Постанова

від 28.09.2020 по справі 922/4073/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/4073/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Нікопольської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 (суддя Ємельянова О. О.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 (головуючий суддя Білецька А. М., судді Гребенюк Н. В., Радіонова О. О.)

у справі № 922/4073/19

за позовом Нікопольської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн"

про стягнення 592 657,77 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2019 року Нікопольська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області зі позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 592 657,77 грн за період з 01.12.2016 по 21.08.2019.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберегло у себе кошти у розмірі плати, які б мало заплатити за користування земельною діяльною та зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.04.2020, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" на користь Нікопольської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 348 073,86 грн за період з 01.01.2018 по 21.08.2019. В частині стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну у розмірі 244 583,91 грн за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 - у позові відмовлено.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 348 073,86 грн за період з 01.01.2018 по 21.08.2019 з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберегло у себе кошти у розмірі плати, які б мало заплатити за користування земельною ділянкою та зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

5. Разом з тим, суди відмовили у задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму у розмірі 244 583,91 грн за період з 01.12.2016 по 31.12.2017, з огляду на те, що позивачем в порушення вимог статей 20, 23 Закону України Про оцінку земель документально не підтверджено розрахунки суми безпідставно збережених коштів за вказаний період, не надано доказів проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за період з 01.12.2016 по 31.12.2017.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Нікопольська міська рада подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 по справі № 922/4073/19, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 922/4073/19 та ухвалити нове рішення, яким позов Нікопольської міської ради задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

7. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків стосовно недоведеності позовних вимог про стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів у розмірі 244 583,91 грн за період з 01.12.2016 по 31.12.2017, з огляду на ненадання документів на підставі яких запроваджено відповідну нормативну грошову оцінку за вказаний період.

8. Скаржник зазначає, що під час ухвалення оскаржуваних рішення та постанови судами неправильно застосовано та порушено положення Цивільного Кодексу України (зокрема , статті 1212, 1214), статті 20 Закону України Про оцінку земель та статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

9. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.

Позиція відповідача

10. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. 14.06.2011 між Нікопольською міською радою та громадянином ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 га. Строком на 5 років до 21.07.2016.

12. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.02.2020 № НВ-1212854182020 земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 22.07.2011.

13. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за гр. ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) 21.05.2009 було зареєстровано право власності будівлі промислової бази по

АДРЕСА_1 . На підставі рішення Нікопольської міської ради від 17.12.2010 № 24/2/VI, між Нікопольською міською радою та гр. ОСОБА_1 14.06.2011 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 га строком на 5 років за фактичним розміщенням даних будівель.

15. Договір зареєстровано відділом Держкомзему у м. Нікополь Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 22.07.2011 за № 121160004000048, строк дії до 21.07.2016.

16. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 20.06.2019, по АДРЕСА_1 власником будівлі промислової бази було Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (код ЄДРПОУ 38835982) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 30618056, видане реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції 08.12.2014.

17. 22.08.2019 власником будівлі промислової бази по АДРЕСА_1 , яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, стало підприємство - ТОВ Нерухомість Нікополя .

18. Згідно з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.11.2019 № 188718453 вбачається, що право власності на нерухоме майно (будівлі промислової бази), за адресою: вул. Кооперативна буд. 34-А м. Нікополь, Дніпропетровської області з 05.12.2014 по 22.08.2019 було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Орендарь (код ЄДРПОУ 38835982), який є суб`єктом господарювання та правонаступником ТОВ НВФ Технокредо , код ЄДРПОУ 23074283 .

19. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.06.2019 року в реєстрі за кодом ЄДРПОУ 38835982 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь . Дата запису в реєстрі 25.07.2013. Номер запису: 1 224 136 0000 057883. Засновник Солод Г.В., кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 . Дата взяття на облік 26.07.2013. Дані про реєстраційний номер платника єдиного податку 04040323106.

20. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.12.2019 року в реєстрі за кодом ЄДРПОУ 38835982 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн . Дата запису в реєстрі 25.07.2013 року. Номер запису: 1 224 136 0000 057883. Кінцевий бенефіціарний власник Горшкова А.Є. Дата взяття на облік 26.07.2013. Дані про реєстраційний номер платника єдиного податку 04040323106. Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн є правонаступником ТОВ НВФ Технокредо , код ЄДРПОУ 23074283.

21. Відомості у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з ЄДРПОУ 38835982 Товариства з обмеженою відповідальністю Орендарь та Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн ідентичні та не спростовані відповідачем.

22. Отже, з системного аналізу змісту зазначених витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на дату звернення Нікопольської міської ради з даним позовом до господарського суду юридичною особою, яка вказана позивачем в якості відповідача з кодом ЄДРПОУ 38835982, є Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Лайн .

23. За твердженнями позивача, у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 га. Договірні відносини - відсутні.

24. Як свідчать матеріали справи, рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 18.04.2017 № 189 Про створення робочої групи для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, вирішено створити робочу групу для здійснення контролю за використанням земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, що використовуються без правовстановлюючих документів.

25. За результатами обстеження 30.05.2017 складено акт обстеження земельної ділянки в місті Нікополі, що використовується без правовстановлюючих документів, а саме за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003 загальною площею 1,5137 га. В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходиться будівля промислової бази. На даній земельній ділянці здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (код ЄДРПОУ 38835982).

26. Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.09.2018 № 687 Про створення робочої групи для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, вирішено створити робочу групу для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь, що використовуються без правовстановлюючих документів.

27. За результатами обстеження 26.03.2019 складено акт обстеження земельної ділянки в місті Нікополі, що використовується без правовстановлюючих документів, а саме за адресою: вул. Кооперативна буд. 34-А м. Нікополь, Дніпропетровської області з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003. загальною площею 1,5137 га. В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходиться будівля промислової бази. На даній земельній ділянці здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Орендарь (код ЄДРПОУ 38835982).

28. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2018 № 1705 по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003 загальною площею 1,5137 кв. м нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 599 569,17 грн. Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2,315.

29. З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2019 № 11477, по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003. загальною площею 1,5137 кв. м вбачається, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 7 599 569,17 грн. Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2,315.

30. Листом Головного управління Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.07.2019 повідомило, що у 2016 та 2017 роках нараховано та сплачено, 0,0 грн, у 2018 році нараховано - 19 111,47 грн, сплачено - 17 693,74 грн. У 2019 році нараховано - 9 555, 75 грн, сплачено (станом на 01.07.2019) - 9 556, 92 грн.

31. Згідно листа від 04.01.2019 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, про індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно грошової оцінки земель.

32. 13.08.2019 позивачем було направлено відповідачу листа (вх. № 3909/19) у якому останній, зазначав що розмір збитків у вигляді неодержаних доходів за земельну ділянку з кадастровим номером 1211600000:03:095:0003, загальною площею 1,5137 кв. м, по АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 по 31.07.2019 року складає 615 988,48 грн. У зв`язку із чим відповідачу необхідно сплатити визначену суму збитків у зазначений термін. Також було рекомендовано відповідачу з метою уникнення нарахування збитків у подальшому, укласти договір оренди.

33. Вищевказаний лист позивача, відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

34. Позивач зазначає, оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), тому при визначенні розміру безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за кожний із періодів розраховується як 3% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому, відповідач не вносить плату за користування земельною ділянкою, що є порушенням прав позивача, як власника такої земельної ділянки.

35. У зв`язку із чим, позивачем нараховано відповідачу за період з 01.12.2016 по 21.08.2019 суму безпідставно збережених коштів з орендної плати у розмірі 592 657,77 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

36. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

37. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.

Щодо суті касаційної скарги

38. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

39. Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

40. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

41. З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

42. Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

43. Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

44. За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

45. Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

46. Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

47. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

48. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

49. За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

50. Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

51. Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

52. Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

53. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

54. Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Нікопольська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

55. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

56. Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

57. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

58. Разом з тим, Верховний Суд не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість розрахунку позивачем суми безпідставно збережених коштів у сумі лише за період з 01.01.2018 по 21.08.2019 за обставин надання Нікопольською міською радою витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2018 № 1705 та від 26.06.2019 № 11477 і ненадання нею витягів за попередній період (з 01.12.2016 по 31.12.2017).

59. Так у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, на яку посилається скаржник, міститься наступний правовий висновок про те, що:

1) чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі;

2) витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

60. З урахуванням наведеного (пункти 57-59 цієї постанови), Суд вважає помилковими доводи судів попередніх інстанцій про те, що за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 Міськрада не надала до суду належних доказів на підтвердження здійсненого розрахунку, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

61. Так, стосовно здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог за період з 01.12.2016 по 31.12.2017, враховуючи положення статті 79-1 ЗК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", Верховний Суд зазначає, що обґрунтованість вказаного розрахунку підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2018 № 1705 та від 26.06.2019 № 11477, а також листом Державної служби України з питань геодезії, картографії кадастру від 04.01.2019 №22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель".

62. Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, який було досліджено судами попередніх інстанцій, останній при визначенні розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 розрахував як 3% від нормативно грошової оцінки землі, а саме:

- за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року відповідно до положення статті 288 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент розрахунку (період нарахування з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2016 рік - 2,18. Сума збитків становить - 17 796, 83 грн);

- за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до положення статті 288 Податкового кодексу України та рішення Нікопольської міської ради від 26.06.2015 року № 13-63/VI "Про земельний податок за земельні ділянки" (період нарахування з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року: кумулятивний коефіцієнт індексації за 2017 рік - 2,315. Сума збитків становить 226 787, 08 грн).

63. Місцевий господарський суд, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 (пункт 62 цієї постанови) встановив його невідповідність вимогами законодавства. Проте Верховний Суд не погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та користуючись дослідженим судами розрахунком, з урахуванням позиції, викладеної у даній постанові, приходить до висновку щодо його обґрунтованості та відповідності вимогам законодавства, тому сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.12.2016 по 31.12.2017 відповідно до заявленого позивачем та дослідженого судами розрахунку становить 244 583,91 грн і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

В цій частині Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2020 у справі № 712/8916/17, а також з урахуванням положень статей 77, 79, 86 ГПК України та статей 20, 23 Закону України Про оцінку земель , бере до уваги неподання відповідачем до судів попередніх інстанцій будь-якого контррозрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів позивача.

64. З огляду на викладене, доводи позивача щодо неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, наведених у пункті 59 цієї постанови, підтвердилися під час касаційного перегляду справи.

65. Що стосується посилання судів попередніх інстанцій в обґрунтування підстав часткового задоволення позову на правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, то колегія суддів зауважує, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

66. Верховний Суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховує висновки, викладені у справах № 922/902/18, № 922/1276/18, № 922/2082/18, № 922/3607/18 та зазначає, що у вказаних справах, на відміну від цієї справи, земельні ділянки не були сформовані як об`єкти цивільних прав і для здійснення розрахунку Міськрада застосовувала не витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а здійснювала розрахунок самостійно шляхом застосування відповідної арифметичної формули, тобто встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у вказаних справах та справі № 922/4073/19 є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах із справою, що розглядається, та свідчить про відсутність підстав для врахування відповідних правових висновків під час вирішення цього спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

68. Згідно з положеннями статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

69. З огляду на викладене, касаційна скарга Нікопольської міської ради підлягає задоволенню. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій слід скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення у цій частині про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

70. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

71. Згідно з пунктом другим частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Нікопольської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 922/4073/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

3. У цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" на користь Нікопольської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 244 583,91 грн за період з 01.12.2016 по 31.12.2017.

5. У решті зазначені рішення та постанову залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лайн" на користь Нікопольської міської ради 3 668,76 грн на відшкодування судового збору за подання позову, 13 334,81 грн на відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги і 17 779,74 грн на відшкодування сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

7. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил