Рішення

від 09.06.2020 по справі 460/965/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2020 року м. Рівне №460/965/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Приступа Н. В.,

відповідача: представник Федченко О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Кардинал" доПоліської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПП Кардинал до Поліської митниці держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 року №204000/2020/000032/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/00035.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що уповноважена особа позивача на декларування товарів, за наявності усіх документів, звернулась до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого транспортного засобу. У поданій митній декларації митна вартість транспортного засобу позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо транспортного засобу, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів контракт купівлі-продажу автомобіля та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

До суду надійшов відзив на позов в якому представник відповідача з позовними вимогами та обґрунтуванням позову не згоден, згідно з відзивом на позовну заяву, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що документи містять розбіжності, зокрема: транспортний засіб придбано ПП Кардинал у юридичної особи UAB WORA (Німеччина), на підставі рахунку від 23.12.2019 №2019-448, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 45 550 євро, проте згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №№ НОМЕР_1 від 28.07.2018 власником транспортного засобу э інша фірма - CECONOMY AG; 20.01.2020 позивачем до Поліської митниці держмитслужби подано попередню митну декларацію типу ІМ 40 ЕЕ №UA204020/2020/202256 із комплектом документів, зокрема митниці було надано зовнішньоекономічний контракт від 19.12.20119№00023 (далі - Контракт), згідно якого було придбано імпортований автомобіль.

Згідно п.3.2. та пункту 5.1. вказаного договору ціна на товар розуміється та здійснюється згідно з умовами DDU (відповідно до Інкотермс 2010). Назва географічного пункту не зазначена; 28.01.2020 з метою митного оформлення імпортованого автомобіля та його випуску у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ 40 ДЕ №204020/2020/203937, до якої позивачем разом з іншими копіями документів було ще раз подано копію зовнішньоекономічного контракту від 19.12.2019 № 00023. Згідно п.3.2. Контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами DDU (відповідно до Інкотермс 2010).

Водночас, пунктом 5.1. Контракт визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DAP Рівне, що в свою чергу суперечить пункту 3.2. та 5.1. договору, який подавався позивачем при поданні попередньої митної декларації типу М 40 ЕЕ №UA204020/2020/202256 від 20.01.2020; в поданому до митного оформлення контракті продавцем зазначено UABWORA (Germany), в перекладі зазначено як Фірма Wora. При цьому абревіатура UAB є аналогом абревіатури ТОВ у литовській мові.; в реквізитах Контракту рахунок покупця відрізняється від рахунку, з якого було сплачено кошти, згідно квитанції.

При цьому митниця володіла інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості транспортного засобу, позаяк за даними періодичного видання: електронний довідник SuperSHCWACKE 01/2020, вартість такого транспортного засобу становить 74 350,00 EUR, що перевищує заявлену до митного оформлення. Тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову в наданні додаткових документів.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Поліської митниці держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було, надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем подано відповідь на відзив в якому останній вказав, що розбіжності у документах поданих до митного оформлення, зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не впливають на мину вартість імпортованого автомобіля, а відтак не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 24.02.201920 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 закрито підготовче провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України (надалі - МК України) та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Судом встановлено, що ПП Кардинал було укладено контракт купівлі-продажу №00023 від 19.12.2019 року, з UAB WORA (Зонтхайм, Німеччина), за яким Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар легковий автомобіль марки AUDI модель A8L , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2018 р.в. за ціною 45 550, 00 євро.

ПП Кардинал через уповноважену особу на декларування товарів, 28.01.2020 року звернулась до Поліської митниці держмитслужби з митною декларацією № UA204000/2020/00035 щодо митного оформлення ввезеного на митну територію України товару: автомобіль марки AUDI модель A8L , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2018 р.в.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих за МД від 28.01.2020 № UA204000/2020/00035, засобами електронного зв`язку позивачем отримано повідомлення від Поліської митниці держмитслужби щодо витребування копій документів, які підтверджують заявлену митну вартість, зазначається, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

транспортний засіб придбано ПП Кардинал у юридичної особи UAB WORA (Німеччина), на підставі рахунку від 23.12.2019 №2019-448, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 45 550 євро, проте згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №№ НОМЕР_1 від 28.07.2018 власником транспортного засобу э інша фірма - CECONOMY AG; 20.01.2020 позивачем до Поліської митниці держмитслужби подано попередню митну декларацію типу ІМ 40 ЕЕ №UA204020/2020/202256 із комплектом документів, зокрема митниці було надано зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2019 №00023 (далі - Контракт), згідно якого було придбано імпортований автомобіль.

Згідно п.3.2. та пункту 5.1. вказаного договору ціна на товар розуміється та здійснюється згідно з умовами DDU (відповідно до Інкотермс 2010). Назва географічного пункту не зазначена; 28.01.2020 з метою митного оформлення імпортованого автомобіля та його випуску у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ 40 ДЕ №204020/2020/203937, до якої позивачем разом з іншими копіями документів було ще раз подано копію зовнішньоекономічного контракту від 19.12.2019 № 00023. Згідно п.3.2. Контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами DDU (відповідно до Інкотермс 2010).

Водночас, пунктом 5.1. Контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DAP Рівне, що в свою чергу суперечить пункту 3.2. та 5.1. договору, який подавався позивачем при поданні попередньої митної декларації типу М 40 ЕЕ №UA204020/2020/202256 від 20.01.2020; в поданому до митного оформлення контракті продавцем зазначено UABWORA (Germany), в перекладі зазначено як Фірма Wora. При цьому абревіатура UAB є аналогом абревіатури ТОВ у литовській мові.; в реквізитах Контракту рахунок покупця відрізняється від рахунку, з якого було сплачено кошти, згідно квитанції.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів ПП "Кардинал" були подані наступні документи:

Рахунок-фактура (інвойс) від 23.12.2019 № 2019-448;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28.07.2018 № НОМЕР_1 ;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.01.2020 № 245;

- зовнішньоекономічний договір (Контракт) купівлі-продажу від 19.12.2019 № 00023;

- договір про надання послуг митного брокера від 20.01.2020 № б/н;

- висновок про походження товару або акт експертизи від 22.01.2020 № 200122/001;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.01.2020 № 245JBKLJ1;

- копії: виписки з ЄДР позивача;

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 р. № UA204000/2020/00-0-032/2, яким було збільшено митну вартість товару з 45 550, 00 євро до 74 350, 00 євро.

Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - із застосуванням ст. 64 Митного кодксу України, згідно цінової інформації, отриманої з витягу з електронного довідника SuperSCHWacke01/2020 - 74 350 євро .

Крім того, винесено картку відмови у прийнятті митної декларації та митному оформленні (випуску) товарів від UA204000/2020/00035.

ПП Кардинал у відповідності до вимог ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України було подано заяву про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг під зобов`язання сплатити різницю між сумою митних платежів, обчисленою заявником та згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у строк до 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг відповідно до вимог розділу Х Митного кодексу України або надати митному органу витребувані документи та довести правильність визначеної заявником митної вартості.

Для випуску товарів у вільний обіг 08.01.2020 року ПП Кардинал було оформлено вантажну митну декларацію №UA204020/2020/203937, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом.

ПП Кардинал не погоджується з позицією Поліської митниці держмитслужби, вважає рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформлені неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Що стосується висновків відповідача про те, що в Контракті від 19.12.2020 №00023 зазначені умови поставки DDU, але не зазначено назву географічного пункту поставки, що суперечить відомостям зазначеним у п.5.1. цього Контракту, де зазначено умови поставки - DAP UA Рівне, та суперечить відомостям щодо умов поставки зазначеного у попередній митній декларації від ІМ 40 ЕЕ №UA204020/2020/202256, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, ПП Кардинал було укладено контракт купівлі-продажу №00023 від 19.12.2019 року, з UAB WORA (Німеччина), за яким Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар легковий автомобіль марки AUDI модель A8L , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2018 р.в. за ціною 45 550, 00 євро.

В матеріалах справи наявне підтвердження про оплату з аукціону, згідно якої WORA (Німеччина) є безпосереднім власником товару, оскільки придбала вищевказаний автомобіль з німецького аукціону Autobid.de згідно виписки про оплату за легковий автомобіль марки AUDI модель A8L , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2018 р.в. від 18.12.2019 за ціною 45 013, 03 євро.

З матеріалів справи слідує, що ПП Кардинал була допущена технічна помилка у Контракті відносно зазначення пункту поставки, яка згідно ст.268 МК України не призвела до збільшення, зменшення або звільнення від сплати митних платежів. Враховуючи, що умова DDU (delivey duty unpaid) (доставка до місця призначення) відсутня у Інкотермс-2010, була замінена у новій редакції правил міжнародної комерційної торгівлі Інкотермс у редакції 2010 року на умову DAP, і, як досліджено судом, у смисловому значенні вказані терміни не мають між собою суттєвих розбіжностей, а саме термін DAP (delivery at place) означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.

Термін DDU, запроваджений у 1990 році, "поставка без сплати мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до цього

місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит".

Таким чином, здійснивши логічний аналіз умов Контракту, суд прийшов до висновку, що сторонами було визначено умови поставки як DAP UA Рівне у п. 5.1. Контракту, а зазначення використання у п.3.2. терміну DDU (відповідно до Інкотермс - 2010) є технічною помилкою, оскільки у редакції Інкотермс-2010 термін DDU замінено на DAP. Відтак, суд дійшов висновку, що така розбіжність, враховуючи надані пояснення позивача у позовній заяві та відповіді на відзив, не впливає на ціну товару, а відтак і на митну вартість, а тому не може бути підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару.

Що стосується висновків відповідача щодо зазначення в контракті UABWORA (Germany), в перекладі зазначено як Фірма Wora. При цьому абревіатура UAB є аналогом абревіатури ТОВ у литовській мові.; в реквізитах Контракту рахунок покупця відрізняється від рахунку, з якого було сплачено кошти, згідно квитанції, суд зазначає, що вказана розбіжність у назві фірми-продавця Фірма WORA (Зонтхайм, Німеччина) та UABWORA (Sontheim/Germany) зумовлено особливостями перекладу контракту, при цьому, реквізити вказаної юридичної особи є ідентичними, що свідчить про те, що продавцем є одна і та ж юридична особа . Що стосується оплати, то згідно платіжного доручення від 03.01.2020 № 245JBKLJ1, платіж було здійснено ПП Кардинал (32790009), в графі призначення платежу зазначено: UАB WORA, Bergstrasse, 573/Sontheim, Brenz,89567 DE73600695270086869019 for auto Audi A8 ACC CNTR N00023 DD 19-12-2019, яке подавалось позивачем відповідачу для здійснення митного оформлення і свідчить про факт оплати за вказаний товар згідно Контракту.

Відтак, суд дійшов висновку, що вказані технічні описки, враховуючи пояснення позивача та додаткові документи, не призвели до збільшення, зменшення або звільнення від сплати митних платежів, тому не можуть бути прийняті відповідачем як підстава для рішення про коригування митної вартості товару.

Суд вказує на те, що однієї лише вказівки відповідача на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, який вплив це мало на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Разом з тим, наявність у вказаних документах розбіжностей не стосується числового значення ціни товару та жодним чином не впливає на визначення митним органом митної вартості товару, тому це не призвело до неправильного визначення вартості товару, крім того, зазначені документи не встановлюють саме вартість товару.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом суду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, що свідчить про протиправність дій Поліської митниці держмитслужби щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відтак, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 204000/2020/00035 та рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2020 року № UA204000/2020/000032/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 616, 90 грн. згідно квитанцій № 114 від 24.02.2020 року та № 44 від 21.02.2020 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці держмитслужби на користь позивача судовий збір у розмірі 5 616, 90 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов приватного підприємства "Кардинал" (вул. Джерельна, 8, с. Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область, 81085, код ЄДРПОУ 32790009) до Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Поліської митниці Держмитслужби у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 204000/2020/00035.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03 лютого 2020 року № UA204000/2020/000032/2.

Стягнути на користь приватного підприємства "Кардинал" (вул. Джерельна, 8, с. Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область, 81085, код ЄДРПОУ 32790009) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) судовий збір у розмірі 5 616, 90 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 червня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.