Рішення

від 11.06.2020 по справі 360/4573/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4573/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання Таращенко О.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Прийма Р.С.,

представника відповідача - Батальщиков С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 360/4573/19 за позовом ОСОБА_1 до Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов

ОСОБА_1 (далі - позивач) до Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Красноталіівського сільського голови від 04.10.2019 № 13-ос про фактичне вивільнення ОСОБА_1 ; поновити позивача на посаді спеціаліста землевпорядника Талівської сільської ради; стягнути з Талівської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з часу незаконного звільнення до ухвалення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 18.02.2002 працювала на посаді спеціаліста землевпорядника Талівської сільської ради Луганської області.

04.10.2019 розпорядженням № 13 ос про фактичне вивільнення у зв`язку з відсутністю можливості працевлаштування на іншу роботу, позивача вивільнено з посади спеціаліста землевпорядника Талівської сільської ради з роботи, за п. 1 ст. 40 КЗпП України 05 жовтня 2019 року у зв`язку з реорганізацією Талівської сільської ради шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради.

Вважає, що розпорядження про звільнення із займаної посади є незаконним, оскільки прийняте із порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню із всіма наслідками, що витікають із його протиправності.

Зазначив, що позивачу не пропонувалося переведення на іншу роботу в новоствореній Красноталівській сільській раді, а лише зазначалося в розпорядженні від 04.10.2019 за № 13 ос, що вивільнення проводиться за відсутності можливості працевлаштування на іншу роботу в новій структурі Красноталівськой сільськой раді, що не відповідає дійсності.

16.07.2019 Талівську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради на підставі рішення Красноталівської сільської ради 7 скликання від 16.07.2019, про що, здійснено запис в трудовій книжці позивача.

04.10.2019 відповідно до запису в трудовій книжці Красноталівська сільська рада звільнила з роботи позивача у зв`язку з реорганізацію за п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі розпорядження №13 ос від 04.10.2019.

Вважає, що розпорядження № 13 ос від 14.10.2019 є незаконним яке підлягає скасуванню та позивач має бути поновлена на посаді.

04.12.2019 представник позивача подав уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що відповідачем порушені вимоги приписів ст. 49-2 КЗпП України, а саме: не попереджено позивача про наступне вивільнення від 16.07.2019 (про що свідчить відсутність підпису на листі особистого ознайомлення з розпорядженням про попередження); не запропоновано переведення на іншу роботу; не ознайомлено з розпорядженням про фактичне вивільнення; не доведено до відома державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників; тобто звільнення позивача з займаної посади є незаконним, оскільки під час процедури звільнення відповідачем порушено норми Кодексу законів про працю України.

На підставі вищезазначеного просив суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Красноталіівського сільського голови від 04.10.2019 № 13-ос про фактичне вивільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста землевпорядника Талівської сільської ради; зобов`язати відповідача запропонувати позивачу іншу роботу, що є рівнозначною посаді спеціаліста землевпорядника та стягнути з Талівської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з часу її незаконного звільнення до ухвалення рішення суду, тобто, з 04.10.2019 на момент ухвалення рішення.

Від представника відповідача 26 листопада 2019 року надійшли заперечення на позовну заяву (арк.спр.26-28).

В обґрунтування якого зазначив, що відповідно до вимог ч.1 ст.49-2 КЗпП України, головою Красноталівсько сільської ради складено розпорядження від 16 липня 2010 року № 04 Про попередження працівників Талівської сільської ради про наступне вивільнення, про що позивач ОСОБА_1 особисто була ознайомлена та відмовилась від підпису в присутності працівників сільської ради, про що відповідно складено акт за фактом не підпису розпорядження сільського голови.

04.10.2019 він, як голова Красноталівської сільської ради приїхав до Талівської сільської ради близько 13-ої години, де позивачці була видана трудова книжка про що засвідчено її підпис в журналі обігу трудових книжок, в присутності трьох працівників: ОСОБА_2 - бухгалтер Талівської сільської ради, ОСОБА_3 рахівник-касир Талівської сільської ради та Шаповалова І ОСОБА_4 . директор Талівського СБК.

Крім того зазначив, що Красноталівською сільською радою прийнято рішення від 09.08.2019 № 2/3 Про затвердження штатного розпису на 2019 рік, в якому не передбачено альтернативної посади для ОСОБА_1 .

Щодо посилання позивача на трудовий договір про продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 зазначив, що термін дії договору скінчився ще 18 лютого 2016 року, про що свідчить розпорядження в.о. сільського голови № 08 від 18.02.2015 року і більш між сторонами не поновлювався у зв`язку з відсутністю заяви позивача.

На підставі зазначеного, вважає, що ОСОБА_1 безпідставно займала відповідну посаду, а позовні вимоги взагалі є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18 листопада 2019 року (арк.спр.1-2).

Ухвалою від 18.12.2019 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено на 13.01.2020.

Ухвалою суду від 13.01.2020 задоволено клопотання позивача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 13.01.2020 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 січня 2020 року (арк.спр. 93).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 позовну заяву залишено без розгляду (арк.спр.118).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №360/4573/19 та адміністративну справу №360/4573/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (арк.спр.147-148).

Ухвалою суду від 25.03.2020 прийнято справу № 360/4573/19 за позовом ОСОБА_1 до Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, до свого провадження. Вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13 квітня 2020 року (арк.спр.152-153).

Ухвалою суду від 18.05.2020 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 червня 2020 року (арк.спр. 171).

У судовому засіданні представник позивача, підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відповіді на відзив на позов.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив наступного.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з 18.02.2002 працювала на посаді спеціаліста землевпорядника Талівської сільської ради Луганської області, про що свідчить запис у трудовій книжці (арк.спр.8-9, 10, 12-13).

Згідно до розпорядження в.о. сільського голови Талівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 18 лютого 2015 року Про продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 - відповідно до статті 18 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування термін перебування ОСОБА_1 спеціаліста - землевпорядника продовжено до 18.02.2016 року (арк.спр.36).

Головою Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 16 липня 2019 року прийнято рішення № 1/3 "Про початок реорганізації Талівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради та її виконавчого комітету (арк.спр.56-58).

На підставі вищезазначеного рішення Талівську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради відповідно до рішення Красноталівської сільської ради 7 скликання від 16.07.2019 № 1/3, про що здійснено запис в трудовій книжці ОСОБА_1 від 16.07.2019 (арк.спр.13).

До видання вказаного рішення щодо реорганізації Талівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради та її виконавчого комітету, у відповідності до звіту інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці кількість працівників, яких передбачається вивільнити становила 7 одиниць, із зазначенням професії (посади), а саме: Головний бухгалтер; Спеціаліст-землевпорядник; Рахівник - касир; Водій легкового автомобіля; Підсобний робітник - 2 особи; Технічний робітник. Зазначено термін подання не пізніше ніж за 2 місяці до масового вивільнення працівників за умови, передбаченими статтями 48 та 50 Закону України Про зайнятість населення . Дата прийняття звітності 06.08.2019 (арк.спр.76).

Відповідно до рішення Красноталівської сільської ради сьомого скликання від 09 серпня 2019 року № 2/3 Про затвердження штатного розпису на 2019 рік штатний розпис Красноталівської сільської ради складає 5,5 кількість штатних посад, а саме: сільський голова, в.о. старости, секретар, головний бухгалтер, головний спеціаліст та прибиральниця (0.5 ставки) (арк.спр.53-54).

Таким чином, у відповідності до вказаного рішення відбулось скорочення штатної чисельності Талівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом реорганізації.

16.07.2019 розпорядженням № 0/4 за підписом голови Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області ОСОБА_5 .В. попереджено працівників Талівської сільської ради (згідно зі списком до Додатку 1) про наступне вивільнення у зв`язку із реорганізацією Твлівської сільської ради шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради 7 осіб, у тому числі позивача - ОСОБА_1 - спеціаліста-землевпорядника (арк.спр.48).

Позивач відмовилась ознайомлюватись із зазначеним попередженням від 16.07.2019 №4 про наступне вивільнення працівників у порядку ст.49 Кодексу законів про працю України, про що складено Акт за фатом не підпису розпорядження сільського голови від 05.08.2019 (арк.спр.50).

Розпорядженням голови Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 04.10.2019 № 13 ос позивача звільнено з посади з 05.10.2019 у зв`язку з реорганізацією Талівської сільської ради шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради (арк.спр.11).

Як вже зазначалося судом вище, Актом від 05.08.2019 зафіксовано відмову ОСОБА_1 - землевпорядник сільської ради, ознайомитись під особистий розпис з документами щодо звільнення із займаної посади, про що свідчить лист особистого ознайомлення працівників - 7 осіб (арк.спр.30).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 04.10.2019 було отримано трудову книжку про що свідчить її особистий підпис в журналі обігу трудових книжок (арк.спр.52).

Відповідно до частини другої статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) підставами припинення трудового договору зокрема є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з частиною третьою статті 36 КЗпП України при зміні власника підприємства, а також при його реорганізації (злитті, приєднанні, поділу, виділу, перетворенні) дія трудового договору продовжується. Припинення трудового договору за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу можливе тільки у разі скорочення чисельності чи штату працівників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року № 9 розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Підставою для розірвання трудового договору за ініціативи власника або уповноваженого ним органу є зміни в організації виробництва і праці, які у свою чергу можуть мати місце у випадках ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, під змінами в організації виробництва і праці, які можуть бути підставою для розірвання трудового договору слід розуміти, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, що призводить до скорочення займаної працівником посади та зумовлює його звільнення у випадку неможливості переведення працівника на іншу посаду.

Судом встановлено, що Головою Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 16 липня 2019 року прийнято рішення № 1/3 "Про початок реорганізації Талівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради та її виконавчого комітету (арк.спр.56-58).

Вказане рішення прийнято відповідно до статей 25,59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад .

Пункт 2 вказаного рішення визначено, що Красноталівська сільська рада (ЄДРПОУ 04337363) є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Талівської сільської ради (ЄДРПОУ 04528850).

Так, з матеріалів справи встановлено, що до видання вищевказаного рішення щодо реорганізації Талівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради та її виконавчого комітету, відповідно до звіту інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці кількість працівників, яких передбачається вивільнити становила 7 одиниць, а саме: Головний бухгалтер - 1 особа запланована дата вивільнення 05.10.2019; Спеціаліст-землевпорядник - 1 особа запланована дата вивільнення 05.10.2019; Рахівник - касир - 1 особа запланована дата вивільнення 05.10.2019; Водій легкового автомобіля - 1 особа запланована дата вивільнення 05.10.2019; Підсобний робітник - 2 особи запланована дата вивільнення 05.10.2019; Технічний робітник - 1 особа запланована дата вивільнення 05.10.2019 (арк.спр.76).

Згідно штатного розпису Красноталівської сільської ради сьомого скликання на 2019 рік, затвердженого 09 серпня 2019 року за № 2/3 штатний розпис складає 5,5 кількість штатних посад, а саме: сільський голова - 1 штатна посада , в.о. старости - 1 штатна посада, секретар - 1 штатна посада, головний бухгалтер - 1 штатна посада, головний спеціаліст - 1 штатна посада та прибиральниця 0.5 ставки тобто посаду спеціаліст-землевпорядник (яку обіймав позивач) було скорочено а альтернативної посади для позивачці не встановлено та з пояснень відповідача та свідка не передбачено (арк.спр.53-54).

Відтак матеріалами справи підтверджено факт скорочення посади позивача.

Статтею 49-2 КЗпП України визначено процедуру вивільнення працівників.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

У свою чергу, відповідач зазначив, що на час звільнення та до теперішнього часу відсутня не тільки робота з відповідною професією чи спеціальністю, а й будь-яка інша вакантна посада, що підтверджується штатним розписом Красноталівської сільської ради станом на 1 серпня 2019 року та на 01 січня 2020 року (арк.спр.53-54; 176 зв.бік).

Крім того, розпорядження в.о. сільського голови Талівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 18 лютого 2015 року Про продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 - відповідно до статті 18 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування передбачав термін перебування ОСОБА_1 спеціаліста - землевпорядника до 18.02.2016, більш дія та строк трудового договору з позивачем не продовжувалась.

Так, в дотримання процедури про звільнення, листом № 0/4 за підписом голови Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області ОСОБА_5 від 16.07.2019 працівників Талівської сільської ради (згідно зі списком до Додатку 1) попереджено про наступне вивільнення у порядку ст.49-2 КЗпП України, зокрема повідомлено позивача - ОСОБА_1 (арк.спр.48).

Позивач відмовилась ознайомлюватись із зазначеним попередженням про наступне вивільнення працівників, про що складено Акт за фатом не підпису розпорядження сільського голови від 05.08.2019 (арк.спр.50).

Розпорядженням голови Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 04.10.2019 № 13 ос позивача звільнено з посади 05.10.2019 у зв`язку з реорганізацією Талівської сільської ради шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради (арк.спр.11) та відповідно внесена запис до трудової книжці ОСОБА_1 про звільнення з роботи у зв`язку з реорганізацією п.1 ст.40 КЗпП України, Розп. № 13ос від 04.10.2019 (арк.спр.13).

Під час судового засідання 27 січня 2020 року позивач - ОСОБА_1 пояснила та зазначила, що 05.08.2019 секретар сільської ради ОСОБА_6 принесла та поставила до відома працівників Талівської сільської ради про лист особистого ознайомлення з розпорядженням від 16.07.2019 про попередження про наступне вивільнення п`яті працівників, на підставі чого, позивач попросила залишити вказане розпорядження для ознайомлення.

Наступного дня, прийшла ОСОБА_6 за розпорядженням та листом ознайомлення та спросила, чому вона не розписалася про його ознайомлення, на що вона відповіла, що з ним не згодна та відмовляється його підписувати без пояснень голови сільської ради. Зазначив, що лист особистого ознайомлення з розпорядженням від 16.07.2019 про попередження про наступне вивільнення підписав лише ОСОБА_7 - технічний робітник, а на другий день розписався - головний бухгалтер та водій автомобіля. 04.10.2019 вона отримала трудову книжку.

Також в судовому засіданні як свідка допитана ОСОБА_6 , яка пояснила, що головою Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 16 липня 2019 року прийнято рішення № 1/3 "Про початок реорганізації Талівської сільської ради та її виконавчого комітету шляхом приєднання до Красноталівської сільської ради та її виконавчого комітету, всім працівникам було оголошено та попереджено про їх вивільнення. 05.08.2019, вона особисто привезла розпорядженням під особисте ознайомлення та підпис працівників. Про що складено лист ознайомлення. Зазначив, хто був згоден підписав інші ні.

На питання представника позивача, чи передбачав новий штатний розпис посаду спеціаліст-землевпорядник відповіла, що депутатами сільської ради під час сесії було вирішено, що така посада не передбачена та взагалі не потрібна.

В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що вона є членом ліквідаційної комісії Талівської сільської ради. 05.08.2019 она особисто в голос зачитала всім працівникам розпорядження від 16.07.2019 про попередження про наступне вивільнення працівників. Деякі працівники розписалися в листі ознайомлення інші ні. Зазначив, що вона була ознайомлена з відповідним розпорядженням про вивільнення та підписалася в листі ознайомлення 05.08.2019.

Щодо тверджень представника позивача, що посада спеціаліста-землевпорядника не визначена як така, що підлягає скороченню, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , судам необхідно мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Міністерство праці та соціальної політики України у листі від 7 квітня 2011 року №114/06/187-11 роз`яснило, що чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Враховуючи викладене суд вважає, що роботодавець має право самостійно визначати, змінювати чисельність працівників і штатний розпис. При цьому, дані обставини не потребують додаткового доведення, тому суд не може вимагати у відповідача обґрунтування доцільності скорочення чисельності або штату.

Таким чином, суд дійшов висновку що відповідачем була дотримана процедура вивільнення позивача передбачена трудовим законодавством, доказів протилежного суду не надано, відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі в зв`язку із повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно із частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки суд не знайшов підстав для скасування наказу про звільнення позивача, вважаючи, що такий наказ був прийнятий відповідачем правомірно, позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при прийнятті спірного наказу, діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого наказу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Красноталівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2020 року.

Суддя І.В. Тихонов