Рішення

від 23.06.2020 по справі 914/465/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020 справа № 914/465/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «АРКАН» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» , м. Львів

про стягнення 85 453,94 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «АРКАН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» про стягнення заборгованості за договором № 4/12-2019 про надання послуг фізичної охорони від 02.12.2019 в розмірі 85 453,94 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2020 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

10.03.2020 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 30.03.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано сторонам за їхніми юридичними адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

02 квітня 2020 року набрав законної сили Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, яким внесено зміни зоокрема і до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

23.04.2020 року від відповідача надійшов відзив (вх.№ 16356/20).

14.04.2020 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за вх.№15839/20.

29.04.2020 від позивача на адресу Господарського суду Львівської області надійшло заперечення на відзив (вх.№ 16843/20).

Відповідно ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у справі виконали вимоги ухвали суду від 30.03.2020, щодо подання відзиву, заперечень на відповідь на відзив та інших процесуальних документів, скориставшись своїми правами та обов`язками (вчинено процесуальні дії), що передбачені ГПК України. У матеріалах справи відсутні будь які клопотання сторін про інше (про відкладення розгляду з метою подання пояснень, заперечень, доказів, доводів, міркувань чи вчинення інших процесуальних дій).

Зважаючи на вказане, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі.

Правова позиція позивача.

02.12.2019 року між ТзОВ Охоронно-детективне агентством АРКАН (далі - Товариство АРКАН ) та ТзОВ Біля Універмагу (далі - Товариство Біля Універмагу укладено договір про надання послуг фізичної охорони №4/12-2019 (далі - Договір № 4/12-2019). Згідно предмету договору Товариство Біля Універмагу доручило, а Товариство АРКАН зобов`язалось надати йому послуги фізичної охорони з урахуванням специфічних потреб Відповідача та вимог чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення умов договору № 4/12-2019 не здійснив своєчасної та повної оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 80 000 грн за надані послуги з фізичної охорони. Також за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач здійснив нарахування відповідачеві 3% річних та пені.

Предметом позову є стягнення 85 453,94 грн, з яких:

- 80 000,00 грн основна заборгованість за надані послуги,

- 564,47 грн 3 % річних,

- 4889,47 грн пені.

Підставою позову є обставини, якими обґрунтовується факт порушення відповідачем умов договору № 4/12-2019 в частині повної та своєчасної оплати заборгованості за надані послуги з фізичної охорони.

Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2 102,00грн. та юридичні, інформаційні, поштові та інші послуги у розмірі 5000,00грн.

Відзив відповідача на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначає, що у відповідності до п. 2.1 договору позивач мав надати послуги фізичної охорони об`єктів, проте позивач не виконав умов договору і не надав послуги фізичної охорони відповідачу. Також зазначає, що відповідач не здійснив оплату за договором через відстуність наданих послуг позивачем.

Просить відмовити у задоволенні позовної заяви ТзОВ Охоронно-детективне агенство АРКАН до ТзОВ Біля Універмагу про стягнення заборгованості за договором №4/12-2019 про надання послуг фізичної охорони від 02.12.2019 року в розмірі 85 453,94грн. за його безпідставністю і необгрунтованістю.

Заперечення на відзив.

Позивач зазначає, що договір №4/12-2019 підписаний сторонами 02.12.2019 року без зауважень, скріплений печаткою, протягом дії договору в нього не вносилися зміни чи доповнення. Окрім того, ТзОВ АРКАН надало послуги відповідачу - ТзОВ Біля Універмагу у грудні та у січні 2019 року та у встановлений термін виставило рахунок для оплати послуг, а відповідач прийняло без зауважень надані послуги загальною вартістю 80000грн.. На підтвердження надання послуг складено Акт №1 від 28.12.2019 року та Акт №2 від 12.02.2020 року про надання послуг фізичної охорони за грудень 2019 року та за січень 2020 року. Рахунки та Акти надіслано рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення, які відповідач отримав 30.12.2019 року та 21.02.2020 року, однак не повідомив позивача про свої зауваження чи незгоду з даними актами. Також відповідач не звертався до позивача з приводу якості наданих послуг.

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язує факт укладення договору та надання послуг, його належне виконання та оплати, застосування за прострочення виконання грошового зобов`язання (за неналежне виконання) нарахування 3% річних та пені, у спосіб визначеним законодавством.

02.12.2019 року між ТзОВ Охоронно-детективне агентством АРКАН (далі - Товариство АРКАН ) та ТзОВ Біля Універмагу (далі - Товариство Біля Універмагу ) укладено договір про надання послуг фізичної охорони №4/12-2019 (далі - Договір № 4/12-2019). Згідно предмету договору Товариство Біля Універмагу доручило, а Товариство АРКАН зобов`язалось надати йому послуги фізичної охорони з урахуванням специфічних потреб Відповідача та вимог чинного законодавства.

Згідно п.3.1 розділу з Договору № 4/12-2019 Ціна договору та порядок розрахунків , вартість послуг вказаних в п. 2.1 цього договору становить 40 000грн. (сорок тисяч грн. 00 коп.) відповідно до 2-ох об`єктів, перерахованих у дислокації, що охороняються згідно Додатку №1 до цього Договору.

Згідно п, 9.1 розділу 9 Договору № 4/12-2019 Термін дії та порядок розірвання Договору визначений з моменту підписання 02.12.2019 року і діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п.6.1 розділу 6 Відповідальність сторін Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором згідно норм чинного законодавства України.

На підтвердження надання послуг з охорони був складений Акт №1 від 28.12.2019 року про надання послуг фізичної охорони за грудень 2019 року, який разом з рахунком на оплату №3 від 20.12.2019 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поштовою квитанцією Укрпошти №215600426655 від 28.01.2020 року та Акт №1 від 31.01.2020 року про надання послуг фізичної охорони за січень 2020 року, який надісланий відповідачу рекомендованим листом про вручення поштового відправлення, що підтверджується поштовою квитанцією Укрпошти №215600426655 від 20.02.2020 року.

28.01.2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю Біля Універмагу направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення по пошті Додаткову угоду про припинення договору з надання фізичної охорони та рахунок на оплату №3 від 02 січня з вимогою негайно оплатити надані послуги, що підтверджується квитанцією Укрпошти №215600426655 від 28.01.2020 року.

На виконання цього договору Товариство АРКАН надало послуги у грудні 2019 року та у січні 2020 року, та виставило рахунки для оплати послуг в установлений термін, а Товариство Біля Універмагу прийняло їх разом з виставленими рахунками на оплату без зауважень загальною вартістю 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.).

Умовами договору п. 3.3 розділу З Ціна договору та порядок розрахунків передбачено, що Замовник Товариство Біля Універмагу зобов`язане розрахуватися за виконані роботи в термін до 15 числа наступного місяця, в якому надаються послуги, однак рахунки за надання послуг не оплачено.

Договір про надання послуг фізичної охорони № 4/12-2019 підписаний Сторонами та скріплений печатками 02.12.2019 року.

Зважаючи на вказане, неоплаченими є надані послуги з фізичної охорони на суму 80 000,00 грн.

Заборгованість в сумі 80 000,00 грн за договором, зокрема підтверджується отриманими відповідачем Актами надання послуг за грудень 2019 року та січень 2020 року та виставлені рахунки за даний період, що додані позивачем, докази направлення яких знаходяться в матеріалах справи. Жодних належних та допустимих доказів щодо наданих позивачем послуг та їх вартості відповідачем не надано.

В матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем вартості наданих послуг з наданих позивачем послуг та їх вартості фізичної охорони.

Норми права та висновки суду .

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору надання послуг з фізичної охорони в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з фізичної охорони №4/12-2019 у грудні 2019р. та січні 2020р. надані відповідачу послуги з охорони об`єкту відповідача загальною вартістю 80 000 грн., які відповідачем не оплачені, як у встановлений у договорі строк, так і в подальшому.

При цьому, жодних зауважень щодо наданих позивачем послуг та їх вартості відповідач до суду не надав, хоча позивачем було належним чином надіслано відповідачу Акти виконаних робіт та рахунки, проте відповідач не надав доказів оплати боргу в розмірі 80 000 грн.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 року у справі №927/986/17 ).

У відзиві відповідач належними та допустимими доказами не заперечує позовні вимоги. Заперечення відповідача проти позову зводяться лише до того, що відповідач не здійснив оплату за договором через відстуність наданих послуг позивачем.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України).

Відтак, договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язок виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Враховуючи відсутність зауважень до Актів виконаних робіт про надання послуг зі сторони відповідача, суд доходить висновку про їх надання, а відтак про виконання договору позивачем за січень та лютий 2020 року.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 80 000 грн.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п. 4.2.4 розділу 4 Договору №4/12-2019 договору, Виконавець має право вимагати від Замовника , який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також суму подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, надавши оцінку договору та встановивши, що він не містить положень, які б визначали інший строк припинення нарахування пені, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню обмежувальний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним фактом не може перевищувати 6 місяців з моменту настання строку для оплати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 1260,11 грн, в частині стягнення 3629,36 грн пені слід відмовити.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 40000 16.01.2020 - 30.01.2020 15 13.5000 % 0.074 %* 442.62 40000 31.01.2020 - 17.02.2020 18 11.0000 % 0.060 %* 432.79 80000 18.02.2020 - 25.02.2020 8 11.0000 % 0.060 %* 384.70 Таким чином, загальна сума пені за договором, (з урахуванням періоду нарахування та виникнення заборгованості - з 16.01.2020 року до 25.02.2020 року) складає 1260,11 грн.

Щодо стягнення 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог, прийшов до висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в сумі 160,66 грн, в частині стягнення 403,81грн 3 % річних слід відмовити.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 40000 16.01.2020 - 17.02.2020 33 3 % 108.20 80000 18.02.2020 - 25.02.2020 8 3 % 52.46 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 160,66 грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме, стягненню підлягає: 80 000,00 грн. основного боргу, 1260,11 грн. пені та 160,66 грн 3% річних.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1 221,31 грн.

З приводу, заявлених до стягнення позивачем юридичних, інформаційних, поштових та інших послуг у сумі 5000,00грн., які позивач зазначив у попередньому (орієнтованому розрахунку судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, слід зазначити наступне.

Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Однак в порушення вимог ч.3 ст. 126 та ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг) та інших доказів що є необхідними для визначення розміру судових витрат щодо стягнення юридичних, інформаційних, поштових та інших послуг .

З урахуванням вищенаведеного та з огляду на відсутність детального опису робіт (наданих послуг, договорів, рахунків тощо), суд доходить висновку, що у заявлених до стягнення позивачем юридичних, інформаційних, поштових та інших послуг у сумі 5000,00грн., які позивач зазначив у попередньому (орієнтованому розрахунку судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи) слід відмовити.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59 В , ідентифікаційний код 32182531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «АРКАН» (79008, м.Львів, вул. В.Винниченка, будинок 12, ідентифікаційний код 43264912) 80 000 грн. основного боргу, 1260,11 грн. пені, 160,66 грн. 3% річних, 1 221,31 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя Коссак С.М.