Рішення

від 22.06.2020 по справі 911/943/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/943/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до Комунального підприємства Рокитнянської районної ради Київської області "Рокитнетепломережа", Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №14/4-2222-20 від 02.04.2020 року (вх. №958/20 від 15.04.2020 року) до Комунального підприємства Рокитнянської районної ради Київської області "Рокитнетепломережа" (далі - відповідач) про стягнення 24710,03 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу №1158/16-БО-17 від 15.12.2015 року, а саме: 22957,08 грн. пені, 1722,95 грн. 3% річних, 30,00 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу №1158/16-БО-17 від 15.12.2015 року в частині своєчасної оплати отриманого у 2016 році природного газу. Враховуючи несвоєчасну оплату отриманого у 2016 році природного газу, позивачем з посиланням на п. 8.2 договору нараховано відповідачу 22957,08 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 1722,95 грн. 3% річних і 30,00 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/943/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №33 від 28.04.2020 року (вх. №8602/20 від 05.05.2020 року), в якому відповідач проти позову заперечує зазначаючи, що зобов`язання з оплати поставленого у 2016 році природного газу виконані відповідачем повністю, зокрема заборгованість за поставлений природний газ погашено 25.02.2016 року, а тому, нараховані позивачем 3% річних та інфляційні втрати задоволенню не підлягають, оскільки, такі нарахування суперечать ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 року №1730-VІІІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (за договором - постачальник) та Комунальним підприємством Рокитнянської районної ради Київської області Рокитнетепломережа (за договором - споживач) 15.12.2015 року укладено Договір купівлі-продажу природного газу №1158/16-БО-17 з подальшими змінами, внесеними додатковими угодами №1 від 30.12.2015 року, №2 від 29.01.2016 року, №3 від 22.02.2016 року (далі Договір).

Відповідно до п. п. 1.1.,1.2 Договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам. За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000 ввезеного на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України ) (п. 1.3. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2015 року).

Згідно п. 2.1 Договору, постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 100 тис.куб.м. (сто тисяч куб.м.), у тому числі по місяцях (тис. куб. м.): січень 44,0, лютий 38,0, березень 18,0), і квартал - 1 квартал 100,00.

Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2015 року), постачальник передає споживачу газ газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ Укртрансгаз або у точці балансового розмежування (для об`єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ Укртрансгаз ). Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу. (п. 3.4. Договору).

Згідно п. 3.5. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктами 5.1., 5.2 Договору передбачено, що ціна за природний газ на дату укладення договору визначається відповідно до п. 5.2. цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов`язковою для сторін даного Договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни. Ціна на за 1000 куб м. газу на дату укладення договору становить 6474,00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 6603,48 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ - 7924,18 грн. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов`язковим за цим Договором з моменту введення їх в дію (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2015 року до Договору).

В подальшому, відповідно до Додаткових угод №1 від 30.12.2015 року, №2 від 29.01.2016 року, №3 від 22.02.2016 року до Договору, сторонами вносились зміни до Договору, зокрема, в п.п. 5.1., 5.2. Договору стосовно ціни за газ.

Відповідно до п. 5.4. Договору, загальна вартість природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2015 року до Договору) встановлено, що оплата обсягів газу з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами ПАТ Укртрнасгаз проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п. 5.2 цього Договору або у відповідних додаткових угодах (п. 5.1. даного Договору). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.п. 8.1, 8.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання споживачем умов п. 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 10.3. Договору сторони погодили, що строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Відповідно до Розділу 12 Договору, Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним з січня 2016 року по березень 2016 року поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 819034,77 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками підприємств актами приймання-передачі природного від 31.01.2016 року, від 29.02.2016 року, від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач повністю розрахувався за газ, переданий за Договором №1158/16-БО-17 від 15.12.2015 року, що підтверджується доданими до позовної заяви довідками по операціям та сальдо Рокитнетепломережа КП РРР .

Проте, як зазначає позивач, відповідач обов`язок за договором в частині оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням строку, погодженого сторонами, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 відповідного договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Договором визначено, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 Договору).

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання зі своєчасної оплати отриманого у 2016 році природного газу не виконав у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача 22957,08 грн. пені (за період з 16.02.2016 по 10.03.2016 у розмірі 4058,40 грн.; за період з 15.03.2016 по 28.04.2016 у розмірі 8732,73 грн.; за період з 15.04.2016 по 17.10.2016 у розмірі 10165,95 грн.), 1722,95 грн. 3% річних (за період з 16.02.2016 по 10.03.2016 у розмірі 276,70 грн.; за період з 15.03.2016 по 28.04.2016 у розмірі 603,24 грн.; за період з 15.04.2016 по 17.10.2016 у розмірі 843,01 грн.), 30,00 грн. інфляційних втрат (за період з 15.04.2016 по 31.10.2016) нарахованих на заборгованість відповідача за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості та фактичних оплат. Суд, перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що вони виконані арифметично вірно, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.

03.11.2016 року прийнято Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії №1730-VII, який набрав чинності 30.11.2016 року.

Відповідно до преамбули Закону, визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно термінів вказаного закону, процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

При цьому, учасниками процедури врегулювання заборгованості, як визначено його ст.1, є підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В той же час, не включення відповідача до учасників відповідної процедури врегулювання заборгованості, не є підставою стверджувати, що положення такого Закону в частині списання нарахованих процентів, пені та втрат від інфляції не розповсюджуються на нього.

Так, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Як визначено умовами Договору купівлі-продажу природного газу №1158/16-БО-17 від 15.12.2015 року (з урахуванням додаткових угод), газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Заборгованість з оплати природного газу на суму 819034,77 грн., є саме заборгованістю за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії.

Судом встановлено, що відповідач у даній справі станом на 30.11.2016 року не має перед позивачем заборгованості за природний газ, що вбачається з доданих до матеріалів справи документів, зокрема, сальдо та довідкою по операціям Рокитнетепломережа КП РРР за підписом заст.головного бухгалтера позивача (заборгованість остаточно погашена відповідачем 18.10.2016 року).

Таким чином, нараховані неустойка (штраф, пеня), проценти річних, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії підлягають списанню з дня набрання чинності вказаним Законом.

При цьому, слід зазначити, що із змісту ст. ст. 4, 5, 6 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії вбачається, що до реєстру включаються вимоги саме за заборгованістю, у той час як ч. 3 ст. 7 вказаного Закону визначає, що на заборгованість за природний газ, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, до заборгованості у розмірі 819034,77 грн., що виникла і погашена до набрання чинності відповідним Законом, не можуть бути застосовані передбачені таким Законом правила і вимоги щодо необхідності включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Таким чином, виконання ч. 3 ст.7 Закону не потребує включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Відповідні висновки щодо застосування ч. 3 ст.7 вказаного Закону, викладені Верховним Судом у постановах від 29.01.2018 року №904/10745/16, від 07.02.2018 року №927/1152/16, від 13.02.2018 року №911/1719/13, від 14.02.2018 року №908/3211/16, від 22.02.2018 року №922/4355/14, від 28.02.2018 року №911/3914/14, від 11.04.2018 року №15/5005/153/2012, від 26.02.2019 року №904/2960/18.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову у даній справі.

Стосовно посилань відповідача у відзиві на позовну заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності для вимог позивача про стягнення штрафних санкцій суд зазначає, що умовами п. 10.3 Договору визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України №14/4-2222-20 від 02.04.2020 року (вх. №958/20 від 15.04.2020 року) (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Комунального підприємства Рокитнянської районної ради Київської області "Рокитнетепломережа" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Смоляна, 9, код ЄДРПОУ 24885304) про стягнення 24710,03 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу №1158/16-БО-17 від 15.12.2015 року, а саме: 22957,08 грн. пені, 1722,95 грн. 3% річних, 30,00 грн. інфляційних втрат відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць