Постанова

від 18.06.2020 по справі 619/939/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Харків

Справа № 619/939/20

Провадження № 22-ц/818/ 3204/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Бурлака І.В., Маміної О.В.,

секретаря: Каплоух Н.Б.,

Позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

Відповідач: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року , постановлену суддею Жорняком О.М.,-

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики на користь позивачів в сумі 7 771 105 гривень 80 копійок та судових витрат в сумі 11 140 гривень 61 копійку.

Одночасно з позовом позивачі подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просили: накласти арешт шляхом заборони відчуження на майно відповідача ОСОБА_4 , а саме:

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,57 га, розташовану за адресою: Харківська область Дергачівський район, Малоданилівська селищна рада, кадастровий номер 6322055900:03:000:0047;

- земельну ділянку площею 4,26 га, розташовану за адресою: Харківська область Дергачівський район, Малоданилівська селищна рада, кадастровий номер: 6322055900:03:000:0016.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що дане нерухоме майно може бути відчужене в будь-який момент з недобросовісних мотивів уникнути виконання грошового зобов`язання. Підтвердженням цього факту є публікація в газеті Премьер Дайджест, Рекламно-інформаційний довідник. Приватні оголошення № 50 (7188) від 25 лютого - 2 березня 2020 р., в якій міститься оголошення-оферта про відчуження відповідачем домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи, що предметом спору у даній справі є виконання зобов`язання з боку відповідача щодо повернення взятих у позику коштів у розмірі 300 000 доларів США. У зв`язку зі значним обсягом боргу і наявністю не одного грошового зобов`язання (зокрема, також за договором позики від 9 серпня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. за № 2692, предметом якого є кошти у розмірі 400 000, є підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено частково. Накладено арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження:

-заборонено відчуження 15/100 частин будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборонено відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

- заборонено відчуження земельної ділянки площею 0,57 га, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район, Малоданилівська селищна рада, кадастровий номер 6322055900:03:000:0047;

- заборонено відчуження земельної ділянки площею 4,26 га, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район, Малоданилівська селищна рада, кадастровий номер: 6322055900:03:000:0016.

Заборонено державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо:

-15/100 частин будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельної ділянки площею 0,57 га, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район, Малоданилівська селищна рада, кадастровий номер 6322055900:03:000:0047;

-земельної ділянки площею 4,26 га, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район, Малоданилівська селищна рада, кадастровий номер: 6322055900:03:000:0016.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щовчинення відповідачем будь-яких дій щодо відчуження вказаного нерухомого майна може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою , в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що накладення повторного арешту на земельну ділянку, яка вже є предметом іпотечного договору між тими самими особами є незрозумілою з точку зору права та розуміння зобов`язань. Суд керувався документами, які не можуть бути підставою для правового регулювання спору. Посилання позивачів на те, що вони є спадкоємцями кредитора не має на цей час правового обґрунтування, до позивачів не перейшли права особи, спадкоємцями якого позивачі є по закону.Суд не оглянув оригіналу розписки. Суд не звернув увагу на невідповідність того, що ОСОБА_2 оформив іпотечний договір за позикою на суму 400 000 гривень, але на суму в 300 000 доларів США начебто оформив лише розписку. В оскаржуваній ухвалі відсутнє правове обґрунтування права позивачів на такі вимоги; відсутні будь-які посилання на обставини, що існує реальна загроза відчуження відповідачем об`єкту спірного майна та докази, які підтверджують вказані обставини; при заявленій ціні позову 7 771 105 гривень 80 копійок судом жодним чином не обґрунтовано не вжиття заходів зустрічного забезпечення. Судом першої інстанції порушено конституційний принцип непорушності права власності, передбаченого ст. 41 Конституції України.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що у березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики на користь позивачів в сумі 7 771 105 гривень 80 копійок та судових витрат в сумі 11 140 гривень 61 копійку.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позову є стягнення боргу за договором позики у розмірі 7 771 105 грн.

З огляду на викладене та враховуючи характер заявлених позивачем позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому, суд дійшовши правильного висновку про заборону відчуження зайво зазначив - "накласти арешт шляхом заборони відчуження", оскільки накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії - це два різні способи забезпечення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що зі змісту оскаржуваної ухвали необхідно виключити висновки суду щодо накладення арешту, залишивши спосіб забезпечення позову шляхом заборони відчуження.

При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідачу не належать на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на це, в цій частині ухвала підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні заяви про забозпечення позову.

Що стосується земельних ділянок, то відповідач не спростував висновків суду щодо належності саме йому цих ділянок на праві власності, тому в частині заборони відчуження земельних ділянокухвала суду скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року в частині заборони відчуження земельних ділянок - залишити без змін. В іншій частині ухвалу суду скасувати і в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчуження житлових будинків і заборони державному реєстратору вчиняти певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді І.В. Бурлака

О.В. Маміна

повний текст постанови

складено 18 червня 2020 року