Рішення

від 18.06.2020 по справі 903/168/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2020 року Справа № 903/168/20 за позовом: Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна"

про стягнення 25695,53 грн.

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Хвищук Н. В,

за участю представників сторін:

від позивача: Скрипчук О.П. - адвокат (ордер АС №1004220 від 03.03.2020),

від відповідача: н/з,

Суть спору: Державне підприємство "Ківерцівське лісове господарство" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна" про стягнення 25695,53 грн., з них: 24052 грн. заборгованості, 1369,41 грн. пені, 167,90 грн. 3% річних, 106,22 грн. збитків від інфляції.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача 2102 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не оплачено в повній мірі отриманий товар за товаро-транспортними накладними №Р3542 від 31.10.2019 та серії ВЛВ №317087 від 24.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 08.04.2020.

Ухвалою суду від 08.04.2020 (з врахуванням ухвали про описку від 04.05.2020) повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 13.05.2020. Здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті.

05.05.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача в яких він зазначає, що поставка товару відповідачеві за товарно-транспортною накладною №Р3542 від 31.10.2019 була здійснена на виконання умов договору купівлі-продажу №20 від 15.02.2019, а за товарно-транспортною накладною ВЛВ №317087 від 24.12.2019 була здійснена на виконання умов договору купівлі-продажу №165 від 19.12.2019.

Ухвалою суду від 13.05.2020 повідомлено сторін, що розгляд справи по суті відбудеться 03.06.2020.

Ухвали суду від 10.03.2020, 08.04.2020 та 13.05.2020 були надіслані відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Грушевського, 27, м.Ківерці, 45200 та були повернуті поштовим відділенням з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд враховуючи, що направлені на адресу відповідача ухвали суду від 10.03.2020, 08.04.2020 та 13.05.2020 не були вручені під час доставки з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", дійшов висновку за необхідне повідомити відповідача про дату та час розгляду справи у суді через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою суду від 03.06.2020 було повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 18.06.2020.

04.06.2020 відповідача було повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що розгляд справи відбудеться 18.06.2020.

Згідно ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.З опублікуванням оголошення про викликвідповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

18.06.2020 у судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, -

встановив:

19.12.2019 між Державним підприємством "Ківерцівське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна" було укладено договір купівлі-продажу № 165 (а.с. 22-25).

Відповідно до п. 1.1 договору на умовах визначених договором продавець (Державне підприємство "Ківерцівське лісове господарство") зобов`язується передати у власність покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна") деревину дров`яну НП (опалення) породи сосна (надалі товар) в кількості 25 м. куб, а покупець зобов`язаний оплатити його.

Ціна за товар встановлюється в національній грошовій одиниці-гривні є стабільною та може бути змінена лише за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до даного договору. Ціна з 1 м. куб деревини дров`яної ПВ породи сосна з пром-складу складає 600 грн.. Загальна сума договору визначається як сума всіх товаротранспортних накладних за якими був переданий товар в період дії договору (р. 2 договору).

Відповідно до р. 6 договору оплата товару покупцем здійснюється на основі попередньої оплати. Продавець виставляє рахунок покупцю. Покупець на підставі рахунку, отриманого від продавця, зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату вартості замовленого товару. Розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, який вказаний у договорі або письмово повідомлений продавцем додатково. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.

15.02.2020 між Державним підприємством "Ківерцівське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна" було укладено договір купівлі-продажу № 20 (а.с. 12-15).

Відповідно до п. 1.1 договору визначених договором продавець (Державне підприємство "Ківерцівське лісове господарство") зобов`язується передати у власність покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна") товар на загальну суму 67663,78 грн.

Додатковою угодою № 2 до договору купівлі-продажу № 20 від 15.02.2019 сторони узгодили, що загальна сума договору складає 123661,71 грн. (а.с. 16).

Відповідно до р. 6 договору договору оплата товару покупцем здійснюється на основі попередньої оплати. Продавець виставляє рахунок покупцю. Покупець на підставі рахунку, отриманого від продавця, зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату вартості замовленого товару. Розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, який вказаний у договорі або письмово повідомлений продавцем додатково. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.

На виконання умов договорів № 20 від 15.02.2019 та № 165 від 19.12.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46083 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р3542 від 31.10.2019 та № 317087 від 24.12.2019 (а.с. 45, 46).

Відповідач частково оплатив отриманий товар і станом на день подачі позову заборгованість відповідача за договорами купівлі-продажу становить 24052 грн. За товарно-транспортною накладною № Р3542 від 31.10.2019 -9692,20 грн., за товарно-транспортною накладною № 317087 від 24.12.2019 -14359,80 грн.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу(поставки), а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Враховуючи пункти 6.3. спірних договорів, суд приходить до висновку про те, що дані Договори були укладені саме на умовах попередньої оплати.

За таких умов застосовуються положення ст. 538 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Таким чином, незважаючи на те, що товар було передано відповідачу без виконання його обов`язку здійснити 100% передоплату, відповідач не звільняється від обов`язку здійснити оплату поставленого товару.

Судом встановлено, що відповідачем отримано товар, тому суд приходить висновку, що в частині проведення оплати за отриманий товар слід керуватися положеннями ч.1 ст.692 ЦК України, за якими покупець (відповідач) зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, на час розгляду справи заборгованість відповідача по договорах № 20 від 15.02.2019 та № 165 від 19.12.2019 становить 24052 грн., тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 1369,41 грн. пені, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7.3. Договорів купівлі-продажу за прострочення платежів, передбачених договором, продавець має право нарахувати покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що сторони не передбачили у спірних договорах купівлі-продажу відповідальності у вигляді пені за несплату вже одержаного товару, тому підстави нарахування пені відсутні.

В даному випадку договори були укладені на умовах попередньої оплати, іншого порядку розрахунків договорами не передбачено, тобто платежів, передбачених договором, а оскільки товар було передано відповідачу без виконання його обов`язку здійснити 100% передоплату, тому суд вважає, що підстави нарахування пені за прострочення платежів відсутні через безпідставність позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача 167,90 грн. 3% річних, 106,22 грн. втрат від інфляції, суд зазначає, що згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, вважає, що останні підставні та підлягають стягненню із відповідача в повному обсязі, а саме: 167,90 грн., з них: 93,75 грн. 3% річних за період з 01.11.2019 по 26.02.2020 по товаро-транспортній накладній № Р3542 від 31.10.2019, 74,15 грн. за період з 25.12.2019 по 26.02.2020 по товаро-транспортній накладній № 317087 від 24.12.2019 та 106,22 грн. інфляційних збитків за період з листопада 2019 по січень 2020.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 24326,12 грн., з них: 24052 грн. основної заборгованості, 167,90 грн. 3% річних, 106,22 грн. інфляційних збитків. У задоволенні позовних вимог про стягнення 1369,41 грн. пені слід відмовити через безпідставність.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1989,98 грн. судового збору, в іншій частині (112,02 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути із відповідача 3000 грн. витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою адвоката.

В підтвердження понесених витрат позивач до позову додає договір про надання правової допомоги від 17.02.2020, рахунок - фактуру № 000000-4 від 21.02.2020, акт №1-0000004 здачі-приймання робіт (наданих послуг), квитанцію № 21/02 від 21.02.2020 на суму 3000 грн. (а.с. 47-52).

Суд, дослідивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надавши оцінку розміру витрат на оплату послуг адвоката, що відповідно до ст. 126 ГПК України має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, встановив, що понесені позивачем витрати є співмірними та обгрунтованими.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача підлягають до стягнення 2840,12 грн. судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна" (45200, Волинська область, Ківерцівський р-н., м. Ківерці, вул. Грушевського, 27, код ЄДРПОУ 40818274) на користь Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" (45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. Кузнєцова, 4, код ЄДРПОУ 00991551) 24326,12 грн. (двадцять чотири тисячі триста двадцять шість гривень дванадцять копійок), з них: 24052 грн. заборгованості, 167,90 грн. 3% річних, 106,22 грн. інфляційних збитків та 4830,10 грн.(чотири тисячі вісімсот тридцять гривень десять копійок судових витрат, з них 1989,98 грн. судового збору та 2840,12 грн., пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката .

3. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімум Україна" про стягнення про стягнення 1369,41 грн. пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено

19.06.2020

Суддя А. С. Вороняк