Ухвала

від 22.06.2020 по справі 285/468/20

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 285/468/20

провадження № 2-р/285/2/20

22 червня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2020 року у справі №285/468/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Брониківська сільська рада, Новоград-Волинська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2020 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що судом ухвалено рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 199576540, 199577622 містяться відомості про суб`єкта іншого речового права відносно земельних ділянок (договір оренди землі). На підставі вимог аб. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просить роз`яснити, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 11.03.2020 року припиняється указане речове право.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Враховуючи наведене, суд вирішив здійснити розгляд заяви про роз`яснення судового рішення в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).

Дослідивши зміст поданої заяви та матеріали цивільної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.03.2020 року Новоград-Волинським міськрайонним судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю, встановлено факт, що ОСОБА_1 є правнуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 червня 2008 року, видане державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області на ім`я ОСОБА_2 ,після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 за № 33991598 земельну ділянку, кадастровий номер 1824083000:07:000:0125, площею 1,4732 га та за № 33987055 на земельну ділянку кадастровий номер 1824083000:05:000:0056, площею 1,7548 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Брониківської сільської ради, Новоград-Волинського району, Житомирської області; визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право власності на: земельну ділянку, площею 1,7548 га, кадастровий номер 1824083000:05:000:0056 та земельну ділянку, площею 1,4732 га, кадастровий номер 1824083000:07:000:0125, що розташовані на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району, Житомирської області; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України Про судове рішення в цивільній справі №14 від 18.12.2009 року зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру для примусового виконання.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень, судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Суд вважає, що резолютивна частина рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2020 року є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Резолютивна частина рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чіткою та ясною і додаткового роз`яснення не потребує.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 260, 261, 271 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2020 року у справі №285/468/20 - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Т.Б. Сташків