Ухвала

від 18.08.2020 по справі 904/3290/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/3290/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ма-Діс"

до Дніпровської міської ради

про визнання поновленим договору та укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 (повний текст складено 19.06.2020) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі № 904/3290/19, подана 21.07.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник в якості підстав для подання касаційної скарги зазначає частину третю статті 287 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що позовні вимоги задоволенні рішенням Господарського суду Дніпропетровської області та постановою Центрального апеляційного господарського суду у цій справі мають виняткове значення для Дніпровської міської ради.

При цьому, за своїм змістом частина третя статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначає перелік судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню. Зокрема, такий критерій як те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, стосується можливості касаційного перегляду рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, предметом позову у цій справі є визнання поновленим договору та укладеною додаткової угоди, отже зазначені вимоги мають немайновий характер та на оскаржувані судові рішення не поширюються приписи пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначена скарга підлягає залишенню без руху.

При цьому, Суд звертає увагу, що за змістом частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Ма-Діс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради про визнання поновленим договору та укладеною додаткової угоди, тобто з двома немайновими вимогами.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 установлювався у розмірі 1 921,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (1 921,00 грн * 2 * 200%).

Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником не додано документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, що відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення її без руху.

Заявник в касаційній скарзі також просить поновити строк на касаційне оскарження та вважати його пропущеним з поважних причин.

Згідно з частиною першою статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 (повний текст складено 19.06.2020), тобто останнім днем подання касаційної скарги є 09.07.2020.

Касаційну скаргу заявником подано до Касаційного господарського суду 21.07.2020, тобто із пропуском процесуального строку.

При цьому у тексті касаційної скарги про поновлення строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що ним повний текст оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції було отримано 01.07.2020, на підтвердження чого Дніпровською міською радою надано копію першої сторінки зазначеного судового рішення з відміткою реєстрації вхідної кореспонденції, яка не може вважатися належним доказом дати фактичного отримання постанови апеляційного господарського суду, оскільки є внутрішнім документом скаржника, а отже наведена ним підстава для поновлення строку не може бути визнана Судом як поважна.

Згідно з частиною третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Дніпровської міської ради необхідно:

1) уточнити підставу (підстави) подання цієї скарги, відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України та, у випадку визначення правових підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, навести відповідні висновки Верховного Суду та/або норми права, які, на думку заявника, застосовані судом апеляційної інстанції без їх урахування або щодо яких відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах та/або зазначити підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України, з яких оскаржується рішення;

2) надати Касаційному господарському суду належні докази на підтвердження дати отримання копії постанови господарського суду апеляційної інстанції (копію конверта відповідного поштового відправлення) або навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску;

3) надати Касаційному господарському суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн, за наведеними нижче реквізитами.

Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі № 904/3290/19 залишити без руху до 17.09.2020, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Зуєв

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий