Ухвала

від 23.06.2020 по справі 160/6670/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 червня 2020 року Справа 160/6670/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Кофе-Лайф про стягнення штрафних санкцій, -

встановив:

Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до овариства з обмеженою відповідальністю Кофе-Лайф із позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3571,40грн.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, доказів сплати судового збору до суду не надано.

Одночасно із позовом позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до 30.06.2020р. на підставі того, що позивач є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України й проводить всі розрахунки через територіальні органи Державної казначейської служби України, а, як наслідок, порядок здійснення Головним управлінням платежів, в тому числі й по оплаті судового збору, регламентовано, включає певні додаткові етапи погодження та опрацювання, що потребує порівняно більшого часу та позбавлене оперативності, порівняно з розрахунками господарюючих суб`єктів, суб`єктів не бюджетної сфери через комерційні банківські установи, такі особливості проведення бюджетних розрахунків зумовлюють особливості майнового стану позивача, що є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, вивчивши надані докази на його підтвердження та наведені у клопотанні обґрунтування, суд не находить підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору за подання заяви на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за цим позовом, суд виходить із того, що відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивач - Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області не звільнене від сплати судового збору при поданні до суду позовів. Також, і обмежене фінансування бюджетної установи, відсутність (недостатність) у останнього коштів на сплату судового збору або особливості проведення бюджетних розрахунків не є підставою для відстрочення сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи, відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору або особливості проведення бюджетних розрахунків не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позицію узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014р. (36722122), від 15.04.2014р. (38331796), від 29.07.2014р. (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ «Про судовий збір» , а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного Cуду України від 05.02.2016р. №2.

Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, особливостями проведення бюджетних розрахунків тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду у будь-який необмежений час.

Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для відстрочення позивачеві сплати судового збору за подання цього позову, а посилання позивача на особливості проведення бюджетних розрахунків не приймається судом до уваги з вищенаведених підстав. При цьому, судом враховується, що, у даному випадку, подаючи позов, позивач діє як суб`єкт владних повноважень, а тому суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору позивачеві з причин особливості проведення бюджетних розрахунків.

Окрім того, судом враховується і те, що жодних доказів, які б свідчили про можливість сплати позивачем судового збору 30.06.2020р. та вжиття для цього певних заходів позивачем до клопотання не надано.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» ).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору складає: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий характер про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3571,40грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити та надати до суду доказ сплати судового збору у розмірі 21020,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок UA238999980313131206084004008, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Згідно ч.5 ст.106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім`я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

У супереч зазначеному, подана представником позивача Кодій О.С. позовна заява вказаної інформації не містить.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначених вимог, частина наданих позивачем копій додатків не засвідчені належним чином (Виписка з ЄДРЮОФОП, Договір підряду від 01.02.2015р., Акти здачі-прийняття робіт від 01.06.2019р., 03.06.2019р.,).

Згідно до п.6, п.7, п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається зі змісту позову та доданих доказів позивачем не виконано вимог п.6, п.7, п.11 ч.5 ст.160 КАС України.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

Ухвалив:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Кофе-Лайф про стягнення штрафних санкцій - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:

- надати суду докази сплати судового збору у розмірі 21020,00грн.;

- надати додатки завірені належним чином у відповідності до ч.5 ст.94 КАС України (Виписка з ЄДРЮОФОП, Договір підряду від 01.02.2015р., Акти здачі-прийняття робіт від 01.06.2019р., 03.06.2019р.,).

- надати виправлену позовну заяву із зазначенням ім`я представника позивача, його поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі є та докази направлення її відповідачу;

- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова