Рішення

від 16.06.2020 по справі 640/13451/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Київ № 640/13451/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Малого підприємства "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємства "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2019 року №0043295405 в частині нарахування штрафних санкцій на загальну суму 75 860,00 грн за несвоєчасну реєстрацію Малим підприємством "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю податкової накладної №11 від 21 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність висновків відповідача про порушення граничних строків реєстрації податкової накладної №11 від 21 грудня 2018 року з огляду на те, що зазначену податкову накладну вчасно, 15 січня 2019 року, доставлено на поштову скриньку Державної фіскальної служби України. Проте податкову накладну №11 від 21 грудня 2018 року зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 16 січня 2019 року без своєчасного повідомлення про прийняття або не прийняття такої податкової накладної. З урахуванням абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України згадувана податкова накладна, на думку позивача, вважаються зареєстрованими вчасно, що вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2019 року №0043295405 в оскаржуваній частині.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що податкова накладна вважається зареєстрованою в момент отримання квитанції про реєстрацію електронного документа. При цьому, представник відповідача зазначив, що контролюючий орган в ході проведення камеральної перевірки може аналізує інформацію про стан реєстрації податкових накладних. Технічні причини, з яких податкові накладні не були зареєстровані не є підставою для неврахування інформації про реєстрацію таких податкових накладних, яка знаходиться в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області на підставі підпункту 200.10 статті 200 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Малого підприємства "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, за результатом якої складено акт від 19 лютого 2019 року №100/10-36-54-05/19415270 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Малим підприємством "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки, перелік яких зазначено в акті перевірки.

На підставі вказаних висновків акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2019 року №0043295405, яким до Малого підприємства "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 86 037,33 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 27 травня 2019 року №24387/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2019 року №0043295405 залишено без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування штрафних санкцій на загальну суму 75 860,00 грн за несвоєчасну реєстрацію Малим підприємством "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю податкової накладної №11 від 21 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, матеріалами справи підтверджено, що податкову накладну №11 від 21 грудня 2018 року позивачем засобами електронного зв`язку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року, тобто з дотриманням строку, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Також матеріалами справи підтверджено, що квитанція про прийняття такої податкової накладної протягом операційного дня позивач не отримав.

Зазначена податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 січня 2019 року, квитанція про отримання такої податкової надійшла позивачу 28 січня 2019 року.

Суд зауважує, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків для реєстрації таких податкових накладних, однак така реєстрація не відбулася з незалежних від платника податку причин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2019 року №0132851206 в оскаржуваній частині з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Малого підприємства "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 14 березня 2019 року №0043295405 в частині нарахування штрафних санкцій на загальну суму 75 860,00 грн.

3.Стягнути на користь Малого підприємства "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (08150, Київська область, Києво-Святошинський район місто Боярка, вул. Білогородська, буд 45, кв. 126, код ЄДРПОУ 19415270) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (003680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, буд. 5А, код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко