Постанова

від 18.06.2020 по справі 904/3290/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3290/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя : Чус О.В. (доповідач),

судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Охота В.В.

Розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.19р. , повне рішення складено 29.11.2019р., суддя Васильєв О.Ю., у справі №904/3290/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ма-Діс» , м. Дніпро

до: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про: визнання поновленим договору та укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

ТОВ «Ма-Діс» (позивач) звернувся до Дніпровської міської ради (відповідач) про визнання поновленим з 27.12.16р. договору оренди землі від 26.11.11р. (укладеного між сторонами) та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди від 26.12.11р. , в редакції позивача. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ухилення відповідача від визнання поновленим договору оренди землі від 26.11.11р. та укладення додаткової угоди з позивачем після своєчасного звернення позивача до відповідача (в порядку ст.33 ЗУ «Про оренду землі» ) з клопотанням про поновлення його строку дії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.19р. у справі позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано поновленим з 27 грудня 2016 року договір оренди землі від 26 грудня 2011 року (державна реєстрація від 22 лютого 2012 року №121010004000420), укладений між Дніпровською міською радою (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; код ЄДРПОУ 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ма-Діс» (49000, м. Дніпро, вул. Братів Трофімових, буд. 32-Д; код ЄДРПОУ 36207727).

Визнано укладеною між Дніпровською міською радою (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75 ; код ЄДРПОУ 26510514) ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ма-Діс» (49000, м. Дніпро, вул. Братів Трофімових, буд. 32-Д; код ЄДРПОУ 36207727) додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26 грудня 2011 року (державна реєстрація від 22 лютого 2012 року №121010004000420) на той самий строк та на тих самих умовах, в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА"

до договору оренди землі

м. Дніпро « __»

---

20_року

Орендодавець: Дніпровська міська рада , код ЄДРПОУ 26510514 ( юридична адреса м. Дніпро, проспр. Дмитра Яворницького, 75), що діє на підставі Земельного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» , «Про оренду землі» в особі

---

, який зареєстрований за адресою:

---

, діє на підставі

---

з одного боку, та Орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МА-ДІС» , код ЄДРПОУ 36207727, (юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БРАТІВ ТРОФІМОВИХ, будинок 32-Д. в особі директора Тесленка Сергія Ілліча, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 а, з другого, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер 1210100000:08:742:0376) від 26 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №4364 (державна реєстрація від 22 лютого 2012 року №121010004000420), про нижченаведене:

1. Поновити договір оренди землі від 26 грудня 2011 року (державна реєстрація від 22 лютого 2012 року № 121010004000420), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №4364, укладений між Дніпровською міською радою та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МА-ДІС» на підставі рішення міської ради від 30.11.11 №119/17 на той самий строк та на тих самих умовах.

2. Ця додаткова угода до договору оренди землі є невід`ємною частиною договору оренди землі (кадастровий номер 1210100000:08:742:0376) від 26 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського, нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №4364 (державна реєстрація від 22 лютого 2012 року №121010004000420).

3. Ця додаткова угода є укладеною з моменту її підписання обома сторонами/нотаріального посвідчення.

4. Ця додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - у нотаріуса.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець: Дніпропетровська міська рада Орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МА-ДІС» Адреса юридична: 49000, м. Дніпро Просп. Дмитра Яворницького, 75 Код ЄДРПОУ 26510514

---

---

Адреса юридична: м.Дніпро, вулиця Братів Трофімових, буд.32-Д код ЄДРПОУ 36207727 Директор С.І. Тесленко/

---

» . (підпис) Стягнуто з відповідача - Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, 75 ; код ЄДРПОУ 26510514) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ма-Діс» (49000, м. Дніпро, вул. Братів Трофімових, буд. 32-Д; код ЄДРПОУ 36207727): 3842,00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений нормами ст.33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

З огляду на викладене, місцевий суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є позов про визнання поновленим спірного договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, оскільки договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди.

Враховуючи вищевикладене, дотримання позивачем вищезазначених норм чинного законодавства, а саме: належне виконання ним умов договору, своєчасне направлення відповідачу клопотання про поновлення договору оренди землі разом з додатковою угодою про продовження договору на той самий строк; позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове, яким відмовити у задовленні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено наступні обставини.

Позивачем при зверненні до відповідача 17.10.16 із клопотанням про поновлення договору оренди не додано проекту додаткової угоди.

На думку скаржника, позивач передчасно звернувся до суду з відповідним позовом, не скориставшись правом оскарження відмови відповідача.

За твердженням скаржника, долучені позивачем план-схеми знаходження електрокабелів та водогону не є належними доказами виконання п.26, п.31 Договору, оскільки не можливо встановити де саме вони знаходяться до укладення договору, відповідно до чого вони перенесені, чи дійсно було перенесено з наданням відповідних доказів.

На думку апелянта, місцевий суд безпідставно визначив позивача добросовісним землекористувачем, в сенсі ст..33 Закону України «Про оренду землі» , оскільки позивач порушив ст..32 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів .

Таким чином, скаржник вважає, що правові підстави передбачені ст.33 Закону України «Про оренду землі» для поновлення договору оренди землі від 26.12.2011 та визнання укладеною додатковою угоди відсутні, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Заперечує проти доводів апелянта позивач зазначає наступне:

- проігнорувавши свій обов`язок щодо розгляду клопотання позивача, відповідач порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору, що є підставою для захисту порушених право позивача в судовому порядку;

- в даному випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді;

- у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 зазначеного Закону, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті;

- поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків;

- поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" можливо у випадку закінчення дії оговору, а не під час його дії;

- суд першої інстанції під час розгляду даної справи установив факт продовження користування позивачем спірною земельною ділянкою, а також відсутність заперечень відповідача, заявлених у порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у визначений цим Законом строк, у поновленні договору оренди землі;

- обставини, на які посилається скаржник, як на підстави неможливості поновлення договору оренди від 26 грудня 2011 року (№121010004000420) існували і під час укладання договору. Відповідачем не доведено, що зазначені обставини виникли вже під час дії договору оренди, або після закінчення його дії та не існували на момент укладання договору 26 грудня 2011 року.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2020 апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020р. поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.19р. у справі №904/3290/19. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.03.2020 на 12:30 годин.

18.06.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

25.11.08р. між ПОГ «Каскад» (продавець) та ТОВ «Ма-Діс» (покупець, позивач) було укладеного договір купівлі продажу, відповідно до умов якого продавець продав покупцю за 40905, 00 грн. торгівельний кіоск, що знаходиться у м. Дніпропетровську по вулиці Трофімових братів, буд. 32Д, зазначений кіоск складається з: літ.А-1, прибудова літ.А-1, загальною площею 111, 9 кв.м.; І, ІІ- замощення (а.с.37-38).

Згідно інформаційної довідки №166281288 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.05.19р., за позивачем з 15.01.09р. було зареєстровано право власності на вищезазначений торгівельний кіоск . (а.с.41).

26.12.11р. між Дніпропетровською міською радою ( Дніпровська міська рада, орендодавець) та ТОВ «Ма-Діс» (орендар) укладено договір оренди землі (державна реєстрація від 22 лютого 2012 року №121010004000420), відповідно до умов якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0, 0133га ( що підтверджується відповідним актом прийому-передачі земельної ділянки від 26.12.11р., а.с.48) по фактичному розміщенню торговельного кіоску, яка знаходиться за адресою: вул. Братів Трофімових, 32-Д (Ленінський район; п.1., п.2. договору). Підставою для укладання цього договору оренди земельної ділянки є рішення міської ради від 30.11.11р. №119/17. (п.1.1. договору)

Згідно з п.8. договору його укладено на п`ять років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В розділі 19 договору сторони погодили інші умови передачі земельної ділянки в оренду, серед яких є обов`язок орендаря виконати перевлаштування водогону або передбачити виконання захисних заходів на мережі, які виключать пошкодження фундаментів торговельних павільйонів під час аварійної ситуації (п.19.5.); перенесення електрокабелів на нормативну відстань від торговельного кіоску (п.19.6. ).

Згідно п. 26. договору на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та ніші права третіх осіб: протягом трьох місяців після оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:08:742:0376) слід укласти договори з КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровськими міськими електричними мережами ПАТ «Дніпрообленерго» щодо встановлення земельного сервітуту на використання земельної ділянки в охоронних зонах відповідних мереж; підставою встановлення обмежень (обтяжень) є рішення міської ради від 30.11.11р. №119/17р. (а.с.42-47)

Як зазначено в позовній заяві, позивач належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди землі, після спливу строку якого скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, подавши відповідне клопотання відповідачу 17.10.16р. (а.с.91) та надіслав відповідачу проект додаткової угоди сторін про поновлення вищезазначеного договору на той самий строк на тих самих умовах (а.с.92-94). Однак Дніпровська міська рада ані протягом місяця після отримання клопотання, ані протягом місяця після закінчення строку дії договору не повідомила позивача про результати розгляду його клопотання та не уклал додаткову угоду про поновлення договору.

Одночасно позивач зазначає, що він протягом всього часу з дня закінчення терміну дії договору та до цього часу продовжує відкрито користуватись земельною ділянкою та виконує всі обов`язки орендаря, в тому числі щодо сплати орендної плати за земельну ділянку (що підтверджується відповідними платіжними дорученнями - а.с. 59-90); а відповідач, зі свого боку, продовжує приймати орендну плату за вказану земельну ділянку та не висловлює своїх заперечень проти користування позивачем земельної ділянки.

05.06.19р. позивач повторно звернувся до Дніпровської міської ради з пропозицією-вимогою укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк (а.с.95).

21.08.19р. відповідач надав позивачу відповідь-відмову щодо неможливості поновлення спірного договору оренди земельної ділянки по фактичному розміщенню торгівельного кіоску по вул. Братів Трофімових, 32 Д.; цим же листом було роз`яснене позивачу його право на оскарження відмови, а також наявне зволікання в укладені додаткової угоди до договору оренди землі в судовому порядку, як того передбачає ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» . (а.с.134) Ця відмова обґрунтована посиланням на отриманий відповідачем лист №4/16-1889 від 12.08.19р. Головного архітектурно-планувального управління ДМР в якому зазначено (поміж-іншим), що об`єкт нерухомого майна (кіоск), що розташований на орендованій земельній ділянці, знаходиться в межі проектної червоної лінії та відповідно до ст. 18 ЗУ «Про автомобільні дороги» розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин в межах червоних ліній вулиці не допускається. Також цим листом було повідомлено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру відсутні відомості щодо наявності дозвільної і проектної документації на розміщення ( будівництво) об`єкта, розпорядчих документів про присвоєння об`єкту офіційної адреси, введення об`єкту в експлуатацію; крім того, було зазначено, що в порушення ст.32 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» зазначена земельна ділянка знаходиться в охоронних зонах водопроводу Д=500мм, який проходить уздовж ділянки та високовольтних електрокабелів, які перетинають ділянку, будівля розташована на зазначених кабелях та з порушенням нормативної відстані до водопроводу Д=500 мм. (а.с.132-133).

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст. ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відносини, пов`язані з орендою землі, врегульовані, зокрема Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон), яким визначені умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 33 Закону регламентовані порядок та підстави поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша - п`ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).

Законодавець у частині п`ятій статті 33 Закону визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на предмет відповідності вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності направленого орендарем листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не пролонгація на попередніх умовах.

У разі ж встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строку звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі, однак невиконання при цьому орендодавцем установленого частиною п`ятою статті 33 Закону обов`язку у місячний строк розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення цю поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Частиною шостою статті 33 Закону регламентовані порядок та підстави поновлення договору оренди землі на новий строк у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже щодо прав та обов`язків орендодавця відповідно до порядку поновлення договору оренди землі, визначеного частиною шостою статті 33 Закону, то орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини шостої зазначеної статті Закону.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк (частина шоста статті 33 Закону).

Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону). При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Суд звертається до правових позицій щодо підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки, які викладені Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та cудовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.09.2018 № 920/739/17.

Також суд звертається до правових позицій, викладених в постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина перша - п`ята статті 33 Закону) або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина шоста статті 33 Закону).

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин першої - п`ятої та частини шостої Закону є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частини перша - п`ята статті 33 Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (частина шоста статті 33 Закону)) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частини перша - п`ята статті 33 Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста статті 33 Закону)).

При цьому слід врахувати, що відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина четверта статті 33 Закону).

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У цій справі предметом спору, а відповідно і об`єктом захисту за позовними вимогами, стало право орендаря (позивача) на поновлення договору оренди земельної ділянки в порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону.

Конструкція норми частини шостої статті 33 Закону створює підстави для правомірних очікувань сторони договору оренди землі на його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах. Тому очевидно, що за існування фактичного складу, передбаченого у частині шостій статті 33 Закону сторона договору оренди землі має право на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах. Сторона договору за звичайних обставин є обізнаною про його умови, тому реалізація зазначеного права не утруднене їх з`ясуванням.

Водночас, якщо сторона договору вимагає поновлення договору оренди на інший строк або на інших умовах, це за приписами частини 6 статті 33 Закону не створює для іншої сторони договору обов`язку прийняти ці умови та укласти відповідну додаткову угоду або запропонувати у відповідь інші умови. Відповідно відмову задовольнити цю вимогу або зволікання з її розглядом не можна вважати порушенням прав сторони договору, передбачених частиною шостою статті 33 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові cудової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17.

Як встановлено місцевим та апеляційним судами, орендар продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку оренди. Матеріалами справи підтверджується, що протягом місяця заперечень щодо поновлення договору оренди землі від відповідача не надходило. Докази направлення позивачу заперечень щодо поновлення договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку договору оренди сторонами до суду не надано. Отже, відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти користування орендарем земельної ділянки можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору.

За таких обставин, враховуючи, що позивач просить поновити договір оренди землі на підставі приписів частини шостої статті 33 Закону на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, що, як вірно визначено місцевим судом, є належним способом захисту порушеного права в даному випадку.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми Закону не передбачають обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди, а відтак заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо того, що позивач повинен був додати до листа-повідомлення документи, що підтверджують належне виконання умов щодо виконання перевлаштування водогону та перенесення електрокабелів та укладання договорів стосовно встановлення сервітуту на використання земельної ділянки в охоронних зонах відповідних мереж, не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Договором передбачено, що Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації. Отже, перебіг строку дії означеного Договору оренди розпочався після його реєстрації та закінчувався 22.02.2017.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.19р. у справі №904/3290/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19.06.2020.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв