Рішення

від 17.06.2020 по справі 903/932/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2020 року Справа № 903/932/19

за позовом: Тростянецької сільської ради Ківерцівського району Волинської області

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся"

про стягнення 64416 грн.

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Хвищук Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гурич І.С. (довіреність № б/н від 15.01.2020);

від відповідача: н/з.

Встановив: Тростянецька сільська рада Ківерцівського району Волинської області звернулися з позовом (із врахуванням клопотання про зміну предмета позову, прийнятої судом 19.02.2020) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся" про стягнення 64416 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 2 га, яка розташована за адресою: вул. Центральна, с. Омельне, Ківерцівського району, Волинської області.

Ухвалою суду від 02.12.2019 постановлено позовну заяву Тростянецької сільської ради Ківерцівського району Волинської області (вх.№01-50/990/19 від 28.11.2019) залишити без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме надання суду доказів надіслання на адресу відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся" копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено 16.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.01.2020 підготовче засідання призначено 05.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 17.03.2020, повідомлено сторони, що підготовче засідання відбудеться 19.02.2020.

У судовому засіданні 19.02.2020 судом оголошено перерву до 04.03.2020.

25.02.2020 на адресу суду від представника відповідача поступив відзив б/н від 19.02.2020 в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ні Земельним кодексом України, ні Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010. №376 не передбачено визначення площі земельних ділянок згідно актів обстеження, які в якості доказів додані позивачем, у зв`язку з чим акти обстеження не є належними та допустимими доказами, які підтверджують розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач та ставить під обґрунтований сумнів розрахунок розміру збитків (орендної плати) за використання земельної ділянки. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не додано жодних доказів, які б доводили, що на даній земельній ділянці наявні об`єкти нерухомого майна, власником яких являється відповідач, а також Тростянецькою сільською радою в установленому ГПК України порядку не надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини на які останній посилається в якості підстав позову, а отже відсутні підстави для задоволення позову.

02.03.2020 на адресу суду від позивача поступила відповідь на відзив, в якій позивач зазначає таке. При складанні актів обстеження земельної ділянки, яка використовується відповідачем без достатніх правових підстав, голова кооперативу Савчук М.Д. погодився з тим, що використовує землі колишнього колгоспного двору площею 2,00 га, про що свідчить відсутність заперечень в акті та скріплення його власноручним підписом. Також площа 2,00 га підтверджується планом територій із затвердженого детального плану території села Омельне, відповідно до якого СГВК "Полісся" використовує приміщення на ділянці під №1, №13 та №18, що в загальній площі становить 2,308га. Щодо твердження відповідача, що долучені до позовної заяви копії документів є неналежними доказами повідомляє, що дані докази не відносяться до організаційно-розпорядчих документів, а отже не мають вимоги до обов`язкового викладення їх на фірмовому бланку, тим більше комісія по визначенню збитків не є окремою відокремленою одиницею, а створена при виконавчому комітеті Тростянецької сільської ради. А тому позивач вважає, що відповідач без належних правових підстав використовує земельну ділянку комунальної власності, уникає оформлення права користування земельною ділянкою та безпідставно зберіг кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні 04.03.2020 судом ухвалено на місці закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 04.03.2020 повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 12.03.2020.

У судовому засіданні 12.03.2020 судом оголошено перерву до 18.03.2020.

18.03.2020 позивач подав клопотання, в якому просить долучити до справи оригінали документів, у зв`язку із заявленим у судовому засіданні 12.03.2020 представником відповідача клопотання про надання оригіналів доданих до позовної заяви доказів.

Ухвалою суду від 18.03.2020 повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 06.04.2020.

Ухвалою суду від 06.04.2020 повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 13.05.2020.

Ухвалою суду від 13.05.2020 повідомлено сторін, що розгляд справи по суті відкладено на 27.05.2020.

Ухвалою суду від 27.05.2020 було повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 17.06.2020.

16.06.2020 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину по всій території України.

В судове засідання 17.06.2020 представник відповідача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2020 позов підтримав, просив суд задовольнити у повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, залишив його без задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2 (зі змінами) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з 01.06.2020 на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджено послаблення протиепідемічних заходів.

Таким чином, при розгляді клопотання про відкладення, судом взято до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, представник відповідача не зазначає конкретних причин, які безпосередньо перешкоджають йому з`явитися в судове засідання, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

При цьому, судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

28.02.2019 на пленарному засіданні Тростянецької сільської ради Ківерцівського району Волинської області було прийнято рішення №2/12 Про створення комісії по визначенню збитків у сфері земельних відносин та рішення №2/13 Про затвердження Порядку відшкодування збитків у сфері земельних відносин (а.с. 11-12).

04.03.2019 відбулося засідання комісії по визначенню збитків у сфері земельних відносин при виконавчому комітеті Тростянецької сільської ради. На засіданні було вирішено привести у відповідність до чинного законодавства використання земельного фонду Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади та наповнення бюджету для успішної реалізації програм соціально-економічного розвитку (а.с. 26).

12.04.2019 було проведено обстеження земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: вулиця Центральна, село Омельне , Ківерцівський район, Волинська область (а.с . 29-30).

Копією акту обстеження земельної ділянки № 2 від 12.04.2019 стверджується, що земельна ділянка використовується сільськогосподарським виробничим кооперативом Полісся , головою якого є ОСОБА_2 без документів, які підтверджують право користування. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, які використовуються в господарській діяльності СВК Полісся а також знаходиться техніка (а.с. 29-30). Копію акта отримано ОСОБА_2 12.04.2019 (а.с.29-30).

12.04.2019 Тростянецька сільська рада повідомила ОСОБА_2 , що 18.04.2019 о 11 год. відбудеться засідання комісії по визначенню збитків у сфері земельних відносин при виконавчому комітеті Тростянецької сільської ради (а.с. 31).

Копіє акту № 2 від 18.04.2019 щодо визначення розміру збитків у сфері земельних відносин стверджується, що земельна ділянка, яку використовують, розташована в с. Омельно, вул. Центральна, площею 2,00 га, використовується без правових підстав з 01.01.2018, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 1073600 грн., ставка орендної плати, прийнята для розрахунку розміру збитків - 6%, розмір збитків, завданих власнику землі або землекористувачу - 64416 грн., термін, що встановлений для сплати, завданих збитків до 15.08.2019 (а.с. 32).

18.04.2019 рішенням Тростянецької сільської ради № 14 від 18.04.2019 було затверджено акт №2 від 18.04.2019 щодо визначення розміру збитків у сфері земельних відносин, які були завдані СВК Полісся (а.с. 33).

18.04.2019 Тростянецька сільська рада у повідомленні, яке було направлено на адресу відповідача, пропонувала відповідачу у 10-ти денний термін з дня отримання цього повідомлення, розглянути його разом з актом про визначення збитків власнику землі (а.с. 35).

Копіє акту № 3 обстеження земельної ділянки від 09.09.2019 стверджується що земельна ділянка використовується без документів, які підтверджують право користування (а.с. 36-37).

Позивач у відповіді на відзив, зазначив, що ні акт обстеження земельної ділянки, ні акт визначення розміру збитків, ні рішення виконавчого комітету про затвердження акту визначення розміру збитків СГВК Полісся не оскаржені, що дає підстави вважати, що відповідач з ним погоджується (а.с. 88).

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 01.09.2019 по справі №826/1773/18 зазначив, рішення виконкому на момент звернення з позовом до суду не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що унеможливлює заявлення позовних вимог про визнання протиправним і скасування такого рішення в порядку не лише адміністративного, а й іншого виду судочинства.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним і скасування рішення виконкому про затвердження акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих унаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

При цьому Велика Палата ВС у постанові у від 11.09.2019 у справі № 826/1773/18 звертає увагу на те, що в разі незгоди фактичного землекористувача з рішенням виконкому про затвердження акта з визначення збитків власнику землі та невиконання в добровільному порядку цього рішення органу місцевого самоврядування має право звернутися до господарського суду з позовом до такого землекористувача про відшкодування збитків. Саме в такому випадку при вирішенні позову буде перевірена в судовому порядку правомірність визначення виконкомом збитків власнику землі.

Отже, відсутність факту оскарження відповідачем акту обстеження земельної ділянки, акту визначення розміру збитків, рішення виконавчого комітету про затвердження акту визначення розміру збитків СГВК Полісся не дає підстав вважати, що відповідач з ними погоджується.

Обставинами, які мають значення для правильного вирішення такого спору, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову, є обставини щодо визначення розміру орендної плати на підставі затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, у свою чергу, є необхідним для визначення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою (постанова Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18).

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 9 ст. 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у ст. 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що спірній земельній ділянці площею 2,00 га, яка розташована за адресою: вулиця Центральна, село Омельне, Ківерцівського району, Волинської області, кадастрового номеру не присвоєно.

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом ч. 4 ст. 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначених положень законодавства, суд зазначає, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 09.04.2020 по справі № 915/1806/19 та від 18.03.2020 у справі № 917/432/19.

Судом встановлено, що технічна документація на спірну земельну ділянку не виготовлялась, а витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки видається за наявності кадастрового номеру, який на спірну земельну ділянку не присвоєний. У матеріалах справи відсутній витяг із нормативної грошової оцінки землі. Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів орендної плати, що здійснений позивачем, виходячи із грошової оцінки відповідно до технічної документації про затвердження нормативно грошової оцінки села Омельне і Рішення реорганізованої Омельненської сільської ради № 18/2 від 26.02.2018, де базова вартість 1 кв. м. земель с. Омельне - 41,16 грн. (а.с. 25) є необгрунтованим.

Оскільки предметом розгляду даної судової справи є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, то нарахування мають здійснюватись саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а із наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі не було доведено розміру заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість позовних вимог, та як наслідок відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст.73-79, 86, 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

у задоволенні позову Тростянецької сільської ради Ківерцівського району Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Полісся" про стягнення 64416 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено

19.06.2020

Суддя А. С. Вороняк