Ухвала

від 19.06.2020 по справі 6/49-857

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 червня 2020 року м. ТернопільСправа № 6/49-857 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-11-1867 від 26.05.2020 (вх. №3508 від 09.06.2020) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у справі

№6/49-857

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області (вул. Білецька, 51, м. Тернопіль,46000), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000)

до відповідача Приватного підприємства "Стандарт-2" (с. Худиківці, Борщівський район, Тернопільська область, 48771)

про cтягнення 134839,36 грн збитків.

За участю від:

заявника - не з`явився

боржника - не з`явився

Суть справи.

09.06.2020 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з заявою №1-1-11-1867 від 26.05.2020 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, в якій просила суд:

- поновити Державній екологічній інспекції у Тернопільській області строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме наказу Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013 у справі № 6/49-857 про стягнення 134839,36 грн збитків заподіяних державні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства;

- видати дублікат виконавчого документа, а саме наказу Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013 у справі № 6/49-857 про стягнення 134839,36 грн збитків заподіяних державні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Заяву мотивовано тим, що 08.04.2013 Відділом ДВС Борщівського РУЮ у Тернопільської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013 у справі № 6/49-857 про стягнення 134839,36 грн збитків. 18.12.2014 на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшов супровідний лист від 09.12.2014 за вих. № 3-10/7704, разом з постановою від 18.11.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесеної на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження та наказом у справі №6/49-857 від 19.03.2013. У тексті постанови від 18.11.2014 вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 18.11.2015. У вказаний строк, 30.12.2014 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області повторно скеровано до Відділу ДВС Борщівського РУЮ у Тернопільській області для примусового виконання вказаний наказ. З цього часу від органу ДВС на адресу стягувача не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження. Разом з цим, в штаті Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відбулись кадрові зміни, а саме 02.02.2015 звільнення з посади завідувача юридичного сектору Мазур Т.В., подальше прийняття 06.03.2015 та звільнення 15.07.2017 з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Розанової О.З. З 24.07.2015 по 14.04.2020 мали місце неодноразові звернення стягувача на адресу органу ДВС із запитами про надання інформації про вжиті заходи з примусового виконання наказу №6/49-857 від 19.03.2013. Лише 13.05.2020 на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшла відповідь, з якої вбачається, що 18.11.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а також про те, що згідно акту вилучення виконавчих проваджень від 01.02.2018, зазначене виконавче провадження з примусового виконання наказу № 6/49-857 - знищено.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відповідно 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 2-836/11, прийшла до висновку, що приписи перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити постановлені у заяві стягувача питання про поновлення порушеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Ухвалою суду від 09.06.2020 розгляд заяви Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-11-1867 від 26.05.2020 призначено на 19.06.2020 на 14:20 год. Судом звернено увагу учасників справи на можливість розгляду заяви за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Представник заявника в судове засідання 19.06.2020 не з`явився.

Боржник явку повноважного представника в судове засідання 19.06.2020 не забезпечив, у встановлений судом строк заперечень на заяву №1-1-11-1867 від 26.05.2020 не надав. Про дату, час та місце розгляду заяви боржник повідомлявся у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши заяву, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №6/49-857 за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача Приватного підприємства "Стандарт-2" про cтягнення 134839,36 грн збитків заподіяних врезультаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2010 у справі №6/49-857 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013) позов задоволено; ухвалено стягнути з Приватного підприємства "Стандарт-2" (вул. Заводська, 1, с. Худиківці, Борщівський район, Тернопільська область, код 35616887):

- 134839,36 грн збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в доход спеціального фонду місцевого бюджету Худиківської сільської ради Борщівського району Тернопільської області (р/р 33114331700073, код бюджету 2462100, ідентифікаційний код одержувача 23588869 в УДК у Борщівському районі, МФО 838012);

- 1348,39 грн державного мита в дохід Держбюджету;

- 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход держбюджету на р/р31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЗКПО 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі, код 22050003.

19.03.2013 видано відповідні накази на примусове виконання вищевказаного рішення суду. З їх змісту вбачається, що строк пред`явлення наказів до виконання становить один рік, а наказ дійсний для пред`явлення в Державну виконавчу службу до 13.02.2014 включно.

08.04.2013 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Борщівського управління юстиції винесено постанову № ВП 37439628 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №6/49-857 від 19.03.2013 про стягнення 134839,36 грн збитків з ПП Стандарт - 2 .

В матеріалах справи міститься адресований Відділу ДВС Борщівського районного управління юстиції лист Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1/6020 від 22.11.2013 з проханням надання інформації про хід виконавчого провадження, зокрема і щодо стягнення з ПП Стандарт - 2 134839,36 грн збитків, на підставі наказу №6/49-857 від 19.03.2013.

18.11.2014 заступником начальника відділу ДВС Борщівського РУЮ, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову № ВП 37439628 про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з тим, що не виявлено майна, на яке може бути звернено стягнення. У окремому п. 3 цієї постанови державним виконавцем зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 18.11.2015.

Супровідним листом №3-10/7704 від 09.12.2014 Відділом Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції вищевказану постанову від 18.11.2014, разом з виконавчим документом, направлено на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

В подальшому, разом із заявою №1-1/4762 від 30.12.2014 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області повторно скеровано на адресу Відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції оригінал наказу №6/49-857 від 19.03.2013 для примусового виконання.

Стягувачем до заяви №1-1-11-1867 від 26.05.2020 додано копії наказу №64-о від 17.12.2009 Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, яким призначено Мазур Т.В. з 18.12.2009 на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта юридичного сектору та наказу №7-о від 02.02.2015, яким вказану особу звільнено з посади завідуючого юридичним сектором.

Також в матеріалах справи містяться копії наказу №22-о від 06.03.2015 Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, яким призначено Розанову О.З. з 06.03.2015 на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта юридичного сектору та наказу №102-о від 15.08.2017, яким вказану особу звільнено з посади головного спеціаліста - юрисконсульта.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області надсилався на адресу Відділу ДВС Борщівського районного управління юстиції лист №1-1/1304 від 24.07.2015 з проханням надання інформації про хід виконавчого провадження, зокрема і щодо стягнення з ПП Стандарт - 2 134839,36 грн збитків згідно наказу №6/49-857 від 19.03.2013.

Звернення такого ж змісту стягувачем скеровувалось на адресу органу ДВС 23.12.2019 за №1-1-22-4719 та 14.04.2020 за №1-1-22-1425.

У відповідь на останнє звернення, листом від 13.05.2020 за №2355/3.1-20/1152 Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повідомлено Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про те, що згідно відомостей спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Борщівському районному відділі ДВС ГТУЮ у Тернопільській області перебувало виконавче провадження №37439628 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №6/49-857 від 19.03.2013 про стягнення з ПП Стандарт-2 збитків завданих державі в результаті порушення природоохоронного законодавства на суму 134839 грн. На підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження 18.11.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. З урахуванням вимог розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017) вказане виконавче провадження знищено, підтвердженням чого являється акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 01.02.2018.

Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ч.1 ст.338 ГПК України).

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень якого зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення пропущеного строку здійснюються за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення пропущеного строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2013 судом було видано наказ у справі № 6/49-857 про стягнення з ПП Стандарт-2 134839,36 грн збитків, із зазначенням строку пред`явлення наказу до виконання протягом одного року. При винесенні постанови від 18.11.2014 № ВП37439628 про повернення виконавчого документа стягувачу, державним виконавцем у п.3 постанови зазначено, що наказ №6/49-857 від 19.03.2013 може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 18.11.2015.

Відповідно до ст. 23 чинної станом на той час редакції Закону України "Про виконавче провадження" №606-14 від 21.04.1999, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, у тому числі пред`явленням виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч.2 ст. 23 цього Закону).

Після винесення органом ДВС постанови від 18.11.2014 про повернення виконавчого документу через неможливість його виконання наказ Господарського суду Тернопільської області №6/49-857 від 19.03.2013 було повторно пред`явлено до примусового виконання 30.12.2014.

Таким чином, строк його пред`явлення до виконання ще не сплив.

За наслідками звернення стягувача на адресу органу ДВС із повторною заявою від 30.12.2014 №1-1-/4762 (з долученим до неї оригіналом наказу №6/49-857 від 19.03.2013) про прийняття виконавчого документа до виконання, позивач неодноразово звертався до виконавчої служби, зокрема 24.07.2015, 23.12.2019, 14.04.2020 з метою надання інформації про рух виконавчого провадження, оскільки був переконаний, що наказ перебуває у виконавчій службі.

З листа від 13.05.2020 за №2355/3.1-20/1152 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вбачається, що після 18.11.2014 державним виконавцем не вчинялось інших дій та не виносилось інших документів, в рамках Закону України Про виконавче провадження , з примусового виконання наказу. Також у ньому виконавчою службою підтверджено факт знищення самого виконавчого провадження.

Таким чином, після переривання у грудні 2014 року строку пред`явлення наказу №6/49-857 від 19.03.2013 до виконання, стягувачем та ДВС не надано доказів закінчення цього терміну, а відтак і підстав для його поновлення і задоволення заяви стягувача з цього приводу. В той же час наказ (рішення) Господарського суду Тернопільської області №6/49-857 від 19.03.2013 продовжує залишатись не виконаним.

Як вже зазначалось, Відповідно 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зі змісту наведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що вимог до змісту і форми заяви про видачу дублікату наказу законом не висувається. Суду не надано права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та чинне законодавство не зобов`язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу.

За своєю правовою природою така процесуальна дія як видача дублікату наказу не стосується вирішення господарського спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.

З огляду на це, особа, яка подала заяву про видачу дублікату виконавчого документа, повинна довести лише сам факт його втрати. З цією метою, обов`язковим є подання заявником доказів на підтвердження цього, за загальними правилами ГПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Крім цього суд враховує, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.

Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.01.2019 у справі 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З аналізу усталеної практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» , рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України» ).

Посиланням на зміст відповіді від 13.05.2020 за №2355/3.1-20/1152 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заявник (стягувач) обґрунтовує втрату зазначеного наказу.

Враховуючи положення п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, відсутність доказів пропуску стягувачем строку для пред`явлення до примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013 у справі № 6/49-857, втрати виконавчого документу у даній справі, суд дійшов висновку про видачу дубліката наказу від 19.03.2013 по справі №6/49-857 про стягнення 134839,36 грн збитків з ПП Стандарт-2 .

Таким чином, заява Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-11-1867 від 26.05.2020 (вх. №3508 від 09.06.2020) про видачу дубліката виконавчого документа у справі 6/49-857 підлягає задоволенню.

Дублікат наказу оформляється за правилами ст.327 ГПК України і має містити відомості, передбачені ч.3 ст.327 ГПК України. Окрім того, наказ повинен містити позначку "Дублікат".

У п.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз`яснено, що дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

З огляду на усе вищенаведене, керуючись ст. ст. 18, 234, 235, 326, 327, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-11-1867 від 26.05.2020 (вх. №3508 від 09.06.2020) про видачу дубліката виконавчого документа - наказу Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013 у справі № 6/49-857 про стягнення 134839,36 грн збитків, задоволити.

2. Видати Державній екологічній інспекції у Тернопільській області дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області 19.03.2013 у справі № 6/49-857 про стягнення з Приватного підприємства "Стандарт-2" (вул. Заводська,1,с. Худиківці, Борщівський район, Тернопільська область, код 35616887) 134839 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 36 (тридцять шість) коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в доход спеціального фонду місцевого бюджету Худиківської сільської ради Борщівського району Тернопільської області (р/р 33114331700073, код бюджету 2462100, ідентифікаційний код одержувача 23588869 в УДК у Борщівському районі, МФО 838012), у зв`язку з його втратою

3. В задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-11-1867 від 26.05.2020 (вх. №3508 від 09.06.2020) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа - наказу Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013 у справі № 6/49-857 про стягнення 134839,36 грн збитків, до виконання - відмовити.

4. Ухвала, в порядку ч.2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання - 23.06.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України та п. 4 Прикінцевих положень ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

В зв`язку із виникненням труднощів із здійсненням відправки поштової кореспонденції рекомендуємо використовувати суміжні способи для оперативного отримання інформації з суду:

- сервіс «Електронний суд» (https://cabinet.court.gov.ua/);

- отримувати процесуальні документи в електронному вигляді (згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 31 травня 2013 року № 72 «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» зі змінами, внесеними наказом Державної судової адміністрації України від 14 червня 2013 року № 81). Для отримання таких документів потрібно подати заяву відповідного зразка;

- гарячу лінію Господарського суду Тернопільської області (0352) 52-05-73;

- Єдиний державний реєстр судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/;

- Перевіряти виклики до суду, на спеціально згенерованій сторінці: [Оголошення про виклики до Господарського суду Тернопільської області «Судова влада України» ].

Повний текст ухвали складено 23.06.2020.

Суддя І.П. Шумський