Постанова

від 18.06.2020 по справі 44/380-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 44/380-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування",

представник ініціюючого кредитора - Островський С.В.,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик",

представник боржника в судове засідання не з`явився,

ліквідатор - арбітражний керуючий Гороховський Андрій Вікторович,

представник ліквідатора в судове засідання не з`явився,

представник кредитора ОСОБА_1 - Островський С.В.,

представник ТОВ "Ставек" - Бурдакова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставек" за вх. № 1944/2020

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 про закриття апеляційного провадження

у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Остапенка О.М., Коробенка Г.П.

у справі за заявою Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 22.10.2012 постановою Господарського суду міста Києва у справі № 44/380-б Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик" (далі - ТОВ "Житловик") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича.

2. 11.01.2016 відбувся аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Житловик", який складається з: незавершеного будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами і об`єктами соціально-побутовими та офісного призначення готовністю 3,99 %, що знаходиться у місті Києві про проспекту Науки, 66-70, майнових прав на незавершене будівництво, а саме - 77 квартир загальною площею 8 346, 47 кв.м в житловому будинку, який будується за адресою: м. Київ, проспект Науки, 66-70 та який є предметом забезпеченням згідно з іпотечним договором від 30.07.2007, укладеного між боржником та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - ПАТ "АКБ "Київ").

3. 23.02.2016 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" (далі - ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг") та ПАТ "АКБ "Київ" про визнання недійсними результатів зазначеного електронного аукціону.

4. 01.06.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 44/380-б задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" та замінено ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" (далі - ТОВ "Інтеграл-П").

5. 04.09.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 44/380-б відмовлено у задоволенні заяв ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", правонаступником якого є ТОВ "Інтеграл-П", та ПАТ "АКБ "Київ" про визнання результатів електронного аукціону (відкритий електронних торгів, другого повторного аукціону) недійсними.

Суд першої інстанції виходив з наступного:

1) арешти, накладені на предмет аукціону, не були перешкодою для його проведення і, на момент реєстрації його результатів були скасовані. Судовий арешт, в рамках кримінального провадження не був перешкодою для проведення аукціону та оформлення його результатів протоколом торгів, цей арешт унеможливлював укладання договору купівлі-продажу між ліквідатором (продавцем) та переможцем торгів (покупцем);

2) на час проведення другого повторного аукціону 11.01.2016 діяв дозвіл на продаж забезпеченого майна ТОВ "Житловик" (майнові права на 77 квартир загальною площею 8 346, 47 кв.м в житловому будинку, який будується за адресою м. Київ, проспект Науки, 66- 70), наданий ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015 у справі № 44/380-6;

3) забезпеченими згідно з іпотечним договором від 30.07.2007, укладеним між боржником та ПАТ "АКБ "Київ", є майнові права на незавершене будівництво, а саме 77 квартир загальною площею 8 346, 47 кв.м в житловому будинку. Отже, на продаж незавершеного будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами і об`єктами соціально-побутового та офісного призначення, готовністю 3, 99 відсотків, що розташований за адресою: місто Київ, проспект Науки 66-70, отримання згоди від заставного кредитора - ПАТ "АКБ "Київ" - не вбачається за потрібне. Отже, вказане майно було передано ліквідатором на продаж правомірно;

4) станом на момент проведення аукціону належні боржнику транспортні засоби виявлені не були, тому і не могли стати часткою майнового комплексу та бути реалізованими;

5) договір оренди землі припинено з 19.11.2007, а разом з ним припинена і похідна від нього іпотека права оренди земельної ділянки. Будь-які рішення Київської міської ради, про пролонгацію вказаного договору оренди земельної ділянки відсутні;

6) оскільки перші торги з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, що повинен був розпочатись 26.06.2015, не відбулись у зв`язку з відсутністю пропозицій, організатор торгів на підставі договору про організацію торгів правомірно, враховуючи положення частини п`ятої статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провів наступні торги (повторний та другий повторний аукціон) окремими лотами;

7) організатором торгів суворо дотримано процедуру сповіщення та повідомлення про проведення торгів. Оголошення про проведення всіх торгів було розміщено на відповідних веб-сайтах, а також на нерухомому майні. Аукціон, що оскаржується, було проведено відкрито, з можливістю участі у ньому усіх бажаючих. Переможця було визначено на конкурентних засадах за принципом найвищої запропонованої ціни;

8) також суд першої інстанції вказав, що при проведені аукціону жодним чином не були порушені права і законні інтереси ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", правонаступником якого є ТОВ "Інтеграл-П", та ПАТ "АКБ "Київ".

6. 08.09.2017 ПАТ "АКБ "Київ" подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017, в якій просило її скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ПАТ "АКБ "Київ" про визнання недійсними результату аукціону, що відбувся 11.01.2016 та оформлений протоколом ТБ "Електронні торги України" № 202184 від 11.01.2016 з продажу майна ТОВ "Житловик" з визначенням переможцем торгів ТОВ "Егіда-Плюс" та визнати недійсними результати зазначених торгів.

7. В апеляційній скарзі ПАТ "АКБ "Київ" посилався на незаконність спірного аукціону, з огляду на наявність накладеного арешту на майно боржника, відсутність згоди заставного кредитора на продаж майна, а також не включення ліквідатором до складу цілісного майнового комплексу права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Науки, 66-70.

8. 13.11.2017 ТОВ "Інтеграл-П" також подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просило, серед іншого, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 в частині відмови в задоволенні заяв ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", правонаступником якого є ТОВ "Інтеграл-П", та ПАТ "АКБ "Київ" про визнання недійсними результату аукціону, що відбувся 11.01.2016 та визнати недійсними результати зазначених торгів.

9. Апеляційна скарга ТОВ "Інтеграл-П" також мотивована незаконністю спірного аукціону з огляду на наявність накладеного арешту на майно боржника, а також не включенням ліквідатором до складу цілісного майнового комплексу права оренди земельної ділянки та двох одиниць транспортних засобів, що належать боржнику.

10. 25.01.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №44/380-б ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", правонаступником якого є ТОВ "Інтеграл-П", та ПАТ "АКБ "Київ" про визнання результатів електронного аукціону (відкритий електронних торгів, другого повторного аукціону) недійсними залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ "АКБ "Київ" та апеляційну скаргу ТОВ "Інтеграл-П" в частині оскарження зазначеної ухвали залишено без задоволення.

11. Зокрема, апеляційний господарський суд виходив з наступного:

1) фактичні обставини справи свідчать про дотримання ліквідатором вимог, які ставляться Законом до проведення аукціону, зокрема, щодо порядку отримання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом");

2) доводи заяв про оскарження аукціону щодо необхідності включення до цілісного майнового комплексу банкрута права оренди земельної ділянки, розташованої у місті Києві, проспект Науки , 66-70, кадастровий номер 8000000000:79:651:0018, спростовуються тією обставиною, що укладений банкрутом з Київською міською радою на підставі її рішення від 24.06.2004 №339-9/1549 договір оренди зазначеної земельної ділянки від 19.11.2004 припинив дію через три роки, рішення про продовження цього договору Київською міською радою не приймалось, відповідні договори сторонами не укладались. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні;

3) з урахуванням припису частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції, чинній до 19.01.2013, згідно якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком місцевого господарського суду про те, що наявні обтяження майна боржника, визнаного банкрутом, унеможливлюють укладення договору купівлі-продажу майна банкрута між ліквідатором (продавцем) та переможцем торгів (покупцем), проте не є перешкодою проведення оспорюваного аукціону з продажу майна банкрута;

4) також суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відомості про повернення у володіння боржника двох транспортних засобів в матеріалах справи відсутні та учасниками провадження у справі не надані, правові підстави для включення відповідних активів до ліквідаційної маси банкрута та їх подальшого відчуження у складі цілісного майнового комплексу банкрута відсутні. Крім того, апеляційним судом вказано, що доводи Банку про те, що оголошення про проведення спірного аукціону не було розміщено на об`єкті нерухомого майна, спростовується наявними в матеріалах справи фотографічними зображеннями.

12. 29.05.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 44/380-б задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставек" про заміну кредитора правонаступником та замінено ТОВ "Інтеграл-П" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставек" (далі - ТОВ "Ставек").

13. У червні 2019 року ОСОБА_2 , який не є учасником даної справи про банкрутство, звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 в частині відмови у задоволенні заяв ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" про визнання недійсним результату електронного аукціону (відкритих електронних торгів, другого повторного аукціону), що відбулися 11.01.2016 та оформлені ТБ "Електронні торги України" протоколом № 202184 про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Житловик" з визначенням переможця торгів ТОВ "Егіда-Плюс", та ухвалити нове рішення про визнання результатів вказаного аукціону недійсними.

14. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням суду про залишення в силі результатів аукціону, який відбувся 11.01.2016, порушується його право власності, оскільки за наслідками спірного аукціону була також реалізована квартира АДРЕСА_2 , майнові права на яку належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2014. Апелянт вказує, що визнання законним продажу об`єкту незавершеного будівництва порушує право спільної власності його інвесторів, за рахунок яких таке майно створювалося, оскільки унеможливлює реалізацію належних майнових прав шляхом набуття права власності на квартиру у складі житлового будинку.

15. Обґрунтовуючи незаконність ухвали місцевого господарського суду, ОСОБА_2 , по-перше, вказує, що на момент проведення спірного аукціону, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.01.2016 по справі № 752/147/16-к в рамках кримінального провадження був накладений арешт на незавершене будівництво - житловий комплекс з підземними паркінгами, об`єктами соціально-побутового та офісного призначення, готовністю 3,99 %, а отже аукціон був проведений незаконно. Апелянт посилається на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство від 16.10.2018 у справі № Б-50/112-09, постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 335/12096/15-ц, від 23.05.2018 № 569/4374/16-ц, відповідно до якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, за винятком арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника, накладених судовими органами задля захисту суспільних інтересів у публічній сфері.

16. По-друге, ОСОБА_2 стверджує, що іншою підставою незаконності аукціону є те, що не все майно ТОВ "Житловик" увійшло до складу цілісного майнового комплексу та було запропоноване на торгах. Зокрема, ліквідатор не включив до складу цілісного майнового комплексу боржника право оренди земельної ділянки, площею 7 943 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , а висновок суду першої інстанції про припинення права оренди землі не відповідає обставинам справи.

17. По-третє, апелянт зазначає, що перший аукціон був оголошений 27.05.2015 незаконно за відсутності згоди заставного кредитора у відповідності до частини четвертої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка була отримана в подальшому на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 15.10.2015. Тому, враховуючи, що майно боржника було реалізовано на других повторних торгах 11.01.2016 з можливістю зниження початкової вартості, які є наслідком оголошення такими, що не відбулися перших торгів, призначених незаконно, посилаючись на положення статей 42, 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апелянт стверджує, що повторні торги не можуть бути законними, оскільки ліквідатор повинен був розпочати продаж заставного майна банку лише після отримання згоди на продаж такого майна за процедурою перших торгів без зниження початкової вартості.

18. 12.08.2019 від ТОВ "Ставек" надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги (т. 1 а.с. 189 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2017), в якій заявник просить вирішити питання щодо приєднання ТОВ "Ставек" до апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва 04.09.2017 у справі № 44/380-б.

19. 16.08.2019 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Ставек" надійшли доповнення до заяви про приєднання до апеляційної скарги (т. 2 а.с. 83 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2017), в яких, посилаючись на накладені арешти на майно боржника, обґрунтовував незаконність спірного аукціону.

20. 20.01.2020 ТОВ "Ставек" надало апеляційному господарському суду письмове пояснення, в якому, мотивуючи незаконність проведених торгів, також, посилається на те, що у ліквідатора як замовника аукціону не було необхідних повноважень, оскільки на момент проведення аукціону строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора не був продовжений, а також стверджує про порушення статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо не включення до складу цілісного майнового комплексу права на виконання будівельних робіт як складову частину відчужуваного майна.

21. 20.01.2020 за результатами розгляду заяви ТОВ "Ставек" щодо приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 , ухвалою Північного апеляційного господарського суду задоволено клопотання про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 44/380-б.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

22. 20.01.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 44/380-б закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ТОВ "Ставек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 44/380-б. Матеріали справи № 44/380-б повернуто до Господарського суду міста Києва.

23. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність звернення ОСОБА_2 та приєднання ТОВ "Ставек" до його апеляційної скарги. Вказана ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_2 містить аналогічні доводи щодо незаконності оскаржуваного рішення, що і апеляційна скарга ПАТ "Акціонерний банк "Київ", ТОВ "Інтеграл-П", апеляційний розгляд якої вже закінчився та щодо якої вже була винесена постанова суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили. Будь-яких інших доводів, які не були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції та впливають на вирішення спору, скаржником не надано. Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки доводи скаржника наведені в апеляційних скаргах, вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, судове рішення набрало законної сили, що виключає повторний перегляд справи в апеляційному порядку, то апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ТОВ "Ставек" у справі № 44/380-б підлягає закриттю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи касаційної скарги

24. 19.02.2020 ТОВ "Ставек" поштою направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 44/380-б; ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним результати електронного аукціону (відкритих електронних торгів, другого повторного аукціону), що відбувся 11.01.2016 та оформлений протоколом № 202184.

25. 02.03.2020 від ТОВ "Ставек" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 44/380-б.

26. 11.03.2020 ухвалою Верхового Суду, зокрема, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ставек" за вх. № 1944/2020 в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 44/380-б на підставі пункту 2 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є ухвала Верховного Суду про закриття касаційного провадження у справі № 44/380-б у зв`язку з відмовою від поданої раніше касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ставек") на це саме судове рішення. Відкрито касаційне провадження у справі № 44/380-б Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою ТОВ "Ставек" в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 про закриття апеляційного провадження.

27. ТОВ "Ставек" вважає, що підставою для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 є те, що провадження у справі закрито передчасно, в порушення частини п`ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційним судом розглянуто не всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , зокрема, що аукціон відбувся в період чинності арешту, накладеного на майно боржника ухвалою Голосіївського районного суду у справі № 752/147/16-к.

28. Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції в ухвалі від 20.01.2020 не досліджувалися законність доводів, покладених в обґрунтування постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, а встановлювалась лише тотожність доводів апеляційної скарги, яким надавалась оцінка в постанові від 25.01.2018 доводам, викладеним в апеляційній скарзі ОСОБА_2

29. Також скаржник стверджує, що висновки, викладені в постанові суду апеляційної інстанції від 25.01.2018 суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постановах від 15.05.2018 у справі № 335/12096/15-ц та від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц.

30. Додатково скаржник зазначає, що окремої уваги суду потребували, проте не досліджувалися обставини щодо того, що на момент проведення аукціону строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора не було продовжено судом, а отже ліквідатор виступаючи замовником аукціону діяв без відповідних повноважень, а також щодо не включення до складу цілісного майнового комплексу та, відповідно, не виставлення на продаж на аукціоні права на виконання будівельних робіт як складову частину відчужуваного майна.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

31. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції від 20.01.2020 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі.

34. Тому, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги ТОВ "Ставек" про невідповідність висновків, викладених в постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 висновкам Великої Палати Верховного Суду в постановах від 15.05.2018 у справі № 335/12096/15-ц та від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц, оскільки у даному випадку постанова суду апеляційної інстанції не є предметом касаційного перегляду.

35. Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

36. Відповідно до статті 272 Господарського процесуального кодексу України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

37. Отже, для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: особа, яка подала скаргу не була присутня під час апеляційного розгляду; доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.

38. Водночас, право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закріплене у статті 254 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч. 1).

39. При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

40. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України. Наведений висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

41. Таким чином, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі № 910/10364/16.

42. Так, у даній справі, судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 не є кредитором у даній справі про банкрутство та не приймав участь у спірному аукціоні.

43. В той же час, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав б/н від 06.06.2014 ОСОБА_2 належать майнові права на квартиру АДРЕСА_2 . Зобов`язання за договором ОСОБА_2 виконав у повному обсязі, що підтверджується даними з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

44. За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2, довів наявність у нього майнового інтересу та правомірність звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяв ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Інтеграл-П" про визнання недійсними результатів спірного аукціону з продажу майна ТОВ "Житловик".

45. Колегія судів Верховного Суду звертається до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, відповідно до якого вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника,) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон.

46. За таких обставин Верховний Суд погоджується із можливістю звернення ОСОБА_2 із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у даній справі як особою, яка вважає себе власником майна, що було виставлено на аукціон.

47. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_2 та ТОВ "Ставек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 щодо недійсності результатів спірного аукціону обґрунтована наявністю арештів на майно боржника, не включенням ліквідатором до складу цілісного майнового комплексу усього майна боржника, зокрема права оренди земельної ділянки, а також порушенням порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна.

48. Як вже зазначалося вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 залишено апеляційні скарги ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Інтеграл-П" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 - без змін з тих підстав, що місцевим господарським судом вірно встановлено відсутність порушень вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час підготовки та проведення спірного аукціону з продажу майна ТОВ "Житловик", в тому числі і щодо порядку отримання згоди заставного кредитора, включення активів до складу цілісного майнового комплексу (права оренди земельної ділянки), а також стосовно наявності арештів на майно.

49. При цьому, апеляційна скарга ОСОБА_2 , до якої приєдналося ТОВ "Ставек", містить такі ж самі доводи, що і апеляційна скарга ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Інтеграл-П", за результатом розгляду якої винесено постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, яка набрала законної сили.

50. Враховуючи те, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Ставек" вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та за результатом розгляду таких доводів ухвалено постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, апеляційним господарським судом правомірно та законно закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ТОВ "Ставек", яке до неї приєдналося, на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017.

51. Доводи касаційної скарги ТОВ "Ставек" про те, що судами попередніх інстанцій не досліджувалися обставини щодо того, що на момент проведення аукціону строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора не було продовжено судом, а отже ліквідатор виступаючи замовником аукціону діяв без відповідних повноважень, а також щодо не включення до складу цілісного майнового комплексу права на виконання будівельних робіт, колегія суддів Верховного Суду відхиляє, з огляду на наступне.

52. Положення частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначають, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

53. Частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

54. Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина перша, четверта статті 272 Господарського процесуального кодексу України).

55. Відповідно до частини першої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

56. Положення частини першої статті 252 зазначеного Кодексу передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

57. Згідно з частиною другою статті 265 Господарського процесуального кодексу України заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

58. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду, відкриття судового засідання, роз`яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов`язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з`ясування у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

59. Як вбачається зі змісту протоколу судового засідання Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 (т. 3 а.с. 102 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ) у даній справі, було розпочато розгляд апеляційної скарги по суті апеляційним господарським судом в судовому засіданні 23.12.2019. Тобто суд апеляційної інстанції в зазначеному судовому засіданні перейшов безпосередньо до розгляду вимог апеляційної скарги та заяви про приєднання до неї.

60. Верховний Суд зазначає, що підставою для відкриття апеляційного провадження є саме апеляційна скарга учасника справи або особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

61. Приєднання до апеляційної скарги - це допоміжний інститут для осіб, які погоджуються з доводами апеляційної скарги і бажають їх підтримати у наведеному в апеляційній скарзі обсязі. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначаються наведеними в апеляційній скарзі доводами, незалежно від наявності заяви про приєднання до апеляційної скарги. В той же час, особа, яка має доводи відмінні від апеляційної скарги, має право реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового акту місцевого господарського суду, подавши апеляційну скаргу самостійно. Це відповідає принципу диспозитивності та процесуальної економії та усуває можливу конкуренцію доводів, викладених у апеляційній скарзі та заяві про приєднання до апеляційної скарги.

62. Як вже зазначалося вище, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 щодо недійсності спірного аукціону стосувалися порядку отримання згоди заставного кредитора, включення права оренди земельної ділянки до цілісного майнового комплексу боржника, а також стосовно наявності арештів на майно.

63. У заяві про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "Ставек" (т. 1 а.с. 189 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2017), поданій після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, заявник - ТОВ "Ставек" не наводив додаткових доводів, обмежившись лише повідомленням про приєднання до вказаної апеляційної скарги ОСОБА_2 . У поданих до суду апеляційної інстанції 16.08.2019 доповненнях до заяви про приєднання до апеляційної скарги (т. 2 а.с. 83 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2017), на обґрунтування незаконності спірного аукціону ТОВ "Ставек" навів довід щодо наявності арештів на майно боржника, що було виставлено на аукціон.

64. Також, 20.01.2020, тобто вже після початку розгляду даної справи судом апеляційної інстанції по суті, ТОВ "Ставек" надало апеляційному господарському суду письмову позицію, в якій посилалося на відсутність повноважень ліквідатора як замовника аукціону та не включення до цілісного майнового комплексу, виставленого на аукціон, права на виконання будівельних робіт (т. 3 а.с. 110 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2017).

65. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд повинен був розглянути апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у межах виключно наведених у скарзі підстав. Розширення підстав апеляційного перегляду за рахунок наведення у заяві про приєднання до апеляційної скарги нових підстав не відповідає принципу диспозитивності, згідно з яким будь-яка особа, що бажає оскаржити прийняте судом першої інстанції судове рішення має право подати самостійно апеляційну скаргу. Виключенням є лише ті підстави, які згідно з законом визнані обов`язковими підставами для скасування судового рішення.

66. У даній справі, судом апеляційної інстанції були розглянуті всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, натомість підстав для обов`язкового скасування судового рішення місцевого господарського суду не встановлено.

67. З огляду на викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування правомірної та законної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 про закриття апеляційного провадження.

68. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанцій.

Б. Висновки щодо застосування норми права

69. У разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі № 910/10364/16.

70. При цьому, підставою для відкриття апеляційного провадження є саме апеляційна скарга. Приєднання до апеляційної скарги - це допоміжний інститут для осіб, які погоджуються з доводами апеляційної скарги і бажають їх підтримати у наведеному в апеляційній скарзі обсязі. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначаються наведеними в апеляційній скарзі доводами, незалежно від наявності заяви про приєднання до апеляційної скарги. В той же час, особа, яка має доводи відмінні від апеляційної скарги, має право реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового акту місцевого господарського суду, подавши апеляційну скаргу самостійно, що в свою чергу відповідає принципу диспозитивності і усуває можливу конкуренцію доводів, викладених у апеляційній скарзі та заяві про приєднання до апеляційної скарги.

71. Таким чином, апеляційний господарський суд повинен розглянути апеляційну скаргу в межах виключно наведених у скарзі підстав. Розширення підстав апеляційного перегляду за рахунок наведення у заяві про приєднання до апеляційної скарги нових підстав не відповідає принципу диспозитивності, згідно з яким будь-яка особа, що бажає оскаржити прийняте судом першої інстанції судове рішення має право подати самостійно апеляційну скаргу. Виключенням є лише ті підстави, які згідно з законом визнані обов`язковими підставами для скасування судового рішення.

72. У даній справі судом апеляційної інстанції встановлено правомірність звернення із апеляційною скаргою на судове рішення місцевого господарського суду особою, яка не є учасником даної справи але вважає себе власником майна, яке було виставлено на спірний аукціон. Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги такої особи вже були предметом апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції правомірно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою цієї особи та особи, яка приєдналася до її апеляційної скарги.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала суду апеляційної інстанції у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

74. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставек" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

75. У зв`язку з тим, що Верховний Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставек" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 про закриття апеляційного провадження у справі № 44/380-б залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк