Постанова

від 17.06.2020 по справі 351/847/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 351/847/18 пров. № А/857/4821/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (головуючого судді Панікара І.В., ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківськ о 13 год. 47 хв. повний текст складено 05.03.2020) у справі №351/847/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ЗАТ Снятинський цегельний завод , Приватне підприємство Полюс-Буд , Снятинське ремонтно-будівельне товариство з обмеженою відповідальністю № 16, Філія Снятинського райавтодору ДП Івано-Франківський облавтодор про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.04.2018 звернувся в суд з позовом до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області судом замінено на Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у зарахуванні до стажу робіт за списком № 2, що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно статті 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , навчання з 01.09.1979 по 01.03.1984 року у Чернівецькому будівельному технікумі, включно з періодом проходження ним військової служби в лавах радянської армії з 17.11.1980 року по 20.11.1982 року, а також періоди роботи: з 30.03.1984 року по 01.07.1985 року на посаді каменщіка у Снятинському ПМК-320; 22.08.1991 по 04.05.1994 року на посаді майстра у Снятинській РБД-16; з 07.05.1994 року по 14.06.1995 року на посаді майстра-будівельника будівельно-монтажного управління (ТзОВ Коломийський бетон ); з 15.06.1995 року по 19.03.2001 року на посаді шляхового майстра у Снятинському районному РБД та райавтодорі; з 02.11.2009 року по 16.07.2010 року на посаді майстра по будівництву у ЗАТ Снятинський цегельний завод ; з 10.10.2013 року по 24.06.2016 року на посаді виконроба у ПП Полюс-Буд та зарахувати відповідні періоди роботи до пільгового стажу, здійснивши перерахунок пенсійних виплат з моменту виникнення права на пільгову пенсію, а саме з 05.05.2016.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до стажу робіт за списком № 2, що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно статті 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ОСОБА_1 , періоду: з 01.09.1979 по 01.03.1984 року - навчання у Чернівецькому будівельному технікумі, включно з періодом проходження ним військової служби в лавах радянської армії з 17.11.1980 року по 20.11.1982 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком на пільгових умовах, згідно статті 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ОСОБА_1 з урахуванням періодів виконання робіт за списком № 2, що зараховуються до пільгового стажу з 01.09.1979 по 01.03.1984 року - навчання у Чернівецькому будівельному технікумі, включно з періодом проходження ним військової служби в лавах радянської армії з 17.11.1980 року по 20.11.1982 року, з 26.02.2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення позову та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач та треті особи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог жодною із сторін не оскаржується, то згідно із положеннями частини 1 статті 293 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.

ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи через продовження карантину, однак колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання з врахуванням наступного.

У заяві Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 на офіційному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua) висловлено прохання щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Згідно листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 та рішення Ради суддів України від 17.03.2020, яким затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, який передбачає, з поміж іншого: роз`яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшення кількості судових засідань, що призначаються до розгляду протягом робочого дня; здійснення, по можливості, здійснення розгляду справ без участі сторін в порядку письмового провадження; приймання всіх необхідних документів в електронному вигляді на електронну адресу суду через дистанційні засоби зв`язку тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 грудня 1983 року у справі Претто та інші проти Італії суд зауважив, що фактичні обставини справи повинні розглядатися у присутності сторін та інших зацікавлених осіб. Водночас, суд зазначив, що у разі, коли предметом судового обговорення є питання права, судовий розгляд можливо здійснювати і за відсутності сторін. Додержання вимоги публічності є обов`язковим на стадії винесення вмотивованого судового рішення.

Більше того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 червня 2009 року у справі Соболевський (№ 2) проти Польщі суд зазначив, що не всі передбачені статтею 6 Конвенції гарантії застосовуються на етапі апеляції у той самий спосіб, що й у суді першої інстанції. Якщо особисту присутність сторони було забезпечено в суді першої інстанції, її присутності навіть в апеляційному суді можна не вимагати, наприклад, за умови, що немає необхідності переглядати факти чи приймати рішення щодо особистості та характеру заявника.

Колегія суддів вважає, що визначальним у цьому питанні є те, що згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому беручи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для її належного розгляду, а також, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язкової участі учасників у справі, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 26.02.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років (том 2, аркуш справи 92).

Листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.03.2018 № 4473/03-8 позивачу повідомлено, що комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років розглянула заяву та представлені документи. Для вирішення питання щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 необхідно звернутися в Снятинський відділ обслуговування громадян Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (том 2, аркуш справи 93).

03.04.2018 Коломийським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, мотивуючи тим, що пільговий стаж становить 7 років 1 місяць 21 день, що є недостатнім для призначення вказаної пенсії, оскільки згідно пункту б статті 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають право чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених посадах.

06.05.2019 позивач повторно звернувся до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах (том 1, аркуш справи 207).

Рішенням Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 092950001480 від 02.07.2019 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 (із зменшенням пенсійного віку) з 06.05.2019, зарахувавши до пільгового стажу 7 років 1 місяць 21 день (том 1, аркуш справи 205).

Водночас, як вказував у судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача - не зараховано не періоди: навчання з 01.09.1979 по 01.03.1984 року у Чернівецькому будівельному технікумі, включно з періодом проходження ним військової служби в лавах радянської армії з 17.11.1980 року по 20.11.1982 року, а також періоди роботи: з 30.03.1984 року по 01.07.1985 року на посаді каменщіка у Снятинському ПМК-320; 22.08.1991 по 04.05.1994 року на посаді майстра у Снятинській РБД-16; з 07.05.1994 року по 14.06.1995 року на посаді майстра-будівельника будівельно-монтажного управління (ТзОВ Коломийський бетон ); з 15.06.1995 року по 19.03.2001 року на посаді шляхового майстра у Снятинському районному РБД та райавтодорі; з 02.11.2009 року по 16.07.2010 року на посаді майстра по будівництву у ЗАТ Снятинський цегельний завод ; з 10.10.2013 року по 24.06.2016 року на посаді виконроба у ПП Полюс-Буд .

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає зарахуванню відповідачем до пільгового стажу з 01.09.1979 по 01.03.1984 року - навчання у Чернівецькому будівельному технікумі, включно з періодом проходження ним військової служби в лавах радянської армії з 17.11.1980 року по 20.11.1982 року та слід перерахувати призначену пенсію з 26.02.2018 року позивачу.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 38 Закону України Про професійно-технічну освіту , час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно положень абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України , зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України , особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України , які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України , зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 навчався в Чернівецькому будівельному технікумі залізничного транспорту з 01.09.1979 року по 29.02.1984 року за спеціальністю промислове та цивільне будівництво де йому присвоєно кваліфікацію технік-будівельник. В період навчання з 17.11.1980 року по 20.11.1982 року позивач проходив військову службу в лавах радянської армії. Окрім того, ОСОБА_1 навчався в ПТУ № 17 м. Воронеж з 24.10.1981 року по 24.08.1982 року по професії каменщик, яку здобув під час проходження строкової військової служби.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до стажу робіт за списком № 2, що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно статті 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ОСОБА_1 , періоду навчання з 01.09.1979 по 01.03.1984 року у Чернівецькому будівельному технікумі, включно з періодом проходження ним військової служби в лавах радянської армії з 17.11.1980 року по 20.11.1982 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, суд не бере до уваги обґрунтування відповідача, щодо того, що робота за набутою професією після навчання повинна обов`язково бути пільговою, тобто входити в перелік визначений списком № 2, оскільки таке розширене трактування відповідачем суперечить вищевказаним положенням Закону України Про професійно-технічну освіту , згідно яких, зарахування на роботу за набутою професією не повинно перевищує трьох місяців без жодних інших умов.

Зазначені вимоги законодавства позивачем дотримано, оскільки після закінчення Чернівецького будівельного технікумі залізничного транспорту 29.02.1984, 30.03.1984 року ОСОБА_1 працевлаштувся на посаду каменщіка у Снятинському ПМК-320, на посаду, яка на переконання суду, відповідає набутій ним професії - будівельника.

Окрім того, служба в збройних силах - лавах радянської армії, є безумною підставою для її зарахування у пільговий стаж.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

В частині визнаних судом обґрунтованими вимог позивача, його порушене право на відповідний перерахунок пенсійних витрат слід вважати дату - 26.02.2018 року, як таку, що документально підтверджена матеріалами справи, як день коли позивач звернувся до відповідача щодо призначення пільгової пенсії, оскільки у відповідності до положень пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення така пенсія могла б бути призначена позивачу на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо оголошеного скороченого тексту рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 в якому зазначалося розглянути питання щодо можливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а після отримання повного тексту судом вказано здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком на пільгових умовах, що на думку колегії суддів суперечить діям апелянта, яким не оскаржує ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 про виправлення описки у вступній та резолютивній частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020, а відповідно до частини 1 статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні, а згідно частини 2 статті 253 КАС України Івано-Франківський окружний адміністративний суд від 05.03.2020 виправив допущено ним описку при оголошення вступної та резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 17 травня 2020 року по справі № 644/2182/17, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Суд не приймає доводи скаржника, які ґрунтуються на висновках Верховного Суду України, викладених в постанові від 25.03.2014 у справі №21-47а14, оскільки правовідносини в даній справі не є релевантними.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №351/847/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 22.06.2020