Рішення

від 19.06.2020 по справі 826/14556/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 року м. Київ № 826/14556/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Міжнародного благодійного фонду Український жіночий фонд до Головного управління ДПС у місті Києві про скасування податкової вимоги,

установив:

07.09.2018 Міжнародний благодійний фонд Український жіночий фонд (МБФ Український жіночий фонд ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкової вимоги від 06.07.2018 №129937-17 на суму 56 682 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 12.06.2018 МБФ Український жіночий фонд через систему М.Е.ДОК подав розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України №9116365932 на суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету 28 291 грн.

У вказаному розрахунку №9116365932 позивач допустив помилку у зазначенні звітного періоду, для виправлення якої подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України №9117284135, яким скасовувалося нарахування за попереднім розрахунком у сумі 28 291 грн.

14.06.2018 позивачем направлено до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві листа з копією платіжного доручення №1419 від 08.05.2018, яким підтверджується сплата податку на додану вартість у сумі 28 291 грн.

Однак, відповідач не зважаючи на факт сплати МБФ Український жіночий фонд податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 28 291 грн та вважаючи вказані розрахунки окремими двома самостійними деклараціями підсумував їх, в результаті чого у МБФ Український жіночий фонд , за переконанням відповідача, виник податковий борг у розмірі 56 582 грн.

Саме вказані необґрунтовані висновки відповідача слугували підставою для формування оскаржуваної вимоги від 06.07.2018 №129937-17, що свідчить про протиправність такого рішення відповідача.

При цьому, позивач неодноразово звертався до контролюючих органів з метою скасування вимоги від 06.07.2018 №129937-17, однак відповіді не отримав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов у якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зауважив, що згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів в інтегрованій картці МБФ Український жіночий фонд станом на 05.07.2018 обліковувався податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) на загальну суму 56 582 грн, який виник згідно розрахунків податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України від 12.06.2018 №9116365932 на суму 28 291 грн та №9116498547 на суму 28 291 грн.

Згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем 19.07.2018 здійснено перерахування коштів з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на бюджетний рахунок НОМЕР_2 (платіжне доручення від 18.07.2018 №1818-07 на суму 28 291,30 грн).

Станом на 04.10.2018 відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем в інтегрованій картці МБФ Український жіночий фонд обліковується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 28 290,70 грн.

Відповідач зауважив, що чинним (на момент подання відзиву) законодавством не передбачено подання уточнюючого розрахунку до розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Тому, розрахунок №9117284135 не вплинув на інформаційні ресурси ДФС. Стосовно МБФ Український жіночий фонд ГУ ДФС у м. Києві надіслано запит до ДФС України.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

МБФ Український жіночий фонд не зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно договору від 11.04.2018 №0418-І МБФ Український жіночий фонд отримав від нерезидента Eurasia Social Change Ltd за актом від 02.05.2018 послуги у обсязі 141 456,5 грн, ПДВ - 28 291 грн.

Податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 28 291 грн сплачено МБФ Український жіночий фонд згідно платіжного доручення №1419 від 08.05.2018 на невірний рахунок (помилково сплачено на рахунок НОМЕР_1 , а не на НОМЕР_2 ).

У зв`язку із цим, 14.06.2018 позивачем направлено до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві листа з проханням вказані кошти перевести на належний рахунок.

19.07.2018 здійснено перерахування коштів з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на бюджетний рахунок НОМЕР_2 (платіжне доручення від 18.07.2018 №1818-07 на суму 28 291,30 грн).

12.06.2018 МБФ Український жіночий фонд через систему М.Е.ДОК подав розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України №9116365932 на суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету 28 291 грн. Однак, у даному розрахунку позивачем допущено помилку у звітному періоді, а саме помилково зазначено І квартал 2018 року, замість вірного - травень 2018 року.

Також 12.06.2018 МБФ Український жіночий фонд подано аналогічний розрахунок №9116498547 на суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету 28 291 грн, але із вірним зазначенням звітного періоду.

13.06.2018 з метою виправлення помилки у вказаному розрахунку №9116365932, позивачем через систему М.Е.ДОК подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України №9117284135, яким скасовувалося нарахування за розрахунком №9116365932 у сумі 28 291 грн.

06.07.2018 сформовано та направлено на адресу направлено МБФ Український жіночий фонд податкову вимогу №129937-17, в якій вказано що станом на 05.07.2018 сума податкового боргу МБФ Український жіночий фонд становить 56 582 грн та рішення №129937-17 про опис майна у податкову заставу.

МБФ Український жіночий фонд неодноразово звертався до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та до Головного управління ДФС у м. Києві з проханням скасувати зазначені документи та анулювати помилкове нарахування з податку на додану вартість, яке відображається в ІКП інформаційно-телекомунікаційних системах ЦФС (листи від 15/08/2018 вих.№08/01ф, від 20/08/2018 вих.№08/02ф, від 31/08/2018 вих.№08/04ф). Однак, матеріали справи не містять відповідей на такі листи.

Вважаючи протиправною вимогу про сплату боргу від 06.07.2018 №129937-17 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, обов`язковою передумовою для формування та надсилання платнику податків податкової вимоги є наявність податкового боргу у такого платника податків.

Суд зазначає, що у даній справі спірним є питання обґрунтованості облікування за позивачем податкового боргу, наявність якого слугувала підставою для надсилання позивачу оскаржуваної податкової вимоги від 06.07.2018 №129937-17, та який виник у зв`язку із неврахуванням відповідачем уточнюючого розрахунку №9117284135.

Пункт 180.2 статті 180 ПК України передбачає, що особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту визначені у статті 208 ПК України.

Так, згідно пунктів 208.2, 208.4, 208.5 статті 208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань декларації за відповідний звітний період.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов`язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку, затверджується у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Порядок ведення та заповнення податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (Порядок №21).

Відповідно до пункту 6 Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

- розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку №21 отримувач послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають Розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Відповідно до пункту 8 розділу І, пункту 2 розділу III та пункту 2 розділу VII Порядку № 21 Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ та подається особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, до контролюючого органу за місцем її податкового обліку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати ПДВ. При цьому Розрахунок подається до контролюючого органу тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Згідно пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Проаналізувавши вказані норми ПК України та Порядку №21, суд погоджується із доводами відповідача про те, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством безпосередньо не передбачалась можливість подати уточнюючий розрахунок до розрахунку.

Разом з цим, суд зазначає, що стаття 50 ПК України надає платнику податків право на виправлення помилки у податковій декларації шляхом подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, за наявним у пункті 46.1 статті 46 ПК України визначенням податкової декларації, це поняття включає в себе такі документи як податкова декларація, розрахунок, звіт, тобто документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Суд вважає, що позбавлення особи, яка подає податкову звітність з ПДВ у формі розрахунку, права на виправлення помилок у податковій звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку на розрахунок ставить таку особу у нерівне становище порівняно з особами, які звітують у формі податкових декларації. А у випадку, коли платник все ж подає уточнюючий розрахунок, контролюючий орган розцінює цей розрахунок як окрему самостійну звітність, а не уточнення, що призводить до подвійного відображення у ІКП такого платника тієї ж суми ПДВ, що фактично є подвійним оподаткуванням та невиправданим втручанням у власність платника податків.

Підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 ПК України, одним із принципів на яких ґрунтується податкове законодавство України визначає презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що при виявленні помилки у розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України № 9116365932 МБФ Український жіночий Фонд мав право на подання уточнюючого Розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Більше того, в силу вимог статті 50 ПК України позивач був зобов`язаний це зробити.

Крім того, суд побічно враховує й те, що вказана законодавча прогалина, яка при формальному підході могла слугувати перешкодою для урахування відповідного уточнюючого розрахунку, станом на час ухвалення даного рішення виправлена шляхом прийняття наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2019 №488, яким внесено відповідні зміни до Порядку №21. Листом 31.01.2020 ДПС України проінформувала ГУ ДПС про внесені зміни та роз`яснила, що отримувачам послуг від нерезидента, не зареєстрованим як платники ПДВ надано можливість відкоригувати податкові зобов`язання.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не взяв до уваги уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представниками, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України №9117284135, яким скасовувалося нарахування за розрахунком №9116365932 у сумі 28 291 грн.

При цьому, суд враховує, що МБФ Український жіночий фонд податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 28 291 грн нараховано згідно розрахунку №9116498547 та сплачено згідно платіжного доручення №1419 від 08.05.2018.

Тобто, позивач як неплатник ПДВ та отримувач послуг у обсязі 141 456,5 грн, ПДВ - 28 291 грн, від нерезидента Eurasia Social Change Ltd згідно договору від 11.04.2018 №0418-І МБФ Український жіночий фонд за актом від 02.05.2018, нарахував та сплатив до бюджету податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 28 291 грн.

Відтак, висновки відповідача про наявність у МБФ Український жіночий фонд вказаного податкового боргу у розмірі 56 682 грн не є обґрунтованими, що свідчить про протиправність та необхідність скасування спірної податкової вимоги від 06.07.2018 №129937-17.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження протилежного, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції від 06.09.2018 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Міжнародного благодійного фонду Український жіночий фонд задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.07.2018 №129937-17 на суму 56 682 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Міжнародного благодійного фонду Український жіночий фонд судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Міжнародний благодійний фонд Український жіночий фонд (місцезнаходження юридичної особи: 01135, місто Київ, вулиця Чорновола, будинок 27, офіс 221; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25916711).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Суддя О.М. Чудак