ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
====================================================================
УХВАЛА
18 червня 2020 року Справа № 915/82/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби у справі
за заявою: Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ (85325, Донецька область, Покровський район, село Рівне, вул. Шопена, будинок 1 А; ідентифікаційний код 34626750)
про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАУРОН (54002, м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 108, офіс 712; ідентифікаційний код 36307053) заборгованості за Договором поставки № 1131/МКИ-Тн-16 від 23.11.2016 (товарна накладна № 202 ОДР від 27.12.2017) в сумі 92132,42 грн.
особа, дії якої оскаржуються: головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Т.Г. (54029, м Миколаїв, вул. Робоча, 1),
за участю представників учасників справи:
від стягувача: Гнатенко Ю.Є. адвокат за довіреністю,
від боржника: не з`явився,
від органу ДВС: не з`явився
Суть спору:
09.04.2020 до Господарського суду Миколаївської області від Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ надійшла скарга № 435 від 03.04.2020 на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби, в якій скаржник просить суд:
- прийняти скаргу до розгляду;
- визнати протиправною бездіяльність Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі головного державного виконавця Шевченко Тетяни Георгіївни із незабезпечення здійснення комплексу всіх можливих та достатніх дій для виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 56317958 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАУРОН на користь ПрАТ АПК-ІНВЕСТ суми заборгованості у розмірі 91111,54 грн та ненадання інформації щодо стану виконавчого провадження стягувачу;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Тетяни Георгіївни про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 17 березня 2020 року у виконавчому провадженні 56317958;
- зобов`язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) поновити виконавче провадження на підставі судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 (набрав законної сили 03.04.2018), виданого у справі № 915/82/18 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні № 56317958 комплексу дій, спрямованих на належне та в повному обсязі виконання рішення суду.
Скарга Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ ґрунтується на підставі норм статей 1, 18, 37, 52, 53, 76 Закону України Про виконавче провадження та мотивована тим, що єдиним документом, який ПрАТ АПК-ІНВЕСТ отримав, як підтвердження виконавчого провадження була постанова про його відкриття. Будь-яких інших документів, які би підтверджували дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 56317958 на адресу скаржника не надходило, що свідчить про порушення посадовою особою органу державної виконавчої служби статті 25 Закону України Про виконавче провадження .
Скаржник стверджує, що Шевченко Т.Г. (державним виконавцем) не було здійснено того обсягу виконавчих дій, які вона могла і повинна була зробити для всебічного виконання своїх обов`язків на стадії виконавчого провадження з метою забезпечення виконання рішення суду.
Також Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ зазначає, що з метою отримання ним відомостей про стан виконавчого провадження, неодноразово направляло запити до органу ДВС, проте станом на сьогодень жодної відповіді не отримано, що свідчить про ігнорування та порушення з боку виконавчої служби чинного законодавства України, зокрема Закону України Про звернення громадян .
У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (за змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2020 було прийнято до розгляду скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ № 435 від 03.04.2020 на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби у справі № 915/82/18 без визначення дати судового засідання; постановлено провести розгляд скарги № 435 від 03.04.2020 на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби у справі № 915/82/18 поза межами встановленого ч. 1 ст. 342 ГПК України строку, у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу COVID-19 .
Крім наведеного, вказаною ухвалою було запропоновано Заводському відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати суду письмові пояснення щодо скарги, а також зобов`язано відділ державної виконавчої служби надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 56317958
Враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , суд ухвалою від 28.05.2020 повідомив учасників справи про те, що судове засідання з розгляду скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ № 435 від 03.04.2020 на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби у справі № 915/82/18 відбудеться 18 червня 2020 року об 11:30.
12.06.2020 до суду від суб`єкта оскарження надійшов відзив на скаргу № 56347/107-36/7 від 12.06.2020, в якому головний державний виконавець просить у задоволенні скарги ПАТ АПК-ІНВЕСТ на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби відмовити повністю, посилаючись на норми статей 12, 19, 30, 37 Закону України Про виконавче провадження та мотивуючи, шляхом надання доказів, проведенням (здійсненням) виконавчих дій, якими на думку виконавця, спростовуються доводи скаржника повністю.
Станом на момент проведення судового засідання будь-яких заяв або клопотань від учасників справи до суду не надходило.
18.06.2020 в судове засідання з`явився лише представник скаржника (стягувача), якого суд заслухав. Боржник та орган державної виконавчої служби своїх представників в судове засідання не направили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином:
- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2020 у справі № 915/82/18 була вручена Заводському відділу ДВС 02.06.2020, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140534893;
- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2020 у справі № 915/82/18 направлена на адресу місцезнаходження боржника була 04.06.2020 повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку, з зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140534907). Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження боржника та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством. За такого, датою вручення боржнику копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2020 у справі № 915/82/18 слід вважати 04.06.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги по суті за відсутності представників боржника та органу державної виконавчої служби.
Представник скаржника (стягувача) у судовому засіданні 18.06.2020 підтвердив підстави та актуальність заявлених у скарзі вимог, просив суд скаргу задовольнити.
18.06.2020 за результатами розгляду скарги Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ № 435 від 03.04.2020 суд, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Ознайомившись з матеріалами скарги, дослідивши надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, заслухавши в судовому засіданні представника стягувача, суд -
В С Т А Н О В И В:
09.02.2018 Господарським судом Миколаївської області за заявою Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАУРОН на користь Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ заборгованість за Договором поставки № 1131/МКИ-Тн-16 від 23.11.2016 (товарна накладна № 202 ОДР від 27.12.2017) в сумі 92132,42 грн, а також 176,20 грн судових витрат з оплати судовим збором заяви про видачу судового наказу.
Вказаний судовий наказ набрав законної сили 03.04.2018 та цією ж датою був направлений на адресу стягувача.
Таким чином, судовий наказ Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 у справі № 915/82/18 підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.
Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду .
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, судовий наказ у справі № 915/82/18, який набрав законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконаний.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України Про виконавче провадження випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Дослідивши матеріали скарги в сукупності з матеріалами справи, оцінивши у відповідності до ст. 86 ГПК України докази, надані учасниками, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Зі змісту ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження вбачається, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Матеріали справи свідчать про наступне:
03.04.2018 набрав законної сили та був виданий стягувачу судовий наказ Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 у справі № 915/82/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАУРОН на користь Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ грошових коштів в загальній сумі 92308,62 грн.
04.05.2018 до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв надійшла заява стягувача - Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ № 260 від 26.04.2018, в якій заявник просив відділ ДВС відкрити виконавче провадження та примусово виконати судовий наказ Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 у справі № 915/82/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАУРОН на користь Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ суми заборгованості у розмірі 91111,54 грн та суми судового збору - 176,20 грн.
05.05.2018 постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. було відкрито виконавче провадження № 56317958 з примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 у справі № 915/82/18.
05.05.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об`єднано виконавчі провадження № 56317958, № 56318031 у зведене виконавче провадження № 56331944.
Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № 56331944 про стягнення грошових коштів з боржника ТОВ Таурон код ЄДРПОУ 36307053, до складу вказаного зведеного виконавчого провадження входять:
- виконавче провадження № 56318031, з примусового виконання судового наказу № 915/83/18 від 04.04.2018, що видав Господарський суд Миколаївської області;
- виконавче провадження № 56317958, з примусового виконання судового наказу № 915/82/18 від 03.04.2018, що видав Господарський суд Миколаївської області.
05.05.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. при примусовому виконанні судового наказу № 915/82/18 від 03.04.2018 та судового наказу № 915/83/18 від 04.04.2018 було винесено постанову про арешт майна боржника, якою постановлено накласти арешт на майно, що належить боржнику - ТОВ Таурон та відомості про накладення арешту на майно боржника внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Матеріали виконавчого провадження (засвідчені копії яких надано суду державним виконавцем) містять рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40952361 від 05.05.2018.
05.05.2018 державним виконавцем отримано відповідь № 1037355430 на запит № 39457493 від 05.05.2018 до Державної фіскальної служби про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями (параметри запиту: код типу боржника: юридична особа; код ЄДРПОУ: 36307053). З вказаної відповіді № 1037355430 від 05.05.2018 вбачається наявність у боржника 4 рахунків у фінансових установах: АТ Укрексімбанк (1 рахунок), АТ Райффайзен Банк Аваль (2 рахунки), Казначейство України(ел.адм.подат.) (1 рахунок).
08.05.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 191,72 грн.
08.05.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. при примусовому виконанні судового наказу № 915/82/18 від 03.04.2018 та судового наказу № 915/83/18 від 04.04.2018 було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти в сумі 190572,30 грн, що знаходяться на усіх рахунках, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладання арешту.
Вказана постанова була направлена АТ Укрексімбанк , ПАТ Райффайзен Банк Аваль та Державній казначейській службі України листом від 08.05.2018 № 16380/14.23.36/11.
28.05.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. при примусовому виконанні судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Таурон було складено акт за результатами виходу за адресою боржника (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 712) та встановлено, що боржник за даною адресою не знаходиться, інше місцезнаходження даного боржника унеможливилось дізнатися.
29.05.2018 до відділу ДВС від Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль надійшла відповідь - лист від 17.05.2018 № 81-15-8/33964-БТ про те, що постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання, арешт накладено на кошти в межах суми 190572,30 грн. Залишок коштів на п/р № 2605311735 недостатній для виконання даної постанови. Залишок коштів на п/р № 26006112967 відсутній для виконання даної постанови.
06.06.2018 до відділу ДВС від Філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України надійшов лист від 18.05.2018 № 063-06/829 про те, що постанова про арешт коштів прийнята банком до виконання. Станом на 17.05.2018 на рахунку клієнта недостатньо коштів для виконання постанови про арешт коштів.
В матеріалах зведеного виконавчого провадження (засвідчені копії яких надано суду державним виконавцем) наявні оформлені головним державним виконавцем Квичак Т.Є. листи:
- від 11.09.2018 за № 36008/14.23.36/11, адресований ПП АПК-ІНВЕСТ за результатами розгляду заяви останнього про надання інформації щодо судового наказу по справі № 915/82/18;
- від 26.11.2018 за № 47920 14.2-36/11 адресований керівнику ТОВ Таурон Бабій Тетяні Анатоліївні, в якому адресант, з посиланням на п. 19 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , повідомив адресата про направлення державним виконавцем подання про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за судовими рішеннями;
- 26.11.2018 за № 47900/14.23.36/11 адресований ПП АПК-ІНВЕСТ за результатами розгляду заяви останнього про надання інформації щодо судового наказу по справі № 915/82/18.
26.11.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. сформовано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
10.12.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Квичак Т.Є. було оформлено до Заводського районного суду м. Миколаєва подання № 50511/14.23.36/11 про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.12.2018 у справі № 487/8343/18 (провадження № 6/487/231/18) у задоволенні подання головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області Квичак Т.Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов`язання за рішенням суду відмовлено. Так, за висновками суду, належних та допустимих доказів того, що боржник ОСОБА_2 має намір ухилятися або ухиляється від виконання рішення шляхом вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судових рішень, або безпідставно не з`являється на виклики державного виконавця та умисно ухиляється від виконання покладених на неї обов`язків, суду не надано.
Водночас, в судовому засіданні 18.06.2020 представник стягувача посилався на вказану ухвалу та встановлені нею вищезазначені обставини як на підтвердження факту бездіяльності державного виконавця. Вказаний довід скаржника відхиляється судом, оскільки відсутність відповідних доказів була констатована Заводським районним судом м. Миколаєва відносно конкретного подання державного виконавця, а не стверджувалася як встановлений факт у виконавчому провадженні.
04.10.2019 старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Запольським В.М. було оформлено лист за № 2892/14.23-36/13, адресований ПП АТ АПК-ІНВЕСТ за результатами розгляду заяви останнього, в якому виконавець, зокрема, повідомив, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 56331944, виклав події, які відбувалися у даному зведеному виконавчому провадженні (вжиті виконавчі дії). Також державний виконавець зазначив, що 22.05.2018, 23.05.2018, 24.05.2018, 29.05.2018, 07.09.2018, 05.06.2019 направлено повторно запит до ДПС України. Згідно довідки нові рахунки боржником не відкривалися. Згідно довідки УМВС у Миколаївській області транспортні засоби у боржника відсутні.
06.03.2020 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Шевченко Т.Г. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 56331944 про стягнення з ТОВ Таурон боргу на користь АПК-Інвест було складено акт за результатами виходу за адресою боржника (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 712), яким встановлено, що боржник за вказаною адресою фактично не знаходиться; майно на яке можливо звернути стягнення та належить боржнику на момент перевірки не виявлено.
16.03.2020 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Шевченко Т.Г. сформовано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якої вбачається відсутність у боржника майна та наявність обтяження (арешту), накладеного постановою державного виконавця від 05.05.2018 № 56318031.
17.03.2020 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Шевченко Т.Г. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 56331944 про стягнення з ТОВ Таурон заборгованості було складено акт, з якого вбачається, що в ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що за базами даних та реєстрами органів, що здійснюють державну реєстрацію права власності на майно, за боржником майна, на яке можливо звернути стягнення на момент перевірки, не зареєстровано. Іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, на момент перевірки, не зареєстровано.
17.03.2020 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Шевченко Т.Г. було винесено постанову про виведення виконавчого провадження зі зведеного виконавчого провадження, якою було виведено виконавче провадження № 56317958 з примусового виконання судового наказу № 915/82/18, виданого Господарським судом Миколаївської області, зі зведеного виконавчого провадження № 56331944.
17.03.2020 постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Шевченко Т.Г. виконавчий документ (судовий наказ № 915/82/18, виданий 03.04.2018 Господарським судом Миколаївської області) було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .
Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів, судом вбачається, що державним виконавцем вживалися необхідні заходи для виконання рішення суду, однак на відповідний час у боржника було відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а заходи щодо розшуку такого майна, здійснені державним виконавцем відповідно до Закону, виявилися безрезультатними.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до змісту статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наведене стосується скаржника, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду зі скаргою.
Стягувач, який подав до відповідного органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження мав як заінтересована особа у виконанні судового рішення ухваленого на її користь цікавитись виконавчим провадженням та отримувати від державного виконавця інформацію про проведення виконавчих дій у відкритому за її заявою виконавчому провадженні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження , робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження , право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій , надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про звернення стягувача до органу ДВС з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 56317958 та відмови органу ДВС в наданні останнього для ознайомлення.
Доводи скаржника щодо неналежного виконання Заводським відділом ДВС м. Миколаїв вимог Закону України Про звернення громадян стосовно ненадання відповіді на запит оцінюються судом критично, оскільки у відповідності до ст. 12 Закону України Про звернення громадян дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України Про судоустрій і статус суддів та Про доступ до судових рішень , Кодексом адміністративного судочинства України, законами України Про запобігання корупції , Про виконавче провадження . Скаржник же звернувся до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби в порядку ст. 339 ГПК України та ст. 74 Закону України Про виконавче провадження .
Таким чином, виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з`ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивовано.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів і доказів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність, зміст якого розкрито у статті 14 ГПК України. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Виходячи з встановлених обставин, враховуючи зазначені вище норми матеріального та процесуального права, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або перевищень повноважень при прийнятті постанови про повернення стягувачу судового наказу у виконавчому провадженні № 56317958.
Отже, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд дійшов висновку, що за заявленими скаржником вимогами з урахуванням наведених останнім обґрунтувань, відповідна скарга задоволенню не підлягає.
Розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України Про судовий збір не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов`язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.
Додатково, суд звертає увагу скаржника на приписи ч. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , згідно з якою повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Таким чином, керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 219, 220, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ № 435 від 03.04.2020 на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби у справі № 915/82/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано судом 23.06.2020.
Суддя О.Г. Смородінова
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2020 |
Оприлюднено | 23.06.2020 |
Номер документу | 89965712 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Смородінова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні