Постанова

від 22.06.2020 по справі 592/3033/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року

м.Суми

Справа №592/3033/20

Номер провадження 22-ц/816/1399/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Громадська організація Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 травня 2020 року в складі судді Литовченка О.В., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 12 травня 2020 року,

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 , в якому просив визнати договір купівлі-про¬дажу кімнати у гуртожитку дійсним.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до рішення установчих зборів мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 . Суми від 01.08.2011, протокол № 1, та рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 549 було створено та зареєстровано Сумське міське об`єднання громадян-мешканців гуртожитку по АДРЕСА_2 і він є його учасником. Відповідно до рішення загальних зборів мешканців гуртожитку від 26 вересня 2019 року, протокол № 6, відповідача перейменовано в Громадську організацію Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 .

Відповідно до договору купівлі-продажу гуртожитку від 20 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О., за номе¬ром в реєстрі № 2966, відповідач придбав у власність від Управління майна комунальної власності Сумської міської ради гуртожиток площею 3405,2 кв.м, який розташований за адресою АДРЕСА_1 . 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кані¬вець Л.О. видано дублікат вказаного вище договору за реєстровим номером 1500. Відповідно до рішення загальних зборів Громадської організації Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 від 17 жовтня 2017 року, протокол № 2, йому надано право на укладення договору купівлі-продажу частки у спіль¬ному майні, а саме, кімнати АДРЕСА_3 за ціною 1 гривня.

У зв`язку із створенням йому перешкод у користуванні кімнатою в„– НОМЕР_1 , рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 серпня 2017 року у справі № 592/2099/17, яке набрало законної сили, його було вселено до житлової кімнати АДРЕСА_5 . Згідно з рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 вересня 2018 року у справі № 2/592/909/17 було знято арешт з кімнати АДРЕСА_3 . 26 листопада 2018 року між сторонами в простій письмовій формі укладено до¬говір купівлі-продажу кімнати АДРЕСА_3 за ціною 1 гривня. На виконання умов договору, він сплатив відповідачу визначену ціну майна, а саме кошти в розмірі 1 гривня. Кімната № НОМЕР_1 передана йому відповідачем за актом приймання-передачі від 26 листопада 2018 року.

27 листопада 2018 року він звернувся до приватного нотаріуса Сумського міського но¬таріального округу Канівець Л.О. за нотаріальним посвідченням укладеного договору купівлі-про¬дажу. Постановою від 29 листопада 2018 року приватний нотаріус Канівець Л.О. відмовила йому у вчинені нотаріальної дії на підставі ст.ст. 46-1, 49 Закону України Про нота¬ріат , у зв`язку з наявністю у відношенні відповідача шести виконавчих проваджень про стягнення коштів. З метою вирішення питання в позасудовому порядку, він звертався із відпо¬відними заявами до Головного управління юстиції у Сумській області, проте, відповіді не отримав. Оскільки укласти нотаріально посвідчений договір відповідно до вимог ст.ст. 182, 657 Цивільного кодексу України, немає можливості з при¬чин, що не залежать від нього, посилаючись на ст. 220 ЦК України та ст. 47 Конституції України, просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу кімнати АДРЕСА_3 площею 16,9 м кв., укладений між ним та Громадською організацією Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 .

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 травня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дав оцінку наданим доказам, які свідчать про порушення права позивача на житло і неможливість його реалізувати та захистити у інший спосіб, ніж шляхом звернення до суду. Вважає, що зазначені судом підстави для відмови в задоволенні позову є суперечливими та помилковими.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, представника Громадської організації Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 - адвоката Турченка С.П., який проти скарги не заперечував, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2018 між ОСОБА_1 та Сумським міським об`єднанням громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_2 - АДРЕСА_6 у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу кімнати АДРЕСА_3 , площею 16,9 квадратних метри. Згідно з п. 8, 11-12 Договору, договірна ціна квартири складає 1 гривню. Перехід права власності на квартиру від продавця до покупця відбувається з моменту державної реєстрації цього Договору. Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у порядку, що визначений чинним законодавством України (а.с. 27).

27 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Канівець Л.О. з заявою про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового приміщення АДРЕСА_3 (а.с. 23).

29 листопада 2018 року приватний нотаріус Канівець Л.О. винесла постанову, якою відмовила позивачу в посвідченні договору купівлі-продажу житлового приміщення АДРЕСА_3 , власником та продавцем якого є Сумське міське об`єднання громадян мешканців гуртожитку по АДРЕСА_7 , посилаючись на положення ст. 49 Закону України Про нотаріат та на те, що особа, яка бажає відчужити належне їй майно, внесена до Єдиного реєстру боржників (а.с. 24).

Рішенням загальних зборів від 26 вересня 2019 року Сумське міське об`єднання громадян-мешканців гуртожитку по АДРЕСА_3 перейменовано у Громадську організацію Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 .

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави, передбачені ч. 2 ст. 220 ЦК України, для визнання дійсним договору купівлі-продажу кімнати АДРЕСА_8 . Суми від 26 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Громадською організацією Сумське міське об`єднання громадян ПОДІЯ-2011 .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

За змістом ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що після укладення з відповідачем до¬говору купівлі-продажу в простій письмовій формі, він не зміг його нотаріально посвідчити через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, яку він вважає законною. При цьому, посилаючись на те, що він не має можливості посвідчити договір, просив визнати такий договір дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що однією з умов застосування положень ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Суд погоджується з аргументованим висновком суду про відмову у задоволенні позову, оскільки на підставі доказів, поданих сторонами, що були належним чином оцінені, суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем не доведено факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину і, що можливість його нотаріального посвідчення втрачена, що є обов`язковою умовою для визнання правочину дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України. Разом з тим, визнання відповідачем позову свідчить про відсутність між сторонами спору про право та відсутність порушення відповідачем прав ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду йому незрозуміле.

Відмова нотаріуса посвідчити договір купівлі - продажу ґрунтується на вимогах ст. 49 Закону України Про нотаріат . Після усунення підстав, за яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, сторони договору мають право повторно звернутись за його посвідченням.

Отже відмова нотаріуса у нотаріальному посвідченні договору купівлі - продажу також не є передбаченою ч. 2 ст. 220 ЦК України підставою для визнання договору дійсним судом.

За таких обставин посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко

О.І. Собина