Постанова

від 26.10.2020 по справі 914/465/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р. Справа №914/465/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Б.Д. Плотніцький

- О.С. Скрипчук

секретаря судового засідання: К. Кострик

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Біля Універмагу»

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2020

у справі № 914/465/20

за позовом: ТзОВ «Охоронно-детективне агентство «АРКАН»

до: ТзОВ «Біля Універмагу»

про: стягнення 85453,94 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2020, суддя Коссак С.М., позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «АРКАН» 80000 грн. основного боргу, 1260,11 грн. пені, 160,66 грн. 3% річних, 1221,31 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

З даним рішенням не погодилося ТзОВ «Біля Універмагу» і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст. ст. 173-175, 193 ГК України. Також апелянт зазначив, що позивач не виконав умов договору і не надав йому послуги фізичної охорони. У зв`язку з цим відповідач не здійснив оплату за договором через відсутність наданих послуг позивачем.

ТзОВ «Охоронно-детективне агентство «АРКАН» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 справу №914/465/20 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий суддя, Данко Л.С., Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 апеляційну скаргу ТзОВ «Біля Універмагу» на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2020 у справі №914/465/20 було залишено без руху. Надано строк ТзОВ «Біля Універмагу» до 13 серпня 2020 року для усунення вказаних судом недоліків при поданні апеляційної скарги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Біля Універмагу» на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2020 у справі №914/465/20.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №363 від 15.09.2020 у зв`язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Данко Л.С. було призначено автоматизовану заміну складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги у справі №914/465/20.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 справу №914/465/20 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий суддя, Плотніцький Б.Д., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 було призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 26.10.2020.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2020 у справі №914/465/20 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Охоронно-детективне агентство «АРКАН» до ТзОВ «Біля Універмагу» про стягнення заборгованості за договором №4/12-2019 про надання послуг фізичної охорони від 02.12.2019 в розмірі 85 453,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору №4/12-2019 не здійснив своєчасної та повної оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 80 000 грн. за надані послуги з фізичної охорони. Також за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач здійснив нарахування відповідачеві 3% річних та пені.

Предметом позову є стягнення 85 453,94 грн., з яких:

- 80 000,00 грн. основна заборгованість за надані послуги,

- 564,47 грн. 3 % річних,

- 4889,47 грн. пені.

Підставою позову є обставини, якими обґрунтовується факт порушення відповідачем умов договору №4/12-2019 в частині повної та своєчасної оплати заборгованості за надані послуги з фізичної охорони. Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2102,00грн. та юридичні, інформаційні, поштові та інші послуги у розмірі 5000,00грн.

З матеріалів справи слідує, що 02.12.2019 року між ТзОВ «Охоронно-детективне агентством «АРКАН» (далі - Товариство «АРКАН» ) та ТзОВ «Біля Універмагу» (далі - Товариство «Біля Універмагу» ) було укладено договір про надання послуг фізичної охорони №4/12-2019 (далі - Договір №4/12-2019). Згідно предмету договору Товариство «Біля Універмагу» доручило, а Товариство «АРКАН» зобов`язалось надати йому послуги фізичної охорони з урахуванням специфічних потреб відповідача та вимог чинного законодавства.

Згідно п.3.1 Договору №4/12-2019 «Ціна договору та порядок розрахунків» , вартість послуг вказаних в п. 2.1 цього договору становить 40 000грн. (сорок тисяч грн. 00 коп.) відповідно до 2-ох об`єктів, перерахованих у дислокації, що охороняються згідно Додатку №1 до цього Договору.

Згідно п, 9.1 розділу 9 Договору № 4/12-2019 «Термін дії та порядок розірвання Договору» визначений з моменту підписання 02.12.2019 року і діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п.6.1 розділу 6 «Відповідальність сторін» сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором згідно норм чинного законодавства України.

На підтвердження надання послуг з охорони був складений акт №1 від 28.12.2019 року про надання послуг фізичної охорони за грудень 2019 року, який разом з рахунком на оплату №3 від 20.12.2019 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поштовою квитанцією Укрпошти №215600426655 від 28.01.2020 року та акт №1 від 31.01.2020 року про надання послуг фізичної охорони за січень 2020 року, який надісланий відповідачу рекомендованим листом про вручення поштового відправлення, що підтверджується поштовою квитанцією Укрпошти №215600426655 від 20.02.2020 року.

28.01.2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення по пошті «Додаткову угоду про припинення договору з надання фізичної охорони» та рахунок на оплату №3 від 02 січня з вимогою негайно оплатити надані послуги, що підтверджується квитанцією Укрпошти №215600426655 від 28.01.2020 року.

На виконання цього договору Товариство «АРКАН» надало послуги у грудні 2019 року та у січні 2020 року, та виставило рахунки для оплати послуг в установлений термін, а Товариство «Біля Універмагу» прийняло їх разом з виставленими рахунками на оплату без зауважень загальною вартістю 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.).

Умовами договору п. 3.3 розділу З «Ціна договору та порядок розрахунків» передбачено, що «Замовник» Товариство «Біля Універмагу» зобов`язане розрахуватися за виконані роботи в термін до 15 числа наступного місяця, в якому надаються послуги, однак рахунки за надання послуг не оплачено.

Договір про надання послуг фізичної охорони №4/12-2019 підписаний сторонами та скріплений печатками 02.12.2019 року.

Зважаючи на вказане, неоплаченими є надані послуги з фізичної охорони на суму 80000,00 грн.

Заборгованість в сумі 80000,00 грн. за договором, зокрема підтверджується отриманими відповідачем актами надання послуг за грудень 2019 року та січень 2020 року та виставлені рахунки за даний період, що додані позивачем, докази направлення яких знаходяться в матеріалах справи. Жодних належних та допустимих доказів щодо наданих позивачем послуг та їх вартості відповідачем не надано.

В матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем вартості наданих послуг з наданих позивачем послуг та їх вартості фізичної охорони.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору надання послуг з фізичної охорони в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з фізичної охорони №4/12-2019 у грудні 2019 та січні 2020 надані відповідачу послуги з охорони об`єкту відповідача загальною вартістю 80 000 грн., які відповідачем не оплачені, як у встановлений у договорі строк, так і в подальшому.

При цьому, жодних зауважень щодо наданих позивачем послуг та їх вартості відповідач-апелянт ні до суду першої інстанції, ні в апеляційний суд не надав, хоча позивачем було належним чином надіслано відповідачу акти виконаних робіт та рахунки, проте відповідач не надав доказів оплати боргу в розмірі 80 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 року у справі №927/986/17 ).

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України).

Відтак, договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язок виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Враховуючи відсутність зауважень до актів виконаних робіт про надання послуг зі сторони відповідача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про їх надання, а відтак про виконання договору позивачем за січень та лютий 2020 року.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 80000 грн.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п. 4.2.4 розділу 4 Договору №4/12-2019 договору, «Виконавець» має право вимагати від «Замовника» , який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також суму подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, надавши оцінку договору та встановивши, що він не містить положень, які б визначали інший строк припинення нарахування пені, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню обмежувальний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним фактом не може перевищувати 6 місяців з моменту настання строку для оплати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Суд першої інстанції, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р «Про перенесення робочих днів у 2019» та ст. 73 «Святкові і неробочі дні» - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до обгрунтованого висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 1260,11 грн., а в частині стягнення 3629,36 грн. пені слід відмовити.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 40000 16.01.2020 - 30.01.2020 15 13.5000 % 0.074 %* 442.62 40000 31.01.2020 - 17.02.2020 18 11.0000 % 0.060 %* 432.79 80000 18.02.2020 - 25.02.2020 8 11.0000 % 0.060 %* 384.70 Таким чином, загальна сума пені за договором, (з урахуванням періоду нарахування та виникнення заборгованості - з 16.01.2020 року до 25.02.2020 року) складає 1260,11 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р «Про перенесення робочих днів у 2019» та ст.73 «Святкові і неробочі дні» - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог, прийшов до обґрунтованого висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в сумі 160,66 грн., а в частині стягнення 403,81грн 3 % річних слід відмовити.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 40000 16.01.2020 - 17.02.2020 33 3 % 108.20 80000 18.02.2020 - 25.02.2020 8 3 % 52.46 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 160,66 грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «АРКАН» 80000 грн. основного боргу, 1260,11 грн. пені, 160,66 грн. 3% річних, 1221,31 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Що ж стосується посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст. ст. 173-175, 193 ГК України, то колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані та такі, що спростовані матеріалами справи.

З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2020 по справі №914/465/20 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Біля Універмагу» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2020 року у справі №914/465/20 залишити без змін.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Б.Д. Плотніцький

О.С. Скрипчук