Рішення

від 17.06.2020 по справі 912/575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 рокуСправа № 912/575/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/575/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Подобед Тамари Іванівни, АДРЕСА_1

до відповідача Споживчого товариства Долинське районне споживче товариство, 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Соборності України, буд. 24

про стягнення 65 889,98 грн

за участю представників:

від позивача - Вербицький В.В., свідоцтво № 000106 від 04.07.17, ордер № 83628 від 05.03.20;

від відповідача - Курлейко О.С., свідоцтво № 000095 від 28.04.17, ордер № 60947 від 27.02.20

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Подобед Тамари Іванівни до Споживчого товариства Долинське районне споживче товариство про стягнення 65 889,98 грн, з яких: 39 665,00 грн основна заборгованість, 867,00 грн 3% річних, 9 257,70 грн пеня, 234,28 грн втрати від інфляції, 15 866,00 грн штраф, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору безвідсоткової позики від 16.11.2018 в частині повернення грошових коштів.

Ухвалою від 13.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/575/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 05.03.2020 о 12:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

27.02.2020 Споживчим товариством Долинське районне споживче товариство подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Так відповідач зазначає, що долучені до позовної заяви копії договору безвідсоткової позики від 16.11.2018 та акту приймання-передачі грошових коштів від 16.11.2018 не містять відтиску печатки СТ Долинське РСТ та ФОП Подобед Т.І. Відповідач зазначає, що СТ Долинське РСТ не укладався Договір безвідсоткової позики від 16.11.2018 з позивачем. З банківської виписки з розрахункового рахунку відповідача за листопад 2018 вбачається, що 16.11.2018 ФОП Подобед Т.І. готівкові кошти за договором на рахунок відповідача не вносила. Про відсутність спірної господарської операції свідчить і зміст оборотної відомості СТ Долинське РСТ по рахунку №301 за листопад 2018, яка складається на підставі первинних касових документів прибуткових касових ордерів та видаткових касових ордерів.

27.02.2020 Споживчим товариством Долинське районне споживче товариство подано до суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просить витребувати у позивача оригінали наступних документів: Договору безвідсоткової позики від 16.11.2018, укладеного між ФОП Подобед Т.І. та СТ Долинське РСТ в особі Перанського В.А. та Акт приймання-передачі грошових коштів від 16.11.2018, підписаний ФОП Подобєд Т.І. та СТ Долинське РСТ в особі Перанського В.А.

В судовому засіданні 05.03.2020 судом оглянуто оригінали вищевказаних документів.

Протокольною ухвалою від 05.03.2020 господарським судом на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.03.2020 до 16:00 год.

16.03.2020 позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просить витребувати у Споживчого товариства Долинське районне споживче товариство первинні документи, що підтверджували б надходження 39 665,00 грн готівкових коштів від Подобед Тамари Іванівни , зокрема: оригінал касової книги за листопад 2018 р., оригінал видаткових та прибуткових касових ордерів за листопад 2018р.

Ухвалою від 19.03.2020 постановлено справу № 912/575/20 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, перенесено засідання суду справі №912/575/20 на 10.04.2020 на 15:30 год. та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, якою установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

У зв`язку з чим ухвалою від 10.04.2020 відкладено підготовче засідання у справі №912/575/20 та повідомлено сторін, що про дату і час наступного підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою.

Ухвалою від 12.05.2020 призначено наступне підготовче засідання у справі №912/575/20 на 26.05.2020 о 11:00 год.

Ухвалою від 26.05.2020 задоволено клопотання позивача про витребування доказів від 16.03.2020, зобов`язано Споживче товариство Долинське районне споживче товариство, надати для огляду в наступному підготовчому засіданні оригінал Касової книги за листопад 2018р. та оригінал видаткових та прибуткових касових ордерів за листопад 2018р. Крім того, даною ухвалою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.06.2020 до 11:00 год.

В підготовчому засіданні відповідачем надано для огляду оригінали документів, витребуваних ухвалою суду від 26.05.2020. Судом встановлено, що в касовій книзі за листопад 2018 року і видаткових та прибуткових касових ордерах за листопад 2018р. відсутні відомості щодо отримання відповідачем готівки від ФОП Подобед Т.І. у розмірі 39 665,00 грн.

За результатами підготовчого засідання судом оголошено перерву відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 11.06.2020 до 12:00 год.

В підготовчому засіданні 11.06.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому останній зазначає, що спірний договір позики є реальним договором, а факт передачі грошових коштів підтверджений самим договором, тому касові ордери, акти приймання-передачі чи інші документи є додатковими доказами, що свідчать про укладення договору і передачу коштів відповідачу. Порушення відповідачем касової дисципліни не впливає на укладення договору. Крім того, позивач зазначає, що розрахунки між позивачем та відповідачем могли бути проведенні готівкою, адже жодним законом не встановлено такої заборони.

За результатами підготовчого засідання судом оголошено перерву відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 17.06.2020 до 11:00 год.

15.06.2020 Споживчим товариством Долинське районне споживче товариство подано до суду заперечення. Відповідач зазначає, що доводи позивача у відповіді на відзив ґрунтуються на позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 №6-63цс13, якою встановлено наявність між сторонами (фізичними особами) позикових відносин на підставі оригіналу боргової розписки. Такий правовий висновок стосується цивільних відносин і не може бути застосований до правовідносин, які виникли з договору позики між юридичними особами. Такого виду розрахунку між юридичними особами, яка передбачена п. 2.3. Договору від 16.11.2018, а саме передача готівки з рук Позикодавця (юридичної особи) в руки Позичальника (юридичної особи) по акту приймання-передачі грошових коштів, нормами чинного законодавства не передбачено. Постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, якою визначено порядок здійснення розрахунку готівкою між суб`єктами господарювання. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного перерахування відповідачу та отримання ним суми безвідсоткової позики, а також доказів на підтвердження того, що в бухгалтерському та податковому обліку ФОП Подобед Т.І. відображено господарську операцію щодо видачі відповідачу грошових коштів в розмірі 39 665,00 грн, облік цієї суми як дебіторської заборгованості відповідача. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів факту передачі коштів, оскільки такими доказами в силу положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинні бухгалтерські документи.

Ухвалою від 17.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №912/575/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 17.06.2020.

В судовому засіданні 17.06.2020 брали участь представники позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача заперечив позов повністю.

У судовому засіданні 17.06.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем та відповідачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

16.11.2018 між Фізичною особою-підприємцем Подобед Тамарою Іванівною (Позикодавець) та Споживчим товариством Долинське споживче товариство (Позичальник) укладено договір безвідсоткової позики (а.с.24-25) (далі - Договір).

Оригінал указаного Договору позики оглянуто судом у засіданні 05.03.2020 р. і не викликає у суду сумнівів щодо укладення його сторонами спору, наявна в матеріалах справи засвідчена копія Договору відповідає оригіналу. На оригіналі Договору містяться відтиски печаток сторін.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Позикодавець надає Позичальнику в позику грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути надані кошти в повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Позика надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування коштами, а саме проценти (відсотки) Позикодавцем не нараховуються і не стягуються (пункт 1.3. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору позика надається Позикодавцем у готівковій формі. Позикодавець зобов`язується невідкладно передати позику одразу після підписання сторонами цього Договору.

Сторони визначили та погодили, що з моменту фактичної передачі коштів по акту приймання-передачі грошових коштів цей договір вступає в юридичну силу. Підтвердженням фактичної передачі коштів від Позикодавця у позику є підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі грошових коштів (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.3. Договору Позикодавець передає позику Позичальнику шляхом передачі готівки з рук Позикодавця в руки Позичальника по акту приймання-передачі грошових коштів. У момент підписання сторонами акту приймання-передачі грошових коштів зобов`язання Позикодавця перед Позичальником виконані у повному обсязі.

Загальна сума позики встановлюється в національній валюті України - гривнях і за цим Договором становить 39 665,00 грн (пункт 2.5. Договору).

Сторони Договору дійшли згоди про відсутність права у Позикодавця на отримання відсотків (процентів) за користування позикою, керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 1048 ЦК України (пункт 3.1. Договору).

У пункті 5.1. Договору сторони погодили, що строк надання позики становить 6 місяців з моменту передання Позикодавцем Позичальнику суми позики за актом приймання-передачі грошових коштів. Загальна сума позики зазначена у п. 2.5. цього Договору, підлягає поверненню Позичальником Позикодавцю у строк до 16.05.2019 у повному обсязі (розмірі).

Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику цілим платежем, повернення позики частинами в односторонньому порядку не допускається (пункт 5.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 10.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав в готівковій формі грошові кошти в сумі 36 665,00 грн, про що свідчить підписаний обома сторонами та скріплений печатками акт приймання-передачі грошових коштів від 16.11.2018 (а.с. 26).

Оригінал акту приймання-передачі грошових коштів від 16.11.2018 оглянуто судом у засіданні 05.03.2020р., наявна в матеріалах справи засвідчена копія Акту відповідає оригіналу. На оригіналі Акту містяться відтиски печаток сторін.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач свій обов`язок щодо повернення позики у строк до 16.05.2019 року у повному обсязі не виконав.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 20.12.2019 направлено на адресу відповідача претензію від 17.12.2019 №17/12-2019 (а.с. 16-23).

Проте, згідно відповіді АТ "Укрпошта" вищевказане відправлення не було вручено відповідачу під час доставки та було повернуто за зворотною адресою відправнику за закінченням терміну зберігання (а.с. 14).

Оскільки відповідач порушив виконання взятих на себе зобов`язань за договором безвідсоткової позики, зокрема, не повернув кошти у строк встановлений договором, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поверненням грошових коштів за договором позики, та відповідальністю за несвоєчасне повернення позики, які регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

У силу вимог ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1, 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.11.2018 між Фізичною особою-підприємцем Подобед Тамарою Іванівною (Позикодавець) та Споживчим товариством Долинське споживче товариство (Позичальник) укладено договір безвідсоткової позики, відповідно до умов якого позикодавець надає Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути надані кошти в повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Факт надання позивачем відповідачу позики в розмірі 39 665,00 грн підтверджується Актом приймання-передачі грошових коштів від 16.11.2018 (а.с. 26). Відповідачем кошти отримано без заперечень і зауважень.

Оригінали Договору позики та Акту приймання-передачі грошових коштів від 16.11.2018 оглянуто судом у засіданні 05.03.2020 р. та встановлено, що наявні в матеріалах справи засвідчені копії Договору та Акту відповідають оригіналу. На оригіналах Договору та Акту містяться відтиски печаток сторін.

Враховуючи зазначене, господарський суд відхиляє твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо не укладення Договору безвідсоткової позики від 16.11.2018 року у зв`язку з відсутністю відтисків печаток на вищевказаних документах.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю договір позики, акт передачі грошових коштів є документами, що підтверджують як факт укладення договору, так і його умови, а також засвідчують отримання від кредитора певної грошової суми, відтак доводи відповідача про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження передачі грошових коштів з посиланням на Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017 року, судом відхиляються як безпідставні. Порушення відповідачем касової дисципліни не впливає на укладення договору.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У пункті 5.1. Договору сторони погодили, що загальна сума позики зазначена у п. 2.5. цього Договору, підлягає поверненню Позичальником Позикодавцю у строк до 16.05.2019 у повному обсязі (розмірі)

Строк виконання даного зобов`язання для відповідача є таким, що настав.

Проте, в строк встановлений пунктом 5.1. Договору, відповідач кошти не повернув.

Доказів повернення позивачу позики у строк, встановлений Договором, відповідач суду не надав, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 39 665,00 грн основної заборгованості.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Споживчого товариства Долинське районне споживче товариство 9 257,70 грн пені та 15 866,00 грн штрафу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18.

Відповідно до п. 6.4. Договору при порушенні строку повернення позики зазначеного у п. 5.1. цього Договору, Позичальник зобов`язується сплатити Позикодавцеві господарські санкції у вигляді штрафу та пені. Позичальник і Позикодавець за обопільною згодою визначили розмір штрафу, що підтверджується підписами і печатками Сторін на цьому Договорі, який становить 40% від неповерненої суми позики, та підлягає сплаті Позичальником на користь Позикодавця, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми позики за кожний день прострочення повернення позики Позикодавцеві. В силу приписів ч. 6 ст. 232 ГК України сторони вирішили та погодили, що нарахування неустойки (штрафу, пені) за порушення Позичальником строк уповернення позики, установленого умовами цього Договору припиняється через 12 місяців із дня, зазначеного у п. 5.1. цього Договору.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо повернення коштів, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 6.4. Договору неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано штраф у розмірі 40% від основної заборгованості у сумі 15 866,00 грн та пеню у розмірі 9 257,70 грн за період з 17.05.2019 по 16.05.2020 на суму заборгованості 39 665,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 9 257,70 грн та штрафу в розмірі 15 866,00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 17.05.2019 по 16.05.2020 та встановив, що сума 3% річних та інфляційних втрат розрахованих позивачем, не перевищує суму розраховану господарським судом, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 867,00 грн 3% річних та 234,28 грн інфляційних втрат.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Подобєд Тамари Іванівни до Споживчого товариства Долинське споживче товариство підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Споживчого товариства Долинське районне споживче товариство (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Соборності України, б. 24, ідентифікаційний код 01755870) на користь Фізичної особи-підприємця Подобед Тамари Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 65 889,98 грн з яких: 39 665,00 грн основна заборгованість, 867,00 грн 3% річних, 9 257,70 грн пеня, 234,28 грн втрати від інфляції, 15 866,00 грн штраф, а також 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення вручити або надіслати Фізичній особі-підприємцю Подобед Тамарі Іванівні ( АДРЕСА_1 ) та Споживчому товариству Долинське районне споживче товариство (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Соборності України, б. 24).

Повне рішення складено 23.06.2020

Суддя Г.Б. Поліщук