Рішення

від 02.06.2020 по справі 640/17913/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року м. Київ № 640/17913/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Алчієвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт Лтд

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 04.09.2019р. № 0005661401, № 0005671401, № 0005681401

за участю представників сторін:

від позивача: Дубовенко В.В., Парчевський В.Ю.

від відповідача: Кальковець В.Л.

свідок: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт Лтд звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2019р. № 0005661401, № 0005671401, № 0005681401.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначив, що проведене за результатами перевірки зменшення витрат та зменшення податкового кредиту ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Також позивач посилався на порушення податковим органом порядку оформлення результатів перевірки, оскільки всупереч п. 86.1 ПК України та пп. 3 п. 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, Акт перевірки підписаний не усіма посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначив, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що податкові зобов`язання донараховані позивачеві за результатом дослідження первинних документів та бухгалтерського обліку позивача, а позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.

02.06.2020 представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві та наданих письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у письмових запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 02.06.2020 судом було допитано свідка - ОСОБА_1 , яка є головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі направлень № 467, 468, 469, 470, 471, 591 та на наказу від 17.05.2019р. проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт Лтд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 31.03.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який с його невід`ємною частиною).

За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р. (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення:

1) пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vi із змінами та доповненнями, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 428 357 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2019 - на суму 428 357 грн.

2) п. 198.3, 198.5, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl із змінами та доповненнями, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 15 721 168 грн.. в тому числі по періодах: грудень 2018 - на суму 6 785 550 грн.. січень 2019- на суму 2 121 154 грн., лютий 2019 - на суму 6 814 464 грн.

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 974 667 грн.. в тому числі по періодах: березень 2019 - на суму 974 667 грн.

п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасна реєстрація платником податків - продавцем товарів/послуг податкових накладних вЄдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідальність за вкачане порушення передбачена п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

3) п. 119.2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-У1 із змінами та доповненнями: подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями, з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

04 вересня 2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0005661401 , яким позивачу було збільшене грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 642 536,00 грн., у тому числі 428 357,00 грн. за основним платежем та 214 179,00 грн. штрафних санкцій.

04 вересня 2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0005671401 , яким позивачу було збільшене грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість, а саме було збільшено суму грошового зобов`язання на суму 23 581 752,00 грн., в тому числі 15 721 168,00 грн. за основним платежем та 7 860 584,00 грн. штрафних санкцій.

Також, 04 вересня 2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0005681401 , яким позивачу було зменшено розмір від`ємного значення суми податкову на додану вартість на суму 974 667,00 грн. за декларацією № 9077322330 від 18.04.2019 за березень 2019 року.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

З приводу дотримання процедури проведення та оформлення результатів перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до п. 86.1, п. 86.3 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок № 727).

Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу II Порядку №727 до підписання акта (довідки) документальної перевірки враховуються пояснення (у разі наявності), надані посадовими особами платника податків або його законними представниками під час перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку , а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку , та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок (п.2 розділу V Порядку).

Згідно з вище викладеним, оскільки в акті фіксуються порушення норм законодавства, всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, факти виявлених порушень законодавства з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів, то, такий акт є службовим документом, який для набрання ним юридичної сили за формою і змістом повинен відповідати вимогам нормативних документів.

Як вбачається з Акту про результати документальної планової виїзної перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р., перевірка проводилась: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 .

Однак, на порушення пункту 1 розділу ІІІ Порядку №727, акт перевірки не підписаний ревізором ОСОБА_7 . Замість його підпису зроблено відмітку, що дана посадова особа перебуває у відпустці.

Допитаний в судовому засіданні 02.06.2020 свідок - ОСОБА_1 , яка є головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків Державної податкової служби, підтвердила, що головний державний ревізор ОСОБА_7 дійсно приймала участь під час проведення перевірки TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд , проте Акт перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р. не підписала з причин перебування у відпустці.

На підтвердження вказаних обставин в судовому засіданні було надано суду Витяг з наказу № 586-в від 02.07.2019 Офісу великих платників податків Державної податкової служби, відповідно до якого головний державний ревізор ОСОБА_7 перебувала у відпустці з 15.07.2019 по 18.07.2019р.

Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 затверджено Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 (надалі ДСТУ 4163-2003) які поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, та підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій), а також установлює склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Відповідно до п.4.4 ДТСУ 4163-2003 документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Надаючи оцінку правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд враховує, що відповідно до 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять , затвердженого наказом від 28.05.2004 №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Згідно пп. 4.1.7 п.4.1 ДСТУ 2732:2004 підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Водночас абзацом 28 пункту 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 №1000/5 Міністерства юстиції України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181 визначено, що реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

Згідно абзацу 30 пункту 2 цих Правил службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити.

Так, в рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", Європейський Суду з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб , що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 73, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Судом встановлено, що в Акті № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р., складеному за наслідками перевірки ТОВ Торговий дім Агроімпорт Лтд відсутній підпис посадової особи, яка була зазначена у вступній частині акту та проводила перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпис головного державного ревізора-інспектора Офіса великих платників податків Державної податкової служби - ОСОБА_7 та наявна відмітка про перебування його у відпустці на час складення даного акта.

Отже, за таких обставин суд приходить до висновку, що акт перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р., на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом. Відсутність підписів посадових осіб контролюючого органу у Акті перевірки, які її проводили, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а отже позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 826/16217/17, від 27.02.2018 у справі № 813/2451/17 та у справі № 813/2451/17.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд приходить до висновку, що Акт перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р., складений за наслідками перевірки, як службовий документ за відсутності підпису ревізора ОСОБА_7 , що здійснював перевірку ТОВ Торговий дім Агроімпорт Лтд , є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а відтак не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Визначаючись щодо змісту порушень, встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Податкового кодексу України, що були чинними на час здійснення господарської діяльності позивачем у перевіряємий період витрати підприємства були визначені, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Інші витрати за загальними правилами визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 ПК). До складу інших витрат, зокрема, відносились витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) (пп.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України було визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З 01.01.2017 року Податковий кодекс України набув змін.

Податковим кодексом України у новій редакції визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу(п.135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України у новій редакції визначено, що фінансовий результат до оподаткування: збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зменшується на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного вбачається, що фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах, з подібним предметом спору, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року по справі №803/699/13-а, постанові від 14 серпня 2018 року по справі №818/1104/17, постанові від 21 серпня 2018 року по справі №804/18786/14.

В свою чергу, виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток і відповідно застосування штрафних санкцій з цих податків стали господарські операції позивача з ТОВ "Оптімал Трейдінг" та ТОВ "Овруч Стоун".

Так, щодо ТОВ "Оптімал Трейдінг" в акті перевірки зазначено, що за сукупністю викладених фактів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ Торговий дім Агроімпорт Лтд із ТОВ Оптімал Трейдінг за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

На думку відповідача, фактично TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з TOB Оптімал Трейдінг . Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Таким чином, на думку відповідача, встановлене порушення TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд вимог пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, призвело до завищення витрат на збут та до зменшення фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 у розмірі 2 379 760 грн.

Стосовно ТОВ "Овруч Стоун" в Акті перевірки зазначено, що TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд укладало договори купівлі-продажу кварцитової продукції (щебню) з ТОВ "Овруч Стоун" (код ЄДРПОУ 38335496), на який перераховуються грошові кошти в якості передоплат за щебінь, який в подальшому не поставляється на TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд , а кошти, отримані в якості переоплат не повернуті на адресу останнього. В результаті зазначених операцій, фінансові ресурси TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд направляються не на розвиток діяльності підприємства, як того передбачає ділова мета ведення господарської діяльності, що зазначена в статуті підприємства, а виводяться на інше підприємство з метою його становлення та розвитку фінансово-господарської діяльності.

Отже, в ході перевірки встановлено факти отримання необгрунтованої податкової вигоди шляхом створення штучної ситуації, направленої на ухилення від сплати податку на додану вартість, а саме: шляхом проведення операцій, які не обумовлені розумними економічними причинами та цілями ділового характеру та направлені лише на виведення коштів без можливості отримання активів чи повернення таких коштів під контроль TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд .

Враховуючи викладене, перевіркою зроблено висновок, що первинні документи по взаємовідносинах між TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд та ТОВ Оптімал Трейдінг , ТОВ "Овруч Стоун" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, внаслідок не підтвердження факту придбання товарів чи надання послуг у розумінні вимог Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, основним видом діяльності TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд за КВЕД, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є:

- 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук;

- 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- 82.92 Пакування;

- 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

- 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

- 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний);

- 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами;

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- 52.10 Складське господарство;

- 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Як вбачається з матеріалів справи, у період що перевірявся позивач мав господарські відносини із ТОВ Оптімал Трейдінг . Зокрема, 17.11.2017р. між ТОВ Оптімал Трейдінг (постачальник) та TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд (покупець) було укладено договір поставки № 171117-2. На умовах даного договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві нафтопродукти (надалі іменується Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування, вартість, одиниця виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних. Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах та у строки погоджені сторонами. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі товару Покупцю. Підтвердженням передачі (поставки) товару є підписання сторонами видаткової накладної.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи копії первинних документів та встановлено, що виконання договору підтверджується видатковими накладними від 31.01.2019 №94, від 23.01.2019 №99, від 23.01.2019 №100, від 23.01.2019 №101, від 23.01.2019 №102, від 31.01.2019 №112, виписками з банківського рахунку на підтвердження оплати за поставлене дизельне пальне Євро 5.

Транспортування дизельного пального підтверджується товарно-транспортними накладними: ТТН №23011/2 від 23.01.2019; ТТН№ 23011/3 від 23.01.2019; ТТН №23011/4 від 23.01.2019; ТТН №23011/5 від 23.01.2019; ТТН №13021/2 віді3.02.2019;ТТН №13021/15 від 13.02.2019; ТТН №13021/14 від 13.02.2019; ТТН №13021/13 відІЗ.02.2019; ТТН №13021/7 відІЗ.02.2019; ТТН №14021/2 від14.02.2019; ТТН №14021/2 від 14.02.2019; ТТН №20032/7 від 20.03.2019; ТТН №20031/2 від 20.03.2019; ТТН №20032/2 від 20.03.2019; ТТН №20031/3 від 20.03.2019; ТТН №20031/4 від 20.03.2019; ТТН №20031/5 від 20.03.2019; ТТН №20031/7 від 20.03.2019; ТТН №20032/7 від 20.03.2019; ТТН №20032/5 від 20.03.2019; ТТН №20031/11 від 20.03.2019; ТТН №20032/3 від 20.03.2019; ТТН №20031/12 від 20.03.2019; ТТН №20031/14 від 20.03.2019; ТТН №20031/15 від 20.03.2019; ТТН №21031/2 від 21.03.2019; ТТН №21031/2 від 21.03.2019; ТТН №21031/3 від 21.03.2019; ТТН №21032/3 від 21.03.2019; ТТН №21033/3 від 21.03.2019; ТТН №21031/4 від 21.03.2019; ТТН №21032/4 від 21.03.2019; ТТН №06021/7 від 06.02.2019; ТТН №06021/14 від 06.02.2019; ТТН №06021/15 від 06.02.2019; ТТН №06021/13 від 06.02.2019; ТТН №06021/12 від 06.02.2019; ТТН №08021/7 від 08.02.2019; ТТН №08021/5 від 08.02.2019; ТТН №08021/13 від 08.02.2019; ТТН №07021/13 від 07.02.2019; ТТН №07021/13 від 07.02.2019; ТТН №07021/14 від 07.02.2019; ТТН №07021/15 від 07.02.2019; ТТН №07021/12 від 07.02.2019; ТТН №07021/7 від 07.02.2019; ТТН №01041/7 від 01.04.2019; ТТН №01041/9 від 01.04.2019; ТТН №01041/5 від 01.04.2019; ТТН №01041/12 від 01.04.2019; ТТН №01041/15 від 01.04.2019; ТТН №03041/4 від 03.04.2019; ТТН №03041/5 від 03.04.2019; ТТН №03041/7 від 03.04.2019; ТТН №03041/13 від 03.04.2019; ТТН №03041/9 від 03.04.2019; ТТН №03041/12 від 03.04.2019; ТТН №03041/15 від 03.04.2019; ТТН №03041/14 від 03.04.2019; ТТН №04041/2 від 04.04.2019; ТТН №04041/3 від 04.04.2019; ТТН №04041/13 від 04.04.2019; ТТН №04041/4 від 04.04.2019; ТТН №04041/5 від 04.04.2019; ТТН №04041/7 від 04.04.2019; ТТН №30051/2 від 30.05.2019; ТТН №30052/2 від 30.05.2019; ТТН №30051/3 від 30.05.2019; ТТН №30052/3 від 30.05.2019; ТТН №26051/2 від 26.05.2019; ТТН №26051/2 від 26.05.2019; ТТН №26052/2 від 26.05.2019; ТТН №26051/3 від 26.05.2019; ТТН №26051/5 від 26.05.2019; ТТН №26051/7 від 26.05.2019; ТТН №26051/8 від 26,05,2019; ТТН №26051/11 від 26.05.2019; ТТН №26051/12 від 26.05.2019; ТТН №26051/15 від 26.05.2019.

Придбане позивачем дизельне пальне Євро 5 надходило на склади підприємства та зливалось у резервуари для зберігання пального, в подальшому використовувалось у власній господарській діяльності, для заправки власного та орендованого транспорту - 76 одиниць автомобільного та спеціального транспорту, а також 5 тепловозів.

Судом також встановлено, що відповідач в Акті перевірки не заперечує щодо наявності у позивача всіх належно оформлених первинних документів у взаємовідносинах з TOB Оптімал Трейдінг , які підтверджують його право на формування податкового кредиту, всі вони містять необхідні реквізити, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто є первинними документами у розумінні цього Закону. Актом не заперечується, що виписані TOB Оптімал Трейдінг податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України, й на момент їх складення TOB Оптімал Трейдінг був зареєстрований у якості юридичної особи та платника ПДВ.

Отже, відповідач в Акті перевірки не ставить під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначає про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства.

Судом встановлено, що відповідач проведеною перевіркою встановив наступні обставини:

- неможливість реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, а саме: оприбуткування дизельного палива відбулося раніше, ніж перевезення (фактичне надходження палива);

- неможливість використання в господарській діяльності, а саме: відсутність перевезення;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю складських приміщень, а саме: відсутність резервуарів для паливно-мастильних матеріалів на орендованих складських приміщеннях; неможливість зберігання паливно-мастильних матеріалів у зв`язку з відсутністю резервуарів .

З цього приводу суд зазначає, що згідно зазначеного вище Договору поставки № 171117-2 поставка товару за цим договором здійснюється на умовах та у строки погоджені сторонами. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі товару Покупцю. Підтвердженням передачі (поставки) товару є підписання сторонами видаткової накладної.

Постачальник, відповідно до положень ст.667 ЦК України зберігає товар протягом строку не менше як три місяці з дати поставки партії товару, якщо це погоджено сторонами в замовленні на окрему партію товару, та здійснює відвантаження партії товару Покупцю на підставі заявки Покупця.

Виконання договору підтверджується видатковими накладними від 31.01.2019 №94, від 23.01.2019 №99, від 23.01.2019 №100, від 23.01.2019 №101, від 23.01.2019 №102, від 31.01.2019 №112.

Відповідач в акті перевірки або відзиві на позовну заяву не навів зауважень до правильності оформлення видаткових накладних.

Отже, відповідно до норм діючого законодавства України та положень Договору поставки №171117-2 від 17.11.2017 право власності на товар (дизельне пальне Євро 5) перейшло від TOB Оптімал Трейдінг до позивача в момент підписання видаткових накладних, тобто дата видаткової накладної збігається з датою набуття права власності на товар Позивачем.

Таким чином, оприбуткування позивачем дизельного пального Євро 5, отриманого від TOB Оптімал Трейдінг за Договором поставки №171117-2 від 17.11.2017, датою, яка збігається з датою видаткової накладної, є законним.

Відносно відсутності перевезення та відсутності резервуарів слід зазначити, що відповідач в акті перевірки та відзиві на позовну заяву підтверджує наявність товарно- транспортних накладних, В Акті перевірки також визначені місцезнаходження та перелік майна, отриманого TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд у тимчасове користування, у т.ч. резервуарів, призначених для зберігання рідких добрив (арк.10-12 Акту перевірки).

Товарно-транспортні накладні, що підтверджують переміщення дизельного палива, придбаного у TOB Оптімал Трейдінг на підставі Договору поставки № 171117-2 від 17.11.2017 мають обов`язкові реквізити, встановлені п.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

На переконання суду, реквізити, відсутні в товарно-транспортних накладних (арк. 8 Акту перевірки) не визначені як обов`язкові реквізити первинних документів, при цьому згідно п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За наведених обставин суд приходить до наступних висновків:

- документально підтверджується, що ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн. був включений TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд до складу податкового кредиту у січні 2019 за датами отримання від TOB Оптімал Трейдінг придбаних товарів або їх оплати, що відповідає вимогам п. 198.2. ст. 198 ПК України;

- ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн., включений TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд до складу податкового кредиту січні 2019 підтверджений податковими накладними, складеними постачальником TOB Оптімал Трейдінг за встановленою формою, що відповідає вимогам п.198.6. ст. 198, п.п. п.201.1, 201.4, 201.10. ст. 201 ПК України, п.п. 1, 5 Порядку заповнення податкової накладної;

- у податкових накладних, складених TOB Оптімал Трейдінг , на підставі яких TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд включено до складу податкового кредиту у січні 2019 ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн. зазначені обов`язкові реквізити, встановлені законодавством, що відповідає вимогам п.201.1 ст.201 ПК України;

- податкові накладні, на підставі яких TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд включено до складу податкового кредиту у січні 2019 ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн., зареєстровані TOB Оптімал Трейдінг в Єдиному реєстрі податкових накладних у повному обсязі та у встановлені строки, що відповідає вимогам п.198.6. ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, п.п. 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної;

- Актом перевірки не встановлено порушень в заповненні та реєстрації додаткових накладних, складених TOB Оптімал Трейдінг у січні 2019 р., на підставі яких TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд включило до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн.

Отже, включення TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд ПДВ в загальній сумі 1 364 800,00 грн. до складу податкового кредиту у січні 2019 та включення вартості витраченого дизпалива у сумі 2 379 760,00 грн. до складу витрат у зв`язку із здійсненням господарських операцій з TOB Оптімал Трейдінг відповідає наданим документам та вимогам чинного законодавства

На переконання суду, в Акті не наведено доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). З урахуванням сутності та обсягу операцій відповідачем при складанні Акту не доведено й недостатності у позивача кількості трудових та інших ресурсів, які були необхідні йому для здійснення господарських операцій.

За таких обставин, господарські операції між TOB Оптімал Трейдінг та TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях, при цьому в Акті відсутні посилання на будь-які документальні докази, які б засвідчили недостовірність відомостей у первинних документах підприємства, викликали сумнів щодо реальності постачання товару, невідповідності цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

Таким чином необгрунтованим є висновок відповідача в Акті щодо порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, п.6 ПСБО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248) в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 428357,00 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2019 - на суму 428357,00 грн.

Стосовно взаємовідносин між TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд (Покупець) та ТОВ "Овруч Стоун" (Продавець), судом встановлено, що між вказаними юридичними особами у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року було укладено 110 договорів купівлі-продажу кварцитової продукції (щебеню) (далі - Договори), які відрізняються номером, датою (т. 6, 7, а.с. 1-43 т.8).

За умовами цих Договорів продавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця на протязі 2018-2019 року, а покупець прийняти та оплатити Кварцитову продукцію (продукція) відповідно до поданої заявки, в асортименті, об`ємі, ціні і на умовах, оговорених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. Поставлена продукція оплачується за договірними цінами, які фіксуються у специфікаціях. Сума Договору, порядок поставки, а також порядок і форма розрахунків може т- змінюватися за письмовим погодженням сторін і фіксуватися в додатках до Договору, сторона, . яка ініціює зміну, зобов`язана повідомити про це іншу сторону за 15 днів. Ціни на оплачену продукцію зміні не підлягають. Відпуск (поставка) продукції по Договорам за погодженням між сторонами може здійснюватись: на умовах EXW зі складу TOB Овруч Стоун вул. Кварцитників, 1А, смт Першотравневе, Овруцький р-н, Житомирської області чи на умовах FCA місце поставки зазначене покупцем. Розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку. Форма розрахунків - платіжне доручення 100% попередня оплата.

Судом також встановлено, що продавцем по даних договорах є ТОВ Овруч Стоун (код ЄДРПОУ 38335496), основний вид діяльності якого - код КВЕД 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів. TOB Овруч Стоун має спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України №5964 від 22.07.2017, строк дії спеціального дозволу 20 років.

Згідно бухгалтерської довідки TOB Овруч Стоун №246/1 від 01.04.2019 станом на 31.03.2019 на території TOB Овруч Стоун за адресою: смт Першотравневе, Овруцького району, Житомирської області відповідно до Договору відповідального зберігання майна від 30.11.2018 знаходиться нижчезазначене майно, що являється власністю TOB Торговий дім Агроімпорт ЛТД : щебінь фр. 40-70 мм в кількості 35 386,37 тон на суму 6 369 546,60 грн; щебінь фр. 5-20 мм в кількості 4 549,37 тон на суму 1 000 861,40 грн. Договір про надання послуг відповідального зберігання від 30.11.2018 укладений між Позивачем (Поклажодавець) та TOB Овруч Стоун (Зберігач) терміном дії до 31.12.2019.

Згідно Податкової декларації з рентної плати за II квартал 2019 року від 09.08.2019 за Розрахунком 1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток 1 до податкової декларації) обсяг кварциту (сировина, яка переробляється на щебінь) становить 15769 т, за Розрахунком 2 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток 1 до податкової декларації) обсяг щебеню становить 12888 т. При цьому виробництво здійснювалось тільки у червні місяці, тобто задекларований об`єм добичі та виробництва відповідає потужностям виробництва за місяць.

TOB Овруч Стоун були виставлені TOB Торговий дім Агроімпорт ЛТД рахунки на оплату (а.с. 55-167 т.8).

На виконання Договорів купівлі-продажу позивач здійснив передплату щебню за платіжними дорученнями (а.с.168 т.8 - а.с.29 т.9).

На виконання положень Договорів купівлі-продажу та у відповідності до норм діючого законодавства ТОВ Овруч Стоун було виписано та передано позивачу видаткові накладні (а.с.36-50 т.9) на загальну суму 7 865 408,00 грн., у тому числі ПДВ 1 310 901,32 грн.

Отже позивач придбав і оплатив значний об`єм щебню, частина якого передано на відповідальне зберігання ТОВ Овруч Стоун згідно договору про надання послуг відповідального зберігання від 30.11.2018.

На виконання норм діючого податкового законодавства України TOB Овруч Стоун виписало та зареєструвало податкові накладні у зв`язку із отриманням попередньої оплати від позивача згідно реєстру податкових накладних за період листопад 2018 - березень 2019 року (а.с.51 т.9 - а.с. 170 т.10). Акт не містить обґрунтованих зауважень до правильності оформлення податкових накладних.

На підставі отриманих податкових накладних Позивач сформував податковий кредит 16 559 436,33 грн., в тому числі по періодах: листопад 2018 - на суму 1 228 401,33 грн.; грудень 2018 - на суму 6 881 099,00 грн.; січень 2019-насуму 889 200,00 грн.; лютий 2019 - на суму 6 586 069,00 грн.; березень 2019 - на суму 974 667,00 грн.

Наведені обставини також відображені в Акт перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р.

Отже, Актом не заперечується, що між TOB Овруч Стоун та TOB Торговий дім Агроімпорт ЛТД були укладені Договори купівлі-продажу перелічені вище, на підставі яких позивачем перераховано попередню оплату у сумі 99 362 615,00 грн. у тому числі ПДВ 16 560 269,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними.

Згідно Інформаційної довідки щодо виробничих потужностей TOB Овруч Стоун №552 від 16.08.2019 (а.с.171-174 т.10) підприємство має необхідний обсяг матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладених Договорів, розробляє Овруцьке родовище кварцитів Товкачівська ділянка відповідно до спеціального дозволу №5964 від 22.07.2014, виданого Державною службою геології та надр України на строк 20 років. З метою розробки родовища відповідно до законодавства України TOB Овруч Стоун отримало Акт гірничого відводу №2929 від 10.09.2014року. Також TOB Овруч Стоун має Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки №348.19.18 від 21.06.2019, №261.19.18 від 23.05.2019 та №350.19.18 від 21.06.2019, видані Управлінням Держпраці в Житомирській області строком відповідно до 21.06.2024, 23.05.2024 та 21.06.2024. TOB ОВРУЧ СТОУН отримало право користування на 2 (дві) земельні ділянки на правах оренди: в межах Першотравневої селищної ради, кадастровий номер 1824255400:03:000:0017, загальна площа 187,4803 га, з них землі промисловості 187,4803 га; в межах Овруцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Овруцької міської ради Житомирської області, кадастровий номер 182428300:08:000:0455, загальна площа 58,3663 га, з них землі промисловості 58,3663 га.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що:

- у TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд та TOB Овруч Стоун була реальна можливість здійснити оспорювані відповідачем операції з урахуванням часу, місцезнаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товару;

- у TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд та TOB Овруч Стоун наявні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності у зв`язку з існуванням у них відповідного управлінського та технічного персоналу, коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- відбувся фактичний рух активів між TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд та TOB Овруч Стоун та зміни в їхньому майновому стані;

- документально підтверджується отримання TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд від TOB Овруч Стоун у листопаді 2018 року щебню на загальну суму з ПДВ 7 370 408,00 грн.;

- документально підтверджується перерахування TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд грошових коштів у сумі 99 355 615,00 грн TOB Овруч Стоун у період грудень 2018 - березень 2019 за щебінь згідно укладених договорів купівлі-продажу;

- відображення в бухгалтерському обліку TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд господарських операцій з отримання та оплати щебню підтверджується наданими документами;

- Актом перевірки не встановлено, що будь-які умови договорів купівлі-продажу між TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд та TOB Овруч Стоун щодо порядку розрахунків та строків поставки суперечать законодавству України.

Крім того, з наданих до матеріалів справи, а також під час перевірки договорів та інших первинних документів вбачається реальність господарських операцій між TOB Овруч Стоун та TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд , вказані операції не суперечать меті підприємницької діяльності останнього.

Разом з тим, в відповідач в Акті не навів фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання укладених договорів.

Відповідач за результатами перевірки не ставить під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначає про їх невідповідність вимогам чинно податкового законодавства України, не наводить в Акті перевірки обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Отже відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.198.3,198.5,198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, тому, на переконання суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0005671401 та №0005681401 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні 02.06.2020 судом було допитано свідка - ОСОБА_1 , яка є головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків Державної податкової служби, приймала участь під час перевірки TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд та підписувала Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р.

З приводу порушень TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд ОСОБА_9 надала пояснення аналогічні викладеним в Акті перевірки № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019р.

Аналізуючи наведені вище наявні в матеріалах справи копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності TOB Торговий дім Агроімпорт Лтд з ТОВ Оптімал Трейдінг та TOB Овруч Стоун суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд приходить до висновку, що вказані проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар (послуги) отримані від контрагентів мали реальний і товарний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання знятих зобов`язань, в акті перевірки ревізорами не наведено.

Контрагенти позивача на момент укладення вищевказаних договорів були зареєстровані як платники ПДВ, мали свідоцтва платників ПДВ, вказане відповідачем не спростовано, отже мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні. В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується апелянтом.

Наведений висновок підтверджується також наявним в матеріалах справи Висновком судового експерта Гермаш Юрія Валерійовича від 17.10.2019 № 17/2019 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Зокрема, відповідно до висновку експерта, відповідно до наданих на дослідження документів висновки Акту № 2348/28-10-14-01-01/35917124 від 07.08.2019 р. Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт ЛТД (код ЄДРПОУ 35917124) , складеного Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, щодо заниження податку на прибуток за І квартал 2019 р. у сумі 428 357 грн., щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 15 721 168 грн. (в т.ч. за грудень 2018 р. на суму 6 785 550 грн., за січень 2019 р. на суму 2 121 154 грн., за лютий 2019 р. на суму 6 814 464 грн.), щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 974 667 грн. документально не підтверджується.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача необхідних ресурсів, суд не бере до уваги, оскільки в акті не зазначено, а представником відповідача не доведено суду, якої саме техніки, транспорту чи складських приміщень або людських ресурсів потребують операції з надання послуг й відсутність яких унеможливлює фактичне виконання цих операцій.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постановах від 16.01.2018р. по справі №826/1398/14 та від 21.02.2018р. по справі №804/7470/16.

Отже, наведені вище первинні бухгалтерські та податкові документи підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме отримання товарів та послуг та наступне їх використання у власній господарській діяльності.

З огляду на зазначене, висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, оскільки всі необхідні первинні документи надані позивачем під час проведення перевірки.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов`язань, а висновки, викладені у Акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з вказаними вище контрагентами.

Враховуючи зазначене, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків перевірки і заперечень представника відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки такі висновки не підтвердженні відповідними доказами та суперечать наявним у справі доказам. Зазначені в акті перевірки і запереченнях обставини ні кожна окремо, а ні у своїй сукупності, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів. Інших доказів і аргументованих доводів, які б доводили достовірність зазначених в акті порушень і спростовували доводи позивача і надані ним докази, представник відповідача суду не зазначив.

Таким чином, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування ним спірних сум податкового кредиту з ПДВ та витрат, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ПК України і в достатній мірі підтверджені належними і допустимими засобами доказування. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС України покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову.

Отже, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подання даного позову позивач сплатив судовий збір у сумі 19 210,00 грн. згідно платіжного доручення № 24710 від 16.09.2019, що підлягають відшкодуванню у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Крім того, під час розгляду справи позивач до судового експерта для отримання експертного висновку щодо встановлення обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, що потребує спеціальних знань.

За результатами такої експертизи суду було надано до матеріалів справи: - висновок судового експерта Гермаш Юрія Валерійовича від 17.10.2019 № 17/2019 за результатами проведення судової економічної експертизи; - акт про виконання від 22.10.2019; - платіжне доручення № 621 від 05.09.2019 про сплату 25 000,00 грн. як передплата за проведення судової економічної експертизи; - платіжне доручення № 25334 від 21.10.2019 на суму 25 000,00 грн. як остаточна оплата судової економічної експертизи; свідоцтво судового експерта № 769 від 31.05.2019 видане Міністерством юстиції України Гермашу Юрію Валерійовичу з правом проведення економічних експертиз, з продовженим строком дії до 07.06.2022р.; - картку атестованого судового експерта.

Відповідно до ч.5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що витрати ТОВ Торговий дім Агроімпорт Лтд щодо проведення судової економічної експертизи від 17.10.2019 № 17/2019 відносяться до судових витрат та підлягають відшкодуванню в порядку ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 04.09.2019р. № 0005661401, № 0005671401, № 0005681401.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агроімпорт Лтд (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, прим. 42/1; код ЄДРПОУ 35917124) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 43141471) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп. та 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. за проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 19.06.2020 року