Ухвала

від 22.06.2020 по справі 522/7393/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7393/20

Провадження № 1-«кс»/522/8230/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересахТОВ «КІНДІЯ»про скасуванняарешту майнав рамкахкримінального провадження№420200000000000767від 21.04.2020року заознаками вчиненнякримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.3ст.212КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «КІНДІЯ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2020 року, на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «КІНДІЯ», в рамках кримінального провадження №420200000000000767 від 21.04.2020 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що 15.05.2020 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «КІНДІЯ». На думку заявника, арешт накладено необґрунтовано та він підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «КІНДІЯ» не є учасником кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт та жодній особі ТОВ «КІНДІЯ» про підозру не повідомлено.

В судове засіданні заявник не з`явився, надавши заяву, згідно якої просить розглянути скаргу у його відсутності, вимоги за клопотанням підтримує.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, про день та час судового засідання були повідомлені, причину неявки суду не сповістили.

Дослідивши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданихматеріалів вбачається,що впровадженні 5 ВРКП СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС перебувають матеріали кримінального провадження №420200000000000767 від 21.04.2020 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2020 року (справа № 522/7393/20, провадження № 1-кс/522/7188/20) накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «КІНДІЯ» (код ЄДРПОУ 43313652); Зобов`язано службових осіб АКБ "IНДУСТРIАЛБАНК" (МФО 313849) накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які належать ТОВ «КІНДІЯ» (код ЄДРПОУ 43313652); Заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , який відкрито в банківській установі ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" (МФО 380634), № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які відкриті в банківській установі АКБ "IНДУСТРIАЛБАНК" (МФО 313849), що належать ТОВ «КІНДІЯ» (код ЄДРПОУ 43313652), за винятком сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов`язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів; Зупинено видатковіоперації згрошовими коштами,що надходятьна адресу ТОВ«КІНДІЯ» (кодЄДРПОУ 43313652)у банківських установах ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" (МФО 380634), АКБ "IНДУСТРIАЛБАНК" (МФО 313849) на внутрішньобанківські рахунки та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на вказані рахунки та вже знаходяться на них, окрім сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов`язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів;

Арешт накладено з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями щодо проведення псевдо розрахункових фінансово господарських операцій, не сплати податків підприємствами реального сектору економіки, забезпечення подальшого подання цивільного позову.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 9 КПКпід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В силуст. 16 КПКпозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченомуКПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосуваннясвоїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Практичне застосування встановленоїКонституцією Українигарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на приписи п.18 ч. 1ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Як вбачається з матеріалів клопотання, на теперішній час службові особи ТОВ «КІНДІЯ» не є підозрюваними за кримінальним провадженням №420200000000000767від 21.04.2020р.,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.3ст.212КК України,в рамкахякого прийняторішення проарешт майна тасама юридичнаособа ТОВ«ТОВ «КІНДІЯ» не єособою,щодо якоїздійснюється провадження.

Продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, може призвести до порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є України.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої влади й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при внесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист прав власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.)

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом ведення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр» проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Враховуючи викладене,вважаю,що натеперішній часвідсутні підставидля збереженнязаходу забезпеченняу виглядіарешту майна,потреба узастосуванні заходузабезпечення,у виглядіарешту майна,відпала таарешт накладенийухвалою слідчогосудді Приморськогорайонного судум.Одеси від15.05.2020року нагрошові кошти,що знаходятьсяна рахунках,які належать ТОВ«КІНДІЯ» підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «КІНДІЯ» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №420200000000000767 від 21.04.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2020 року, якою:

Зобов`язано службових осіб ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" (МФО 380634) накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «КІНДІЯ» (код ЄДРПОУ 43313652);

Зобов`язано службових осіб АКБ "IНДУСТРIАЛБАНК" (МФО 313849) накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які належать ТОВ «КІНДІЯ» (код ЄДРПОУ 43313652);

Заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , який відкрито в банківській установі ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" (МФО 380634), № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які відкриті в банківській установі АКБ "IНДУСТРIАЛБАНК" (МФО 313849), що належать ТОВ «КІНДІЯ» (код ЄДРПОУ 43313652), за винятком сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов`язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів;

Зупинені видатковіопераціїзгрошовими коштами,щонадходятьна адресуТОВ«КІНДІЯ» (кодЄДРПОУ43313652)убанківських установахПуАТ "КБ"АКОРДБАНК"(МФО380634),АКБ "IНДУСТРIАЛБАНК"(МФО313849)на внутрішньобанківськірахунки тазупинити видатковіоперації зкоштами,які надійшлина вказанірахунки тавже знаходятьсяна них,окрім сплатидо бюджетівподатків,зборів таінших обов`язковихплатежів,виплату заробітноїплати,аліментів скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя 22.06.2020