Рішення

від 11.06.2020 по справі 905/574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2020 Справа № 905/574/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачання", м.Суми,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення 560585,68 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачання", м.Суми, звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення 560585,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем його зобов`язань за договором поставки №15/516 від 13.12.2017 у зв`язку з чим непогашеною залишилась заборгованість в сумі 487000,56грн. На суму основної заборгованості позивачем були нараховані 3% річних в сумі 28365,07грн., інфляційні втрати в сумі 45220,05 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження справі 905/574/20; справу №905/574/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Після відкриття провадження у справі позивач додаткових доказів суду не надав.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі №905/574/20 повідомлений належним чином. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 06.04.2020 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручена 19.04.2020.

Крім того, ухвала суду від 10.03.2019 про відкриття провадження у справі № 905/574/20 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

13.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачання" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (Покупець) укладено договір поставки №15/516, відповідно до п.1.1 якого Постачальник передає у власність Покупцю, а останній приймає і оплачує товар, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру і загальна ціна, виробник якого визначений сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Ціна продукції вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору строк і умови поставки товару зазначається в специфікаціях.

Датою поставки товару вважається дата його передачі покупцю постачальником у встановленому в специфікаціях місці (п.5.2 Договору).

Згідно з п. 6.3 Договору датою переходу права власності є дата, що проставлена представником Покупця у товарно-транспортній накладній (видатковій накладній), документом що підтверджує такий перехід, є відповідна накладна (видаткова накладна).

Відповідно до п. 9.3 Договору Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, вказаного в специфікації, з моменту отримання оригіналів рахунку на оплату, якщо інше не передбачене специфікацією.

Цей договір діє до 22.12.2019р. (п.13.2 Договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 20.11.2018).

Відповідно до п. 13.3 Договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

13.12.2017 року сторонами підписано специфікацію №1 до Договору, відповідно до умов якої, Постачальник зобов`язався поставити на адресу покупця дріт порошковий діаметром 14 мм з наповнювачем INSTEEL 1,3 (ТУ 082-002-72684889-12) у загальній кількості 20 тон за ціною 98730,00 грн. без врахування ПДВ.

Специфікацією визначено, що покупець здійснює оплату товару у вигляді 50% передоплати по факту надання листа про наявність продукції на складі постачальника, а 50% по факту поставки протягом 15 календарних днів.

Умовами поставки сторони визначили DDP м. Краматорськ склад ПАТ ЕМСС , автомобільним транспортом, відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010.

Строк поставки - січень 2018р. - травень 2018р., але не пізніше 25.05.2018р.

Строк поставки - впродовж 15 днів з моменту внесення 50% передплати, відповідно до п.3 даної специфікації.

Згідно листа №15/677 від 27.03.2018 року відповідач підтвердив розташування замовлення у виробництво партії проволоки з наповнювачем INSTEEL 1,3 у кількості 5 тн. відповідно умов обумовлених договором №15/516 від 13.12.2017р. в специфікації до нього №1 від 13.12.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №15/516 від 13.12.2017р. та специфікації №1 від 13.12.2017 до нього на підставі видаткової накладної №3051 від 03.05.2018 року, товарно-транспортної накладної №0305/1 від 03.05.2018 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 597000,56 грн. з ПДВ, який був прийнятий представником відповідача 03.05.2018 року, що підтверджується підписом представника останнього та штампом підприємства відповідача на відповідних накладних без зауважень та заперечень.

Відповідач частково здійснив розрахунки з позивачем за поставлений товар за договором №15/516 від 13.12.2017 - в сумі 110000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №7260 від 19.09.2018р. на суму 50000,00 грн., №7612 від 13.11.2018 на суму 20000,00 грн., №7708 від 14.11.2018 на суму 40000,00грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №184 від 22.06.2018 року, в якій він просив перерахувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачання" 597000,56 грн. заборгованості за договором постачання №15/516 від 13.12.2017р, та 7402,81 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару. Претензія була направлена на адресу відповідача 24.07.2018 року, про що свідчить долучені до матеріалів справи копії поштової накладної та опису вкладення до цінного листа.

Як вказує позивач у позовній заяві, оскільки зобов`язання відповідача перед позивачем щодо оплати товару за договором №15/516 від 13.12.2017р. були виконані не в повному обсязі, непогашеною залишилась заборгованість з основного боргу в сумі 487000,56 грн., на яку нараховані інфляційні збитки в сумі 45220,05 грн., 3 % річних в сумі 28365,07 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору №15/516 від 13.12.2017р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №15/516 від 13.12.2017р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за висновками суду, строк виконання грошового зобов`язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару за накладними пов`язана з моментом його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як було встановлено судом, покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, вказаного в специфікації, з моменту отримання оригіналів рахунку на оплату, якщо інше не передбачене специфікацією (п. 9.3 Договору). Згідно специфікації №1 від 13.12.2017, оплата покупцем товару здійснюється у вигляді 50% передоплати по факту надання листа про наявність продукції на складі постачальника, а 50% по факту поставки протягом 15 календарних днів.

Таким чином, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість товару, поставленого позивачем 03.05.2018 року згідно видаткової накладної №3051 (специфікація №1) в строк до 18.05.2018 року (включно).

Сплату суми заборгованості в розмірі 487000,56 грн. (597000,56 грн. - 110000,00 грн. = 487000,56 грн.) боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором №15/516 від 13.12.2017р. щодо оплати поставленого товару в обумовлені договором строки виконав не в повному обсязі, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних щодо стягнення основного боргу в сумі 487000,56 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок 3% річних за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті продукції за договором постачання за визначений позивачем за період з 19.05.2018 по 18.09.2018 на суму 597000,56 грн., з 19.09.2018 по 12.11.2018 на суму 547000,56 грн., з 13.11.2018 по 14.11.2018 на суму 527000,56 грн., з 15.11.2018 по 23.03.2020 на суму 487000,56 грн., суд встановив його арифметично вірним, у зв`язку з чим сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі - 6280,72 грн.

За наслідками проведеного судом перерахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН за визначені позивачем періоди (з червня 2018 року по лютий 2020 року) загальна сума інфляційних втрат перевищує розмір заявлений позивачем, у зв`язку з чим задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі - 45220,05 грн.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачання", м.Суми, до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення 560585,68 грн., задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачання" (40021, м.Суми, вул. Г.Кондратьєва, б.122, код ЄДРПОУ 38523065) заборгованість в сумі 560585,68 грн., з яких: 487000,56 грн. - основне зобов`язання; 28365,07 грн. - 3 % річних; 45220,05 грн. - інфляційні втрати; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 8408,79грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.06.2020 оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз