Постанова

від 18.06.2020 по справі 640/2010/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2010/19 Головуючий у І інстанції - Пащенко К.С.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно зі ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення частково,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати частково протиправним податкове повідомлення-рішення № 0812281206 від 09.11.2018 року та скасувати нарахування фінансових санкцій в сумі 778 132,25 грн. за податковими накладними № 1 від 25.05.2018 року, № 2 від 25.05.2018 року, № 1 від 22.06.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в березні 2018 року ним було змінено місцезнаходження з м. Київ, вул. Васильківська, 30 на с. Малоолександрівка, Троїцького району Луганської області; відповідно до п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом МФУ № 1588 від 09.12.2011 року, до закінчення 2018 року Позивач обліковувався в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням, в травні 2018 року Позивач повторно змінив місцезнаходження на м. Київ, вул. Васильківська, 30. Подаючи податкові накладні на реєстрацію до ДПІ Голосіївського району м. Києва, Позивач отримував квитанцію про відхилення податкової накладної через зміну місцезнаходження, а при подані податкових накладних на реєстрацію до Сватівської МДПІ Позивач отримував квитанцію, в якій повідомлялось, що він не перебуває на обліку в даному податковому органі. Враховуючи викладене, Позивач не мав можливості вчасно зареєструвати податкові накладні від 25.05.2018 року та від 22.06.2018 року, у зв`язку з чим, за результатами проведеної камеральної перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0812281206 від 09.11.2018 року, яким Позивачу неправомірно нараховані штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.11.2018 року № 0812281206 в частині стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за платежем податок на додану вартість в сумі 778 132 (сімсот сімдесят вісім тисяч сто тридцять дві) грн. 25 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, а відсутність факту реєстрації та/або порушення порядку заповнення податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітній період.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Агропромислова компанія" за листопад 2016 року - серпень 2018 року.

За результатами перевірки складено Акт № 15758/26-15-12-06-16/31531059 від 18.09.2018 року, в якому зазначено, що ТОВ "Агропромислова компанія" порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі Акту Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0812281206 від 09.11.2018 року, яким Позивачу відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України нараховано штрафні санкції в розмірі 811 612,39 грн.

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення в частині нарахування фінансових санкцій в сумі 778 132,25 грн., оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Позивача Державною фіскальної службою України було прийнято рішення № 3609/6/99-99-11-06-01-25 від 24.01.2019 року, яким скаргу Позивача було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування фінансових санкцій в сумі 778 132,25 грн. за податковими накладними № 1 від 25.05.2018 року, № 2 від 25.05.2018 року, № 1 від 22.06.2018 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню у відповідній частині, а свої права та законні інтереси порушеними, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій до Позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а доводи Відповідача містить лише цитування норм права та вимог чинного законодавства щодо порядку реєстрації податкових накладних та жодним чином не обґрунтовують застосування штрафних санкцій до Позивача в даному конкретному випадку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

За приписами п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 183.15 ст. 183 ПК України у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок обліку платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (надалі - Порядок № 1588).

Відповідно до п. 1.2. Порядку № 1588 ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків (п. 1.3. Порядку № 1588).

Згідно із п. 1.4. Порядку № 1588 з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Пунктом 10.13. Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

При цьому, перереєстрація платника ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов`язаного зі зміною адміністративного району, здійснюється згідно з вимогами статті 183 розділу ПК України та розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, (далі - Положення № 1130).

Пунктом 4.1. Положення № 1130 встановлено, що перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов`язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 1 пункту 3.15 розділу III цього Положення.

Так, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу. (п. 4.2 Положення № 1130).

При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата цього податку юридичною особою здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року - за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).

Отже з наведеного вище вбачається, що платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та сплачує податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає новому місцю обліку, починаючи з початку бюджетного року, наступного за тим, в якому такий платник податків змінив місце обліку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в березні 2018 року ТОВ "Агропромислова компанія" було змінено місцезнаходження з м. Київ, вул. Васильківська, 30 на с. Малоолександрівка, Троїцького району Луганської області; а в травні 2018 року навпаки - із с. Малоолександрівка, Троїцького району Луганської області на м. Київ, вул. Васильківська, 30, що не заперечується Відповідачем.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 10-19), що Позивачем в ході господарської діяльності було складено податкові накладні № 1 від 25.05.2018 року, № 2 від 25.05.2018 року, № 1 від 22.06.2018 року, які неодноразово подавались на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, так:

- податкова накладна № 1 від 25.05.2018 року - 15.06.2018 року, 19.06.2018 року, 20.06.2018 року, 21.06.2018 року, 26.06.2018 року, 27.06.2018 року, 02.07.2018 року, 05.07.2018 року, 11.07.2018 року, 20.07.2018 року;

- податкова накладна № 2 від 25.05.2018 року - 15.06.2018 року;

- податкова накладна № 1 від 22.06.2018 року - 13.07.2018 року, 18.07.2018 року, 19.07.2018 року, 20.07.2018 року.

Проте, в разі подання податкових накладних на реєстрацію до ДПІ Голосіївського району м. Києва, Позивач отримував квитанцію фіскального органу із зазначенням: "Документ не може бути прийнятий - Платником податку на додану вартість/акцизного податку змінено місцезнаходження, в даному випадку сплата визначених законодавством податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду", а при поданні податкових накладних на реєстрацію до Сватівської МДПІ Позивач отримував квитанцію фіскального органу із зазначенням: "Документ не може бути прийнятий - Платник не перебуває на обліку в установі 1231 з 14.05.2018 року".

При цьому, процес реєстрації податкових накладних врегульований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 12 Порядку № 1246 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

З наведеного вбачається, що на порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не впливає зміна місця реєстрації платника податку.

Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції, при поданні податкових накладних на реєстрацію до ДПІ Голосіївського району м. Києва, Позивач отримував квитанцію фіскального органу із зазначенням: "Документ не може бути прийнятий - Платником податку на додану вартість/акцизного податку змінено місцезнаходження, в даному випадку сплата визначених законодавством податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду". А при поданні податкових накладних на реєстрацію до Сватівської МДПІ Позивач отримував квитанцію фіскального органу із зазначенням: "Документ не може бути прийнятий - Платник не перебуває на обліку в установі 1231 з 14.05.2018 року".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку фіскальний орган безпідставно відмовив Позивачу в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивач неодноразово подавав спірні податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, в межах строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, фіскальний орган зареєстрував податку накладну № 1 від 25.05.2018 року лише 30.07.2018, податкову накладну № 2 від 25.05.2018 року - 17.08.2018 року, а податкову накладну № 1 від 22.06.2018 року - 30.07.2018 року, та нарахував Позивачу штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а саме: за порушення строків реєстрації податкової накладної № 1 від 25.05.2018 року - 297 613,82 грн.; за порушення строків реєстрації податкової накладної № 2 від 25.05.2018 року - 396 818,43 грн.; за порушення строків реєстрації податкової накладної № 1 від 22.06.2018 року - 83 700,00 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним діям фіскального органу, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на Відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте, Відповідачем, в супереч зазначених норм права, не доведено наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій до Позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки ані наявний у матеріалах справи відзив Відповідача на позовну заяву, ані подана апеляційна скарга не містять обґрунтувань щодо застосування штрафних санкцій до Позивача в даному конкретному випадку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи спірне податкове-повідомлення в частині нарахування фінансових санкцій в сумі 778 132,25 грн. за податковими накладними № 1 від 25.05.2018 року, № 2 від 25.05.2018 року, № 1 від 22.06.2018 року Відповідач діяв протиправно, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.11.2018 року № 0812281206 в частині стягнення з Позивач штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за платежем податок на додану вартість в сумі 778 132,25 грн. підлягає скасуванню.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 18.06.2020 року.