Ухвала

від 16.06.2020 по справі 380/2376/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2376/20

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

16 червня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представників позивача - Тимчій О.М., Юдіна С.В.,

представника відповідача - Гордєєвої О.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Львові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Порохова 20-В до Львівської міської ради в особі Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів про визнання протиправним і скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Порохова 20-В (79015, м.Львів, вул. Порохова,20в, код ЄДРПОУ - 40978393) звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради в особі Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів (79006, м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ - 04055896) в якому позивач з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Львівською міською радою в особі узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів за зверненням ТзОВ Водолій - К від 14.11.2019 №2-35914-2901 про яке йде мова в витязі з протоколу №109 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 27.12.2019 року;

- розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження;

- судові витрати покласти на відповідача. Ухвалою від 24 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою від 17 квітня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

04 червня 2020 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження (вх. 28054) у відповідності до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України. Дане клопотання обґрунтоване тим, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України). Вказують, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Частиною 5 ст. 158 Земельного кодексу України передбачено, що у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом. На думку відповідача прийняття узгоджувальною комісією рішення, яке має рекомендаційний характер та не породжує прав і обов`язків землекористувачів, не свідчить про наявність порушеного права, яке підлягає судовому захисту. Зазначають, що Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради не є юридичною особою, протоколи вищезгаданої комісії не створюють жодних правових наслідків, а відтак не можуть бути оскаржені в судовому порядку. Звернення ОСББ Порохова - 20-В пов`язане із захистом його права користування земельною ділянкою, стосується перевірки законності розпорядчих дій Комісії як органу міської ради, що пов`язані з погодженням меж земельної ділянки, за зверненням ТзОВ Водолій -К на земельну ділянку площею 0,1073 га на АДРЕСА_1 . Пороховій,20, а відтак свідчить про відсутність в даному випадку ознак публічно - правового спору.

Представник відповідача в судовому засіданні дане клопотання підтримала.

Представники позивачів в судовому засіданні заперечували щодо закриття провадження у справі з підстав викладених у запереченні щодо клопотання про закриття. Зокрема вказали, що заявлене клопотання відповідача не підлягає до задоволення, оскільки на даний час ОСББ Порохова 20-В є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований будинок об`єднання не відбулося передачі такої земельної ділянки у право власності або інше право користування, що виключає можливість виникнення саме приватно - правового спору між учасниками процесу. На думку представників позивачів, позивач не ставив вимоги про визнання за ним права користування ділянкою в певних розмірах, а оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, яке було прийняте з процедурними порушеннями - без участі та повідомлення представника ОСББ Порохова 20-В . Звертають увагу, що залишення зазначеного рішення чинним спричинить порушення норм публічного права у сфері містобудування та дотримання безпечних, санітарних норм та відповідних прав мешканців будинку - членів ОСББ Порохова 20-В .

Заслухавши думку сторін щодо закриття провадження у справі, суд встановив наступне.

Зі змісту позовної заяви, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Порохова 20-В (надалі - ОСББ Порохова 20-В ), є фактичним користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Порохова 20-в у м. Львові, кадастровий номер 4610136900:04:005:0012. На даний час членами ОСББ є мешканці 119 квартир.

Вказують на те, що представники ТзОВ Водолій -К (компанія - забудовник, яка здійснила будівництво житлового комплексу Авалон Гарден на вул. Пороховій, 20, в тому числі і будинку позивача) звернулась до позивачів з пропозицією підписати акт погодження земельної ділянки. Таке погодження позивачем не відбулося, оскільки на даний час наявна площа прибудинкової території у ЖК Авалон Гарден суперечить державним санітарним правилам і нормам. Нове будівництво всередині житлового кварталу зробить цю площу ще меншою (зокрема, ТзОВ Водолій -К запропоновано позивачу погодити межі суміжної ділянки площею приблизно 0,1073 га, на якій розташовано об`єкт незавершеного будівництва готовністю 7%). У випадку реалізації плану зазначеного будівництва будуть також порушені права мешканців ОСББ Порохова 20-В на безпеку, оскільки утруднюється доступ автомобілів екстрених, зокрема пожежної служби до будинку позивача.

Підставами позову є те, що Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради розглянувши звернення ТзОВ Водолій -К від 14.11.2019 № 2-35914-2901 про вирішення земельного спору в частині погодження меж земельних ділянок на АДРЕСА_1 . Пороховій, 20, ухвалила: керуючись Положенням про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів затвердженим ухвалою міської ради від 17.03.2016 № 298 Про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів, беручи до уваги ухвалу міської ради від 08.11.2018 № 4214 Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Пороховій,20 , висновок управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування від 30.05.2019 № 2401-3452, детальний план території затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.01.2018 № 37 Про затвердження детального плану території зі зміною функціонального зонування територій у районі вул. І. Сулими, вул. Поперечної, вул. Зв`язкової погодила межі земельної ділянки орієнтованою площею 0,1073 га на АДРЕСА_2 по лініях В-Г та Г-А відповідно до акту обстеження та показу меж земельної ділянки від 2019 року (розробник ТзОВ Гео - Тех), прийнявши відповідне рішення, згідно витягу з протоколу №109 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 27.12.2019 року.

При вирішенні клопотання суд керувався наступним.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "публічно-правовий спір" означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).

Відповідно до п.7 ст.4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Судом встановлено, що Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради розглянувши звернення ТзОВ Водолій -К від 14.11.2019 № 109 про вирішення земельного спору в частині погодження межі земельних ділянок на АДРЕСА_2 , вирішила погодити межі земельної ділянки орієнтованою площею 0,1073 га на АДРЕСА_2 по лініях В-Г та Г-А відповідно до акту обстеження та показу меж земельної ділянки від 2019 року (розробник ТзОВ Гео - Тех), прийнявши відповідне рішення, згідно з Витягу Протоколу № 109 засідання Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 27.12.2019 року.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, і вирішення земельних спорів.

Частинами першою, третьою статті 158 ЗК України визначено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За змістом статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, розглядаючи земельні спори, комісія по розгляду земельних спорів діє від імені міськради, у зв`язку із чим прийняті нею рішення у формі висновку по суті такого спору породжують певні права та обов`язки визначеного кола осіб, отже, можуть бути оскаржені в порядку та спосіб, установлені для рішень, прийнятих безпосередньо самим органом місцевого самоврядування.

У запереченні щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі представники позивача вказують, що позивач не ставив вимоги про визнання за ним права користування ділянкою в певних розмірах, а оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, яке було прийняте з процедурними порушеннями - без участі та повідомлення представника ОСББ Порохова 20-В .

Однак звертаючись до суду у позовній заяві (уточненій) позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням Комісії буде здійснено відведення земельної ділянки та приведення на ній будівництва, що спричинить порушення норм публічного права у сфері містобудування та дотримання санітарних норм та відповідних прав мешканців будинку - членів ОСББ Порохова - 20-В , через: зменшення прибудинкової території, зокрема і зеленої території; порушення граничних меж максимально щільної забудови; порушення інженерної безпеки; порушення норм пожежної безпеки та проїзду пожежних машин і доступу пожежників до приміщень; заборони паркування авто всередині житлових кварталів; прав мешканців будинку, в якому створено ОСББ Порохова 20-В на пожежну безпеку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Між тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів справи судом встановлено, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Порохова 20-В до Львівської міської ради в особі Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів пов`язаний із захистом права на земельну ділянку, стосується перевірки законності розпорядчих дій Комісії, як органу Міськради, що пов`язані з подальшим володінням, користуванням земельною ділянкою.

Відтак, правові підстави для віднесення цієї справи до справ адміністративної юрисдикції - відсутні, та розгляд даної справи повинен відбуватися в порядку цивільного процесуального судочинства як такої, у якій відсутні ознаки публічно-правового спору.

Даний висновок також відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 13 червня 2018 року по справі № 583/2715/16-ц.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №815/1788/15, не підлягає оскарженню рішення органів владних повноважень, які не є кінцевими (остаточними) та не породжують правових наслідків і не можуть порушувати будь-які права. Захисту підлягає тільки реально порушене право. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що у разі оскарження рішення органів владних повноважень судам слід перевірити (встановити) чи є оскаржуване рішення таким, за наслідками виконання якого настають юридично значимі дії, зокрема видача свідоцтва про право власності, чи настає інший кінцевий результат, чи це рішення з урахуванням якого (на підставі якого) приймається остаточне рішення органу владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 183, 238, 248,256, підп. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задоволити.

2. Закрити провадження у справі № 380/2376/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Порохова 20-В до Львівської міської ради в особі Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів про визнання протиправним і скасування рішення.

3. Роз`яснити позивачу його право на звернення із вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (проголошення).

Повний текст ухвали складений та підписаний 22.06.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна