Постанова

від 18.06.2020 по справі 810/1394/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

Київ

справа №810/1394/17

адміністративне провадження №К/9901/4636/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Лисенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 (суддя Василенко Г.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Коротких А.Ю., Ісаєнко Ю.А.) у справі № 810/1394/17 за позовом ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів (далі - ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2016 № 0000624108 та №0000634108.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 26.12.2016 № 0000624108 та №0000634108.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю. В обґрунтування своїх вимог Офіс великих платників податків ДФС посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга обґрунтована тим, що господарські операції позивача не підтверджуються по ланцюгу постачання. Також контролюючий орган вказує на наявність кримінального провадження №32014120010000174 від 23.10.2014 відкритого з частиною 1 статті 212 КК України відносно ФГ Дніпро-97 , який був постачальником товару ТОВ ПВП Стандарт протягом 2014-2015 року.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Офісом великих платників податків ДФС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "ПВП "Стандарт" за період з 01.05.2015 по 30.11.2015 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 06.12.2016 №2062/28-10-41-08/00951770, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200,1 ст. 200 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в період, що перевірявся, на загальну суму 5 718 510,00 грн., у тому числі за травень 2015 року в сумі 376663,00 грн., за червень 2015 року в сумі 44165,00 грн., за вересень 2015 року в сумі 1412705,00 грн., за жовтень 2015 року в сумі 3638309,00грн. та за листопад 2015 року в сумі 246668,00 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5471842,00 грн., у тому числі за травень 2015 року в сумі 376663,00грн., за червень 2015 року в сумі 44165,00грн., за жовтень 2015 року в сумі 51014,00грн.;

- п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 246668,00 грн., у тому числі за листопад 2015 року в сумі 246668,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган посилався на наявну інформацію стосовно взаємовідносин між підприємствами. Так, відповідно акту від 12.02.2016 р. №214/1402/38867768/17 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПВП "Стандарт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 встановлено, що ТОВ ПВП "Стандарт" здійснювало продаж насіння соняшника, отриманого від постачальника ФГ "Дніпро-97", яке у подальшому було реалізовано підприємствам-покупцям, в тому числі ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів". Відповідно до отриманої інформації від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві контролюючим органом встановлено, що ФГ "Дніпро-97" за податковим адресом не знаходиться. Свідоцтво спеціального режиму оподаткування анульовано 14.09.2015р. Крім того, ГУ Міндоходів у Кіровоградській області повідомлено, що ОУ Кіровоградської ОДПІ здійснює оперативний супровід кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 32014120010000174 від 23.10.2014, щодо службових осіб СФГ ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 212 КК України. Зокрема в інформації зазначається, що службові особи ФГ "Дніпро-97" (СФГ ОСОБА_1 ) шляхом використання завідомо підроблених первинних документів про проведені фінансово-господарські операції, яких в дійсності не відбувалось, протягом 2014-2015 року незаконно сформували податковий кредит, в їх дія вбачається злочин, передбачений ст. 27 ст. 205 ст. 212 ст. 222 ст. 358 ст. 364 ст. 366 KK України. Згідно поданого податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік, ФГ "Дніпро - 97" використовувало 9,09 га земельній ділянок с/г призначення (суборендовані земельні паї громадян в кількості 1 пай) на території Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Співставивши кількість земельних ділянок та обсяги реалізації ФГ "Дніпро-97" (СФГ " ОСОБА_1 ") встановлено, що фактично підприємство не могло виростити протягом 2014 -2015 року таку кількість с/г продукції на використовуваних землях, відповідно не могло виростити с/г продукцію, яку в подальшому реалізували на ТОВ "ПВП "Стандарт". В той же час підприємство звітує протягом 2014-2015 про відсутність операцій з придбання с/г продукції у інших сільгоспвиробників, що свідчить про безтоварність проведених операцій з реалізації сільськогосподарської продукції.

Отже, аналізом фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "ПВП Стандарт" податковим органом встановлено, що за перевіряємий період з 1.01.2014 по 30.11.2015 не підтверджується реальне здійснення операцій з реалізації товарів насіння соняшника у ТОВ "ПВП Стандарт з ФГ "Дніпро-97".

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0000624108, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 8 207 763 грн, у тому числі сума завищеного бюджетного відшкодування - 5 471 842 грн, за штрафними санкціями - 2 735 921 грн; № 0000634108 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 246 668 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, здійснив адміністративне оскарження та рішенням ДФС України від 1.03.2017 №4179/6/99-99-1101-02-25 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарська операція по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірного контрагента є реальною, фактично відбулася, придбані товари використано у власній господарській діяльності, на момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб позивача або його контрагента у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній, у зв`язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судами встановлено, що 21.04.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ "ПВП Стандарт" (постачальник) укладено договір поставки № 4613/м, предметом якого є передача у власність "покупця" сільськогосподарської продукції не власного виробництва, а саме соняшник ДСТУ 7011-2009, врожаю 2014 року, в орієнтовній кількості 500 тон.

Орієнтовна сума договору становить 4 700 000,00 грн. Остаточна сума договору визначається як сума вартості поставлених партій товару, поставлених згідно видаткових накладних.

Сторони домовились, що поставка товару здійснюється за цінами, зазначеними на сайті "покупця" http://www.mhp.com.ua/ru/partners/zemovie-i-maslichnie/purchases.

Також в договорі зазначено, що ТОВ "ПВП "Стандарт" здійснює поставку товару в повному об`ємі за один раз або партіями за згодою ПАТ "МЗВКК" за свій рахунок автомобільним/залізничним транспортом на особовий рахунок ПАТ "МЗВКК" на наступні зернові склади: ПАТ "МЗВКК" адреса: Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна,1; ТОВ "Катеринопільський елеватор" адреса: Черкаська область, Катеринопільський р-н, смт. Єрки, вул. Леніна,47; НФ ПрАТ "Оріль Лідер" елеватор №2 адреса: с. Рокита, Великобагачанського р-ну, Полтавськогої області; НФ ПрАТ "Оріль Лідер" адреса: с. Орлівщина, Новомосковського р-ну, Дніпропетровської області; Філія ВКВК ТОВ "Вінницька птахофабрика" адреса: Вінницька область. м. Ладижин, вул. Івана Сагаєва 1; ПАТ "Добропільський КХП" адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Крупської, 1; Філія "Елеваторний комплекс" ПрАТ "Зернопродукт МХП": Вінницька область, Тульчинський р-н, м. Шпиків; Філія "Ямпільський елеватор" ПрАТ "Зернопродукт МХП": Хмельницька область, смт. Ямпіль, вул. Привокзальна, 42; Філія "Андріяшівський елеватор" ТОВ "Урожайна країна": Сумська область, с. Андріяшівка, вул..Київська, 175-А/1. Термін поставки - не пізніше 31.08.2015року.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "ПВП Стандарт" (постачальник) укладено ще один договір поставки. Предметом договору поставки від 08.09.2015 №5356/м є передача у власність "покупця" сільськогосподарської продукції не власного виробництва, а саме соняшника ДСТУ 7011:2009 врожаю 2015 року, в орієнтовній кількості 5000 тон. Орієнтовна сума договору становить 39 000 000,00грн.

Сторони домовились, що поставка товару здійснюється за цінами, зазначеними на сайті "Покупця" http://www.mhp.com.ua/ru/partners/zemovie-i-maslichnie/purchases.

ТОВ "ПВП "Стандарт" здійснює поставку товару в повному об`ємі за один раз або партіями за згодою ПАТ "МЗВКК" за свій рахунок автомобільним/залізничним транспортом на особовий рахунок ПАТ "МЗВКК" на наступні зернові склади: ВП "Андріяшівський елеватор": 42087, Сумська область, Роменський р-н., с. Андріяшівка, вул. Київська, 175-А/1. Термін поставки - не пізніше 31.07.2016 року.

На підтвердження виконання цього договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки з банківських рахунків про оплату.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Реальність операцій з придбання товару, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит звітного періоду, досліджена та підтверджена судами першої та апеляційної інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку (податкові та видаткові накладні), які відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання обумовлених договорами товарів (містять найменування товару, одиницю виміру та ціну, прізвища осіб, відповідальних за передачу-отримання товару). Заперечення щодо невідповідності первинних документів вимогам податкового обліку у контролюючого органу відсутні. Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Посилання контролюючого органу на окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних є недостатніми для висновку про нереальність (фіктивність) господарських операцій, позаяк помилки в оформленні товарно-транспортних документів не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших первинних документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платників податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Контролюючим органом не надано доказів ухвалення судових рішень за результатами кримінального провадження №32014120010000174 від 23.10.2014 відкритого з частиною 1 статті 212 КК України відносно ФГ Дніпро-97 , який був постачальником товару контрагента-ТОВ ПВП Стандарт протягом 2014-2015 року.

судами наявності таких рішень не встановлено.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Скарга також не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 810/1394/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду