Рішення

від 11.06.2020 по справі 357/14045/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14045/19

2/357/131/20

Категорія 15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,

при секретарі - Севериненко Д. В.,

за участю:

представника позивача - адвоката Плаксія Р.В.,

представника відповідача - адвоката Червінчика Є.Е.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними рішень державних реєстраторів, скасування записів речових прав на нерухоме майно та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом до: 1) державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Журова Олександра Володимировича; 2) державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Бондар Анни Володимирівни; 3) Головного територіального управління юстиції в Київській області; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна про визнання протиправними рішень державних реєстраторів, скасування записів речових прав на нерухоме майно та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування.

З урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 30.01.2020 року представник позивача просив суд: 1) визнати технічною помилкою відомість, що міститься в записі про інше речове право № 7813760 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо строку дії права оренди до 31.07.2023 року за земельну ділянку з кадастровим номером 3220481800:07:003:0010; 2) виправити технічну помилку в записі про інше речове право № 7813760 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме вірним строком дії права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220481800:07:003:0010 вважати - 31.07.2018 року, замість - 31.07.2023 року; 3) витребувати з незаконного володіння та користування ТОВ Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна (код ЄДРПОУ 33361427) на її користь земельну ділянку площею 4,2540 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0010, що розташована в межах Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 4) визнати технічною помилкою відомість, що міститься в записі про інше речове право № 8830231 (спеціальний розділ) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо строку дії права оренди до 31.07.2023 року за земельну ділянку з кадастровим номером 3220481800:07:003:0009; 5) виправити технічну помилку в записі про інше речове право № 8830231 (спеціальний розділ) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме вірним строком дії права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220481800:07:003:0009 вважати - 31.07.2018 року, замість - 31.07.2023 року; 6) витребувати з незаконного володіння та користування ТОВ Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна (код ЄДРПОУ 33361427) на її користь земельну ділянку площею 4,2547 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0009, що розташована в межах Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; 7) стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна укладено договір оренди земельної ділянки № 118 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 передана в оренду ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна земельна ділянка площею 4,2547 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0009, що розташована в межах Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на термін до 31.07.2018 року. Оригінал вказаного договору у неї відсутній, оскільки другий примірник їй не був повернутий ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна після його державної реєстрації. 01.08.2013 року до договору оренди № 118 внесені зміни - укладено додаткову угоду. 21.02.2015 року договір оренди № 118 та додаткова угода були зареєстровані державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Журовим О.В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 8830231. Строк дії договору закінчився 31.07.2018 року. Після закінчення строку дії договору оренди № 118, 08.08.2018 року нею направлено лист-повідомлення на адресу ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна та заперечення у поновленні строку договору на інший термін. Однак, відповіді на її лист вона так і не отримала. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності не нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта за № 149484418 від 14.12.2018 року їй стало відомого, що державним реєстратором Журовим О.В., під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 19553491 від 23.02.2015 року та внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за № 8830231 від 21.02.2015 року, допущено помилку, а саме невірно вказано строк дії права оренди земельної ділянки, оскільки замість строку до 31.07.2018 року , вказано строк дії договору до 31.07.2023 року .

Крім того, 01.08.2012 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки № 117 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 передана в оренду ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна земельна ділянка площею 4,2540 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0010, що розташована в межах Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на термін до 31.07.2018 року. Позивач вказувала, що 01.08.2013 року до договору оренди № 117 внесені зміни - укладено додаткову угоду. 22.11.2014 року договір оренди № 117 та додаткова угода зареєстровані державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Бондар А.В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 7813760. Строк дії договору оренди № 117 (зі змінами) закінчився 31.07.2018 року. Після закінчення строку дії договору оренди № 117, 08.08.2018 року нею направлено лист-повідомлення на адресу орендаря земельної ділянки та заперечення у поновленні строку договору на інший термін. Відповіді на її лист вона не отримала. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності не нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта за № 149482066 від 14.12.2018 року їй стало відомого, що державним реєстратором Бондар А.В. під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17460097 від 25.11.2014 року та внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за № 7813760 від 22.11.2014 року було допущено помилку, а саме невірно вказано строк дії права оренди земельної ділянки, оскільки замість строку до 31.07.2018 року , вказано строк дії договору до 31.07.2023 року .

З метою досудового врегулювання спору 30.10.2019 року її представником направлено на адресу ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна заяви-вимоги щодо повернення земельних ділянок площею 4,2547 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0009 та площею 4,2540 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0010 з незаконного користування ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна . 05.12.2019 року було отримано листи-відповіді, відповідно до яких ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна відмовилось в позасудовому порядку вирішити даний спір.

19.12.2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

24.12.2019 року ухвалою судді вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ній недоліків.

03.01.2020 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

09.01.2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 29 січня 2020 року.

24.01.2020 року представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони правонаступником, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції України, зокрема, Головне територіальне управління юстиції у Київській області та утворено як юридичні особи публічного права Міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції України, зокрема, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) та визначено, що правонаступником Головного територіального управління юстиції у Київській області є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ).

29.01.2020 року представник ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що дійсно 01.08.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна укладено договір оренди № 117 земельної ділянки площею 4,2540 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0010 на термін до 31.07.2018 року та договір оренди № 118 земельної ділянки площею 4,2547 га, кадастровий номер 3220481800:07:003:0009 на термін до 31.07.2018 року. Згідно пунктів 13.1 вказаних договорів, договори оренди земельних ділянок набирали чинності після їх підписання сторонами та державної реєстрації. Відповідно до п. 11.1 договорів оренди земельних ділянок зміна умов даного Договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін . Керуючись умовами договорів, ст. 651 ЦК України, ст. 30 Закону України Про оренду землі , в період дії договорів оренди земельних ділянок, 01.07.2013 року до договорів були укладені додаткові угоди. Під час укладення додаткових угод сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов оренди землі, про що свідчать особисті підписи сторін. Своїм підписом позивач підтвердила, що погоджується з умовами додаткової угоди та зі змінами, внесеними до договорів оренди землі, в тому числі і з продовженням терміну дії договорів, на термін зазначений в п. 1 додаткових угод. Правочин укладений в письмовій формі з дотриманням вимог щодо вільного волевиявлення сторін, не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства і його моральним засадам.

Посилаючись на те, що чинним законодавством та додатковими угодами передбачено, що додаткові угоди набувають чинності з моменту їх підписання та державної реєстрації, товариством було направлено додаткові угоди до компетентних органів для їх реєстрації, в даному випадку до Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області. Оскільки з 01.01.2013 року порядок реєстрації договорів оренди змінився, вказані договори зареєструвалися не в паперовому вигляді, а в електронному, тому для того, щоб зареєструвати додаткові угоди до договорів оренди землі, необхідно було спочатку внести в реєстр інформацію про самі договори оренди землі, які вже були зареєстровані і мали термін дії до 31.07.2018 року, а потім внести інформацію згідно додаткових угод. Оскільки термін договорів оренди землі був зареєстрований до 31.07.2018 року, додатковими угодами, а саме п. 1, існуючий термін оренди був продовжений ще на 5 років, тобто до 31.07.2023 року. Тому під час прийняття державними реєстраторами рішення про державну реєстрацію іншого речового права помилки не було допущено та вказано вірний строк дії договорів оренди землі (п. 1 додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, а не п. 2 як зазначає позивач).

Також у відзиві зазначено, що державні реєстратори навчені спеціалісти, які відповідають певним критеріям та в своїй роботі керуються чинним законодавством та внутрішніми інструкціями, тому неможлива одночасна помилка двох різних державних реєстраторів під час реєстрації іншого речового права позивача.

29.01.2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з відповіддю на відзив, в якій зазначив, що наведенні відповідачем заперечення щодо позову не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Отже, мета правочинів - приведення умов договорів оренди землі у відповідність до вимог Закону, а не збільшення терміну їх дії; усталена практика відносин між сторонами - вступ в силу правочинів з моменту їх підписання; подальша поведінка сторін - звернення орендодавця щодо не продовження дії договорів оренди після 31 липня 2018 року, в зв`язку з наміром обробляти самостійно. Враховуючи мету правочину, усталену практику відносин між сторонами та подальшу поведінку сторін, умови щодо продовження терміну дії договорів на 5 років (п. 1 додаткових угод) слід розглядати не як окрему домовленість сторін, а в контексті продовження терміну дії договорів на 5 років з моменту досягнення згоди по внесенню змін, а саме з 01.08.2013 року. Саме з цією метою при викладенні договорів оренди в новій редакції (п. 2 додаткових угод) сторони дійшли згоди, що договори укладено строком до 31 липня 2018 року. Щодо вимог про виправлення технічної помилки представник позивача зазначав, що 01.08.2013 року між позивачем та відповідачем укладено додаткові угоди № б/н до договорів оренди землі № 117 та № 118. За умов п. 2 цих угод, умови договорів оренди землі викладено в новій редакції, в т.ч. змінено п. 3 Строк дії договору . Так, за умовами п. 3.1 спірних договорів оренди землі зі змінами, договори укладено строком до 31 липня 2018 року. Проте, до Державного реєстру прав державними реєстраторами внесено помилкові відомості про строк дії речового права до 31.07.2023 року, заміть строку дії до 31.07.2018 року. Абзацом 3 ч. 2 ст. 26 Закон № 1952-IV передбачено, що у разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення. Оскільки відповідач вважає, що його право оренди на спірну земельну ділянку діє до 31.07.2023 року, а отже виправлення помилки впливає на права третіх осіб, тому позивач змушений звернутися до суду з вимогою щодо виправлення технічної помилки в записах про інше речове право Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Щодо вимог про внесення змін вказано, що за умов договорів оренди землі № 117 та № 118 зі змінами, термін дії договорів становить до 31 липня 2018 року. У Державному реєстрі прав містяться відомості щодо дії права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220481800:07:003:0010 та 3220481800:07:003:0009 до 31 липня 2023 року. Отже, відомості у Державному реєстрі прав відрізняються від відомостей, що містяться в договорах оренди землі зі змінами. Крім того, враховуючи принцип пріоритетності відомостей, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, над відомостями, що містяться у Державному реєстрі прав, слід внести зміни до записів про інше речове право № 7813760 (спеціальний розділ) та № 8830231 (спеціальний розділ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220481800:07:003:0010 та 3220481800:07:003:0009, де в графі строк дії речового права записати - 31 липня 2018 року, замість - 31 липня 2023 року. Щодо вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння представник позивача вказував, що за умовами п. 13.3 договорів оренди № 117 та № 118 від 01.08.2012 року зі змінами, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено. Оскільки строк дії договорів оренди № 117 та № 118 від 01.08.2012 року, зі змінами від 01.08.2013 року, закінчився 31 липня 2018 року та орендодавець в належний строк повідомив орендаря про заперечення у їх поновленні, тому відпала підстава у відповідача володіти і користуватися спірними земельними ділянками, але відповідач відмовився повернути ділянки добровільно, тому позивач змушений звернутися до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння.

17.02.2020 року представник позивача - адвокат Плаксій Р.В. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив виключити державних реєстраторів Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Журова Олександра Володимировича, ОСОБА_3 та Головне територіальне управління юстиції в Київській області з числа відповідачів.

В судовому засіданні ухвалою суду від 17.02.2020 року за клопотанням представника позивача виключено з числа відповідачів державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Журова Олександра Володимировича, державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Бондар Анни Володимирівни та Головне територіальне управління юстиції в Київській області.

Крім того, 17.02.2020 року за клопотанням представника відповідача ухвалою суду залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Ухвалою суду від 10.03.2020 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, пояснивши, що оскільки згідно спірних договорів оренди зі змінами визначено строк їх дії до 31.07.2018 року, проте у реєстрі наявні помилкові відомості щодо строку дії речового права до 31.07.2023 року, тому вказані помилки підлягають виправленню рішенням суду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що під час укладення 01.08.2013 додаткових угод до договорів оренди строк їх дії продовжено ще на 5 років з 31.07.2018 року. При цьому законом не передбачено заборон щодо укладення додаткових угод про продовження строку дії договору завчасно до закінчення строку оренди. Крім того, позивачем невірно обраний спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, представник позивача також просив застосувати строки позовної давності, подавши в судовому засіданні відповідну заяву.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 725625 та серії ЯМ № 725626, ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки площами 4,2540 га та 4,2547 га, які розташовані на території Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери: 3220481800:07:003:0010; 3220481800:07:003:0009.

01.08.2012 року між ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 117 .

Відповідно до статті 1 Предмет договору вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на шість років земельну ділянку товарне сільськогосподарське виробництво, яка знаходиться на території Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Вищезазначена земельна ділянка належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯМ № 725625 зареєстрованого 11.07.2012 року за № 32204001006067, кадастровий номер земельної ділянки 3220481800:07:003:0010.

Згідно статті 3 Строк дії договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.07.2018 року.

Зміна умов даного договору, здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 11.1 статті 11 Зміна умов договору і припинення його дії ).

01.08.2013 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 117, відповідно до умов якої сторони домовились: продовжити термін дії договору оренди землі № 117 від 01.08.2012 року на п`ять років. Договір оренди землі викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 розділу 3 Строк дії договору сторони погодили, що договір укладено строком до 31.07.2018 року з правом пролонгації строку дії договору в порядку встановленому умовами даного договору. Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Крім того, 01.08.2012 року між ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 118 .

Відповідно до статті 1 Предмет договору договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на шість років земельну ділянку товарне сільськогосподарське виробництво, яка знаходиться на території Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Вищезазначена земельна ділянка належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯМ № 725626 зареєстрованого 11.07.2012 року за № 32204001006068, кадастровий номер земельної ділянки 3220481800:07:003:0009.

Згідно статті 3 Строк дії договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.07.2018 року.

Зміна умов даного договору, здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 11.1 статті 11 Зміна умов договору і припинення його дії ).

01.08.2013 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 118, відповідно до умов якої сторони домовились: продовжити термін дії договору оренди землі № 118 від 01.08.2013 року на п`ять років. Договір оренди землі викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 розділу 3 Строк дії договору сторони погодили, що договір укладено строком до 31.07.2018 року з правом пролонгації строку дії договору в порядку встановленому умовами даного договору. Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 21.02.2015 року державним реєстратором Журовим О.В. вказано строк дії договору оренди № 118 від 01.08.2012 року - 31.07.2023 року, а 22.11.2014 року державним реєстратором Бондар А.В. вказано строк дії договору оренди № 117 від 01.08.2012 року - 31.07.2023 року.

08.08.2018 року позивач звернулась поштою до ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна з листами-повідомлення про запереченнями у поновленні вказаних договорів оренди.

30.10.2019 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до ТОВ ФК Агро-Лідер-Україна із заявами-вимогою про повернення земельних ділянок з незаконного користування.

Відповідно листів-відповідей вих. № 109 та № 110 від 19.11.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерський комплекс Агро-Лідер-Україна зазначено , що товариство, як орендар земельних ділянок, використовує їх за цільовим призначенням та не порушує умов договору. Орендодавцем були погодженні всі умови договорів оренди землі та додаткових угод, в тому числі і терміни їх дії, про що свідчить особистий підпис як у договорах оренди так і в додаткових угодах до нього, тому підстав для звернення до компетентних органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з приводу виправлення помилок щодо терміну дії та дострокового припинення дії згаданих договорів немає.

Вказані вище обставини справи підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 13 ЦК України).

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі .

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 року у справі № 6-643цс16.

Спеціальним Законом який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав є Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

За умов п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV (в редакції на момент здійснення державної реєстрації права за додатковою угодою) державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умов п. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 1952-IV (в редакції на момент здійснення державної реєстрації права) порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.

Пунктом 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, в редакції на момент здійснення державної реєстрації права за додатковою угодою, передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб`єкта цих прав відомості, зокрема строк дії речового права (ознака безстроковості).

У відповіді на відзив представник позивача посилається на абзац 3 ч. 2 ст. 26 Закону № 1952-IV, яким передбачено, що у разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

У відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні представник відповідача заперечував про наявність помилки у Державному реєстрі речових прав та їх обмежень, зазначивши, що відображені в реєстрі дані відповідають строку дії договорів оренди землі, враховуючи внесення змін.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству № 340-IX від 05.12.2019 року у Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV статтю 26 викладено в новій редакції.

Так, згідно частини другої статті 26 Закону № 1952-IV вбачається, що у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися. У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів. У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

В судовому засіданні під час розгляду справи судом встановлено про наявність між сторонами спору в частині обчислення кінцевої дати дії договорів оренди земельних ділянок № 117 та № 118 , при цьому представник позивача зазначив, що до державного реєстратора з проханням виправити технічну помилку позивач не зверталась, оскільки ця помилка впливає на права третіх осіб, тобто відповідача у справі, тому виправлення помилки здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року справа 6-951цс16

У частині другій статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав вважати про наявність технічних помилок, у розумінні вимог Закону України № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та, як наслідок, відсутність підстав для внесення у нього змін в частині строку дії речового права, а також витребування у відповідача з незаконного володіння і користування спірних земельних ділянок.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та правових позицій сторін щодо строків дії договорів оренди, позивачу слід роз`яснити право звернутись до суду з позовом про визнання договору оренди припиненим та повернення земельної ділянки.

Підстави застосування заявленого представником відповідача пропуску строків позовної давності відсутні, оскільки в задоволенні позову судом відмовлено по суті заявлених вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк такого карантину.

Повний текст рішення виготовлено 19.06.2020 року.

СуддяА. Ю. Цуранов