Ухвала

від 17.06.2020 по справі 5023/1871/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" червня 2020 р. Справа № 5023/1871/12

вх. № 1871/12

Господарський суд Харківської області у складі: судді: Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

та за участю:

від заявника кредитора ОСОБА_1 - особисто Гриценко В.О. (паспорт);

від кредитора ГУ ДПС у Харківській області - Климова А.С. (довіреність від 12.05.2020 № 10189/9/20-40-08-07/10, наказ від 27.04.2020 № 206-0, посадова інструкція);

ліквідатора боржника арбітражного керуючого Жулінського В.Б. (свідоцтво № 732 від 04.04.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області заяву кредитора (1126/20) ОСОБА_2 В. ОСОБА_3 . у справі

за заявою : ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" смт. Краснопавлівка

до ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" смт. Краснопавлівка (код ЄДРПОУ 24271471)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 13.07.2012 ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мусієнка А.В.

Ухвалою суду від 06.04.2014 ОСОБА_4 усунено від виконання повноважень ліквідатора ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод", призначено ліквідатором арбітражного керуючого Козаченка В.М.

Ухвалою суду від 24.12.2015 усунено від виконання повноважень ліквідатора Козаченка В.М., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мішина С.І.

Ухвалою суду від 02.03.2017 відсторонено від виконання повноважень ліквідатора Мішина С.І., арбітражного керуючого Сисун О.І. призначено ліквідатором ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод".

Ухвалою суду від 13.11.2019 відсторонено від виконання повноважень ліквідатора Сисун О.І., призначено ліквідатором арбітражного керуючого Жулінського В.Б.

До суду 13.04.2020 надійшла заява кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20), в якій він просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету Кредиторів, оформлене протоколом № 01-3КК від 18.02.2020;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704), Лозівського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22683376), ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" на користь ОСОБА_1 суму судових витрат у розмірі 5 000 грн.

В заяві вказує на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2015 у справі № 5023/1871/12 встановлено, що оплата згідно договорів здійснена в повному обсязі, ТОВ "Деліус-Мілк" є добросовісним набувачем, таким чином, на думку заявника відсутні правові підстави для визнання договорів купівлі-продажу недійсними відсутні.

Зазначає, про те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2015 у справі № 5023/1871/12, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автотранспорту, про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання від 08.06.2013, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 31.05.2013.

На думку заявника, з боку комітету кредиторів має місце певне зловживання правом, оскільки договір, про який йдеться у рішенні комітету кредиторів, був розірваний 01.03.2016 його сторонами у зв`язку з неможливістю виконання.

Крім того, на думку заявника, на думку заявника, при прийнятті оспорюваного рішення комітет кредиторів перевищив визначені законом свої повноваження.

Також вказує на сплив строків позовної давності для визнання договорів, про які йдеться в оспорюваному рішенні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2020 прийнято заяву кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20 від 13.04.2020) та призначено її до розгляду в судовому засіданні 11.06.2020.

До суду надійшов відзив кредитора Лозівського міськрайонного центру зайнятості (вх. 11686 від 25.05.2020) на заяву кредитора ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення комітету кредиторів боржника.

У відзиві не погоджується із заявою кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20) та зазначає, що належна сума грошових коштів за майно, придбане за результатами аукціону № 1/11/290113/1 від 29.01.2013 в повному обсязі в сумі 695 164,80 грн не була сплачена ТОВ "Деліус Мілк", грошові вимоги кредиторів залишились незадоволеними.

Також вказує на те, що оспорюване рішення комітетом кредиторів прийнято у повній відповідності до повноважень комітету, які визначені статтею 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зауважує на тому, що кредитор ОСОБА_1 позивається до конкурсних кредиторів, які не є юридичними особами і не є органами управління боржника.

За висновком кредитора Лозівського міськрайонного центру зайнятості ані Господарським процесуальним кодексом України, ані Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливості оскарження рішення комітету кредиторів.

Просить відмовити у задоволенні заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20 від 13.04.2020).

До суду надійшов відзив (вх. 13108 від 10.06.2020) ліквідатора боржника арбітражного керуючого Жулінського В.Б. на заяву кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20 від 13.04.2020).

У відзиві надає пояснення щодо обставин, викладених у заяві кредитора ОСОБА_1 , та зазначає, що рішення комітету кредиторів не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу, а тому, не може бути визнано протиправним чи бути скасованим.

З огляду на викладене, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20 від 13.04.2020).

В судовому засіданні 11.06.2020 Гриценко В ОСОБА_5 зазначив про те, що йому необхіден час для ознайомлення з відзивами кредиторів та ліквідатора боржника на його заяву. Просив надати відповідний час.

В розгляді заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20 від 13.04.2020) оголошено про перерву до 17.06.2020 з метою надання заявникові можливості реалізації його процесуальних прав щодо ознайомлення з відзивами.

Після перерви судове засідання продовжено 17.06.2020.

Кредитор ОСОБА_1 повідомив суду, що ознайомився з відзивами ліквідатора та кредитора Лозівського міськрайонного центру зайнятості, ипсьмових поянень щодо відзивів не вважає за потрібне надавати. Також, зазначив, що підтримує вимоги своєї заяви в повному обсязі. Оголосив суду зміст заяви та доводи в її обґрунтування.

Ліквідатор боржника заперечував проти задоволення заяви кредитора ОСОБА_1 та вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заявлених вимог. Також зауважив на тому, що оспорюване рішення прийнято комітетом кредиторів одноголосно та відсутні правові підстави для визнання таких рішень протиправними та їх скасування, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на положеннях закону.

Представник кредитора Лозівського міськрайонного центру зайнятості підтримав позицію та доводи ліквідатора боржника та зауважив, що вважає, що обраний кредитором (заявником) ОСОБА_2 В.О ОСОБА_6 спосіб захисту не відповідає встановленим законом.

Представник ГУ ДПС у Харківській області підтримав позицію та доводи ліквідатора та пояснив, що вважає відсутніми підстави для задоволення вимог кредитора ОСОБА_2 В.О. Члени комітету кредиторів одноголосно прийняли відповідне рішення та це є правом комітету кредиторів.

Заслухавши пояснення заявника кредитора Гриценко В.О., представника Лозівського міськрайонного центру зайнятості, представника ГУ ДПС у Харківській області та ліквідатора боржника, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів комітету кредиторів АЗТ "Креснопавлівський молокозавод" від 09.04.2014, крім іншого, загальними зборами кредиторів обрано комітет кредиторів у складі 3-х кредиторів : Управління ПФ в Лозівському районі; Лозівського міськрайонного центру зайнятості та Лозівську ОДПІ. (т. 11 а.с. 142-145).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2016 здійснено заміну кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (64606, Харківська область, м. Лозова, м-н 4, буд. 73, код 40383072) в межах заявлених кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2019 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про заміну кредитора у справі (вх. № 19565 від 14.08.2019).

Замінено кредитора - Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України на його правонаступника - головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код 14099344, Майдан Свободи, Держпром, 3 під"їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2019 замінено Лозівську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на її правонаступника Головне управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код 39599198).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2019 замінено кредитора - Головне управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Отже, як встановлено та зазначено вище, після відповідних замін членами комітету кредиторів є: ГУ ДПС у Харківській області; ГУ ПФУ у Харківській області; Лозівського МРЦЗ.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, тому провадження у справі після набрання чинності Кодексом відбувається за нормами Кодексу.

Ліквідатором скликано та проведено 18.02.2020 засідання комітету кредиторів.

На засіданні комітету кредиторів ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод" були присутні :

- представник ГУ ДПС у Харківській області (член комітету кредиторів);

- представник ГУ ПФУ у Харківській області (член комітету кредиторів);

- представник Лозівського МРЦЗ (член комітету кредиторів);

- ліквідатор боржника арбітражний керуючий Жулінський В.Б. з правом дорадчого голосу;

- представник конкурсного кредитора ТОВ "Грін-Майл" без права вирішального голосу (не є членом комітету кредиторів);

- конкурсний кредитор ОСОБА_1 (не є членом комітету кредиторів).

На порядок денний поставлені наступні питання:

- розгляд звіту ліквідатора;

- розгляд звернення ТОВ "Грін Майл" про розгляд комітетом кредиторів питань щодо:

1) визнання недійсним договір № 1 від 08.06.2013 купівлі-продажу обладнання, укладеного між ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" в особі ліквідатора Мусієнко А.В. та ТОВ "Деліус Мілк";

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та допоміжних споруд від 31.05.2013, укладеному між ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" в особі ліквідатора Мусієнко А.В. та ТОВ "Деліус Мілк";

3) скасування державної реєстрації права спільної часткової власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на комплекс нежитлових будівель та допоміжних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) витребування з чужого незаконного володіння та повернення до складу ліквідаційної маси банкрута нерухомого майна: комплексу нежитлових будівель та допоміжних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також обладнання, передане за договором № 1 від 08.06.2013.

За результатами розгляду питань порядку денного одноголосно ухвалено рішення: прийняти до відома звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури та зобов`язати ліквідатора звернутись до господарського суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону від 29.01.2013 з продажу майна банкрута, а саме лоту № 1.

Відповідно до частини 6 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Відповідно до частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

1) обрання голови комітету;

2) скликання зборів кредиторів;

3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;

4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого;

5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута;

6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

7) інші питання, передбачені цим Кодексом.

У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор, у разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.

Частиною 9 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

Як вбачається із заяви кредитора ОСОБА_1 заявник просить визнати протиправними та скасувати рішення Комітету кредиторів боржника, оформлене протоколом № 01-ЗКК від 18.02.2020.

Так, доводи заявника, викладені ним у заяві, зводяться до не згоди заявника з рішенням комітету звернутись із заявою про оскарження результатів аукціону та оцінки заяви про визнання недійсними результатів аукціону, яка не є предметом розгляду та вирішення в межах розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування зборів комітету кредиторів.

Розглянувши зазначені вимоги заявника, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 був присутнім на зборах комітету кредиторів під час ухвалення оспорюваних ним рішень, однак, в силу вимог Кодексу України з процедур банкрутства не приймає участі в голосуванні комітету кредиторів.

На зборах комітету кредиторів, рішення якого оспорюється заявником, були присутні та приймали участь в голосуванні ВСІ члени комітету кредиторів. Рішення прийнято одноголосно.

Відповідно до п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство": рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу; суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства".

Суд виходить з того, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів.

Суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства НЕ передбачає можливості оскарження рішення зборів /комітету кредиторів. Передбачено, що при прийнятті рішень господарським судом на підставі клопотань цих органів, на підставі їх рішень, суд їх оцінює у загальному порядку.

Отже, при розгляді заяв, які подаються на підставі таких рішень, судом оцінюється наявність чи відсутність підстав для звернення з такими заявами та підстав для їх задоволення.

Посилання заявника на статті 7 та 8 Кодексу України з процедур банкрутства, як на підставу звернення з відповідною заявою, суд вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, як вбачається з наведених положень Кодексу у зазначеному переліку не наведено можливості оскарження рішень зборів комітету кредиторів, з підстав незгоди з самою суттю прийнятих на зборах рішень.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126 від 13.04.2020).

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20 від 13.04.2020), то, відповідно до положень статті 129 ГПК України, судовий збір, сплачений заявником за звернення з такою заявою, покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. 1126/20 від 13.04.2020) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена.

Порядок та строки оскарження ухвали передбачені статтями 254-258 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2020

Суддя Усатий В.О.