Рішення

від 16.06.2020 по справі 520/2327/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"16" червня 2020 р. № 520/2327/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області:

- №0106907-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 9347,83 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106909-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 660,21 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106911-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 34781,82 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106912-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 79,42 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106913-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 485,85 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106914-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 1827,37 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106915-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 6119,99 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106917-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 192,98 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106918-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 5422,24 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106919-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 315,83 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106929-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 638,18 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106975-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 40,95 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- №0106976-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 1868,95 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

2. Стягнути на користь ФО-П ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська. 46. код ЄДРПОУ 39599198).

В обґрунтування позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення №0106907-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 9347,83 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106909-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 660,21 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106911-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 34781,82 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106912-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 79,42 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106913-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 485,85 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106914-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 1827,37 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106915-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 6119,99 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106917-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 192,98 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106918-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 5422,24 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106919-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 315,83 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106929-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 638,18 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106975-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 40,95 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106976-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 1868,95 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 15 липня 2019 року засобами поштового зв`язку на адресу позивачки - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , надійшла податкова вимога №100954-57 від 09 липня 2019 року про сплату податкового боргу з податку на нерухоме майно на суму 741 379,61 грн.

Позивачка, вважаючи податкову вимогу №100954-57 від 09 липня 2019 року незаконною, направила на адресу Головного управління ДФС у Харківській області заяву про скасування податкової вимоги від 16 липня 2019 року.

23 серпня 2019 року на адресу позивачки надійшов лист з результатами розгляду скарги на податкову вимогу від 16 липня 2019 року, згідно якого ГУ ДФС у Харківській області зазначалося, що податкові повідомлення-рішення від 13.03.2019: №0043780-5706-2031, №0043781-5706-2031, №0043782-5706-2031, №0043783-5706-2031, №0043784-5706-2031, №0043785-5706-2031, №0043786-5706-2031, №0043787-5706-2031, №0043788-5706-2031, №0043789-5706-2031, №0043790-5706-2031, №0043791-5706-2031, №0043792-5706-2031, №0043793-5706-2031 - слід вважати скасованими (відкликаними).

Також судом встановлено, що за результатами розгляду скарги, на адресу позивачки надійшли нові податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік за нежитлові будівлі Щ-1, Ж-1, Ю-3, Ш-1, Т-1, С-1, Р-1, П-1, И-1, О-1, Н-7, М-1, Л-1 за адресою АДРЕСА_2 , який був нарахований за один місяць перебування нерухомого майна у власності, а саме: - ппр від 15.08.2019 №0106907-5706-2031 на суму сплати - 9347,83 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106909-5706-2031 на суму сплати - 660,21 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106911-5706-2031 на суму сплати-34781,82 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106912-5706-2031 на суму сплати - 79,42 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106913-5706-2031 на суму сплати - 485,85 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106914-5706-2031 на суму сплати - 1827,37 грн., - ппр від 15.08.2019 №0106915-5706-2031 на суму сплати -6119,99 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106917-5706-2031 на суму сплати - 192,98 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106918-5706-2031 на суму сплати - 5422,24 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106919-5706-2031 на суму сплати - 315,83 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106929-5706-2031 на суму сплати - 638,18 грн., -ппр від 15.08.2019 №0106975-5706-2031 на суму сплати - 40,95 грн.; - ппр від 15.08.2019 №0106976-5706-2031 на суму сплати - 1868,95 грн.

Загальна сума всіх вказаних податкових повідомлень-рішень - 61 781,62 грн.

Позивачка - ФО-П ОСОБА_1 , не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, направила до Державної фіскальної служби України скаргу від 20.09.2019 року, в якій просила скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

21.11.2019 року на адресу позивачки надійшло рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №9846/6/99-09-08-05-04 від 18.11.2019 року, згідно якого спірні податкові повідомлення-рішення скасовані не були, а скаргу ФО-П ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Також судовим розглядом встановлено, що позивачці в період з 22.12.2016 року по 01.02.2018 року згідно договору купівлі-продажу від 22.12.16 p., укладеного між ПАТ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ-15 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніної Л.В., реєстровий № 653, на праві власності належало нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 1.1) нежитлова будівля виробничий будинок склад цементу літ. Л-1 , загальною площею 205,7 кв.м.; 1.2) нежитлова будівля виробничий будинок прохідна літ. Т-1 , загальною площею 25,6 кв.м.; 1.3) нежитлова будівля виробничий будинок Трансформаторна підстанція літ. Р-1 , загальною площею 62,2 кв.м.; 1.4) нежитлова будівля виробничий будинок адміністративний корпус літ. П-3 , загальною площею 3013 кв.м.; 1.5) нежитлова будівля виробничий будинок виробничий корпус літ. Ж-1 , загальною площею 11210,9 кв.м.; 1.6) нежитлова будівля виробничий будинок лісопильний цех літ. Ш-1 , загальною площею 589 кв.м.; 1.7) нежитлова будівля виробничий будинок склад наповнювачів літ. М-1 , загальною площею 602,4 кв.м.; 1.8) нежитлова будівля виробничий будинок столярний цех літ. Ю-3 , загальною площею 1972,6 кв.м.; 1.9) нежитлова будівля виробничий будинок бетонозмішувальний вузол літ. Н-7 , загальною площею 1747,7 кв.м.; 1.10) нежитлова будівля виробничий будинок автомобільні терези 30 тон літ. И-1 , загальною площею 13,2 кв.м.; 1.11) нежитлова будівля виробничий будинок сушильне відділення літ. Щ-1 , загальною площею 156,6 кв.м.; 1.12) нежитлова будівля виробничий будинок прохідна №1 літ. С-1 , загальною площею 101,8 кв.м.; 1.13) нежитлова будівля виробничий будинок компресорна станція літ. О-1 , загальною площею 589 кв.м.

Зазначене також підтверджується витягами з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.12.2016 року №№76691767; 76702726; 76700364; 76698496; 76673701; 76665951; 76692812; 76667992; 76693759; 76697650; 76690264; 76701908; 76694900.

01.02.2018 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матейченко О.В., реєстровий №223, позивачка передала право власності на вказані об`єкти нерухомого майна іншій особі. Вказаний факт також підтверджується витягами з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2018 року №№:112563228; 112572131; 112571134; 112570531; 112552656; 112536788; 112565604; 112544809; 112567560; 112569797; 112558939; 112571666; 112568875.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.3. п. 4.1 статті ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах зокрема як:

- загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно п. 6.1. статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу вимог п. 16.1. статті 16 ПК України платник податків зокрема зобов`язаний:

- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, платник податків зобов`язаний сплатити відповідні податки у встановленому законом розмірі та у встановлений строк, в свою чергу невиконання чого тягне за собою притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.

При вирішенні даної справи по суті, в силу ч.5 ст. 242 КАСУ, суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року по справі № 822/2624/16.

Відповідно до ст. 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

У відповідності п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові (група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості ).

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , що включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості ; 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії ; 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості ; 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості ; 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості ; 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості ; 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості ; 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості ; 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) Будівлі промислові та склади належить клас (код 1251) Будівлі промислові , який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) Резервуари, силоси та склади належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

Суд зазначає, що позивачка за період з 22.12.2016 року до 01.02.2018 року була власником комплексу нежитлових будівель і споруд, яке було придбано у ПАТ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ-15 (код ЄДРПОУ 01267194) комплексно. Вказаний комплекс нежитлових будівель і споруд використовувався позивачкою виключно для промислового виробництва і реалізації залізобетонних виробив і яке на теперішній час використовується виключно для промислового виробництва і реалізації залізобетонних виробів в промислових обсягах, що підтверджується не тільки технічним призначенням нежитлових будівель, а також щорічними плановими перевірками контролюючих органів.

Також суд наголошує, що призначення нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 - виробничі будинки. Вказаний факт також підтверджується Технічними паспортами, які додаються до позову.

Таким чином вказані об`єкти нерухомості є об`єктами промисловості і не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу приписів п. є 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Крім того, норма п. п. "є" п. 266.2.2. ст. 266 ПК України в розрізі основоположного принципу єдиного підходу до встановлення податків і зборів, передбаченого пп. 4.1.11 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, і принципу нейтральності оподаткування, встановленого у пп. 4.1.8 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України не містить жодних виключень, обмежень чи застережень щодо включення будівель промисловості, що належать на праві приватної власності фізичним особам - підприємцям, до об`єктів, які не оподатковуються в силу закону.

Тобто, вищезазначені нежитлові приміщення на підставі підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0106907-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 9347,83 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106909-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 660,21 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106911-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 34781,82 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106912-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 79,42 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106913-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 485,85 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106914-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 1827,37 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106915-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 6119,99 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106917-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 192,98 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106918-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 5422,24 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106919-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 315,83 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106929-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 638,18 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106975-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 40,95 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; №0106976-5706-2031 від 15.08.2019 року на суму 1868,95 грн. за 2018 рік, яким було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.