Постанова

від 18.06.2020 по справі 910/9920/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020 року м.Дніпро Справа № 910/9920/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року, ухвалене суддею Мілєвою І.В., у справі № 910/9920/19

за позовом АТ КБ "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: ТОВ "Проектно - будівельна компанія "Фронтекс", м. Дніпро

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Київ

про стягнення 133 333, 32 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - АТ КБ "Приватбанк" звернувся до ТОВ "ПБК "Фронтекс" та ОСОБА_1 із позовом про солідарне стягнення на користь АТ КБ "ПриватБанк" 133 333, 32 грн. заборгованості за кредитом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2019 року у справі №910/9920/19 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено повністю.

Суд стягнув солідарно з ТОВ "ПБК "Фронтекс" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 133 333, 32 грн. заборгованості за кредитом.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач-2 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року у справі № 910/9920/19 скасувати частково в частині задоволення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до відповідача 2 ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити АТ КБ "ПриватБанк" в задоволенні позовних вимог до відповідача -2 ОСОБА_1 .

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом не було досліджено та обґрунтовано у своєму рішенні факт укладання відповідачем договору поруки, оскільки відповідач не підписував цей договір, а надані банком роздруківки з банківської системи не є доказом укладання договору.

Апелянт вважає, що на момент нібито підписання ним договору поруки, між позивачем за позичальником не було укладено ніяких кредитних угод, оскільки Анкета -заява про приєднання до Умов та Правил надання послуги КУБ був підписаний Відповідачем 1 лише через 12 хвилин після укладання договору поруки.

На думку апелянта, суд не надав оцінки тому, що договір поруки від імені банку підписаний невідомою особою, оскільки згідно роздруківки щодо ЕЦП, підтверджено особистий ключ ОСОБА_1 на договорі і Технологічний ключ МСБ, що займає посаду Кредитные договора обеспечения по продукту КУБ . Проте, жодного доказу на підписання угоди від імені банку будь-якою особою, яка не є Головою правління, позивачем не надано.

Апелянт посилається на те, що суд порушив норми процесуального права, оскільки не вирішив клопотання відповідача про виключення договору поруки з числа доказів по справі з підстав його недостовірності.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до відповідача 2, як поручителя.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року, у справі № 910/9920/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Пунктом 11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 306 Господарського процесуального кодексу України, судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

31.03.2020 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020року призначено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року, ухвалене суддею Мілєвою І.В., у справі № 910/9920/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно - будівельна компанія «Фронтекс» (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - заява) (а.с. 21-22). Відповідно до заяви відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умов), які розміщені на сайті ПриватБанку http://privatdank.ua.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Таким чином 04.06.2018 між відповідачем-1 та позивачем було укладено кредитний договір № Б/Н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.1. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50000 до 1000000 грн. (п. 3.2.8.2. Умов).

11.06.2018 року на підставі укладеного договору, позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 200000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 30).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Пунктом 3.2.8.3.1.3. Умов передбачено, що клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Відповідно до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Клієнт взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з моменту видачі коштів.

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (пункт 1.5. Заяви).

04.06.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № POR1528119638057 (далі - договір поруки, Угода 2), предметом якого є надання поруки поручителем за виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно - будівельна компанія «Фронтекс» за угодами-приєднаннями до:

1.1.1 розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4,0% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, що належить йому на праві власності (п.1.2 договору поруки).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом (ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, порука припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельна компанія "Фронтекс" та ОСОБА_1 із позовом про солідарне стягнення 133 333,32 грн. заборгованості за кредитом, позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" посилався на неналежне виконання відповідачем-1, як позичальником, умов договору банківського обслуговування № б/н від 04.06.2018 в частині повернення кредиту. Оскільки виконання позичальником умов договору було забезпечено договором поруки з відповідачем 2, то позивач просив стягнути суму боргу солідарно з позичальника та поручителя.

Задовольняючи позовні вимоги, та стягуючи суму кредитної заборгованості солідарно з позичальника та поручителя, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 1 не були виконанні свої зобов`язання в частині повернення кредиту, а оскільки виконання зобов`язання боржником було забезпечено договором поруки, укладеним з відповідачем 2, то сума заборгованості підлягає стягненню солідарно з боржника та поручителя.

При цьому, суд зазначив, що договір поруки зі сторони відповідача 2 було підписано ЕЦП.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Укладений Банком та Товариством у справі договір є змішаним за своєю правовою природою, оскільки містить як елементи договору банківського рахунку, так і кредитного договору.

Умови та Правила надання послуги КУБ є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Як унормовано статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2018 року на підставі укладеного договору позивач перерахував відповідачу 1 кредитні кошти у сумі 200 000 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку відповідача 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Проте, у порушення умов договору та вимог діючого законодавства, позичальник - відповідач 1 не повернув кредитні кошти у передбачений Договором строк та не сплатив проценти в повному обсязі у вигляді щомісячної комісії, внаслідок чого станом на 03.07.2019 року утворилась заборгованість у загальній сумі 206 277,53 грн., з яких:

- 133 333,32 грн. заборгованість за кредитом;

- 18 866,67 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1 Умов;

- 31 625,37 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9. Умов;

- 22 452,17 грн. заборгованості з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1 Умов

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач 1 не виконав умови договору в частині своєчасного погашення кредиту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 133 333,32 грн. заборгованості за кредитом в межах заявлених банком вимог.

За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом (ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4.1 договору поруки, порука припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Оскільки поручитель - відповідач 2 поручився за зобов`язаннями боржника у повному обсязі, то боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про солідарне стягнення суми боргу за кредитом у розмірі 133 333,32грн. з обох відповідачів.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінку відзиву відповідача на позовну заяву.

Так, суд зазначив, що жодних належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження доводів відповідача-2 про не підписання ним договору поруки, відповідач 2 не надав. Докази визнання спірного договору поруки недійсним в матеріалах справи відсутні. В той же час в матеріалах справи міститься роздрукований звіт про перевірку підписання договору поруки в електронному вигляді (а.с.33), відповідно до якого договір поруки № POR1528119638057 від 04.06.2018 було підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису 04.06.2018.

Згідно Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 названого Закону).

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поруки, як і кредитний договір, було підписано відповідачами через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису, що підтверджується розшифровкою електронних цифрових підписів, копія якого, належним чином посвідчена позивачем, долучена до матеріалів справи.

При цьому, жодного доказу на спростування підписання договору поруки відповідачем 2 - ОСОБА_1 , ним не надано, в той час як підписання договору поруки відповідачем 2 - ОСОБА_1 за допомогою ЕЦП підтверджується сертифікатом АЦСК ПАТ КБ Приватбанк , який є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг щодо формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки ( а.с. 33) на підставі свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А № НОМЕР_1 , атестату відповідності № 9885 від 28.02.2014, які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc).

Посилання апелянта на те, що договір поруки підписаний від імені банку невідомою особою, оскільки у графі підписувач значиться Технологічний ключ , є неспроможними, оскільки договір поруки був укладений та підписаний через систему інтернет-клієнт-банкінг із використанням електронного цифрового підпису юридичною особою- ПАТ КБ Приватбанк .

Доводи апелянта про те, що на момент нібито підписання ним договору поруки, між позивачем за позичальником не було укладено ніяких кредитних угод, оскільки Анкета -заява про приєднання до Умов та Правил надання послуги КУБ була підписана Відповідачем 1 лише через 12 хвилин після укладання договору поруки, не свідчать про недійсність договору та не є підставою, яка звільняє відповідача від відповідальності за укладеним договором з огляду на наступне.

Як правильно зазначив у своїх запереченнях на апеляційну скаргу позивач, договір поруки, як і кредитний договір, було підписано через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису, з використанням якої Банк підписує Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ та Договір поруки за допомогою електронного цифрового підпису, після чого уповноважена особа позичальника - ТОВ Проектно-будівельна компанія Фронтекс та поручитель - ОСОБА_1 за допомогою системи інтернет-клієнт-банкінгу підписують свій договір в своєму особистому кабінету інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису.

Оскільки на момент укладання кредитного Договору та договору поруки керівником

ТОВ Проектно-будівельна компанія Фронтекс був ОСОБА_1 , який як фізична особа уклав і договір поруки, то час та послідовність підписання електронним цифровим підписом зазначених правочинів залежала виключно від дій ОСОБА_1 а тому підписання кредитного договору через 12 хвилин після укладання договору поруки не впливає та не спростовує існування заборгованості за договором.

До такого висновку колегія суддів дійшла також з огляду на те, що умови та зміст договору поруки відповідають та узгоджуються зі змістом зобов`язання, викладеного у кредитному договорі, вони укладені в один день - 04.06.2018 року, підписані однією особою - ОСОБА_1 , як керівником позичальника, і як фізичною особою - поручителем, є пов`язаними між собою.

Інші доводи апелянта є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта - ОСОБА_1 .

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року у справі №910/9920/19 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.06.2020 року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік