порушення ПКЕЕ здійснила нарахування вартості електричної енергії, втратила чинність 27.07.2019.

Отже, як на дату виявлення та фіксації порушення - 07.06.2018 (акт про порушення № 00001000) так і на дату засідання комісії з розгляду акта № 00001000 про порушення ПКЕЕ - 20.09.2018 (протокол № 51/4), позивач керувався чинними ПКЕЕ та Методикою.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 520/20/7-20 від 14.01.2020, як на підставу відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до положення Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, комісія для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій; рішення, прийняті комісією, оформлюються постановами і розпорядженнями та є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій. Отже, лист комісії, на який посилається позивач, не носить обов`язкового характеру і має оцінюватися з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.06.2019 по справі № 917/1503/18.

Доводи скаржника про порушення конституційного принципу заборони притягнення особи до подвійної юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що на його думку сталося внаслідок ухвалення Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго рішень по порушенням Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Азов зафіксованими актами № 00000991 від 07.06.2018 і № 00001000 від 07.06.2018, апеляційний господарський суд відхиляє, оскільки зафіксовані у вказаних актах правопорушення мають різну кваліфікацію, тобто є відмінними одне від одного.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, покладених в основу судового рішення у цій справі, а тому відхиляються апеляційним господарським судом.

При цьому апеляційний господарський суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Pronina v. Ukraine (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Азов на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/59/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/59/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.06.2020.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова