Рішення

від 10.03.2020 по справі 759/22359/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22359/19

пр. № 2/759/2053/20

10 березня 2020 року м.Київ суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт (03115, м.Київ, вул.Котельникова,33) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 року Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт звернулась до Святошинського районного суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт було створене та зареєстроване 27.02.2001 року з метою забезпечення захисту прав співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Квартира складається з однієї кімнати, загальною площею50,5 кв. м. У вказаній квартирі власник не зареєстрований.

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , ст. ст. 9, 10 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.10.2006 року № 45, споживачі зобов`язані своєчасно оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання) та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі квартири згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529, а з 01.06.2011 року згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року № 869.

Таким чином, відповідачі зобов`язані сплатити за спожиті послуги, а позивач має право вимагати від боржників виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Станом на 01.11.2019 року заборгованість відповідачів перед позивачем за житлово- комунальні послуги складає 54 131,97грн.

Позивачем за станом на день звернення з цим позовом до суду понесено судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2007,00 грн. 00коп.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 54 131,97 грн. та судові витрати.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив .

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиви від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповіднодо ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомлятисуд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Направлене судом поштове відправлення на адресу відповідача ОСОБА_1 повернулося на адресу суду за закінченням встановленого терміну їх зберігання.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини Чікоста і Віола проти Італії .

Відповідно до ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності. спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку : Співвласннк зобов 'язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі .

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку : Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обовязків обєднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об 'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів .

Судом встановлено, що Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт було створене та зареєстроване 27.02.2001 року з метою забезпечення захисту прав співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Квартира складається з однієї кімнати, загальною площею50,5 кв. м. У вказаній квартирі власник не зареєстрований.

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , ст. ст. 9, 10 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.10.2006 року № 45, споживачі зобов`язані своєчасно оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання) та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі квартири згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529, а з 01.06.2011 року згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року № 869.

Таким чином, відповідачі зобов`язані сплатити за спожиті послуги, а позивач має право вимагати від боржників виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Станом на 01.11.2019 року заборгованість відповідачів перед позивачем за житлово- комунальні послуги складає 54 131,97грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України: Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ч. 3 ст. 156 Житлового кодексу УРСР: Члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім 'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку .

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу УРСР: Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї .

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" .

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно ст. с 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Частино 3 ст. 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлово приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Як вбачається зі змісту статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно частини шостої статті 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14.01.2019 року.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, по позовна заява Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт (03115, м.Київ, вул.Котельникова,33) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий ( АДРЕСА_1 ) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт , ідентифікаційний код 31349999, (03115, м.Київ, вул.Котельникова,33) заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 54 131,97 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий ( АДРЕСА_1 ) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт , ідентифікаційний код 31349999, (03115, м.Київ, вул.Котельникова,33) судовий збір в розмірі 2007,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць