Постанова

від 17.06.2020 по справі 905/1420/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1420/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.

розглянувши касаційну скаргу Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 (суддя Харакоз К.С.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 (головуючий суддя: Тихий П.В., судді: Ільїн О.В., Россолов В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Денис В"

до Маріупольської міської ради

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

За участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальності "Денис В" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради (далі - відповідач) про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 30.08.2007 позивач звернувся до Маріупольської міської ради із заявою від 02.06.2017 про продовження строків оренди землі, вказавши вид цільового призначення орендованої земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель - "для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу)". 27.09.2017 Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/21-1995, яким остання продовжила строк дії договору оренди землі, вказавши інший вид цільового призначення земельної ділянки, ніж був зазначений орендарем. В подальшому, на звернення ТОВ "Денис В" 14.01.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/41-3884 від 26.04.2019, яким відмовлено ТОВ "Денис В" у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, цільове призначення якої змінюється, та поновлено строк оренди земельної ділянки на 10 років, із зазначенням того ж самого виду цільового призначення, як і у попередньому рішенні. При цьому, підстави відмови розробки проекту землеустрою, цільове призначення якої змінюється, в рішенні Маріупольської міської ради не були наведені.

Посилаючись на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", ст.123 Земельного кодексу України, позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007, згідно з якою Маріупольська міська рада надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Денис В" в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що знаходиться по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі м.Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007, та викласти її у запропонованій позивачем редакції.

1.3. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на момент укладання договору на земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091) не було визначено коду видів цільового призначення земель, у зв`язку із тим, що наказ Державного комітету України із земельних ресурсів №548 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель" був прийнятий лише 23.07.2010, однак Маріупольська міська рада в своїх рішеннях про поновлення Договору керувалась п.5.1 Договору та реальним використанням земельної ділянки ТОВ "Денис В". Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2019 та відповідно до відомостей, які розміщені на сайті Публічна кадастрова карта, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:006:0091 визначено за кодом 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. При цьому, запитуваний позивачем в позовній заяві та заявах до Маріупольської міської ради вид цільового призначення за кодом 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій не відповідає умовам договору, фактичному використанню позивачем земельної ділянки та виду цільового призначення земельної ділянки відповідно до інформації Державного земельного кадастру, у зв`язку із тим, що у визначенні, розміщеному на сайті сервісу для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010, додаткові транспортні послу та допоміжні операції включають в себе транспортне оброблення вантажів; складське господарство, функціонування транспортної інфраструктури, послуги з організації подорожувань та організацію перевезення вантажів.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.11.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, позовні вимоги задоволено.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 14.02.2020 (згідно з відміткою на конверті) Маріупольською міською радою безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 905/1420/19.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 21.02.2020 у справі № 905/1420/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 905/1420/19 касаційну скаргу Маріупольської міської ради залишено без руху до 13.04.2020 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційна скарги була оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, та на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, оскільки скаржником наведені підстави у заяві про поновлення строку визнані неповажними, встановлено Маріупольській міській раді строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

23.03.2020 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду з заявою про усунення недоліків у справі №905/1420/19, з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави. Крім того, в підтвердження щодо відправлення № 6102230966515, скаржник долучив конверт з штриховим кодовим ідентифікатором з номером 6102230966515 та відбитком календарного штемпелю.

3.4. 21.04.2020 суд постановив ухвалу, якою заяву Маріупольської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Маріупольській міській раді строк для подання вказаної касаційної скарги, відкрито касаційне провадження та призначено скаргу до розгляду на 17.06.2020, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 04.05.2020.

3.5. 04.05.2020 судом отримано відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "Денис В", скерований на адресу суду 02.05.2020.

3.6. 15.06.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальності "Денис В" про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Колегія суддів касаційного суду не приймає та не розглядає вказане клопотання, оскільки воно оформлено з порушенням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та п.5.17 Інструкції з діловодства Верховного Суду, а саме, клопотання не скріплено електронним цифровим підписом.

3.7. У судове засідання 17.06.2020 представники сторін не з`явилися, хоча учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Маріупольська міська рада (скаржник) просить рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 905/1420/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) позивач вважає, що справа підлягає перегляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на даний час Верховним Судом не сформовано правового висновку щодо питання застосування необхідної норми права у правовідносинах, що склалися між сторонами, а саме визначення коду класифікації видів цільового використання земель на земельних ділянках, які були передані в оренду до набрання чинності наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель" (далі - Наказ), та поновлення договорів оренди яких здійснюється вже після прийняття вказаного Наказу. Крім того, не висловлено позицію Верховного Суду в контексті можливості поновлення договору оренди з цільовим призначенням, яке було визначено на момент укладання договору, натомість на момент подовження договірних відносин такого цільового призначення земельної ділянки на законодавчо визначеному рівні просто не існує.

Відповідач вказує, що не заперечував проти укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, що підтверджується прийняттям відповідних рішень.

Скаржник зазначає, що на момент прийняття Маріупольською міською радою рішень №7/21-1995 від 27.09.2017, №7/35-3170 від 26.09.2018, №7/41-3884 від 26.04.2019, такий вид цільового використання, як було зазначено у договорі оренди, взагалі відсутній у класифікації видів цільового призначення земель, а у своїх рішеннях відповідач поновлює строк оренди земельної ділянки ТОВ "Денис В", враховуючи при цьому умови договору, фактичне використання позивачем земельної ділянки, виду цільового призначення земельної ділянки відповідно до Інформації Державного земельного кадастру та наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №548 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель" та інформації щодо коду цільового призначення, розміщеної на сайті https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta (Публічна кадастрова карта), враховуючи при цьому положення ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Маріупольська міська рада вважає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наведеним відповідачем фактам, а також доказам, долученим до відзиву на позовну заяву від 07.09.2019 №6362/2019.

Крім того, на думку скаржника, приймаючи рішення про застосування до вказаних правовідносин ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суди не врахували того факту, що застосування даної норми закону у правовідносинах, що виникли, є неможливим, оскільки дана норма передбачає укладання додаткової угоди на той самий строк і на тих самих умовах, однак такий код КВПЦЗ, який передбачено у п. 5.1. договору, не існує в наказі Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, що в свою чергу виключає можливість укладання між Маріупольською міською радою та ТОВ "Денис В" додаткової угоди на тих самих умовах, враховуючи вимоги діючого законодавства.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки вона є необґрунтованою, та залишити без змін судові рішення, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. Рішенням Маріупольської міської ради від 07.08.2007 за №5/14-2286 затверджений проект землеустрою з відводу та надано із земель запасу та житлової і громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, площею 0,4137 га для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі автотоварами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу) по просп. Перемоги, 23 в Орджонікідзевському (на сьогодні Лівобережному) районі м. Маріуполя ТОВ "Денис В".

5.2. Між Товариством з обмеженою відповідальності "Денис В" (орендар) та Маріупольською міською радою (орендодавець) 30.08.2007 укладено договір оренди земельної ділянки б/н, зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаевою В.О. №3420 від 30.08.2007.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1 договору ТОВ "Денис В" отримало в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, що знаходиться по просп. Перемоги, 23 в Орджонікідзевському (на сьогодні Лівобережному) районі м. Маріуполя.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки договір укладено на 10 років (до 07.08.2017).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово. Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2. договору оренди земельної ділянки).

Згідно п. 5.1. договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: - для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу).

5.3. Відповідно до технічного паспорту від 08.10.2010 (а.с. 25-27), свідоцтва про право власності №4806402 від 13.06.2013 (а.с. 28), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2013 (а.с. 29), на орендованій позивачем земельній ділянці знаходиться нерухоме майно - будівля, що належить ТОВ "Денис В" на праві власності.

5.4. ТОВ "Денис В" 02.06.2017 звернулося до Маріупольської міської ради із заявою про продовження строків оренди землі, вказавши в ній мету використання земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель "для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) " (а.с. 33).

Рішенням Маріупольської міської ради "Про подовження строку оренди земельної ділянки по просп. Перемога 23а в Лівобережному районі міста ТОВ "Денис В" від 27.09.2017 за №7/21-1995 подовжено на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091) площею 0,4137 га, для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво міні станції технічного обслуговування автостоянки, автомийки, магазину, і офісу) по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста ТОВ "Денис В" (а.с. 35).

5.5. ТОВ "Денис В" 30.05.2018 звернулося до Маріупольської міської ради із аналогічною заявою про продовження строків оренди землі (а.с. 36).

Рішенням Маріупольської міської ради "Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Денис В" про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста" від 26.09.2018 за №7/35-3170 пунктом 1 вирішено поновити на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006;0091) площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину і офісу) по просп. Перемоги,23а в Лівобережному районі міста ТОВ "Денис В" (а.с. 38).

5.6. ТОВ "Денис В" 14.01.2019 звернулося до Маріупольської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій по просп. Перемоги, 23а, площею 0,4137 га (а.с. 39).

Рішенням Маріупольської міської ради №7/41-3884 від 26.04.2019 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, орієнтовною площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста ТОВ "Денис В"; поновлено на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091), площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу) по пр.Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста ТОВ "Денис В" (код ЄДРПОУ 33012369) (а.с. 41).

5.7. В листі від 25.04.2019 року ТОВ "Денис В" просило Маріупольську міську раду укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що ТОВ "Денис В" продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує орендну плату, з чого слідує, що договір оренди землі від 30.08.2007р. вважається продовженим на той же строк і на тих самих умовах в порядку п.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та відповідно до п.7 вказаної статті Закону. До листа був доданий проект Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

5.8. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1402577332017 від 29.05.2017, ТОВ "Денис В" є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, площею 0,4137 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Перемоги, 23. Цільове призначення та вид використання земельної ділянки: 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) (а.с. 30).

5.9. Водночас, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2019 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:006:0091 визначено за кодом 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (а.с. 71-72).

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, врахувавши наявність волевиявлення позивача щодо продовження строку дії договору оренди, яке було ним висловлено в зазначеному вище зверненні, продовження фактичного користування земельною ділянкою, сплачуючи за користування нею орендну плату, та відсутність жодних обґрунтованих заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку дії договору оренди на той самий строк.

Також суд зазначив, що за встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором від 30.08.2007 року, внесені рішеннями Маріупольської міської ради зміни умов цього договору щодо мети використання земельної ділянки порушили право позивача на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України у редакції станом на момент подання касаційної скарги (далі ГПК):

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги , які стали підставою для відкриття касаційного провадження , та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, касаційну скаргу подано з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.287 ГПК.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

7.3. Відкриваючи касаційне провадження, суд касаційної інстанції виходив, зокрема із того, що скаржник обґрунтував наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених наведеним пунктом частини 2 статті 287 ГПК, і таке обґрунтування полягало у відсутності висновку Верховного Суду з питання визначення коду класифікації видів цільового використання земель на земельних ділянках, які були передані в оренду до набрання чинності наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель" та поновлення договорів оренди відносно яких здійснюється вже після прийняття вказаного Наказу, а також позиції Верховного Суду в контексті можливості поновлення договору оренди з цільовим призначенням, яке було визначено на момент укладання договору, натомість на момент подовження договірних відносин такого цільового призначення земельної ділянки на законодавчо визначеному рівні просто не існує.

7.4. Дослідивши доводи касаційної скарги та заперечень на неї колегія суддів касаційного суду приймає до уваги таке.

7.5. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

7.6. Як вбачається з матеріалів справи даний позов обґрунтований позивачем посиланням на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з ч.6 вказаної статті у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин:

"У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності)."

7.7. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк . Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Отже при розгляді позову про поновлення договору оренди землі, заявленого саме на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", спору щодо умов та строку не може бути взагалі , оскільки дана стаття не передбачає та не встановлює жодних виключень з вищевказаного правила.

7.8. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами в даному випадку виник спір щодо визначення коду класифікації виду цільового використання спірної земельної ділянки в зв`язку з набранням чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель" після укладення вищевказаного договору оренди.

Так, кожна сторона інакше викладала цільове призначення в порівнянні з п. 5.1. договору, згідно якого земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: - для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу).

При цьому, кожна сторона саме свою позицію вважала найбільш релевантним уточненням первинного цільового призначення, а позицію іншої сторони - вже його зміною.

7.9. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що оскільки відповідач не скористався передбаченим ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" правом на заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі, це дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч.6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", саме на той самий строк і на тих самих умовах .

7.10. Крім того, колегія суддів касаційного суду відмічає таке.

Згідно з ч.ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі"

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення."

7.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки договір укладено на 10 років (до 07.08.2017).

ТОВ "Денис В" 02.06.2017, тобто, більше ніж за 2 місяці до закінчення договору , звертався до Маріупольської міської ради із заявою про продовження строків оренди землі, вказавши в ній мету використання земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель "для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) ", з чого слідує, що орендар земельної ділянки належним чином використав своє право щодо завчасного повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі від 30.08.2007, як це передбачено умовами цього договору та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Проте, рішення за даною заявою Маріупольська міська рада прийняла лише 27.09.2017, тобто, фактично через більш ніж 4 місяці з моменту звернення і більше ніж місяць з моменту закінчення строку дії договору.

На підставі вищенаведеного, суд касаційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції вірно зауважив, що з огляду на факт відсутності заперечення Маріупольської міської ради протягом одного місяця від дати звернення орендаря із заявою про поновлення договору оренди землі слідує, що орендодавець не скористався передбаченим в п.4-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" правом на узгодження з орендарем умов договору, як-то, зміна мети використання земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів касаційного суду відмічає, що жодна зі сторін договору не позбавлена права на звернення до суду з позовом саме про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, в межах якого доводити як наявність передбачених законом або договором підстав для внесення змін у договір за вищевикладених обставин, так і правильність саме власного визначення коду класифікації виду цільового використання спірної земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає передчасними та такими, що підлягають виключенню з мотивів прийняття рішення, оцінку та висновки апеляційного господарського суду щодо по суті необґрунтованості в цій частині позиції однієї із сторін, а саме, що: "В матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№НВ-1402577332017 від 29.05.2017), згідно якого цільове призначення спірної земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазину та офісу). Тобто, станом на момент прийняття відповідачем вищевказаних рішень останній повинен був керуватись умовами договору оренди та інформацією щодо земельної ділянки згідно витягу з Державного земельного кадастру. Вказане також свідчить про неналежність та недопустимість доказів, наданих на підтвердження позиції відповідача, а саме: копії фотознімку від 06.09.2019, інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2019, інформації з сайтів."

7.12. Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, в резолютивній частині рішення визнав укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007р. за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., згідно з якою Маріупольська міська рада надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Денис В" в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що знаходиться по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі м.Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007 р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р.

При цьому, даною додатковою угодою пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної ділянки від 30.08.2007 р. викладено у наступній редакції: "3.1. Договір укладено на 10 десять років (з 07.08.2017 р. до 07.08.2027 р.)".

Разом з тим, у п.2. вказаної додаткової угоди суд зазначив , що усі інші пункти Договору оренди земельної ділянки від 30.08.2007, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., не змінені цим Договором, залишаються без змін .

З викладеної судом редакції додаткової угоди вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007 відповідно до вірних правових висновків правомірно поновлено на той самий термін та на тих самих умовах, змінено лише п.3.1. договору, усі інші пункти договору залишені без змін, тобто, зміни у п.5.1. договору, відповідно до якого земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: - для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу), також не внесені.

Отже, зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині рішення при визнанні укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007р. цільового призначення земельної ділянки саме "для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій", замість "для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу)" суперечить як його власним правовим висновкам, так і тексту визнаної ним укладеною додаткової угоди з урахуванням тексту самого договору оренди землі.

Апеляційним судом дана невідповідність не усунута.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.3 ч.1 ст.308 ГПК:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд."

Згідно зі ст.311 ГПК:

"1. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини."

8.2. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суди дійшли в цілому правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання укладеною додаткової угоди, проте оскаржувані рішення та постанову необхідно змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в новій редакції цієї постанови, з підстав, наведених вище.

8.3. За змістом положень частин 9 і 14 статті 129 ГПК України:

"9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

14. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат."

Зважаючи на висновок Верховного Суду про зміну резолютивних частин рішення та постанови судів попередніх інстанцій і залишення без змін їх загального висновку щодо правомірності задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 905/1420/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 905/1420/19 змінити.

Абзац 2 резолютивної частини рішення, а саме "Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007 р. за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., згідно з якою Маріупольська міська рада надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Денис В" в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що знаходиться по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі м.Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007 р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., та викласти її у наступній редакції:"

викласти в такій редакції:

"Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007 р. за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., згідно з якою Маріупольська міська рада надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Денис В" в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу), що знаходиться по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі м.Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007 р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., та викласти її у наступній редакції:"

3. В решті рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 905/1420/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський