Рішення

від 19.06.2020 по справі 420/7826/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7826/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання - Белінського Г.В.,

представника позивача - Кравець І.Г. за ордером,

представника відповідача - Маринова Д.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОВАГОНСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2019 р. №000371508, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

1. 21 грудня 2019 року року позивач, Товариство з обмеженою відповідальності ЄВРОВАГОНСЕРВІС , звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2019 р. №000371508;

- стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС судові витрати за звернення до суду з даним адміністративним позовом та витрати на професійну правничу допомогу.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

2. Поданий позов обґрунтований тим, що позивач засобами поштового зв`язку отримав акт Головного управління ДПС в Одеській області від 10.10.2019 року №123/15-32-05-08/41558040 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОВАГОНСЕРВІС код за ЄДРПОУ 41558040 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ СЦБ , код ЄДРПОУ 38255065 за період жовтень 2018 року .

3. За результатами перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС порушено: п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 Податкового Кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 121751 грн., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 121751 грн.

4. Позивачем 23 жовтня 2019 року подано до ГУ ДПС в Одеській області заперечення на вищезазначений акт перевірки (вх.№7214/10/15-32), однак за результатами розгляду контролюючим органом було відмовлено у задоволенні вимог позивача та зазначено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

5. Позивач зазначає, що його не було повідомлено належним чином та своєчасно про дату, час та місце розгляду заперечень на акт перевірки, чим порушено процедуру розгляду заперечень платника податків, у зв`язку з чим порушено право позивача бути присутнімна розгляді заперечень та позбавлено можливості надати додаткові пояснення.

6. Податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2019 року №000371508 позивачу визначено суму грошового зобов`язання 121751 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60876 грн.

7. Позивач зазначає, що зі змісту акту перевірки вбачається, що у перевіряємий період - жовтень 2018 року ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС мало господарські взаємовідносини з ТОВ СЦБ , які, на думку відповідача, є непідтвердженими, мають ознаки нереальності, у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва від ТОВ СЦБ у жовтні 2018 року на загальну суму 608 752,5 грн. без ПДВ., що, на думку відповідача, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність первинного постачання (продажу) по ланцюгу (відсутність законного походження товару).

8. Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем поставлено під сумнім реальність господарських операцій здійснених відповідно до договору купівлі-продажу №6-2018 від 06.06.2018.

9. Висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються на:

- аналізі ланцюга постачання ТМЦ придбаних на підставі первинних документів наданих до перевірки та баз даних ЄРПК та АІС Податковий Блок ;

- наявності технічної помилки в акті здачі-прийняття товарів №2-1110 від 01.10.2018 в частині зазначення дати складання акта здачі-прийняття товарів;

- відсутності у позивача документів, що підтверджуються історію походження Товару, які мали надаватись відповідно до п.2.5. договору купівлі-продажу №6-2018 від 06.06.2018.

10. Позивач вважає висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, необґрунтованими та не спроможними спростувати реальність спірних господарських операцій з огляду на наступне:

- реальність господарських операцій у період жовтень 2018 року за договором купівлі-продажу №6-2018 від 06.06.2018 року підтверджується документами бухгалтерського обліку;

- технічна помилка в даті акту здачі-прийняття товарів №2-1110 від 01.10.2018 року не може бути єдиною та достатньою підставою вважати фіктивними усі інші первинні документи бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та надавались в ході перевірки у повному обсязі;

- позивач вважає безпідставним посилання відповідача на податкову інформацію яка свідчить начебто про порушення контрагентом податкового законодавства та відсутності законного походження товару у ланцюгу постачання, оскільки платник податків не повинен нести відповідальності за своїх контрагентів у разі належного виконання своїх зобов`язань відповідно до вимог податкового законодавства України;

- посилання в акті перевірки на відсутність у позивача документів, що підтверджуються історію походження Товару не можуть слугувати підставою для визнання безтоварними господарські взаємовідносини між ТОВ СЦБ та ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС у перевіряємий період, оскільки вимоги п.2.5. договору купівлі-продажу №6-2018 від 06.06.2018 щодо документального підтвердження історії походження Товару застосовуються лише у разі поставки колісних пар, які ТОВ СЦБ у перевіряємому періоді не поставлялись на адресу позивача.

(б) Позиція Відповідача

11. 04 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні.

12. Відповідач зазначив, що відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 25.09.2019 року №315 проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ СЦБ за період жовтень 2018 року.

13. В ході проведення перевірки позивачу було надано запит про надання документів (копій документів) від 30.09.2019 року, щодо господарських взаємовідносин з контрагентом постачальником ТОВ СЦБ у періоді жовтень 2018 року, проте, позивачем не було надано відповіді у письмовому вигляді на вищезазначений запит та були надані первинні документи.

14. Відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ СЦБ (продавець) та позивачем (покупець) укладений договір купівлі-продажу від 06.06.2018 року №6-2018 щодо купівлі комплектуючих залізничних вантажних вагонів.

15. На виконання вищезазначеного договору ТОВ СЦБ було здійснено поставки ТМЦ на адресу позивача та Товар переданий згідно акту здачі - прийняття товарів від 01.10.2018 року №2-0110. 16.Як вказує відповідач, в свою чергу, згідно видаткової накладної №65 товар був отриманий позивачем 11.10.2018. Невідповідність дат в вищезазначених документах свідчить про відсутність реально вчиненої господарської операції, та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, за рахунок яких не дозволено формувати дані податкового обліку.

16. Враховуючи невідповідність дат відвантаження товару та його транспортування (видаткова накладна 11.10.2018 р. , товарно-транспортна накладна 11.10.2018 р.) та акту здачі-прийняття товарів від 01.10.2018 року №2-1110 встановлено фіктивний характер вищезазначених документів, щодо отримання ТМЦ , внаслідок чого позивачем неправомірно сформовано податковий кредит у сумі 76333,5 грн.

17. Враховуючи документальне оформлення приймання товару позивачем від ТОВ СЦБ актом здачі-прийняття товарів від 01.10.2018 №2- 1110 встановлено порушення ТОВ СЦБ п. 187.1, ст. 187, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного складання та реєстрації податкової накладної від 11.10.2018 р. №23 на адресу позивача та встановлено порушення п. 198.2, ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного віднесення сум податку до податкового кредиту згідно вищезазначеної податкової накладної.

18. Аналізуючи ланцюг постачання ТМЦ реалізованих ТОВ СЦБ на адресу позивача придбаних на підставі первинних документів наданих до перевірки та баз даних ЄРПН та АІС Податковий Блок , відповідачем встановлено відсутність законного походження товару (виробник/імпортер) у ланцюгу постачання .

19. Також, аналізуючи придбання та постачання товару, реалізованого ТОВ СЦБ на адресу позивача, відповідачем встановлено реалізація номенклатури Апарат поглинальний , Пружина Ханіна ТОВ СЦБ за ціною придбання, що свідчить про відсутність ділової мети.

20. Перевіркою встановлено відсутність факту реального одержання позивачем відповідної кількості ідентифікованого товару у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва від ТОВ СЦБ у жовтні 2018 року на загальну суму 608752,5 грн. без ПДВ. та засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність первинного постачання (продажу) по ланцюгу.

21. Також згідно п. 2.5. договору від 06.06.2018 №6-2018 документів, щодо походження товару, придбаного позивачем, надано до перевірки не було.

22. У відзиві також зазначено, що фахівцями ГУ ДФС у Донецькій області були складені результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ СЦБ за звітний період декларування ПДВ жовтень 2018 року, згідно якої доведено до відпрацювання службовою запискою управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Донецькій області від 06.05.2019 № 604/05-99-07-04-07 як ризиковий СГ за резонансними схемами, а податкова інформація складена у зв`язку з неможливістю проведення перевірки у зв`язку із відсутністю ТОВ СЦБ за місцезнаходженням.

23. Як зазначив відповідач, відсутність участі ТОВ СЦБ у схемах ухилення від оподаткування податком на додану вартість та оформлення ним нереальних господарських операцій за звітний період декларування ПДВ за жовтень 2018 року за даними ЄРПН, іншою податковою інформацією, а також згідно з наявними матеріалами перевірок, зустрічних звірок, узагальнених податкових інформацій щодо контрагентів, не підтверджено.

Відсутність оформлення ТОВ СЦБ за звітний період декларування ПДВ - жовтень 2018 року, неправомірно визначених сум податкового кредиту та податкових зобов`язань згідно з даними наявної податкової інформації не підтверджено:

24. За звітний період декларування ПДВ, охоплений узагальненою податковою інформацією, неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг у жовтні 2018 року - встановлено згідно податкової звітності - 2473149 грн.; згідно даних ЄРПН по податковим накладним, виписаним у жовтні 2018 року, на загальну суму 2473149 грн.

Таким чином, платником податків порушено норми п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 Кодексу.

25. Враховуючи вищезазначене встановлено, що укладений договір між позивачем та ТОВ СЦБ не опосередковуються реальним виконанням операції, якістановлять його предмет та фактично внаслідок встановлених вище фактів ТОВ СЦБ здійснено безпідставні документальне оформлення нереальної господарської операції.

26. Позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереально господарської операції з одержання ТМЦ від ТОВ СЦБ та складено первині документ визначені вище всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.

27. На думку відповідача, якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.

ІІІ. Процедура та рух справи

28. 17 лютого 2020 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження провадження та призначено підготовче засідання на 18 березня 2020 року.

29. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 зупинено провадження по справі №420/7826/19 та призначено наступне засідання на 18 травня 2020 року.

30. Через встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 карантину на території України з метою попередження розповсюджування захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 зупинено провадження у справі №420/7826/19 до 18.05.2020 року.

31. 18.05.2020 ухвалою суду, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.06.2020.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

32. Позивач є суб`єктом господарювання та зареєстрований платником податку на додану вартість з 02.04.2019. Фактичними видами діяльності позивача є (КВЕД): 30.20 (виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу); 46.19 (діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту);46.90 (неспеціалізована оптова торгівля); 52.21 (допоміжне обслуговування наземного транспорту); 52.24 (транспортне оброблення вантажів); 52.29 (інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний);74.90 (інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.); 33.17 (ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів) (т.ІІ а.с.20-21).

33. На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 25.09.2019 року №315 проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОВАГОНСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ СЦБ , код ЄДРПОУ 38255065, за період жовтень 2018 року (т.ІІ а.с.12).

34. За результатами проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС , відповідач склав Акт перевірки від 10.10.2019 року №123/15-32-05-08/41558040 (далі - Акт перевірки) (т. І а.с.55-62;175-187).

35. У висновках Акта перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, у результаті яких встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 121 751 грн., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 121 751 грн.

36. На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 року №000371508, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 121751 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60876 грн. (т.І а.с.234).

V. Джерела права та висновки суду

37.Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Відповідно до ст.1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

39. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

40. Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з Розділом V цього Кодексу.

41. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або увезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

42. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

43. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

44.Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

45. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

46.Так, в розумінні статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

47. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

48. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства(ст. 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

49.Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

50. За змістом частин першої-другої статті 9 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

51. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

52. Суд зазначає, що аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

53. Суд встановив, що в Акті перевірки порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовано нереальністю та безтоварністю господарських операцій з ТОВ СЦБ , у зв`язку з чим, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, та, як наслідок, заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 121 751 грн.

54. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач (покупець) уклав з ТОВ СЦБ (продавець) договір купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018 (т.І а.с.95-97;221-223), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар - комплектуючі залізничних вантажних вагонів.

За умовами п.1.3. вказаного Договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018, загальна кількість товару, його номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються Сторонами у Специфікаціях (Додатки до Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018 передбачено, що передача Товару Покупцеві проводиться шляхом оформлення Акту прийому-передачі товару уповноваженими особами обох Сторін.

Відповідно до п.2.5. Договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018, Продавець надає Покупцю Товар зх. Документальним підтвердженням його придбання та історії походження. При цьому знаки та клейма щодо виготовлення деталей мають відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 31334 та нанесені заводом-виробником (не перебиті з інших колісних пар (у разі поставки колісних пар), без виправлень зварюванням).

Як зазначено у п.4.1. Договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018, Продавець надає Покупцеві наступні документи: оригінал рахунку; видаткову накладну; акт прийому-передачі; ТТН (у випадку постачання Товару Продавцем на склад Покупця); ВУ-53 (у випадку ремонту колісної пари); пересилочну відомість.

Пунктом 4.3. Договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018 передбачено, що умови та строк постачання товару Сторони визначають у Специфікації на постачання Товару (партії Товару).

55. Судом встановлено, що до Договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018 Сторонами складено відповідні Специфікації: № 1 від 06.06.2018; №2 від 18.з06.2018; №2-2 від 24.07.2018, №3 від 25.09.2018 та №4 від 19.10.2018 (т.І а.с.98-102; 224-228).

Відповідно до визначених у вказаних Специфікаціях умов постачання Товарів, поставка Товару здійснюється на умовах самовивозу (EXW) зі складу в м. Київ згідно ІНКОТЕРМС - 2010 на склад Покупця.

56. Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2018 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено Договір №1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір №1 від 16.02.2018) (т.І а.с.103-107), відповідно до п.1.2. якого Замовник доручає Виконавцю організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародних і внутрішніх напрямках.

За умовами п.1.3. Договору №1 від 16.02.2018, Виконавець в межах даного Договору надає послуги з транспортування вантажів, а так само з пошуку і підбору перевізників, тобто організовує перевезення власним або найманим вантажним автомобільним транспортом, а також залучає інших учасників транспортного процесу у відповідності з чинним законодавством України та вимогами міжнародних Конвенцій.

Згідно з п.1.4. Договору №1 від 16.02.2018, Виконавець приступає до виконання робіт на підставі Додаткової угоди, яка іменується Заявка, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

57. Судом встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018 ТОВ СЦБ здійснено поставку Товару на адресу ТОВ ЄВРОВАГОНСЕВРІС згідно наступних видаткових накладних:

- №61 від 01.10.2018 на загальну суму 396000,11 грн., в тому числі ПДВ - 66000,02 грн. (т.І. а.с.114)

№62 від 01.10.2018 на загальну суму 22 500 грн., в тому числі ПДВ - 3750 грн. (т.І. а.с.117);

- №65 від 11.10.2018 на загальну суму 458001 грн., в тому числі ПДВ - 76333,50 грн. (т.І а.с.124);

- №66 від 11.10.2018 на загальну суму 128000,03 грн., в тому числі ПДВ - 21333,34 грн. (т.І. а.с.126);

- №69 від 22.10.2018 на загальну суму 250002,00 грн., в тому числі ПДВ - 41667,00 грн. (т.І а.с.134).

На підтвердження приймання-передачі ТМЦ від ТОВ СЦБ позивачем також надані акти здачі-прийняття товарів: Акт №1-0110 від 21.09.2018 (т.І. а.с.115-116); Акт №2-0110 від 01.10.2018 (т.І а.с.118); Акт №2-1110 від 01.10.2018 (т.І а.с.125); Акт №1-1110 від 11.10.2018 (т.І а.с.127);

58. Як вбачається з матеріалів справи, доставка Товару за видатковими накладними №61 від 01.10.2018 , №62 від 01.10.2018, №65 від 11.10.2018, №66 від 11.10.2018 та №69 від 22.10.2018 на адресу позивача здійснювалась автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме:

- ТТН №100118 від 01.10.18 (т.І а.с.121);

- ТТН №1110183 від 11.10.18 (т.І. а.с.131);

- ТТН №2210182 від 22.10.18 (т.І а.с.139).

59. Суд також враховує, що в Акті перевірки відображено та не заперечується сторонами по справи, що внаслідок здійснення вищезазначених поставок, ТОВ СЦБ були складені та зареєстровані наступні податкові накладні на адресу ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС :

- податкова накладна №1 від 01.10.2018, яка складена внаслідок поставки згідно видаткової накладної від 01.10.2018 №62;

- податкова накладна №42 від 22.10.2018, яка складена внаслідок поставки згідно видаткової накладної від 22.10.2018 №69;

- податкова накладна №23 від 11.10.2018, яка складена внаслідок поставки згідно видаткової накладної від 11.10.2018 р. №65.

60. Судом також встановлено, що сплата за вищезазначені поставки, здійснювалась 17.10.2018 р. у сумі 480 501 грн., 24.10.2018 - у сумі 215 001,72 грн., 25.10.2018 р. у сумі 39 501 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №2784 від 17.10.2018 (т.І а.с.108); №2869 від 25.10.2018 (т.І а.с.112); №2853 від 24.10.2018 (т.І а.с.113).

При цьому, як зазначено в Акті перевірки, станом на кінець періоду, що перевіряється кредиторська заборгованість за вищезазначеним договором складає 4 499,46 грн.

61. В акті перевірки також зазначено, що суми податку на додану вартість за вище визначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість у жовтні 2018 року.

Декларація з податку на додану вартість за жовтень 2018 року ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС надано до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та прийнята 20.11.2018 р. за реєстраційним номером 9256698063.

62. Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбані у ТОВ СЦБ ТМЦ в подальшому використані у господарській діяльності, що підтверджується Атом приймання-передачі від 02.10.2018 (т.І а.с.122-123), Актом передачі-приймання від 12.10.2018 (т.І а.с.128), Актом приймання-передачі від 02.11.2018 (т.І а.с.132), Актами приймання-передачі від 23.10.2018 (т.І а.с.136; 140;142).

63. В свою чергу, висновки відповідача в акті перевірки та у відзиві обґрунтовані тим, що невідповідність дат відвантаження товару та його транспортування (видаткова накладна 11.10.2018 р., товарно-транспортна накладна 11.10.2018 р.) та акту здачі-прийняття товарів від 01.10.2018 року №2-1110 обумовлює фіктивний характер вищезазначених документів, щодо отримання ТМЦ, внаслідок чого ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС неправомірно сформовано податковий кредит у сумі 76333,5 грн.

При цьому, дата ТТН №1110183 від 11.10.18, також не відповідає даті акта здачі-прийняття товарів від 01.10.2018 року №2-1110.

64. Крім того, відповідач в Акті перевірки зазначив, що аналізуючи ланцюг постачання ТМЦ реалізованих ТОВ СЦБ на адресу ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС , придбаних на підставі первинних документів, наданих до перевірки, баз даних ЄРПН та АІС Податковий Блок встановлено відсутність законного походження товару (виробник/імпортер) у ланцюгу постачання, а придбання та постачання товару, реалізованого ТОВ СЦБ на адресу позивача за ціною придбання, свідчить про відсутність ділової мети.

65. З посиланням на наявність податкової інформації щодо ТОВ СЦБ за звітний період декларування ПДВ - жовтень 2018 року, відповідач в Акті перевірки зазначив про неправомірне визначення ТОВ СЦБ сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послу у жовтні 2018 року, згідно податкової звітності -2473149 грн., та згідно даних ЄРПН по податковим накладним, виписаним у жовтні 2018 року, на загальну суму 2473149 грн.

66. Обґрунтовуючи нереальність господарських операцій позивача з ТОВ СЦБ , відповідач в Акті перевірки також зазначив про ненадання документів, передбачених п.2.5. договору від 06.06.2018 №6-2018 щодо походження товару, придбаного позивачем.

67. Як вказано в Акті перевірки, вищевикладене доводить, що ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС допущено порушення пп. а п. 198.1, п. 198.2, та абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 5 розділу III, п.п. 1 п. 4 розділу V, п.п. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, за рахунок чого ТОВ ЄВРОВАГОНСЕРВІС завищено податковий кредит на загальну суму 121751 гри., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 121751 грн.

68. Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства: п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, у результаті яких встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 121 751 грн., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 121 751 грн., за які прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обґрунтовані недоліком акту здачі приймання-передачі товару №2-1110 в частині зазначення дати складання документа, наявністю податкової інформації та аналізом бази даних ЄРПН щодо ТОВ СЦБ .

69. В свою чергу, щодо посилання відповідача в акті перевірки на наявність недоліків акта здачі-прийняття товарів №2-1110 в частині зазначення дати складання документа, суд зазначає наступне.

70. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що дослідженні під час судового розгляду документи підтверджують і розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій з поставки товарів, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

71. При цьому, суд зазначає, що окремі недоліки в оформленні документів, або відсутність окремих документів самі по собі не можуть бути підставою для визнання нереальності конкретної господарської операції. Окремі несуттєві недоліки заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій не впливають на право позивача по формуванню податкового обліку за умови підтвердження реальності проведених операцій та доведення зв`язку із господарською діяльністю суб`єкта господарювання.

72. Доводи відповідача, які зазначені в Акті перевірки та відзиві щодо невідповідності дати акта здачі-прийняття товарів №2-1110 даті, зазначеній у видатковій накладній №65 від 11.10.2018 та ТТН №1110183 від 11.10.18, не спростовують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ СЦБ , оскільки, у даному випадку, з огляду на досліджені судом докази у їх сукупності, наявність технічної помилки в акті здачі-прийняття товарів №2-1110 в частині зазначення дати складання документа 01.10.2018 не свідчить про нереальність такої операції.

73. Суд звертає увагу, що статтею 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

74. Отже, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, судом досліджено її реальність в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст та враховано, що окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

75. Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.02.2020 по справі №440/198/19, від 05.02.2019 по справі №822/2373/17 та від 13.02.2018 по справі № 820/684/17. При цьому суд зазначає, що згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

76. Стосовно доводів відповідача щодо наявності податкової інформації стосовно ТОВ СЦБ та порушення ТОВ СЦБ податкового законодавства, суд зазначає наступне.

77. Так, судом не приймається до уваги посилання відповідача на наявність відповідної податкової інформації та аналізу з бази даних ЄРПН, згідно якої аналізом діяльності ТОВ СЦБ встановлено нереальність здійснення первинного постачання (продажу) по ланцюгу постачання.

78. Наявність вказаної податкової інформації відносно постачальника контрагента позивача ТОВ СЦБ не доводить обставин, з якими відповідач пов`язує висновки акту перевірки позивача та прийняте на підставі нього спірне податкове повідомлення-рішення. Водночас, інформація з баз даних, стосується виключно контрагента позивача ТОВ СЦБ , і не вказує, жодним чином, на протиправні дії платника податків - позивача як покупця товарів.

79. Суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

80. Відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов`язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

81. Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснюють контролюючі органи.

82. Суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено і не визначено обов`язку підприємства встановлювати ланцюг суб`єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства.

83. З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги твердження відповідача в Акті перевірки щодо підстав для здійснення висновку про завищення позивачем податкового кредиту через те що відповідач не знаходить підтвердження податковими зобов`язаннями контрагентів, оскільки невиконання податкових зобов`язань контрагентами позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось.

84. Верховний суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 813/5852/15 від 27.02.2018 року дійшов до висновку, що: ...податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. У разі підтвердження реального характеру здійснених поставок платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередньої участі у зловживанні цієї особи .

85. Суд робить висновок, що позивач не може нести відповідальність за іншу особу - контрагента (продавця/виконавця), а, тим більш, за контрагентів свого контрагента. Отже, у позивача об`єктивно відсутня інформація, чи дійсно контрагенти ТОВ СЦБ (яке поставило ТМЦ позивачу у відповідності до договору купівлі-продажу від 06.06.2018 №6- 2018), які, в свою чергу, продали цей товар ТОВ СЦБ , є виробниками або імпортерами даної продукції, чи вони, в свою чергу, також придбали продукцію у тих самих виробника або імпортера.

86. Разом з цим, при розгляді справи суд також враховує і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов`язковим для виконання Україною.

87. Так, Європейський суд з прав людини (п`ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі "Булвес" АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

88. В даному випадку, судом досліджено обставини, що підтверджують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та ТОВ СЦБ , за результатами яких позивачем віднесено спірні суми до податкового кредиту у відповідних податкових деклараціях; питання щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів, що придбані платником податку.

89. В той же час, в акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентом, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб`єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

90. Позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, однак, відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

91. Крім того, суд зазначає, що згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України- розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Отже придбання позивачем товару у зазначеного контрагента для подальшого використання свідчить про економічну доцільність укладення такого договору, а, отже, вказує на реальність господарської операції.

92.Таким чином, зроблені відповідачем висновки про нереальність господарських операцій є недоведеними, а тому не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

93. Суд також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності документів, передбачених п.2.5. договору від 06.06.2018 №6-2018 щодо походження товару, придбаного позивачем, з огляду на наступне.

94. Так, відповідно до п. 2.5. договору від 06.06.2018 №6-2018, продавець надає Покупцю Товар з документальним підтвердженням його придбання та історії походження. При цьому знаки та клейма щодо виготовлення литих деталей мають відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 31334 та нанесені заводом-виробником (не перебиті з інших колісних пар ( у разі поставки колісних пар), без виправлень зварюванням).

95. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у жовтні 2018 року ТОВ СЦБ не здійснювалось поставка литих деталей, зокрема, колісних пар, а відтак, відсутність документів щодо придбання ТМЦ та історії їх походження не є доказом нереальності господарських операції між позивачем та ТОВ СЦБ .

96. Отже, враховуючи вищезазначене у своїй сукупності, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ СЦБ , та зв`язок між фактом придбання позивачем товару та понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок, суд дійшов висновку про фактичність господарських операції позивача щодо придбання ТМЦ у ТОВ СЦБ та його подальшого використання у власній господарській діяльності позивача.

97. Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2019 р. №000371508 є протиправним та підлягає скасуванню.

98. Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

99. Згідно з ч.2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

100. Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

101. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2019 року №000371508.

3. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальності ЄВРОВАГОНСЕРВІС судовий збір у розмірі 2740 (дві тисячі сімсот сорок),00 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п. 15.5 ч.І розділу VII Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суд зазначає, що під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від II березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19", строки на апеляційне провадження, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності ЄВРОВАГОНСЕРВІС , місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А, офіс 1111, код ЄДРПОУ 41558040.

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська буд.5, код ЄДРПОУ 43142370.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 червня 2020 року.

Головуючий суддя Бойко О.Я.

.