Постанова

від 17.06.2020 по справі 640/4015/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

справа № 640/4015/17

провадження № 22-ц/818/488/20

17 червня 2020 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Кравченко О.О.,

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2019 року в складі судді Вікторова В.В.,

у с т а н о в и в:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 28 січня 2017 року відбулися загальні збори членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш дім - 83 (далі - ОСББ Наш дім - 83 ), за результатами яких було прийнято протокольне рішення № 1, відповідно до якого склад правління та голова правління залишилися ті ж самі та затверджено статут в типовій редакції.

Зазначав, що до проведення зборів, під час проведення зборів та після них ОСОБА_2 та ОСОБА_3 систематично поширювали недостовірну інформацію, яка створює негативний образ про нього як про голову правління ОСББ Наш дім - 83 та про його діяльність на виборчій посаді. Так, була розголошена наступна інформація:

- ОСОБА_1 самовільно захопив посаду голови правління ОСББ Наш дім - 83 , його ніхто не вибирав;

- ОСОБА_1 сфальсифікував протокол загальних зборів і в 2015 році обманним шляхом зареєстрував себе головою правління ОСББ Наш дім - 83 ;

- у ОСОБА_1 ) є кримінальне минуле і він був засуджений на 5 років;

- ОСОБА_1 самовільно підвищив квартирну плату, яка на даний час складає 9 грн за квадратний метр; в кінці 2016 року самовільно підвищив майже вдвічі оплату опалення, яка складає 34 грн за квадратний метр;

- ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) самовільно розпоряджається грошима ОСББ Наш дім - 83 і витрачає їх на власні потреби, через що ОСББ Наш дім - 83 постійно в боргах перед різними інстанціями;

- ОСОБА_1 тримає в страху весь будинок, фабрикує надумані заяви і подає їх до суду;

- ОСОБА_1 захопив належний ОСББ Наш дім - 83 підвал площею 500 кв м, за який не вносить жодної плати;

- ОСОБА_1 , перетворив життя співвласників будинку в ад, створив в будинку нестерпну обстановку, шантажує людей;

- ОСОБА_1 під надуманими вимогами вимагає від співвласників великі гроші;

- ОСОБА_1 - крадій та живе за рахунок всіх жителів будинку.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив спростувати поширену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказану інформацію на найближчих зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

11 травня 2017 року ОСОБА_2 подав заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечення, з урахуванням уточнень, мотивовані тим, що в протокол загальних зборів 2015 року позивач записав своє прізвище, а не ОСОБА_6 , якого вибрали головою правління ОСББ Наш дім - 83 . Про кримінальне минуле позивача йому стало відомо з соцмереж, де міститься інформація про те, що 03 жовтня 2007 року ОСОБА_1 был осужден Ленинским судом г. Екатеринбурга на 5 лет лишения свободы в колонии - поселении по ч. 1 ст. 318 УК РФ (применение насилия в отношении представителя власти), ч. 1 ст. 163 УК РФ (вымогательство), ч. 2 ст. 330 УК РФ (самоуправство), ч. 1 ст. 222 УК РФ (незаконное приобретение, передача, сбыт, хранение оружия). Підвищені ціни за квартиру та опалення ОСОБА_1 було встановлено без врахування побажань більшості власників багатоквартирного будинку. Про витрачені кошти жодного разу позивач не відзвітував перед співвласниками будинку. Факт захоплення позивачем належного ОСББ Наш дім - 83 підвалу підтверджується оборотними відомостями.

24 липня 2017 року ОСОБА_3 подала заперечення на позовну заяву, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечення мотивовані тим, що вона як член ОСББ Наш дім - 83 має право висловлювати свою думку і надавати оцінку діям та рішенням, що вчинялися ОСОБА_1 як головою правління, ділова репутація якого складається саме з оцінки його діяльності співвласниками багатоквартирного будинку і виключно за результатами його діяльності на цій посаді, а не зі слів, які є її оціночними судженнями. Її висловлювання стосувалися діяльності позивача та носили характер критики щодо необґрунтованого прийняття рішень, без затвердження зборами членів ОСББ Наш дім - 83 (наприклад, прийняття кошторису, підвищення квартирної плати, плати за опалення, зборів грошей на додаткові потреби без належного оформлення їх оприбуткування, самовільного відключення електроенергії власникам квартир за висловлювання незгоди з діями позивача як голови правління). За всіма фактами дій ОСОБА_1 вона, як і інші співвласники будинку, зверталась до різних органів.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 липня 2017 року в складі судді Зуба Г.А. справа направлена для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на загальних зборах, які відбулися 28 січня 2017 року, головою ОСББ Наш дім - 83 було обрано ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відповідачі не здійснювали поширення недостовірної інформації відносно позивача як голови правління ОСББ Наш дім - 83 . Документи щодо судимості ОСОБА_1 , отримані відповідачами із мережі Інтернет, не можуть вважатися належними доказами, оскільки не можуть вважатися достовірними, отже ця вимога не доведена, але і не спростована. Оскільки висловлювання відповідачів щодо залякування співвласників позивачем має місце, що підтверджується копіями витягів з ЄРДР щодо кримінальних справ відносно ОСОБА_1 , ця інформація не підлягає спростуванню. Захоплення позивачем підвалу, що є спільною сумісною власністю всіх мешканців багатоквартирного будинку, підтверджується належними доказами, отже ця інформація не підлягає спростуванню. При цьому ОСОБА_1 не довів, на які потреби були використані грошові кошти з рахунку ОСББ Наш дім - 83 .

11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив обставин у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, та не застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Зокрема зазначає, що висловлювання відповідачів про те, що ОСОБА_1 - крадій та живе за рахунок всіх жителів будинку є наклепом та голослівним звинуваченням через особисту неприязність, а тому саме він не повинен це доводити. Вказує, що більша частина підвалу належить йому на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу, а копії витягів з ЄРДР не можуть свідчити про факт залякування ним всіх мешканців будинку. В розпечатках з мережі Інтернет мова йде про різних людей. В Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2015 року та на даний час міститься інформація про те, що саме він є головою правління ОСББ Наш дім - 83 . Вважає, що позов є доведеним, оскільки ним надано листівку, в якій містилася вказана негативна інформація, та яка була розповсюджена ОСОБА_2 до проведення зборів від 28 січня 2017 року, під час проведення зборів та після них.

03 червня 2019 року ОСОБА_3 подала до Харківського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, ухваленим на підставі належним чином оцінених доказів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що 28 січня 2017 року відбулися загальні збори членів ОСББ Наш дім - 83 , за результатами яких було прийнято протокольне рішення № 1.

Згідно з протоколом № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 членами правління ОСББ Наш дім - 83 обрано ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ; головою правління обрано ОСОБА_5 (а. с. 76-79 т. 1).

Посилаючись на те, що до проведення зборів, які відбулися 28 січня 2017 року, під час проведення зборів та після них, була поширена інформація, що створює негативний образ про позивача як про голову правління ОСББ Наш дім - 83 та про його діяльність на виборчій посаді, ОСОБА_1 звернувся до судуз відповідним позовом.

Позов стосується спростування такої інформації:

- ОСОБА_1 самовільно захопив посаду голови правління ОСББ Наш дім - 83 , його ніхто не вибирав;

- ОСОБА_1 сфальсифікував протокол загальних зборів і в 2015 році обманним шляхом зареєстрував себе головою правління ОСББ Наш дім - 83 ;

- у ОСОБА_1 ) є кримінальне минуле і він був засуджений на 5 років;

- ОСОБА_1 самовільно підвищив квартирну плату, яка на даний час складає 9 грн за квадратний метр; в кінці 2016 року самовільно підвищив майже вдвічі оплату опалення, яка складає 34 грн за квадратний метр;

- ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) самовільно розпоряджається грошима ОСББ Наш дім - 83 і витрачає їх на власні потреби, через що ОСББ Наш дім - 83 постійно в боргах перед різними інстанціями;

- ОСОБА_1 тримає в страху весь будинок, фабрикує надумані заяви і подає їх до суду;

- ОСОБА_1 захопив належний ОСББ Наш дім - 83 підвал площею 500 кв м, за який не вносить жодної плати;

- ОСОБА_1 , перетворив життя співвласників будинку в ад, створив в будинку нестерпну обстановку, шантажує людей;

- ОСОБА_1 під надуманими вимогами вимагає від співвласників великі гроші;

- ОСОБА_1 - крадій та живе за рахунок всіх жителів будинку.

До спірних правовиносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із положень частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (статті 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права ( статті 278 ЦК України) тощо.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі Нова газета та Бородянський проти Росії , що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

У частині другій статті 30 Закону України Про інформацію визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основополодлних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в справі, правильно застосував указані норми права та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Поширені щодо позивача висловлювання ОСОБА_1 , перетворив життя співвласників будинку в ад, створив в будинку нестерпну обстановку, шантажує людей; ОСОБА_1 під надуманими вимогами вимагає від співвласників великі гроші не містять фактичних даних щодо певних подій, висловлені відповідачами від імені жителів певного будинку і є реалізацією права на вільне висловлювання своїх поглядів громадян, є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню.

Факт засудження ОСОБА_1 ) на 5 років за вчинення кримінального правопорушення ним не спростований. Відповідачем поширено цю інформацію, що міститься в мережі Інтернет, що є фактичним твердженням, яке відповідає дійсності, та позивачем не доведено, що внаслідок її поширення відбулося порушення його особистих немайнових прав (а. с. 124 т. 3).

Інформація ОСОБА_1 самовільно захопив посаду голови правління ОСББ Наш дім - 83 , його ніхто не вибирав; ОСОБА_1 сфальсифікував протокол загальних зборів і в 2015 році обманним шляхом зареєстрував себе головою правління ОСББ Наш дім - 83 ; ОСОБА_1 самовільно підвищив квартирну плату, яка на даний час складає 9 грн за квадратний метр; в кінці 2016 року самовільно підвищив майже вдвічі оплату опалення, яка складає 34 грн за квадратний метр; ОСОБА_10 ОСОБА_5 ) самовільно розпоряджається грошима ОСББ Наш дім - 83 і витрачає їх на власні потреби, через що ОСББ Наш дім - 83 постійно в боргах перед різними інстанціями; ОСОБА_1 тримає в страху весь будинок, фабрикує надумані заяви і подає їх до суду; ОСОБА_1 захопив належний ОСББ Наш дім - 83 підвал площею 500 кв м, за який не вносить жодної плати; ОСОБА_1 - крадій та живе за рахунок всіх жителів будинку не може тлумачитися як така, що містить фактичні дані, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями відповідачів .

При цьому, судова колегія враховує, що ОСОБА_3 дійсно в січні та лютому 2017 рок зверталася до правоохоронних органів з приводу незаконної, на її думку, діяльності позивача, за результатами яких правоохоронними органами не було прийнто рішень (а. с. 103-104 т. 1).

Поширена відповідачем інша інформація про позивача є неприємною для нього, однак вона не виходить за рамки суспільної моралі. Висловлено інформацію в формі, яка не принижує гідність, честь та ділову репутацію, не носить характеру неправдивих відомостей, не є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги спростовуються предметом і підставами позову, встановленими судом першої інстанції обставинами справи і жодним чином не спростовують висновків суду на предмет безпідставності позову в цілому, що не суперечить положенням статті 376 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 22 червня 2020 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.В.Бурлака

О.М.Хорошевський