Постанова

від 15.06.2020 по справі 914/386/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р. Справа №914/386/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів В.М. Гриців

О.П. Дубник,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новороздільської міської ради Львівської області за №02-13/06/1606 від 28.10.2019 року (вх. № 01-05/3872/19 від 30.10.2019 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2019 року (суддя О.Ф. Стороженко; повний текст рішення складено 07.10.2019 року)

у справі № 914/386/18

за позовом: Новороздільської міської ради Львівської області (надалі Новороздільська міська рада)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Магеррамової Марії Федорівни (надалі ФОП Магеррамова М.Ф.)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладо-Мир" (надалі ТзОВ "Ладо-Мир")

про демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми) та звільнення земельної ділянки,

за участю:

від позивача: Ратич М.П. - представник (довіреність № 02-13/06/641 від 03.05.2018 року);

від відповідача: Магеррамова М. Ф. (паспорт серія КВ НОМЕР_2 , виданий Миколаївським РВУМВС України у Львівській області від 08.02.2001 року); Цюмрак М.Д. - адвокат (ордер серія ЛВ № 103799 від 13.05.2020 року);

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

01.03.2018 року Новороздільська міська рада звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Магеррамової М.Ф. про зобов`язання демонтувати за власні кошти тимчасову споруду (малу архітектурну форму), розташовану за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, пр-т. Шевченка, навпроти будинку в„– 32А, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,020 га та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП Магеррамова М.Ф. здійснила будівництво тимчасової споруди за адресою: м . Новий Розділ, пр . Шевченка, навпроти будинку 32А за відсутності будь-яких дозвільних документів. Наявність порушення в діях відповідача щодо функціонування та розміщення ТС підтверджується тим, що на відповідача накладено адміністративне стягнення, а також тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про добровільне відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне землекористування.

Короткий зміст судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.06.2018 року у справі №914/386/18 (суддя Н.Є. Березяк) повністю відмовлено в задоволенні позову (а.с.164-173, т.1).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року (головуючий-суддя Плотніцький Б.Д., судді: Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.) залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 21.06.2018 року у справі №914/386/18 (а.с.100-109, т.2).

Постановою Верховного Суду від 11.04.2019 року скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року та рішення господарського суду Львівської області від 21.06.2018 року у справі №914/386/18, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.161-174, т.2).

Верховний Суд у постанові вказав таке: суди при прийнятті судових рішень зазначили, що матеріалах справи містяться докази, які підтверджують правомірність встановлення відповідачем у певні періоди ТС, а саме: рішення Новороздільської міської ради № 328 "Про надання дозволу Магеррамовій М.Ф. на збирання матеріалів погодження"; акт вибору земельної ділянки для встановлення торгового кіоску підприємця Магеррамової М.Ф. ; висновок № 23 Державної екологічної інспекції "Про попереднє погодження місця розташування торгового павільйону"; лист № 215 Миколаївського районного відділу земельних ресурсів та лист № 38 Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Миколаївської РДА щодо погодження вибраної земельної ділянки для встановлення торгового кіоску на умовах оренди; рішення Новороздільської міської ради від 12.04.2005 № 454 "Про затвердження матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку під кіоск ПП Магеррамової М.Ф.", довідку Новороздільського міського управління земельних ресурсів від 20.05.2005 про присвоєння індексного кадастрового номера, землекористувачем в якій зазначено ПП Магеррамову М.Ф., лист Новороздільського міського управління земельних ресурсів від 20.05.2005, яким погоджено проект відведення та обслуговування торгового кіоску ПП Магеррамової М.Ф . Однак суди попередніх інстанцій не з`ясували чи є такі погодження підставою для використання земельної ділянки та встановлення ТС (з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677, чинної на час прийняття зазначених погоджень). Верховний Суд зауважив, що рішенням Новороздільської міської ради від 12.04.2005 №454 "Про затвердження матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку під кіоск ПП Магерамової М.Ф ." затверджено приватному підприємцю матеріали попереднього погодження на земельну ділянку площею 25,0 кв.м для встановлення торгового кіоску в м. Новий Розділ по пр. Шевченка, 32А та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Судами не з`ясовано чи була виготовлена та затверджена технічна документація та чи приймалося органом місцевого самоврядування саме рішення про надання в оренду земельної ділянки або дозвіл на встановлення ТС. Таким чином висновки судів про правомірність розташування на спірній земельній ділянці ТС у період до 2011 року є передчасними. Судами попередніх інстанцій не з`ясовувалось дотримання відповідачем Порядку щодо отримання паспорту прив`язки ТС. Суди фактично вдалися до оцінки правомірності дій позивача по відношенню до відповідача стосовно правомірності розміщення ТС на спірній земельній ділянці. Тобто в оскаржуваних судових рішеннях акцентовано на процедурі розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці, а не на самому предметі спору.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.09.2019 у справі №914/386/18 (суддя О.Ф. Стороженко) відмовлено в задоволенні позову у частині вимоги про звільнення земельної ділянки (площею 0,002 га, розташованої у місті Новий Розділ (Миколаївського району, Львівської області), проспект Шевченка, навпроти будинку №32 а ). Закрито провадження у справі стосовно позовної вимоги про демонтування тимчасової споруди (малої архітектурної форми) (а.с.106-118, т.3).

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2012 у справі № 5015/7483/11 вирішено звільнити земельну ділянку біля будинку у м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 32А з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтування) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності ФОП Магеррамової М.Ф. Стягувач - Новороздільська міська рада.

Місцевий господарський суд зазначив, що враховуючи наявність у відповідача, у різний період часу, на проспекті Шевченка, навпроти будинку №32 а , лише двох тимчасових споруд, про що зазначено в акті позивача щодо проведення обстеження від 04.05.2018 року, одна з яких - демонтована, а одна - наявна і є спірною у даній справі (№914/386/18), тому факт вирішення господарським судом Львівської області у справі №5015/7483/11 спору щодо тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності , розміщених біля будинку у місті Новий Розділ, проспект Шевченка, 32А , зумовлює наявність безумовних підстав, передбачених нормами статей 231 (п.3 ч.1), 175 (п.2 ч.1) ГПК України, для закриття провадження у даній справі стосовно позовної вимоги про демонтування тимчасової споруди, яка, разом з іншою ТС, була предметом спору у справі №5015/7483/11, і стосовно якої (а також - іншої ТС) судом ухвалено рішення від 01.02.2012 року, яким зобов`язано відповідача демонтувати тимчасові споруди у зв`язку з недотриманням вимог законодавства щодо їх розміщення. Підстави позовної вимоги про демонтування спірної ТС у двох справах - ті ж самі (недотримання вимог законодавства щодо її розміщення). Позовну вимогу про звільнення відповідачем земельної ділянки площею 0,002 га позивач заявив при відсутності факту користування відповідачем земельною ділянкою як окремими об`єктом цивільного права, так як фактично місце, де розміщена спірна тимчасова споруда, є елементом благоустрою комунальної власності. Спірна тимчасова споруда розміщена саме на елементах благоустрою комунальної власності, які є самостійним об`єктом, відмінним від земельної ділянки (як об`єкту цивільного права). Тому, позовна вимога про звільнення відповідачем земельної ділянки площею 0,002 га - безпідставна, так як такий об`єкт у даному випадку - відсутній (наявні елементи благоустрою). При цьому позивач жодним чином не обґрунтував спірної площі - 0,002 га, враховуючи, що площа спірної тимчасової споруди (ззовні) становить 24 кв.м (4м * 6м), тобто - 0,0024га. Факт визначення позивачем у даній справі певної площі спірної земельної ділянки та відсутність визначення площі земельної ділянки, яка була предметом спору у справі №5015/7483/11, унеможливили ідентифікацію спірної земельної ділянки з тією ділянкою, щодо якої судом вже прийнято рішення (від 01.02.2012 року) про її звільнення. Зазначена обставина зумовила відсутність достатніх правових підстав для застосування судом норм статей 231 (п.3 ч.1), 175 (п.2 ч.1) ГПК України та закриття провадження у справі стосовно позовної вимоги про звільнення земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У своїй апеляційній скарзі (вх. № 01-05/3872/19 від 30.10.2019 року) на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2019 у справі №914/386/18 Новороздільська міська рада просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що рішення господарського суду Львівської області у справі №5015/7483/11 не стосується предмета спору у даній справі, про що не раз зазначали сторони під час судових засідань. Наголошує, що рішення суду у справі № 5015/7483/11 стосувалось продовольчого кіоску, який вже демонтувала відповідачка добровільно. Зауважує, що незважаючи на вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 11.04.2019 року, згідно з якою справу №914/386/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, суд продовжив давати оцінку правомірності дій позивача по відношенню до відповідача стосовно розміщення ТС на спірній земельній ділянці. При цьому суд не взяв до уваги те, що відповідач не надала жодного доказу законності використання спірної земельної ділянки (паспорт прив`язки, правовстановлюючі документи).

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ФОП Магеррамова М.Ф. у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим. Звертає увагу на те, що Новороздільська міська рада та її виконавчі органи видали ряд дозвільних документів для встановлення ТС по пр. Т.Шевченка біля будинку 32-а у м. Новий Розділ. Так, згідно з рішенням Новороздільської міської ради № 328 від 07.11.2002 року та актом від 21.04.2003 року ФОП Магеррамовій М.Ф. вибрано земельну ділянку площею 0,25 кв.м для встановлення торгового кіоску. При цьому позивач просить звільнити земельну ділянку площею 20,0 кв.м., яка відповідачу не виділялась. Крім того, ФОП Магеррамова М.Ф. встановивла ТС розміром 4м * 6м., тобто площею 24,0 кв.м, яка не може поміститись на спірній земельній ділянці. Зазначає, що її ТС розміщена на тротуарі, який являється елементом благоустрою, а не земельною ділянкою. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2019 у справі №914/386/18, апеляційну скаргу Новороздільської міської ради - без задоволення.

ТзОВ "Ладо-Мир" в письмовому поясненні (вх. № 01-04/272/20 від 20.01.2020 року) вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Звертає увагу на те, що мала архітектурна форма встановлюється на земельній ділянці на підставі дозволу (документа, що дає право суб`єкту підприємницької діяльності на розміщення малої архітектурної форми, який видається органом містобудування та архітектури, але за умови виникнення права на земельну ділянку. Стверджує, що відповідач відповідно до ЗК України повинна була окрім виготовлення матеріалів на попереднє погодження місця розташування земельної ділянки та подачі на розгляд до міської ради, - виготовити технічну документацію по проекту відведення земельної ділянки площею 25 кв.м для встановлення торговог кіоску в м. Новий Розділ по пр. Шевченка, 32-а. Зауважує, що ФОП Магеррамова М.Ф. не вчинила вказаних дій та всупереч вимогам рішення № 454 від 12.04.2005 року та Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Держбуду № 227 від 13.10.2000 року (втратив чинність 02.10.2006 року) - самовільно встановила ТС, не зверталась до позивача із заявою про отримання паспорту прив`язки на ТС, що розміщена за адресою: м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 32а. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2019 у справі №914/386/18, прийняти нове рішення, яким зобов`язати ФОП Магеррамову М.Ф. демонтувати за власні кошти тимчасову споруду (малу архітектурну форму), розташовану за адресою: Львівська обл., м . Новий Розділ, пр-т . Шевченка, навпроти будинку в„– 32А, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,002 га та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Відповідач та її представник просили залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа не делегувала свого представника в судове засідання. Про причини неявки не повідомила.

29.05.2020 року до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №7901010945731 (ухвала від 18.05.2020 року), надіслане третій особі на її юридичну адресу, (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Валова, 28), з довідкою АТ Укрпошта із зазначенням причини повернення: адресат відсутній .

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення третьої особи про дату, час і місце розгляду справи, шляхом направлення на її адресу відповідної ухвали суду, яку не вручено з причин, що не залежать від суду.

При цьому суд враховує, що всі ухвали Західного апеляційного господарського суду у справі №914/386/18 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, зокрема й ухвала від 18.05.2020 року (реєстраційний номер 89317125). Зміст цих ухвал є загальнодоступним.

Учасники справи зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників смрави.

Отже, в силу положень частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності третьої особи.

Позиція суду апеляційної інстанції у справі

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму), розташовану за адресою: Львівська обл., м.Новий Розділ, пр-т. Шевченка, навпроти будинку № 32А, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,020 га та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсним актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб`єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

Закон України Про благоустрій населених пунктів визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до статті 12 Закон України Про благоустрій населених пунктів суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

В статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України Про благоустрій населених пунктів самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

У розумінні Закону України Про благоустрій населених пунктів дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об`єкту благоустрою території).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 року по справі №914/1092/18 зробила такий висновок щодо застосування норм права.

52. Закон України Про благоустрій населених пунктів наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

53. Орган місцевого самоврядування наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає зиходи із демонтажу елементів благоустрою. Спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства .

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що розглядається, предметом спору є зобов`язання Фізичної особи-підприємця демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму), розташовану за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, пр-т . Шевченка , навпроти будинку № 32А, оскільки, за твердженням позивача, тимчасова споруда розміщена відповідачем за відсутності будь-яких дозвільних документів.

Така вимога стосується здійснення контролю за станом благоустрою території міста Новий Розділ, забезпечення в ньому чистоти і порядку, усунення порушень, допущених, за твердженням позивача, відповідачем. Предметом спору у справі не є право власності на земельну ділянку; між сторонами немає спору щодо права на тимчасову споруду, оскільки відповідач не оскаржує право на тимчасову споруду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що вирішення спору стосовно зобов`язання демонтажу названої тимчасової споруди, не впливає на обсяг прав і обов`язків ні позивача, ні відповідача щодо відповідної земельної ділянки, ні права власності на ТС, оскільки предмет такого спору не стосується ані правомірності набуття цими особами відповідної земельної ділянки, ані правомірності її використання, ані права власності чи користування ТС.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що Новороздільська міська рада звернулася до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста, оскільки відповідач не демонтував спірну тимчасову споруду в добровільному порядку.

Відтак, орган місцевого самоврядування наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою. Спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на суб`єктний склад сторін та характер правовідносин у справі №914/386/18, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції помилково розглянув її в порядку господарського судочинства.

У даній справі суд констатує наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням правил юрисдикції господарських судів, які в силу імперативних приписів частини другої статті 278 ГПК України є обов`язковою підставою для його скасування.

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд не може надавати оцінку доводам апеляційної скарги, які стосуються суті правовідносин між сторонами та предмета спору у цій справі.

Підсумовуючи наведене, апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2019 року скасувати, провадження у справі №914/386/18 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Керуючись, ст. ст. 20, п.1 ч.1 ст. 231, ст.ст. 269, 270, 275, 278, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Новороздільської міської ради Львівської області за №02-13/06/1606 від 28.10.2019 року (вх. № 01-05/3872/19 від 30.10.2019 року) задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2019 року у справі №914/386/18 скасувати.

Провадження у справі господарського суду Львівської області №914/386/18 закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.П. Дубник