Постанова

від 02.06.2020 по справі 911/2313/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. Справа№ 911/2313/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Разіної Т.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 02.06.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс

на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 (повне рішення складено 18.01.2019)

у справі №911/2313/18 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс

про стягнення 2 146 327,29 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз (далі, позивач або АТ Укртрансгаз ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс (далі, відповідач або ТОВ Енергосервіс ) штрафних санкцій за Договором закупівлі робіт №1607000789 від 26.07.2016, нарахованих за період з 01.01.2017 по 30.06.2018 у загальному розмірі 2 146 327,29 грн, з яких: 1 552 060,27 грн - пеня та 594 267,02 грн штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено свої договірні зобов`язання в частині своєчасного виконання робіт щодо переоснащення систем теплопостачання станції КС Борова Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи), що й стало підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій.

Історія справи, короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 115 028,07 грн пені, 441 990,38 грн штрафу та 23 180,34 грн судового збору.

В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що відповідач частково виконав свої зобов`язання за укладеним з позивачем договором та недопоставив обладнання на етапі підготовчого періоду, не вчасно виконав роботи за основним етапом будівництва та взагалі не виконав пусконалагоджувальні роботи.

Відповідач визнав суму пені за період з 30.09.2017 по 08.12.2017 та за заявою №0201/18 від 02.01.2018 про зарахування зустрічним заліком однорідних вимог здійснив зарахування пені у розмірі 9 437,47 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що пеня за вказаний період за прострочення виконання пусконалагоджувальних робіт є сплаченою відповідачем.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих за період з 31.12.2016 по 30.06.2017, у зв`язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якого подав заяву відповідач.

Також суд здійснив перерахунок пені, яка підлягає стягненню за прострочення виконання основного етапу будівельних робіт та пусконалагоджувальних робіт з урахуванням встановлених дат для розрахунків, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 1 115 028,07 грн пені та 441 990,38 грн штрафу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Козир Т.П.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс 48 292,50 грн (сорок вісім тисяч двісті дев`яносто дві гривні 50 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Приймаючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції, врахувавши правову позицію щодо застосування неустойки за порушення строків виконання підрядних робіт, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, виходив з того, що штрафні санкції за порушення строків виконання підрядних робіт застосовуються на умовах, встановлених сторонами в договорі підряду, а укладений між сторонами договір закупівлі робіт №1607000789 від 26.07.2016, який за своєю правовою природою є змішаним договором (підряду та постачання), не містить умов щодо можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт та можливості включення до вартості підрядних робіт вартості поставленого обладнання; у додатку №1 до зазначеного договору Календарний план сторони не визначили, які саме роботи відносяться до етапів Основний етап будівництва та Пусконалагоджувальні роботи , і роботи на які суми, передбачені Додатком №2 Договірна ціна , мали бути здійснені на цих етапах, а позивач визначив вартість робіт на власний розсуд, відніс поставку устаткування до підготовчого етапу робіт і на власний розсуд здійснив нарахування штрафних санкцій.

Не погодившись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, АТ Укртрансгаз подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду касаційну скаргу, у якій просило постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі №911/2313/18 скасувати та передати справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №911/2313/18 касаційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі №911/2313/18 скасовано, справу №911/2313/18 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Направляючи справу новий розгляд до суду апеляційної інстанції, колегія суддів касаційного господарського суду зазначила наступне:

- висновок суду апеляційної інстанції про змішаний характер договору №1607000789 від 26.07.2016 є таким, що зроблений з неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права, зокрема, статті 875 та частини 1 статті 879 Цивільного кодексу України; суд помилково застосував положення статті 712 Цивільного кодексу України. За висновками суду касаційної інстанції суд апеляційної інстанції жодним чином не обґрунтував зазначений висновок, не вказав, які умови договору мають ознаки договору постачання. Крім того, суд не взяв до уваги положення частини 1 статті 879 Цивільного кодексу України, в якій зазначається про те, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, та не врахував, що положення укладеного між сторонами у справі договору про закупівлю робіт №1607000789 від 26.07.2016 в частині придбання підрядником обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, узгоджуються із зазначеною нормою закону, а зобов`язання підрядника забезпечити об`єкт будівництва необхідним обладнанням на підготовчому етапі будівельних робіт є складовою частиною зобов`язання з виконання робіт за договором підряду;

- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що основним зобов`язанням підрядника за договором про закупівлю робіт №1607000789 від 26.07.2016 є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт, виходячи з предмета договору будівельного підряду, це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору. Сторони в договорі про закупівлю робіт встановили кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором будівельних робіт (в тому числі і пусконалагоджувальних): з дати укладення договору до 31.12.2017 (пункт 5.1. договору в редакції додаткової угоди №3). Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, зокрема і тих, які стосуються поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. Як правильно встановив суд апеляційної інстанції на відміну від місцевого господарського суду, погоджені сторонами умови договору про закупівлю робіт №1607000789 від 26.07.2016 в частині відповідальності підрядника за порушення строків виконання робіт не передбачали можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт. Водночас, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції неправильно визначив період заявлених позовних вимог в частині стягнення штрафу та пені, нарахованих за прострочення виконання робіт основного етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт, зазначивши період, визначений позивачем як період прострочення підготовчого етапу робіт з 01.01.2017 по 30.06.2017, в той час як періодом, за який позивач нарахував та заявив до стягнення штраф та пеню за прострочення виконання робіт основного етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт є період з 01.10.2017 по 30.06.2018. Суд не врахував визначений позивачем та місцевим господарським судом предмет спору, зокрема, щодо стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання основного етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт за період з 01.10.2017 по 30.06.2018. Суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову повністю, залишив поза увагою те, що частина позовних вимог про стягнення пені та штрафу у цій справі заявлена за період після спливу граничного строку виконання підрядних робіт, встановленого договором (з 01.01.2018 по 30.06.2018), про що правильно зазначив позивач в касаційній скарзі;

- висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність вартості підрядних робіт та її визначення позивачем на власний розсуд, а також висновок про те, що умови договору не передбачали можливості включення до вартості підрядних робіт вартості поставленого підрядником обладнання є передчасним. Суд апеляційної інстанції зробив зазначені висновки без належного дослідження умов договору про закупівлю робіт № 1607000789 від 26.07.2016, додатків і додаткових угод до нього, а також без дослідження всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі. Крім того, суд не застосував до спірних правовідносин положення норм матеріального права, що підлягають застосуванню. Суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги заперечення відповідача про відсутність його підписів на проектно-кошторисній документації, копія якої була надана позивачем до матеріалів справи. Суд апеляційної інстанції не надав оцінку Розділу ІІІ договору щодо ціни договору, залишив поза увагою зокрема пункти 3.4. та 5.4. договору, відповідно до яких ціна договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням договору. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт.

Враховуючи вищевикладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що не дослідивши належним чином наявні в матеріалах справи докази, зокрема умови договору про закупівлю робіт №1607000789 від 26.07.2016, додатки і додаткові угоди до нього, проектно-кошторисну документацію, суд апеляційної інстанції не з`ясував з достовірністю обставини щодо вартості обумовлених договором підрядних робіт, не встановив ні вартість фактично виконаних підрядником робіт, ні вартість робіт, з яких підрядник (відповідач) допустив прострочення саме після спливу встановленого сторонами в договорі граничного строку виконання будівельних робіт. З огляду на викладене, суд також не встановив, яка сума пені та штрафу підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання робіт за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 , тобто після спливу граничного строку виконання підрядних робіт, встановленого договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Енергосервіс звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного по суті заявлених вимог рішення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- додатком №1 Календарний план не передбачено, які саме роботи відносяться до етапу Основний етап будівництва та етапу Пусконалагоджувальні роботи і роботи на які суми, передбачені Додатком №2 Договірна ціна , мали бути здійснені на цих етапах;

- позивач визначив вартість робіт на власний розсуд, відніс поставку устаткування до етапу Роботи підготовчого періоду і на власний розсуд здійснив нарахування штрафних санкцій;

- надана позивачем до матеріалів справи кошторисна документація не містить погодження сторонами, як додатку до Договору;

- в укладеному між сторонами договорі не передбачена можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.01.2019 у справі №911/728/18.

Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу та додаткових пояснень сторін

У матеріалах справи міститься відзив позивача на апеляційну скаргу, поданий до суду апеляційної інстанції 18.03.2019, у якому позивач просить суд відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги. У відзиві позивач наголошував на наступному:

- доводи апеляційної скарги відповідача зводяться лише до того, що з наявних матеріалів справи документів неможливо встановити вартість кожного етапу робіт, як бази для нарахування неустойки, при цьому, відповідач не заперечує сам факт невиконання повного обсягу робіт та не спростовує належними доказами обставини щодо невиконання ним договірного зобов`язання, тобто порушення такого зобов`язання, як підставу позовних вимог про стягнення неустойки. Водночас, заперечуючи проти визначеної на підставі кошторисної документації вартості кожного етапу робіт, зокрема, суму простроченого зобов`язання, відповідач не доводить суду відповідними доказами інший розмір порушеного зобов`язання, з якого, на його думку, мала бути вирахувана неустойка для його майнової відповідальності;

- обставини щодо порушення відповідачем договірних зобов`язань передусім підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які свідчать лише про часткове виконання договору на суму 10 917 696,00 грн при тому, що ціна договору (пункт 3.1.) та згідно з Додатком №1 - Договірна ціна складає 9 543 999,67 грн. Відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що ним виконаний договір у повному обсязі, зокрема, що зобов`язання виконані ним належним чином, у встановлені строки і в повному обсязі, а відтак необґрунтованими є заперечення відповідача про недоведеність наявності обставин щодо порушення ним зобов`язань, які суд визнав встановленими;

- судом першої інстанції вже відмовлено позивачу у задоволенні вимог про стягнення неустойки за прострочення виконання робіт підготовчого періоду, нарахованої за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 у зв`язку зі спливом строку позовної давності відносно цієї частини вимог. Таким чином, заперечення відповідача у апеляційній скарзі щодо невизначеності змісту зобов`язання з виконання робіт підготовчого періоду вже є недоцільними, водночас, з огляду на вказане, незрозумілою є позиція відповідача щодо оскарження судового рішення не в частині лише задоволених позовних вимог, а в повному обсязі;

- наявними у матеріалах справи доказами підтверджується зміст та вартість кожного етапу робіт, а відповідачем не спростовується факт не вчинення ним певних дій щодо виконання своїх зобов`язань за договором, що свідчить про наявність правових підстав для застосування норм матеріального права - статей 525, 526, 546, 549, 610, 612, 883 Цивільного кодексу України, статей 216 - 218, 232 Господарського кодексу України, які і були правомірно застосовані до правовідносин сторін судом першої інстанції. Заперечення відповідача щодо необґрунтованості вартості кожного етапу робіт та не спростування їх шляхом доведення іншої величини вартості порушеного зобов`язання свідчить про те, що сама позиція відповідача є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на доказах, у зв`язку з чим спростовуються і доводи відповідача щодо порушення судом норм процесуального права - статей 76, 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 209, 210, п. 1-2 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи з цього, позивач вважає, що суд першої інстанції не припустився порушень норм матеріального та процесуального права, про що вказує відповідач, та належним чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідив наявні у справі докази, на підставі яких правильно встановив обставини справи та дійшов вірних висновків, прийнявши рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18, справу призначено до розгляду на 10.09.2019, запропоновано учасникам справи надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення щодо обставин справи №911/2313/18 з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.04.2019.

У судове засідання 10.09.2019 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 10.09.2019, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 розгляд справи відкладено на 24.09.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 №09.1-08/3828/19, у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 справу №911/2313/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Скрипка І.М.; розгляд справи призначено на 19.11.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 №09.1-08/4643/19 у зв`язку із перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 справу №911/2313/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Станік С.Р.; розгляд справи №911/2313/18 призначено на 17.12.2019.

У судове засідання, призначене на 17.12.2019, представники позивача та відповідача не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 розгляд справи №911/2313/18 відкладено на 28.01.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 № 09.1-08/308/20 у зв`язку із перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у підготовці суддів для підтримання кваліфікації, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020 справу №911/2313/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.; розгляд справи №911/2313/18 вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 28.01.2020.

У судове засідання, призначене на 28.01.2020, з`явився представник позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 03.03.2020.

У судове засідання, призначене на 03.03.2020, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 03.03.2020 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги до виготовлення повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/2309/18, прийнятої в аналогічному спорі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 клопотання Акціонерного товариства Укртрансгаз про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №911/2313/18 відкладено.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 № 09.1-08/976/20 у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020 справу №911/2313/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І., призначено справу до розгляду на 09.04.2020.

Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215), продовження запровадженого карантину в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 24 квітня 2019 року та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2020, з метою захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 09.04.2020, не відбудеться, а про наступну дату судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду після закінчення карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 та продовжено запроваджений карантин до 11.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 на 02.06.2020.

У судовому засіданні 02.06.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 02.06.2020 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 02.06.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення та підтримав заявлені ним позовні вимоги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

26.07.2016 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено Договір про закупівлю робіт №1607000789 (далі, Договір), за умовами пунктів 1.1., 1.2. якого підрядник зобов`язується виконати роботи Реконструкція системи теплопостачання компресорної станції КС Борова Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи) , а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором, визначені договірною ціною (Додаток №2), що є невід`ємною частиною договору.

Ціна Договору становить 19 543 999,67 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 3 257 333,28 грн. Ціна договору є кінцевою і не може бути збільшена (пункти 3.1., 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору умови оплати: оплата здійснюється поетапно по факту виконання робіт протягом 180 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання та матеріалів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.

Згідно з пунктам 5.4., 5.6. Договору підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. Роботи повинні виконуватися у відповідності до узгодженого підрядником і замовником Календарного плану (Додаток №1), що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору підрядник зобов`язаний виконати роботи у строки, встановлені цим договором.

Згідно пункту 10.1. Договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2017.

Календарним планом (Додаток №1 до Договору) сторони узгодили строк виконання робіт підрядником, а саме: роботи підготовчого періоду у строк з липня по грудень 2016 року; основний етап будівництва - з січня по червень 2017 року.

Відповідно до пункту 7.2. Договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором (крім випадків, передбачених цим договором), відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

08.09.2016 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої на начальника Первомайського ЛВУМГ УМГ Харківтрансгаз покладено функції замовника за договором в частині:

- контролю за здійсненням робіт по об`єкту у відповідності до проектно-кошторисної документації з додержанням вимог нормативних документів, регламентуючих заходів з охорони праці та техніки безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт на діючих об`єктах УМГ Харківтрансгаз ;

- виконання технічного нагляду за якістю будівельно-монтажних робіт та змонтованого обладнання на об`єкті відповідно до Положення про організацію відомчого технічного нагляду за будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом об`єктів газотранспортної системи УМГ Харківтрансгаз , Закону України Про архітектурну діяльність та постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури ;

- перевірки обсягів та вартості виконаних будівельно-монтажних робіт згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт по ф. №КБ-2в, вартості змонтованого обладнання відповідно до проектно-кошторисної документації, підтвердження їх підписом начальника ЛВУМГ та скріпленням печаткою;

- оприбуткування на склад матеріалів та обладнання згідно договору №1607000789 від 26.07.2016 та передачі їх підряднику для виконання робіт як матеріалів замовника;

- підготовки та направлення документів до ДАБІ України для отримання дозвільних документів згідно вимог Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

05.07.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору, якою на підставі пункту 11.6. Договору та протоколу наради від 25.05.2017 Щодо виконання умов договору №1607000789 від 26.07.2016 на виконання робіт: Реконструкція системи теплопостачання компресорної станції КС Борова Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи) викладено у новій редакції пункт 5.1. Договору та визначено строк виконання робіт з дати укладення договору до 31.12.2017, а також змінено пункт 10.1. договору та визначено, що Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 29.06.2018.

Відповідно до Календарного плану (Додаток №1 до Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 05.07.2017) встановлено наступні строки виконання робіт: для підготовчого періоду - з липня по грудень 2016 року; для основного будівництва - з січня по грудень 2017 року; для пусконалагоджувальних робіт - з січня по вересень 2017 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на підготовчому етапі робіт відповідач в строк до 31.12.2016 здійснив поставку обладнання загальною вартістю 10 917 696,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №57 від 29.09.2016, №77 від 10.10.2016, №101 від 13.12.2016. У свою чергу, оскільки вартість устаткування за договірною ціною складає 13 229 851,12 грн, вартість невиконаних відповідачем робіт за підготовчим етапом, що є вартістю недопоставленого обладнання, становить 2 312 155,12 грн.

Водночас, як зазначає позивач, вартість за основний етап будівництва та пусконалагоджувальні роботи за договірною ціною складає 6 314 148,55 грн, з яких: 136 774,89 грн - вартість пусконалагоджувальних робіт, 6 177 373,66 грн - вартість основного етапу будівництва.

Позивач посилається на те, що відповідачем невчасно виконані роботи на суму 6 177 373,66 грн за основним етапом будівництва в строк до 31.12.2017, а пусконалагоджувальні роботи, строк виконання яких встановлено до 30.09.2017, на суму 136 774,89 грн взагалі не виконані.

Відповідач заявою №0201/18 від 02.01.2018 про зарахування зустрічним заліком однорідних вимог здійснив зарахування пені у розмірі 9 437,47 грн та штрафу у розмірі 9 574,24 грн за період з 30.09.2017 по 08.12.2017.

Позивачем нараховані пеня у розмірі 418 500,08 грн та штраф у розмірі 161 850,86 грн за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 за прострочення виконання відповідачем робіт підготовчого періоду, пеня у розмірі 1 133 560,19 грн та штраф у розмірі 441 990,40 грн за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 за прострочення виконання відповідачем робіт основного етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт, стягнення яких і є предметом спору в даній справі.

Заперечуючи проти позову, відповідач погоджувався з тим, що не всі роботи за Договором виконані своєчасно, проте, вказував, що позивач на власний розсуд довільно обрахував вартість кожного етапу робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених сторонами

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, враховуючи вказівки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у даній справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду зміні з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору про закупівлю робіт, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати роботи з Реконструкції системи теплопостачання компресорної станції КС Борова Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи), а позивач, у свою чергу, прийняти і оплатити такі роботи.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду та з огляду на положення статті 11 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених ним.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17.

Колегія суддів, дослідивши умови укладеного між сторонами Договору про закупівлю робіт №1607000789 від 26.07.2016, встановила, що основним зобов`язанням підрядника є виконання передбачених пунктом 1.1. договору будівельних робот з реконструкції системи теплопостачання компресорної станції КС Борова Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів. Водночас, умовами Договору з урахуванням додатків до нього також визначені інші обов`язки підрядника, які існують в межах основного зобов`язання, зокрема, обов`язок забезпечення поставки обладнання у певні строки (Додаток №1 та Додаток №2 до договору), який пов`язаний з виконанням передбачених договором робіт, оскільки відповідне обладнання підлягає монтуванню і встановленню на об`єкті будівництва, тобто є необхідним саме для виконання таких робіт, а також обов`язок виконати пусконалагоджувальні роботи.

Отже, проаналізувавши передбачені Договором зобов`язання підрядника, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт, виходячи з предмета договору будівельного підряду, це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору.

Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність вартості підрядних робіт та її визначення позивачем на власний розсуд, а також те, що умови договору не передбачали можливості включення до вартості підрядних робіт вартості поставленого підрядником обладнання колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору передбачено, що ціна договору становить 19 543 999,67 грн, у тому числі ПДВ (20%) 3 257 333,28 грн. Ціна договору є кінцевою і не може бути збільшена.

За змістом пунктів 3.4. та 5.4. Договору сторонами погоджено, що ціна договору визначена із урахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням договору. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт.

Тобто, умовами Договору сторонами погоджено, що вартість поставленого підрядником обладнання входить до вартості підрядних робіт згідно Договору.

У Додатку №2 Договірна ціна до Договору закріплено, що загальна договірна ціна становить 19 543 999,67 грн, при цьому, вартість будівельних робіт (Розділ I Договірної ціни) становить 6 314 148,55 грн, а вартість устаткування (Розділ IІ Договірної ціни) становить 13 229 851,12 грн.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Із матеріалів справи вбачається, що директором підприємства відповідача затверджено Проект виконання робіт по об`єкту: реконструкція системи теплопостачання компресорної станції КС Борова Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів. (том 1, а.с. 66-85).

Позивачем у матеріали справи надана копія проектно-кошторисної документації спірного об`єкта будівництва, за якою розрахована вартість обсягів робіт (том 1-8 Додатків до матеріалів справи).

Відповідач заперечував щодо наявності у нього проектно-кошторисної документації, яка надана позивачем, та вказував на відсутність його підписів на кошторисі.

Проте, відповідачем не надано іншої документації, відповідно до якої ним проводилися роботи, або документів на розробку ним іншого кошторису.

При цьому, з положень частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України не вбачається обов`язку підрядника підписувати (затверджувати) проектно-кошторисну документацію, а затвердження такої документації покладається на замовника будівництва.

З огляду на зазначене, заперечення відповідача про відсутність його підписів на проектно-кошторисній документації, копія якої була надана позивачем до матеріалів справи, є безпідставними.

Виходячи з викладеного, суд приймає до уваги вартість обсягів робіт, про які вказує позивач, які визначені за проектно-кошторисною документацією, що надана позивачем.

Отже, загальна вартість підрядних робіт, які мали бути виконані за умовами Договору становить 19 543 999,67 грн, з яких: 13 229 851,12 грн вартість робіт за етапом підготовчого періоду, 6 177 373,66 грн вартість основного етапу будівництва, 136 774,89 грн - вартість пусконалагоджувальних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина 1 статті 251 Цивільного кодексу України).

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 2 статті 252 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1, 5 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Сторони в Договорі про закупівлю робіт встановили кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором будівельних робіт (в тому числі і пусконалагоджувальних): з дати укладення договору до 31.12.2017 (пункт 5.1. договору в редакції додаткової угоди №3).

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив строк виконання зобов`язань за договором, встановлений пунктом 5.1. Договору в редакції додаткової угоди №3, та виконав станом на 31.12.2017 свої зобов`язання за Договором частково, а саме виконав роботи за етапом підготовчого періоду в обсязі загальною вартістю 10 917 696,00 грн, здійснивши поставку обладнання, що підтверджується видатковими накладними №57 від 29.09.2016, №77 від 10.10.2016, №101 від 13.12.2016. Доказів виконання робіт по основному етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт у строк до 31.12.2017 матеріали справи не містять..

Відтак, станом на 31.12.2017 (кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором будівельних робіт згідно Договору) позивачем не були виконані підрядні роботи за Договором на загальну суму 8 626 303,70 грн (19 543 999,67 грн - 10 917 696,00 грн).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Отже, за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, зокрема і тих, які стосуються поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Відповідно до пункту 7.2. Договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором (крім випадків, передбачених цим договором), відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Колегія суддів зазначає, що погоджені сторонами умови Договору про закупівлю робіт №1607000789 від 26.07.2016 в частині відповідальності підрядника за порушення строків виконання робіт не передбачають можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт.

Отже, дослідивши обставини справи та зібрані докази, а також надавши оцінку змісту Договору, суд встановив, що граничний строк виконання відповідачем робіт за укладеним з позивачем Договором - 31.12.2017, а зобов`язання відповідача з виконання робіт згідно умов Договору, враховуючи, що основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а не виконання окремих етапів робіт, слід вважати простроченим з 03.01.2018 (враховуючи, що 31.12.2017 та 01.01.2018 вихідний та святковий дні, а останній день строку виконання відповідачем зобов`язань за договором, відповідно, припав на 02.01.2018).

У свою чергу, позивач, подаючи позовну заяву, визначив наступні періоди прострочки по виконанню відповідачем робіт за Договором та нарахував пеню у розмірі 418 500,08 грн і штраф у розмірі 161 850,86 грн за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 за прострочення виконання відповідачем робіт підготовчого періоду на суму 2 312 155,12 грн, пеню у розмірі 1 133 560,19 грн та штраф у розмірі 441 990,40 грн за загальний період з 01.10.2017 по 30.06.2018 за прострочення виконання відповідачем робіт основного етапу будівництва на суму 6 177 373,66 грн та пусконалагоджувальних робіт на суму 136 774,89 грн.

Тобто, позивачем невірно визначені періоди для нарахування пені та штрафу за прострочення виконання відповідачем робіт за Договором, оскільки позивач має право на нарахування пені та штрафу лише після спливу встановленого сторонами в договорі граничного строку виконання будівельних робіт, тобто, з 03.01.2018.

Із долученого позивачем до позовної заяви розрахунку пені та штрафу вбачається, що пеня позивачем нарахована включно по 29.06.2018 (станом на 30.06.2018 позивачем у графі вартість робіт, з яких допущено прострочення зазначено 0,00 грн).

Отже, позивач має право на нарахування відповідачу пені за прострочення виконання робіт за Договором за період з 03.01.2018 по 29.06.2018.

Як встановлено судом вище, станом на 31.12.2017 (кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором будівельних робіт згідно пункту 5.1. Договору) і, відповідно, станом на 03.01.2018 (перший день прострочки, враховуючи вихідний та святкові дні), позивачем не були виконані підрядні роботи за Договором на загальну суму 8 626 303,70 грн.

При цьому, із розрахунку позовних вимог вбачається, що у період з 31.12.2017 по 30.03.2018 позивач нараховує відповідачу пеню на суму основного боргу 6 314 148,55 грн, а з 31.03.2018 по 29.06.2018 на суму основного боргу за вирахуванням вартості пусконалагоджувальних робіт 6 177 373,66 грн (6 314 148,55 грн - 136 774,89 грн).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обмежений при здійсненні перерахунку заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу вказаними позивачем у розрахунку штрафних санкцій сумами основного боргу станом на відповідні періоди.

Отже, суд розглядає вимоги в частині стягнення пені та штрафу з урахуванням періоду нарахування та сум основної заборгованості, на які нараховуються штрафні санкції у відповідні періоди.

Відтак, розрахунок пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, враховуючи вказані позивачем суми основного боргу у відповідні періоди, має наступний вигляд:

6 314 148,55 грн х 0,1% х 88 (кількість днів прострочення: з 03.01.2018 по 30.03.2018) = 549 330,92 грн.

6 177 373,66 грн х 0,1% х 91 (кількість днів прострочення: з 31.03.2018 по 29.06.2018) = 562 141,00 грн.

Отже, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобов`язань з виконання робіт за Договором у межах даного спору становить 1 111 471,92 грн (549 330,92 грн + 562 141,00 грн), а позовні вимоги про стягнення пені, відповідно, частковому задоволенню.

Водночас, семивідсотковий штраф за прострочку виконання відповідачем зобов`язань у вказаний період нараховано позивачем у відповідності до пункту 7.2. Договору на суму 6 314 148,55 грн та становить 441 990,40 грн. Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем у цій частині, є обґрунтованим та вірним, а тому суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу у розмірі 441 990,40 грн від суми основної заборгованості за договором, яка позивачем станом на 31.12.2017 визначена у розмірі 6 314 148,55 грн.

Отже, враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог та встановлені судом у відповідності до умов Договору періоди прострочки, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягають 1 111 471,92 грн пені та 441 990,40 грн штрафу. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено за період, коли відповідачем не було допущене прострочення виконання зобов`язань за Договором, оскільки умови договору про закупівлю робіт №1607000789 від 26.07.2016 в частині відповідальності підрядника за порушення строків виконання робіт не передбачають можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у суду відсутні підстави для зменшення вищевказаних сум пені та штрафу на суму проведеного відповідачем 02.01.2018 зустрічного заліку однорідних вимог шляхом зарахування пені у розмірі 9 437,47 грн та штрафу у розмірі 9 574,24 грн, оскільки вказане зарахування здійснене за період прострочення з 01.10.2017 по 08.12.2017, за який, як вказано вище, позивач не мав правових підстав нараховувати штрафні санкції, що встановлено під час розгляду справи у суді.

Стосовно викладеної відповідачем у відзиві на позовну заяву заяви про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання певних етапів робіт, зокрема, етапу робіт підготовчого періоду та етапу пусконалагоджувальні роботи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Оскільки в даному випадку судом апеляційної інстанції визнано позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, нарахованих за період до 31.12.2017, безпідставними та встановлено відсутність порушеного права позивача в цій частині, а спеціальний річний строк позовної давності для стягнення пені і штрафу за період з 03.01.2018 по 30.06.2018 станом на дату подання позовної заяви (17.10.2018) не сплив, то позовна давність до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Відтак, за висновками суду апеляційної інстанції, позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз підлягають задоволенню частково в розмірі 1 111 471,92 грн пені та 441 990,40 грн штрафу.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, незясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача (щодо неможливості застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт), а рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 таким, що підлягає зміні. До стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз підлягають 1 111 471 (один мільйон сто одинадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн 92 коп. пені, 441 990 (чотириста сорок одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) грн 38 коп штрафу. Позовні вимоги у даній справі задовольняються частково.

Розподіл судових витрат за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у даній справі здійснено судом у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 викласти у наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, 49; код ЄДРПОУ 20578571) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01201, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А; код ЄДРПОУ 25698645) 1 111 471 (один мільйон сто одинадцять тисяч чотириста сімдесят одну) грн 92 коп. пені, 441 990 (чотириста сорок одну тисячу дев`ятсот дев`яносто) грн 38 коп штрафу, а також 23 301 (двадцять три тисячі триста одну) грн. 94 коп судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, 49; код ЄДРПОУ 20578571) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01201, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А; код ЄДРПОУ 25698645) 46 603 (сорок шість тисяч шістсот три) грн 87 коп судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз (01201, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А; код ЄДРПОУ 25698645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, 49; код ЄДРПОУ 20578571) 80 (вісімдесят) грн 01 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/2313/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2020 після виходу судді Разіної Т.І. з відпустки.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

Т.І. Разіна