Постанова

від 16.06.2020 по справі 922/4073/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. Справа № 922/4073/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н.В. , суддя Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Маркова Л.І., дов. № 3037 від 02.06.2020

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область (вх. № 1281 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 (повний текст складено 09.04.2020, суддя О.О. Ємельянова) у справі № 922/4073/19

за позовом Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн", м. Харків

про стягнення 592 657,77 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Нікопольська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області зі позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 592 657, 77 грн. за період з 01.12.2016 року по 21.08.2019 року. Також до стягнення заявлені судові витрати у сумі 8 889, 87 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 у справі № 922/4073/19 у позові відмовлено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" на користь Нікопольської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 348 073, 86 грн. за період з 01.01.2018 року по 21.08.2019 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" на користь Виконавчого комітету Нікопольської міської ради судовий збір у розмірі 5 221, 11 грн.

В частині стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну у розмірі 244 583, 91 грн. за період з 01.12.2016 року по 31.12.2017 року - у позові відмовлено.

Судові витрати у розмірі 3 668, 76 грн. залишено за позивачем Нікопольською міською радою.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 348 073, 86 грн. за період з 01.01.2018 року по 21.08.2019 року з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберегло у себе кошти у розмірі плати, які б мало заплатити за користування земельною діяльною та зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з цим суд відмовив в стягненні суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну у розмірі 244 583, 91 грн. за період з 01.12.2016 року по 31.12.2017 року, оскільки позивачем в порушення вимог ст.ст. 20, 23 Закону України Про оцінку земель документально не підтверджено розрахунки суми безпідставно збережених коштів за вказаний період, не надано доказів проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за період з 01.12.2016 по 31.12.2017.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог наголошує на правильності та законності розрахунку заборгованості за період 2016-2017 роки, посилаючись на те, що надані позивачем листи Держгеокадатстру щодо кумулятивних коефіцієнтів індексації землі є належними доказом на обґрунтування заявлених вимог.

Як зазначає позивач, із наявного витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2018 та 2019 роки було визначено первинну та не індексовану оцінку шляхом вилучення щорічного кумулятивного коефіцієнту за 2018 та 2019 роки; знайдену величину необхідно множити на кумулятивний коефіцієнт відповідного року для отримання потрібної ціни, як-то за 2016 - 2017 роки.

В якості фактичних обставин справи для задоволення позовних вимог позивач зазначає:

- земельна ділянка є сформованою з 22.07.2011 (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку);

- витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- інформація Держгеокадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель (листи за 2016 - 2017 роки у відповідності до ст. 289 Податкового кодексу України).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2020 у справі № 922/4073/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 у справі № 922/4073/19 та призначено справу до розгляду на 26.05.2020 о 11:30 год.

22.05.2020 Нікопольська міська рада звернулась до суду з клопотанням, в якому просила здійснити розгляд справи за відсутності представника Нікопольської міської ради, апеляційну скаргу задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" в судове засідання не з`явився.

Направлена на адресу товариства ухвала про призначення справи до розгляду повернулась з позначкою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 розгляд справи відкладено на 16.06.2020 об 09:30 год.

В судовому засіданні 16.06.2020 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Уповноважений представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" у призначене судове засідання 16.06.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу товариства копія ухвали суду від 26.05.2020 року та розміщення 26.05.2020 року на офіційному сайті суду повідомлення, про дату, час та місце розгляду справи (а.с.115, т. 2).

З огляду на вищевикладене, судом було здійснено усі дії, щодо належного повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи № 922/4073/19.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що судом було здійснено усі заходи, щодо належного повідомлення учасників справи про дату, зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 14.06.2011 року між Нікопольською міською радою та громадянином ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 га. Строком на 5 років до 21.07.2016 року (т. 1, а.с. 31-37).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.02.2020 року № НВ-1212854182020 земельна ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 22.07.2011 року (т.1, а.с.220).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за гр. ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 було зареєстровано право власності будівлі промислової бази по АДРЕСА_2 .

На підставі рішення Нікопольської міської ради від 17.12.2010 № 24/2/VI, між Нікопольською міською радою та гр. ОСОБА_1 14.06.2011 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 га. строком на 5 років за фактичним розміщенням даних будівель.

Договір зареєстровано відділом Держкомзему у м. Нікополь Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 22.07.2011 за № 121160004000048, строк дії до 21.07.2016.

Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 20.06.2019, по АДРЕСА_2 власником будівлі промислової бази було Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (код ЄДРПОУ 38835982) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 30618056, видане реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції 08.12.2014.

22.08.2019 власником будівлі промислової бази по АДРЕСА_2, яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, стало підприємство - ТОВ Нерухомість Нікополя .

Нікопольська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Орендарь (Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн ) безпідставно збережені кошти орендної плати у загальному розмірі 652 193,50 грн. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/4487/19 вирішено направити матеріали позовної заяви Нікопольської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн безпідставно збережені кошти орендної плати у загальному розмірі 652 193,50 грн. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області після закінчення строку на її оскарження.

У грудні 2019 року Нікопольська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн безпідставно збережені кошти орендної плати в розмірі орендної плати на загальну суму 592 657,77 грн. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.12.2016 по 21.08.2019.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.11.2019 року № 188718453 вбачається, що право власності на нерухоме майно (будівлі промислової бази), за адресою: АДРЕСА_2 з 05.12.2014 року по 22.08.2019 року було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Орендарь (код ЄДРПОУ 38835982), який є суб`єктом господарювання та правонаступноким ТОВ НВФ Технокредо , код ЄДРПОУ 23074283 (т. 1, а.с. 41-46).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.06.2019 року в реєстрі за ЄДРПОУ 38835982 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь . Дата запису в реєстрі 25.07.2013 року. Номер запису: 1 224 136 0000 057883. Засновник Солод Г.В., кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 Дата взяття на облік 26.07.2013 року. Дані про реєстраційний номер платника єдиного податку НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 39-40).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.12.2019 року в реєстрі за ЄДРПОУ 38835982 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн . Дата запису в реєстрі 25.07.2013 року. Номер запису: 1 224 136 0000 057883. Кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_4 . Дата взяття на облік 26.07.2013 року. Дані про реєстраційний номер платника єдиного податку НОМЕР_2 . Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн є правонаступноким ТОВ НВФ Технокредо , код ЄДРПОУ 23074283 (т. 1, а.с. 38).

Як вбачається з матеріалів справи, відомості у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з ЄДРПОУ 38835982 Товариства з обмеженою відповідальністю Орендарь та Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн - ідентичні та не спростовані відповідачем.

Отже, з системного аналізу змісту зазначених витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на дату звернення Нікопольської міської ради з даним позовом до господарського суду юридичною особою, яка вказана позивачем в якості відповідача з кодом ЄДРПОУ 38835982, є Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн .

За твердженнями позивача, станом на поточну дату у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 га. Договірні відносини - відсутні.

Як свідчать матеріали справи, рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 18.04.2017 року № 189 Про створення робочої групи для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, вирішено створити робочу групу для здійснення контролю за використанням земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, що використовуються без правовстановлюючих документів (т. 1, а.с. 240).

За результатами обстеження 30.05.2017 року складено акт обстеження земельної ділянки в місті Нікополі, що використовується без правовстановлюючих документів, а саме за адресою: по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003. загальною площею 1,5137 га. В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходиться будівля промислової бази. На даній земельній ділянці здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (ЄДРПОУ 38835982) (т. 1, а.с. 241-248).

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.09.2018 року № 687 Про створення робочої групи для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, вирішено створити робочу групу для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, що використовуються без правовстановлюючих документів (т. 1, а.с. 249).

За результатами обстеження 26.03.2019 року складено акт обстеження земельної ділянки в місті Нікополі, що використовується без правовстановлюючих документів, а саме за адресою: по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003. загальною площею 1,5137 га. В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходиться будівля промислової бази. На даній земельній ділянці здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (ЄДРПОУ 38835982) (т. 1, а.с. 250-261).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2018 року № 1705 по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003 загальною площею 1,5137 кв.м. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 599 569,17 грн. Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2,315 (т. 1, а.с. 238).

З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2019 № 11477, по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003. загальною площею 1,5137 кв.м. вбачається, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 7 599 569,17 грн. Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2,315 (т. 1, а.с. 239).

Листом Головного управління Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.07.2019 року повідомило, що у 2016 та 2017 роках нараховано та сплачено, 0,0 грн., у 2018 році нараховано - 19 111,47 грн. Сплачено - 17 693, 74 грн. У 2019 році нараховано - 9 555, 75 грн. Сплачено (станом на 01.07.2019 року) - 9 556, 92 грн. (т. 1, а.с. 26).

Згідно листа від 04.01.2019 року Державно служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно грошової оцінки земель (т. 1, а.с. 30).

13.08.2019 року позивачем відповідачу було направлено листа (вх. № 3909/19) у якому останній, зазначав що розмір збитків у вигляді неодержаних доходів за земельну ділянку з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 кв.м., по АДРЕСА_2 за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року складає 615 988, 48 грн. У зв`язку із чим відповідачу необхідно сплатити визначену суму збитків у зазначений термін. Також було рекомендовано відповідачу з метою уникнення нарахування збитків у подальшому, укласти договір оренди (т. 1, а.с. 22-23).

Вищевказаний лист позивача, відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

Позивач зазначає, оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), тому при визначенні розміру безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за кожний із періодів розраховується як 3% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому, відповідач не вносить плату за користування земельною ділянкою, що є порушенням прав позивача, як власника такої земельної ділянки.

У зв`язку із чим, позивачем нараховано відповідачу за період з 01.12.2016 року по 21.08.2019 року суму безпідставно збережених коштів з орендної плати у розмірі 592 657, 77 грн. Вищевказані обставини, стали підставою звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з наступних обставин.

Так, рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 18.04.2017 року № 189 Про створення робочої групи для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь , з метою здійснення контролю за додержанням земельного законодавства при використанні земельних ділянок, вирішено створити робочу групу для здійснення контролю за використанням земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, що використовуються без правовстановлюючих документів (т. 1, а.с. 240)

За результатами обстеження 30.05.2017 року складено акт обстеження земельної ділянки в місті Нікополі, що використовується без правовстановлюючих документів, а саме за адресою: по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003 загальною площею 1,5137 га. В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходиться будівля промислової бази. На даній земельній ділянці здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (ЄДРПОУ 38835982) (т. 1, а.с. 241-248).

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.09.2018 року № 687 Про створення робочої групи для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, вирішено створити робочу групу для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, що використовуються без правовстановлюючих документів (т. 1, а.с. 249)

За результатами обстеження 26.03.2019 року складено акт обстеження земельної ділянки в місті Нікополі, що використовується без правовстановлюючих документів, а саме за адресою: по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003. загальною площею 1,5137 га. В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходиться будівля промислової бази. На даній земельній ділянці здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (ЄДРПОУ 38835982) (т. 1, а.с. 250-261).

Відповідно до акту комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь на АДРЕСА_2 від 25.07.2019 року визначено землекористувача Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (ЄДРПОУ 38832982) розмір збитків у вигляді неодержаних доходів за земельну ділянку з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 га на АДРЕСА_2 за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року становить суму 615 988, 48 грн. (т. 1, а.с. 23).

Нікопольська міська рада посилається на те, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави, за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для висновку про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів потрібно встановити обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого), а також те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем було зареєстровано право власності на нерухоме майно (будівлі промислової бази), за адресою: АДРЕСА_2 у період з 05.12.2014 року по 22.08.2019 року (т. 1, а.с. 41-46).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Докази належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з позивачем та державної реєстрації такого права в матеріалах справи відсутні.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, належним способом захисту в даному випадку є стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею на підставі (в порядку) глави 83 Цивільного кодексу України.

Як встановлено приписами частини 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 названого Закону).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 20, частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

З огляду на вказані приписи положень чинного законодавства України, суд першої інстанції вірно зауважив про те, що нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов`язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення такої справи, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, останній при визначенні розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 592 657, 77 грн. за період з 01.12.2016 року по 21.08.2019 року розрахував як 3% від нормативно грошової оцінки землі, а саме:

- за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року відповідно до положення статті 288 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент розрахунку (період нарахування з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2016 рік - 2,18. Сума збитків становить - 17 796, 83 грн.);

- за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до положення статті 288 Податкового кодексу України та рішення Нікопольської міської ради від 26.06.2015 року № 13-63/VI "Про земельний податок за земельні ділянки" (період нарахування з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2017 рік - 2,315. Сума збитків становить 226 787, 08 грн.);

- за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року відповідно до положення статті 288 Податкового кодексу України та рішення Нікопольської міської ради від 14.07.2017 року № 1-24/VІI "Про встановлення земельного податку на території міста Нікополь на 2018 рік" (період нарахування з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2018 рік - 2,315. Сума збитків (із урахуванням сплати податку у сумі 17 693, 74 грн. становить 209 093, 34 грн.);

- за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року відповідно до положення статті 288 Податкового кодексу України та рішення Нікопольської міської ради від 22.06.2018 року № 94-37/VІI "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території міста Нікополь на 2019 рік" (період нарахування з 01.12.2019 року по 21.09.2019 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2018 рік - 2,315. Сума збитків (із урахуванням сплати податку у сумі 9 556,92 грн. становить 138 982, 52 грн.) (т. 1, а.с. 6 зворот).

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом встановлено що нарахування за період 01.12.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 244 583, 91 грн. не відповідають вимогам законодавства, оскільки розрахунок здійснений без надання документів на підставі яких запроваджено відповідну нормативну грошову оцінку і правомірності застосування відповідних коефіціентів.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем в порушення вимог статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" документально не підтверджено розрахунки суми безпідставно збережених коштів за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 року на суму 244 583, 91 грн.,в зв`язку з чим суд відмовив в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок за період з 01.01.2018 року по 21.08.2019 року на суму 348 073, 86 грн. судом встановлено, що відповідні нарахування здійснено із урахування витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за 2018 -2019 роки та частково сплаченого ТОВ "Орендарь" у 2018-2019 роках земельного податку (т. 1, а.с. 26, 238-239). Таким чингом, встановивши той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003 зберегло у себе кошти у розмірі плати, які б мало заплатити за користування земельною діяльною за період з 01.01.2018 року по 21.08.2019 року, суд задовольнив позовні вимоги на суму 348 073, 86 грн. на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач в апеляційній скарзі не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що становить 244 583,91 грн. за період з 01.12.2016 по 31.12.2017, посилаючись на правильність та законність розрахунку заборгованості за період 2016-2017 роки, вважає, що надані позивачем листи Держгеокадатстру щодо кумулятивних коефіцієнтів індексації землі є належними доказом на обґрунтування заявлених вимог.

Як зазначає позивач, із наявного витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2018 та 2019 роки було визначено первинну та не індексовану оцінку шляхом вилучення щорічного кумулятивного коефіцієнту за 2018 та 2019 роки; знайдену величину необхідно множити на кумулятивний коефіцієнт відповідного року для отримання потрібної ціни, як-то за 2016 - 2017 роки.

З приводу наведених позивачем доводів колегія суддів зазначає наступне.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, що з наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період 01.12.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 244 583, 91 грн. здійснений без надання документів на підставі яких запроваджено відповідну нормативну грошову оцінку і правомірності застосування відповідних коефіціентів.

У даному випадку витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період матеріали справи не містять, також відсутні докази проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки по АДРЕСА_2 кадастровий номер 1211600000:03:095:0003. загальною площею 1,5137 кв.м. за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 року.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає доводи позивача, в частині визначення розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді неодержаних доходів (орендної плати) завданих позивачу, як власнику землі за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 року (за 2016 рік - 17 796, 83 грн., за 2017 рік - 226 787, 08 грн.) на підставі листів Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ Держгеокадастру у м. Нікополь Дніпропетровської області від 20.10.2016 року № 18-426-99.4-2936/2-16 та від 13.03.2017 року № 18-4-0.172-3/120-17 (т. 1, а.с. 234-235) оскільки, як вбачається із вищевикладених норм законодавства, а також правових висновків суду касаційної інстанції, відсутня можливість зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми у розмірі 244 583, 91 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.12.2016 року по 31.12.2017 року.

З огляду на вказані обставини, які ґрунтуються на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 у справі № 922/4073/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 у справі № 922/4073/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2020.

Головуючий суддя А.М. Білецька

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.О. Радіонова