Рішення

від 22.06.2020 по справі 520/4447/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 червня 2020 р. № 520/4447/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП" (вул. Роганська, буд. 117,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 37575589) до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 43201048) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000315410 від 09.01.2020 р.

Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив, що 05.12.2019 року Офісом великих платників податків складений акт №19/28-10-54-10-06/37575589 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФТ Груп , з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди вересень 2017 р. та жовтень 2017 р. з ТОВ Кліматмонтажсервіс . (а.с.12)

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення п.п. а) п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість у сумі 91705,18 грн., а саме:

- звітний період вересень 2017 - 64193,63 грн.,

- звітний період жовтень 2017 - 27511,55 грн.,

І як результат занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на загальну суму 91705,18 грн. за звітні періоди:

- вересень 2017 - 64193,63 грн.,

- жовтень 2017 - 27511,55 грн. (а.с.38)

На підставі акту №19/28-10-54-10-06/37575589 від 05.12.2019 року начальником Харківського управління Офісу великих платників податків прийнято податкове повідомлення - рішення №0000315410 від 09.01.2020 року, яким нараховано позивачу ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 114631,48 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 91705,18 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22926,30 грн. (а.с.10)

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

З урахуванням викладених обставин справи суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що податковий орган під час перевірки досліджував дотримання податкового законодавства по господарським відносинам позивача з ТОВ Кліматмонтажсервіс та дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення операції з поставки ТОВ Кліматмонтажсервіс обладнання.

Щодо господарських відносин позивача зТОВ Кліматмонтажсервіс .

Між позивачем (покупець) та TOB Кліматмонтажсервіс (код ЄДРПОУ: 39095325) (постачальник) 08.09.2017 р. укладено договір №0809/1, предметом якого є обладнання, наведене у Специфікації (додаток №1), а саме: холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 109 PO, антивібраційні опори KSA, сухий охолоджувач (драйкулер) GFVCFD 050/1/11-42, холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 107 PO, сухий охолоджувач (драйкулер) GFVCFD 050/1/11-43 на загальну суму 550231,08 грн, в т.ч. ПДВ 91705,18 грн. (а.с.40-43)

Відповідно рахунку-фактури №СФ-0000272 від 08.09.2017 р. до договору №0809/1 від 08.09.2017 р., до сплати за обладнання підлягало разом з ПДВ 550231,08 грн. (а.с.46)

Згідно п. 2.6.1 та п. 2.6.2 Договору поставки, зазначене холодильне обладнання постачалося на умовах 100% попередньої оплати. Попередня оплата у повному обсязі була сплачена ТОВ ФТ ГРУП двома платежами:

- у сумі 385161,76 грн. відповідно підсумкової виписки по рахунку за 11.09.2017 р. та платіжного доручення №1045 від 11.09.2017 р.

- у сумі 165069,32 грн. відповідно підсумкової виписки по рахунку за 31.10.2017 р. та платіжного доручення №1458 від 31.10.2017 р. (а.с.48, 50, 54-58)

На підставі видаткової накладної №РН-0911/1 від 09.11.2017р. зазначене вище обладнання було отримано головним інженером ОСОБА_1 за довіреністю №415 від 09.11.17р. Місцем складання зазначено: м.Київ. Відповідно п.3.4 Договору, обладнання поставляється за адресою: м . Харків, вул. Роганська, 117.

В ході здійснення господарської операції з постачання товарів на підставі Договору поставки, ТОВ Кліматмонтажсервіс , як постачальник, склало та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 від 31.10.2017р., податкову накладну №8 від 11.09.2017р. та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №7 від 09.11.2019р, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с.52, 59-62)

З наказу ТОВ ФТ Груп від 12.11.2017 р. №ОЗ-2017-11-2 та витягу з відомостей про облік та амортизацію основних засобів ТОВ ФТ Груп за грудень 2017 р. вбачається, що холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 109 PO та TCHEY 107PO введена в експлуатацію 12.11.2017р. (а.с.63-64)

На підставі наказу від 27.11.2019 р. №1-І проведено вибіркову інвентаризацію, під час якої встановлено наявність холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 109 PO та TCHEY 107 PO. (а.с.68)

Суд зазначає, що висновки про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинні бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції мають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно абз.3 п.2.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання документу, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо посилань відповідача на не правильність зазначення у податкових накладних коду УКТЗЕД холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 107 РО та TCHEY 109 РО, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що ТОВ ФТ ГРУП прийнято до податкового обліку податкові накладні № 8 від 11.09.2017 року та №30 від 31.10.2017 року, складені з порушенням пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме в яких зазначено в окремому рядку обов`язковий реквізит - код товару згідно з УКТ ЗЕД, що не відповідає сертифікату експертизи. Код УКТЗЕД визначено сертифікатом - 8415, однак у податкових накладних вказано: код УКТЗЕД 8418690090. Суми ПДВ включені до податкового кредиту ТОВ ФТ ГРУП .

Судом встановлено, що позивачем 19.12.2019 р. замовлено проведення експертизи в Торгово-промисловій палаті України з метою визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Відповідно результатів дослідження встановлено: Згідно з проведеним аналізом наданих документів та у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеною у додатку до Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013р. № 584-VII, нижченаведена продукція відноситься до коду:

1. Холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора ТСНЕY 109 РО8418 69 00 90 (Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415; Інше обладнання холодильне та морозильне; теплові насоси; Інші; Інші).

2. Холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора ТСНЕY 107 РО8418 69 00 90 (Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415; Інше обладнання холодильне та морозильне; теплові насоси; Інші; Інші). (а.с.71)

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Отже, експертним висновком Харківської ТПП №1211/19 від 19.12.2019р. підтверджено правильність визначення кодів УКТЗЕД щодо холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 107 РО та TCHEY 109 РО, які зазначені у податкових накладних, складених ТОВ Кліматмонтажсервіс .

Щодо посилань відповідача на інформацію про існування кримінальних проваджень щодо контрагентів ТОВ Кліматмонтажсервіс , відсутність ТОВ Кліматмонтажсервіс за місцезнаходженням та інформацію про те, що проданий на користь ТОВ ФТ ГРУП товар не був оформлений в режимі імпорт, суд вважає необґрунтованими враховуючи наступне.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі, якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Суд зазначає, що господарські операції між ТОВ Кліматмонтажсервіс та позивачем підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Відносно позиції податкового органу про те, що неможливо встановити учасника правочину з боку ТОВ Кліматмонтажсервіс за договором №0809/1.

З матеріалів справи судом встановлено, що договір поставки підписано уповноваженими представниками сторін: з боку ТОВ ФТ ГРУП директором Загоруйко Г.Є. , а з боку ТОВ Кліматмонтажсервіс директором - Чамата С.В.

09.11.2017 р. була складна додаткова угода до договору №0809/1 від 08.09.2017 р., в якій, зокрема, зазначено: В преамбулі Договору №0809/1 від 08.09.2017 р. виправити технічну помилку у відомостях про директора Постачальника, шляхом викладення преамбули в такій редакції: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КЛІМАТМОНТАЖСЕРВІС , далі - Постачальник, в особі директора Чамати Сергія Володимировича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФТ ГРУП , далі - Покупець, в особі директора Загоруйка Геннадія Євгеновича, діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, заключили даний Договір про наступне: .

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначена вище додаткова угода підписана директором ТОВ Кліматмонтажсервіс Чаматою С.В. та ТОВ ФТ ГРУП Загоруйко Г.Є. та скріплена печатками.

Таким чином, технічна описка в преамбулі Договору поставки була виправлена шляхом укладання додаткової угоди та жодним чином не впливає на його умови, які погоджені сторонами.

Крім того, сторонами по справі не було додано доказів, які б свідчили, що договір поставки визнано недійсним правочином в судовому порядку.

Щодо транспортування товаро-матеріальних цінностей з м.Києва в м.Харків, суд зазначає наступне.

Відповідно п.1.1, п.3.4 Договору поставки, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю Обладнання, найменування, перелік та ціни якого наведені в специфікації (Додаток №1 до даного Договору), що є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити ціну Обладнання, на умовах цього Договору. Обладнання постачається за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 117 .У тексті видаткової накладної №РН-0911/1 від 09.11.2017р. зазначено - місце складання: м. Київ . Суд зазначає, що це не свідчить про те, що місцем отримання ТМЦ є м.Київ, як вважає відповідач, а свідчить про те, що текст видаткової накладної було складено ТОВ Кліматмонтажсервіс у м. Києві.

Як вбачається з умов Договору поставки, зобов`язання ТОВ Кліматмонтажсервіс полягає у поставці обладнання не у будь-яке місце, а за конкретною адресою, яка і є місцем поставки: м. Харків, вул. Роганська, 117.

В позовній заяві позивач зазначив, що обладнання фактично було отримано головним інженером ОСОБА_1 за довіреністю №415 від 09.11.17р. за адресою, яка у зазначена Договорі поставки, а саме: м . Харків, вул. Роганська, 117.

Таким чином, фактичне переміщення обладнання до місця поставки (м. Харків, вул. Роганська, 117) є одним із зобов`язань, яке взяло на себе ТОВ Кліматмонтажсервіс за умовами Договору поставки.

Відповідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , обов`язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія.

Відсутність у покупця (вантажоодержувача) ТТН (або наявність неналежним чином оформленої ТТН) не є спростуванням реального характеру операцій, оскільки покупець здійснював операції з придбання товару та не виступав замовником за договором перевезення. Разом з тим, ТТН призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їх перевезення і визначає взаємовідносини між перевізником та замовником щодо виконання перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 р. у справі №805/3872/17-а.

Вимоги Положення №88 п.2.4 при заповненні обов`язкових реквізитів первинних документів: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Кліматмонтажсервіс".

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В Постанові Верховного суду від 15.05.2018 р. по справі №0870/9721/12 також зазначено, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Відповідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У відповідності підпунктом "а" пункту198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищенаведені норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни, зокрема і фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) контролюючим органом при проведенні перевірки не спростована, а навіть підтверджена (накладні, фактична наявність товару, його використання та отримання поштою тощо). Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені.

На підтвердження виконання зазначених господарських операцій позивачем було надано належним чином оформлені копії первинних документів. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій. Актом перевірки не наведено обставин, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ ФТ Груп незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов`язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов`язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов`язання з податку на додану вартість, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб`єктивною думкою та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000315410 від 09.01.2020.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП" (вул. Роганська, буд. 117,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 37575589) до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 43201048) про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000315410 від 09.01.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 43201048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП" (вул. Роганська, буд. 117,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 37575589)суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 червня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.