ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача-1 - не з`явилися,
позивача-2 - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
прокуратури - Федюка Ю. П. (за посвідченням від 20.01.2020 № 054966),
розглянув касаційну скаргу прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2019 (суддя Ярема В. А.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 (головуючий - Кравчук Г. А., судді Козир Т. П., Тищенко А. І.) у справі
за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави
в особі: 1) Гірської сільської ради,
2) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області
до Приватного підприємства "Принт"
про стягнення 613788,18 грн та розірвання договору.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2018 року заступник прокурора Київської області (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Гірської сільської ради (далі - Гірська сільрада, Сільрада) та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільска РДА, Орендодавець) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Принт" (далі - ПП "Принт", Підприємство, Орендар) про: 1) стягнення з відповідача 613788,18 грн заборгованості з орендної плати; 2) розірвання укладеного 21.10.2004 між Бориспільською РДА та ПП "Принт" договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд площею 9,98 га лісів, яка знаходиться на території Гірської сільради, зареєстрованого у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що 12.11.2004 у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 3 (далі - договір оренди від 21.10.2004), посилаючись на положення статей 16, 509, 525, 526, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 10, 14, 57, 271, 285, 286, 288, 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 96, 141, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі".
2. Позовна заява обґрунтовується обставинами порушення відповідачем вимог чинного законодавства та умов договору оренди від 21.10.2004 у частині сплати орендної плати за період з січня по червень 2018 року (далі - спірний період), що істотно зачіпає інтереси держави, у той час як органи, уповноважені державою здійснювати контроль за сплатою орендної плати за користування землями комунальної власності, належним чином не виконують покладених на них відповідних обов`язків.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 10, 14, 288 ПК України, статей 16, 629, 651 ЦК України, статей 173, 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 141 ЗК України, статей 13, 15, 21, 30, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 13 Закону України "Про оцінку земель" і статей 74, 76-79, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття орендодавцем рішення про таку зміну, а надається право стороні правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору, отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати оренду плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди; 2)відповідач у спірний період належним чином виконав зобов`язання в частині сплати орендної плати у розмірі, погодженому сторонами у пункті договору оренди від 21.10.2004, що підтверджується листом Головного Управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 № 2527/9/10-36-12-03; 3) зміна нормативної грошової оцінки є лише підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, та внесення відповідних змін до договору у вигляді оформлення додаткової угоди, тому до моменту внесення таких змін до договору оренди земельної ділянки у частині розміру орендної плати відповідно до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у орендаря не виникає і відсутній обов`язок внесення орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі; 4)умовами договору оренди від 21.10.2004 не передбачено обов`язку Орендаря самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земель; 5) прокурором не доведено належними і допустимими доказами як ініціювання питання щодо зміни (збільшення) орендної плати та внесення відповідних змін до договору оренди від 21.10.2004 у порядку, передбаченому пунктами 2.7.6, 5.5 цього договору, так і допущення Підприємством істотного порушення у виді систематичної несплати орендної плати за договором оренди від 21.10.2004 як підстави для його розірвання в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду і постановою апеляційної інстанції, прокурор Київської області (далі - прокурор) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій положень статей 3, 6, 11, 509, 525, 526, 610, 611, 627, 628, 632, 651 ЦК України, статей 271, 286, 288, 289 ПК України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель", статей 236, 237, 269 ГПК України, наголошуючи, що: 1) суди не надали належної оцінки листу Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 № 5189/5/15-0716, згідно з яким роз`яснено, що у разі запровадження у населеному пункті рішенням ради нової нормативної грошової оцінки землі та її оприлюднення в установленому порядку платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов`язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану оновлену довідку з податковою звітністю до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки; 2) у цьому випадку не порушується принцип свободи договору, оскільки підставою для перерахунку суми обов`язкового платежу став факт затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, речове право на яку належить відповідачу, у зв`язку з приведенням її фактичного використання у відповідність до вимог чинного законодавства, що зумовило зміну коєфіцієнта, який характеризує її функціональне використання; 3) оскільки рішенням Сільради змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, то Орендар повинен був самостійно обчислити розмір орендної плати та сплатити її з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі; 4) зміна розміру нормативної грошової оцінки землі через її індексацію органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не може вважатися безумовною та необхідною підставою для обов`язкового внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, за умови відсутності чіткої домовленості щодо такого обов`язку, викладеної у конкретному договорі оренди землі, або імперативно передбаченого положеннями законодавства.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Відповідач та позивачі не подали відзивів на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора Київської області (подана 27.12.2019 через Північний апеляційний господарський суд) на рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 911/2685/18 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.06.2020.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 21.10.2004 між Бориспільською РДА (Орендодавець) та ПП "Принт" (Орендар) укладено договір оренди, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Гірської сільської ради Бориспільского району Київської області, відповідно до плану, що додається (далі - земельна ділянка). Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 9,98 га лісів, за рахунок земель державної власності на території Гірської сільради, за межами населеного пункту. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.
10. Пунктами 2.1.1 і 2.3.1 договору оренди від 21.10.2004 передбачено, що земельна ділянка вважається переданою в оренду за цим договором з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі земельної ділянки. Орендар може приступити до використання земельної ділянки лише після набрання чинності цим договором. Договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації.
11. Згідно з пунктами 2.3.1, 2.7.1 договору оренди від 21.10.2004 цей договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік в розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у пункті 1.4 цього договору: 7464,50 грн. Орендна плата вноситься на поточний рахунок Гірської сільради, або на інший рахунок, визначений за згодою сторін, або Орендарем відповідно до чинного законодавства
12. Відповідно до пункту 2.7.6 договору оренди від 21.10.2004 розмір орендної плати може бути переглянутий (зменшений) за вимогою Орендаря у випадках невиконання Орендодавцем обов`язку повідомити орендарю про права третіх осіб на земельну ділянку, а крім того один раз на рік у разі погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально. Сума, на яку зменшується орендна плата, встановлюється за згодою сторін. За згодою сторін орендна плата може бути проіндексована у погодженому сторонами порядку. У разі збільшення земельного податку розмір орендної плати за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою Орендодавця, але не частіше ніж раз на рік.
13. У пунктах 5.1, 5.5 договору оренди від 21.10.2004 його сторони погодили, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. Договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень цього договору. Сторони попереджаються, що у випадку, коли будь-яке із положень цього договору втратило юридичну силу, вони невідкладно розпочнуть переговори на засадах взаємної доброзичливості для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним і законним та у максимально можливому обсязі відбивало початкові наміри сторін щодо суті зазначеного положення. В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, ці питання вирішуються у судовому порядку.
14. Згідно з пунктом 8 договору оренди від 21.10.2004 цей договір набуває чинності після його підписання з моменту державної реєстрації.
Зазначений договір оренди 21.10.2004 посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А. В. та зареєстровано в реєстрі за № 5787.
12.11.2004 договір оренди від 21.10.2004 було зареєстровано у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2004 № 3.
15. Рішенням Бориспільської районної ради Київської області від 13.10.2015 № 476-36-VI затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Гора Бориспільского району Київської області загальною площею 932,92 га, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 02.07.2018 № НВ-3211974552018.
16. Рішенням Гірської сільради від 21.03.2017 № 630-32-7 "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель села Гора Бориспільського району Київської області" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Гора Бориспільського району Київської області, виконану Товариством з обмеженою "Адванс Інвест"; затверджену базову вартість одного квадратного метра земель села Гора Бориспільського району Київської області в розмірі 152,18 грн, граничні значення зонального коефіцієнту Км2 становлять 0,80 та 1,05; затверджено економіко-планувальне зонування території села Гора Бориспільського району Київської області; введено в дію нормативну грошову оцінку земель села Гора Бориспільського району Київської області з 01.01.2018.
17. Листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15.12.2017 № 10-10-0.222-19025/2-17 земельній ділянці, що перебуває у користуванні ПП "Принт" згідно з договором оренди від 21.10.2004, присвоєно кадастровий номер 32220883200:03:001:0626 і вказана земельна ділянка знаходиться у межах с. Гора Бориспільського району Київської області.
18. Листом від 13.02.2018 № 637-02-19-18 Гірська сільрада повідомила Прокуратуру Київської області про те, що затверджена базова вартість 1 м 2 земель с. Гора становить 152,18 грн. Земельні ділянки ПП "Принт", Приватного підприємства "Гросс" та Приватного підприємства "Беріг" згідно схеми економіко-планувального зонування відносяться до І зони з коефіцієнтом Км2 - 0,86.
19. Головне управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 листом № 2527/9/10-36-12-03 надало Прокуратурі Київської області відповідь про те, що ПП "Принт" перебуває на податковому обліку в Бориспільському відділенні Головного управління ДФС у Київської області та є платником орендної плати з юридичних осіб. ПП "Принт" звітує з орендної плати та сплачує податкові зобов`язання у визначені терміни та в повному обсязі згідно з договором оренди.
20. Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом від 13.06.2018 № 10-10-0.332-9404/2-18 повідомило, що нормативна грошова оцінка з урахуванням коєфіцієнта індексації станом на 01.01.2018 земельної ділянки (кадастровий номер 3220883200:03:001:0626), яка перебуває в користуванні ПП "Принт", становить 12459485,79 грн.
Позиція Верховного Суду
21. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
22. Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
23. За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.
24. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
25. Таким чином, виходячи з системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
26. Разом з тим основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України).
При цьому колегія суддів враховує, що за змістом частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17).
27. Відповідно до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).
28. Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
Крім того, за змістом статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
29. Аналіз наведених положень ПК України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 та постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.
30. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№826/1291/17)).
31. За таких обставин касаційна інстанція відхиляє доводи скаржника щодо автоматичного самостійного застосування Орендарем нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати на підставі положень ПК України.
Адже такі доводи ґрунтуються на безпідставному пріоритетному застосуванню норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", якими дійсно регулюються спірні орендні правовідносини.
32. Прокурор, посилаючись на норми ПК України, безпідставно не враховує того, що правовідносини між позивачем і відповідачем є договірними, а не контролюючими, не наводить доводів та доказів на підтвердження існування у Орендаря згідно з умовами договору оренди від 21.10.2004 обов`язку самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.
33. Згідно з частинами 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
34. За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
35. Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
36. Ураховуючи норми статей 14, 632 ЦК України і статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", положення пункту 2.7.6 договору оренди від 21.10.2004, згідно з яким за згодою сторін орендна плата може бути проіндексована у погодженому сторонами порядку, а у разі збільшення земельного податку розмір орендної плати за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою Орендодавця, але не частіше ніж раз на рік, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ані законом, ані умовами цього договору не передбачено обов`язку орендаря самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки без попереднього внесення відповідних змін до договору оренди.
37. Апеляційний суд також обґрунтовано зазначив, що чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття таких змін, а надається право стороні правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати оренду плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 916/1578/15-г).
38. Зміна нормативної грошової оцінки земель внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати (такий правовий висновок Верховного Суду наведено у постановах від 13.06.2018 у справі № 925/1016/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.
39. Зміна розміру орендної плати за договором передбачає обов`язкове внесення відповідних змін до вказаного договору у формі (порядку), передбаченій цим договором. При цьому зважаючи на затвердження нової нормативної грошової оцінки землі органом місцевого самоврядування, вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати є такими, що відповідають чинному законодавству (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 909/815/16, від 17.05.2018 у справі № 916/2344/17).
40. Наведеним повністю спростовуються помилкові твердження скаржника про те, що: 1) у цьому випадку не порушується принцип свободи договору, оскільки підставою для перерахунку суми обов`язкового платежу став факт затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, речове право на яку належить відповідачу, у зв`язку з приведенням її фактичного використання у відповідність до вимог чинного законодавства, що зумовило зміну коефіцієнта, який характеризує її функціональне використання; 2) оскільки рішенням Гірської сільради від 21.03.2017 № 630-32-VII змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, то Орендар повинен був самостійно обчислити розмір орендної плати та сплатити її з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі; 3) зміна розміру нормативної грошової оцінки землі через її індексацію органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не може вважатися безумовною та необхідною підставою для обов`язкового внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, за умови відсутності чіткої домовленості щодо такого обов`язку, викладеної у конкретному договорі оренди землі, або імперативно передбаченого положеннями законодавства.
41. Верховний Суд не бере до уваги аргументи скаржника щодо ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки листу Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 № 5189/5/15-0716, згідно з яким роз`яснено, що у разі запровадження у населеному пункті рішенням ради нової нормативної грошової оцінки землі та її оприлюднення в установленому порядку платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов`язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану оновлену довідку з податковою звітністю до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки, оскільки зазначений лист-роз`яснення має рекомендаційний характер і не є актом цивільного законодавства (нормативно-правовим актом) у розумінні частини 5 статті 4 і частини 2 статті 21 ЦК України, позаяк прокурор не надав доказів державної реєстрації цього листа у Міністерстві юстиції України, як того вимагають пункти 2, 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.
42. Водночас, колегія суддів відхиляє як такі, що не мають істотного значення для правильного вирішення цього спору, посилання прокурора в обґрунтування своїх заперечень на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12, з огляду на таке.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання , а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).
При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин .
Так, у зазначеній постанові Верховного Суду України викладено правовий висновок щодо виникнення у орендаря обов`язку сплачувати орендну плату відповідно до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який (висновок) ґрунтується передусім на з`ясованих судами попередніх інстанцій конкретних умовах договору оренди землі, згідно з якими орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до чинного законодавства, та встановлених обставинах, що орендар неналежним чином виконав свій обов`язок із розрахунку розміру орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.
Натомість, позовні вимоги у справі № 911/2685/18 не ґрунтуються на таких доводах та доказах, а встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними у порівнянні зі справою № 5009/3430/12, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах, а відтак відсутні і передбачені частиною 4 статтею 236 ГПК України підстави для врахування зазначеної правової позиції Верховного Суду України при вирішенні цього спору.
43. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції достеменно встановив та скаржник не спростував факту виконання відповідачем у спірний період зобов`язання зі сплати орендної плати у розмірі, погодженому сторонами у пункті 2.7.1 договору оренди від 21.10.2004, що також підтверджується листом Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 № 2527/9/10-36-12-03.
44. Частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
45. Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
46. Згідно з пунктом "д" статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
47. Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, ця обставина може бути підставою для розірвання такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17).
48. Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
49. В обґрунтування підстав для розірвання договору прокурор послався на неналежне виконання ПП "Принт" умов договору оренди від 21.10.2004 у частині обов`язку зі своєчасного і повного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою з врахуванням нормативної грошової оцінки землі, встановленої рішенням Гірської сільради від 21.03.2017 № 630-32-7 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Гора Бориспільського району Київської області".
50. Проте суди першої та апеляційної інстанцій достовірно встановили факт сплати Підприємством орендної плати у розмірі та у строк, визначені чинним договором оренди, до якого після прийняття рішення Гірської сільради від 21.03.2017 № 630-32-7 не вносилися зміни щодо розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 № 2527/9/10-36-12-03, яке, у свою чергу, є контролюючим органом, тобто матеріали справи не містять доказів систематичної несплати відповідачем орендної плати за договором оренди від 21.10.2004, що свідчить про недоведеність істотного порушення Орендарем зобов`язань у розумінні частини 2 статті 651 ЦК України, як наслідок, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання цього договору.
51. Зважаючи на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність порушення відповідачем прав територіальної громади с. Гора в особі Гірської сільради як власника земельної ділянки, орендованої ПП "Принт" за договором оренди від 21.10.2004.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
53. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Розподіл судових витрат
54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу прокурора Київської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 911/2685/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2020 |
Оприлюднено | 22.06.2020 |
Номер документу | 89910708 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні