Постанова

від 17.12.2020 по справі 520/4447/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 р.Справа № 520/4447/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Щербака О.В.,

представника відповідача Харчішина О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.06.20 року по справі № 520/4447/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач), в якому просив суд: скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000315410 від 09.01.2020 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000315410 від 09.01.2020 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 17.12.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 05.12.2019 року Офісом великих платників податків складений акт №19/28-10-54-10-06/37575589 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФТ Груп , з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди вересень 2017 р. та жовтень 2017 р. з ТОВ Кліматмонтажсервіс .

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення п.п. а) п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість у сумі 91705,18 грн., а саме: звітний період вересень 2017 - 64193,63 грн., звітний період жовтень 2017 - 27511,55 грн.. І як результат занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на загальну суму 91705,18 грн. за звітні періоди: вересень 2017 - 64193,63 грн., жовтень 2017 - 27511,55 грн.

На підставі акту №19/28-10-54-10-06/37575589 від 05.12.2019 року начальником Харківського управління Офісу великих платників податків прийнято податкове повідомлення - рішення №0000315410 від 09.01.2020 року, яким нараховано позивачу ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 114631,48 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 91705,18 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22926,30 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У відповідності підпунктом "а" пункту198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищенаведені норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни, зокрема і фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) контролюючим органом при проведенні перевірки не спростована, а навіть підтверджена (накладні, фактична наявність товару, його використання та отримання поштою тощо). Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган під час перевірки досліджував дотримання податкового законодавства по господарським відносинам позивача з ТОВ Кліматмонтажсервіс та дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення операції з поставки ТОВ Кліматмонтажсервіс обладнання.

Як свідчать письмові докази, між позивачем (покупець) та TOB Кліматмонтажсервіс (код ЄДРПОУ: 39095325) (постачальник) 08.09.2017 р. укладено договір №0809/1, предметом якого є обладнання, наведене у Специфікації (додаток №1), а саме: холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 109 PO, антивібраційні опори , сухий охолоджувач (драйкулер) 050/1/11-42, холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора 107 PO, сухий охолоджувач (драйкулер) GFVCFD 050/1/11-43 на загальну суму 550231,08 грн, в т.ч. ПДВ 91705,18 грн. (а.с.40-43)

Відповідно рахунку-фактури №СФ-0000272 від 08.09.2017 р. до договору №0809/1 від 08.09.2017 р., до сплати за обладнання підлягало разом з ПДВ 550231,08 грн. (а.с.46)

Згідно п. 2.6.1 та п. 2.6.2 Договору поставки, зазначене холодильне обладнання постачалося на умовах 100% попередньої оплати. Попередня оплата у повному обсязі була сплачена ТОВ ФТ ГРУП двома платежами:

- у сумі 385161,76 грн. відповідно підсумкової виписки по рахунку за 11.09.2017 р. та платіжного доручення №1045 від 11.09.2017 р.

- у сумі 165069,32 грн. відповідно підсумкової виписки по рахунку за 31.10.2017 р. та платіжного доручення №1458 від 31.10.2017 р. (а.с.48, 50, 54-58)

На підставі видаткової накладної №РН-0911/1 від 09.11.2017 зазначене вище обладнання отримано головним інженером Дульським В.І. за довіреністю №415 від 09.11.17. Місцем складання зазначено: м.Київ. Відповідно п.3.4 Договору, обладнання поставляється за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 117.

В ході здійснення господарської операції з постачання товарів на підставі Договору поставки, ТОВ Кліматмонтажсервіс , як постачальник, склало та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 від 31.10.2017, податкову накладну №8 від 11.09.2017 та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №7 від 09.11.2019р, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с.52, 59-62)

З наказу ТОВ ФТ Груп від 12.11.2017 р. №ОЗ-2017-11-2 та витягу з відомостей про облік та амортизацію основних засобів ТОВ ФТ Груп за грудень 2017 р. вбачається, що холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 109 PO та TCHEY 107PO введена в експлуатацію 12.11.2017 (а.с.63-64)

На підставі наказу від 27.11.2019 №1-І проведено вибіркову інвентаризацію, під час якої встановлено наявність холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 109 PO та TCHEY 107 PO. (а.с.68)

Щодо доводів апелянта стосовно неправильного зазначення у податкових накладних коду УКТЗЕД холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 107 РО та TCHEY 109 РО, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач у відзиві на позов зазначає, що ТОВ ФТ ГРУП прийнято до податкового обліку податкові накладні № 8 від 11.09.2017 року та №30 від 31.10.2017 року, складені з порушенням пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме в яких зазначено в окремому рядку обов`язковий реквізит - код товару згідно з УКТ ЗЕД, що не відповідає сертифікату експертизи. Код УКТЗЕД визначено сертифікатом - 8415, однак у податкових накладних вказано: код УКТЗЕД 8418690090. Суми ПДВ включені до податкового кредиту ТОВ ФТ ГРУП .

Судом встановлено, що позивачем 19.12.2019 замовлено проведення експертизи в Торгово-промисловій палаті України з метою визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Відповідно результатів дослідження встановлено: Згідно з проведеним аналізом наданих документів та у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеною у додатку до Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013р. № 584-VII, нижченаведена продукція відноситься до коду:

1. Холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора ТСНЕY 109 РО8418 69 00 90 (Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415; Інше обладнання холодильне та морозильне; теплові насоси; Інші; Інші).

2. Холодильна машина з водяним охолодженням конденсатора ТСНЕY 107 РО8418 69 00 90 (Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415; Інше обладнання холодильне та морозильне; теплові насоси; Інші; Інші). (а.с.71)

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Отже, експертним висновком Харківської ТПП №1211/19 від 19.12.2019 підтверджено правильність визначення кодів УКТЗЕД щодо холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора TCHEY 107 РО та TCHEY 109 РО, які зазначені у податкових накладних, складених ТОВ Кліматмонтажсервіс .

Посилання апелянта на інформацію про існування кримінальних проваджень щодо контрагентів ТОВ Кліматмонтажсервіс , відсутність ТОВ Кліматмонтажсервіс за місцезнаходженням та інформацію про те, що проданий на користь ТОВ ФТ ГРУП товар не був оформлений в режимі імпорт, колегія суддів вважає необґрунтованими враховуючи наступне.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі, якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між ТОВ Кліматмонтажсервіс та позивачем підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Відносно позиції податкового органу про те, що неможливо встановити учасника правочину з боку ТОВ Кліматмонтажсервіс за договором №0809/1, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що договір поставки підписано уповноваженими представниками сторін: з боку ТОВ ФТ ГРУП директором ОСОБА_1 , а з боку ТОВ Кліматмонтажсервіс директором - ОСОБА_2

09.11.2017 складна додаткова угода до договору №0809/1 від 08.09.2017, в якій, зокрема, зазначено: В преамбулі Договору №0809/1 від 08.09.2017 р. виправити технічну помилку у відомостях про директора Постачальника, шляхом викладення преамбули в такій редакції: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КЛІМАТМОНТАЖСЕРВІС , далі - Постачальник, в особі директора ОСОБА_2 , діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФТ ГРУП , далі - Покупець, в особі директора ОСОБА_1 , діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, заключили даний Договір про наступне: .

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначена вище додаткова угода підписана директором ТОВ Кліматмонтажсервіс ОСОБА_2 та ТОВ ФТ ГРУП Загоруйко Г.Є. та скріплена печатками.

Таким чином, технічна описка в преамбулі Договору поставки виправлена шляхом укладання додаткової угоди та жодним чином не впливає на його умови, які погоджені сторонами.

Крім того, сторонами по справі не надано доказів, які б свідчили, що договір поставки визнано недійсним правочином в судовому порядку.

Щодо транспортування товаро-матеріальних цінностей з м.Києва в м.Харків, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно п.1.1, п.3.4 Договору поставки, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю Обладнання, найменування, перелік та ціни якого наведені в специфікації (Додаток №1 до даного Договору), що є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити ціну Обладнання, на умовах цього Договору. Обладнання постачається за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 117 .У тексті видаткової накладної №РН-0911/1 від 09.11.2017р. зазначено - місце складання: м. Київ . Суд зазначає, що це не свідчить про те, що місцем отримання ТМЦ є м.Київ, як вважає відповідач, а свідчить про те, що текст видаткової накладної складено ТОВ Кліматмонтажсервіс у м. Києві.

Як вбачається з умов Договору поставки, зобов`язання ТОВ Кліматмонтажсервіс полягає у поставці обладнання не у будь-яке місце, а за конкретною адресою, яка і є місцем поставки: м. Харків, вул. Роганська, 117.

В позовній заяві позивач зазначив, що обладнання фактично отримано головним інженером Дульським В.І. за довіреністю №415 від 09.11.17р. за адресою, яка у зазначена Договорі поставки, а саме: м . Харків, вул. Роганська, 117.

Таким чином, фактичне переміщення обладнання до місця поставки (м. Харків, вул. Роганська, 117) є одним із зобов`язань, яке взяло на себе ТОВ Кліматмонтажсервіс за умовами Договору поставки.

Відповідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , обов`язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія.

Відсутність у покупця (вантажоодержувача) ТТН (або наявність неналежним чином оформленої ТТН) не є спростуванням реального характеру операцій, оскільки покупець здійснював операції з придбання товару та не виступав замовником за договором перевезення. Разом з тим, ТТН призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їх перевезення і визначає взаємовідносини між перевізником та замовником щодо виконання перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №805/3872/17-а.

Вимоги Положення №88 п.2.4 при заповненні обов`язкових реквізитів первинних документів: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання зазначених господарських операцій позивачем надано належним чином оформлені копії первинних документів. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій. Актом перевірки не наведено обставин, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ ФТ Груп незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Кліматмонтажсервіс".

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов`язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов`язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов`язання з податку на додану вартість, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000315410 від 09.01.2020.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 прийняте з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року по справі № 520/4447/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 23.12.2020 року