ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2020 р. справа № 345/593/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про визнання дій протиправними, скасування акту від 15.11.2019, припису від 15.11.2019, протоколу від 15.11.2019 та постанови № 10/02-26 від 12.12.2019, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради (надалі - відповідач) , в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо: складання акта про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року; складання протоколу від 15.11.2019 про недопуск посадових осіб до перевірки; постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 10/02-26 від 12.12.2019 в сумі 63060 грн.; скасувати: акт про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року; протокол від 15.11.2019 про недопуск посадових осіб до перевірки; постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 10/02-26 від 12.12.2019 в сумі 63060 грн., винесену начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоровим А.В., якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладений штраф у сумі 63060 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані документи складені, прийняті посадовими особами відповідача безпідставно, оскільки позивачем не зроблено порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: не допуск посадових осіб Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до проведення позапланової перевірки на об`єкті з реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2, та не надання документів, необхідних для проведення перевірки. Так, позивач зазначив, що 13.11.2019 отримав повідомлення про проведення позапланової перевірки, термін якої визначений з 13.11.2019 до 15.11.2019, тобто перевірка розпочалася. Вказав, що 13.11.2019 представники відповідача повідомили позивача, що прибудуть 14.11.2019 для продовження перевірки, а тому необхідно підготувати та мати при собі всю наявну документацію на об`єкт з реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2. 14.11.2019 посадові особи Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до проведення позапланової перевірки на об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 не з`явилися. Натомість 15.11.2019 представники відповідача склали: акт про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про недопуск посадових осіб до перевірки. ОСОБА_1 вважає, що представники відповідача не мали права складати 15.11.2019 вищевказані документи, оскільки позапланова перевірка завершилася 14.11.2019, що підтверджується відомостями про термін перевірки з 13.11.2019 до 15.11.2019, який визначений в направленні. Окрім цього, позивач зазначив, що не отримував жодних повідомлень про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. За вказаних обставин, ОСОБА_1 просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 17.02.2020 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області передав адміністративну справу № 345/593/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про визнання дій протиправними, скасування акту від 15.11.2019, припису від 15.11.2019, протоколу від 15.11.2019 та постанови № 10/02-26 від 12.12.2019, на розгляд Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Провадження у справі Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області не відкрито.
05.03.2020 справа № 345/593/20 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Також цією ухвалою задоволено частково клопотання ОСОБА_1 від 14.03.2020 про звільнення від сплати судового збору: зменшено розмір судового збору до 840,80 грн. за три позовні вимоги немайнового характеру та зобов`язано ОСОБА_1 сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. до 30.03.2020, а сплату решти суми судового збору в розмірі 840,80 грн. - відстрочено до ухвалення судом рішення в цій справі.
21.04.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради від 15.04.2020 № 02-29/93 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позову. Відповідач вказав, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача слугував лист земельного відділу Калуської міської ради від 08.11.2019 № 393/12-02, який відповідно до частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Так, на підставі листа земельного відділу Калуської міської ради від 08.11.2019 № 393/12-02 видано наказ № 01-06/38 від 11.11.2019 Про проведення позапланових перевірок та направлення для проведення позапланового заходу № 60/02-03 від 11.11.2019, строк дії направлення з 13.11.2019 по 15.11.2019. На об`єкті за адресою: АДРЕСА_2, 13.11.2019 посадові особи відповідача пред`явили службові посвідчення та надали ОСОБА_1 копію направлення, що підтверджується особистим підписом позивача на направленні. При цьому, форма направлення не передбачає обов`язку вказувати конкретний час проведення перевірки. Представник відповідача зазначив, що 13.11.2019 при врученні направлення для проведення позапланового заходу в усній формі з ОСОБА_1 було обумовлено, що 14.11.2019 позивач буде присутній на об`єкті з 13 год. до 16 год. та надасть документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Натомість у встановлений час ОСОБА_1 на об`єкті був відсутній, будь-яких заяв чи повідомлень від нього щодо неможливості бути присутнім під час здійснення перевірки не надходило. Також не було позивача на об`єкті 15.11.2019. Таким чином, ОСОБА_1 знав, що у період з 13.11.2019 до 15.11.2019 буде здійснюватися позапланова перевірка, однак не надав документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не допустив посадових осіб безпосередньо на об`єкт та не забезпечив присутність уповноваженої особи на об`єкті під час проведення позапланової перевірки. За вказаних обставин, 15.11.2019 представники відповідача склали: акт про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про недопуск посадових осіб до перевірки. Щодо повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, то представник відповідача зазначив, що Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради направив ОСОБА_1 за адресою місця проживання, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а тому вважається, що вказані документи належним чином вручені незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування. За вказаних обставин, представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с. 57-62).
27.04.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, в якій позивач вказав на безпідставність доводів відповідача. Позивач зазначив, що заходи органів державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. На думку ОСОБА_1 , перевірки можливі лише щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Так, в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2, не проводяться жодні підготовчі чи будівельні роботи. Окрім цього, позивач звернув увагу на те, що лист земельного відділу Калуської міської ради від 08.11.2019 № 393/12-02 є неналежним документом, оскільки не дає права на проведення перевірки з питань дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності. Також ОСОБА_1 зазначив, що в представників відповідача був номер мобільного телефону позивача, однак ні 14.11.2019, ні 15.11.2019 йому не телефонували для прибуття на об`єкт перевірки. З огляду на те, що до позапланової перевірки також був залучений начальник земельного відділу Калуської міської ради, в якого наявні копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, які є достатніми для проведення перевірки, а тому позивач не надав інших документів для перевірки (а.с. 77-83).
Ухвалою від 18.05.2020 суд, враховуючи пояснення позивача, викладені у відповіді на відзив, витребував у Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради: 1) докази направлення (копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень) ОСОБА_1 наказу № 01-06/38 від 11.11.2019 "Про проведення позапланових перевірок", листа від 22.11.2019 № 4326/02-15/20, супровідного листа від 18.11.2019 з додатками (про направлення акту, протоколу, припису від 15.11.2019), супровідного листа від 02.12.2019 з постановою № 10/02-26 від 02.12.2019; 2) копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 ; 3) докази використання приміщень за адресою: АДРЕСА_2 як торгових.
В письмових поясненнях від 27.05.2020 позивач повідомив суд, що на подвір`ї за адресою АДРЕСА_2 знаходяться нежитлові приміщенню трьох власників, і ніхто ні з власників приміщень, ні їх працівників не бачили 14-15.11.2019 року сторонніх людей, які би представлялися працівниками відповідача. Позивач висловив здивування, що відповідач, зазначаючи у відзиві про те, що мав усну домовленість з позивачем про проведення перевірки саме 14.11.2019 року, в той же час склав акт про недопуск, протокол та припис 15.11.2019. Також позивач ще раз звернув увагу суду на те, що в повідомленні про проведення перевірки, врученому йому 13.11.2019, немає конкретної інформації щодо точної дати та години проведення перевірки. Позивач зазначив про те, що не використовує свої нежитлові приміщення як торгові, оскільки немає потреби в цьому. Окрім цього, ОСОБА_2 вважав за потрібне довести суду до відома про те, що є людиною похилого віку (70 років), і не має ні сил, ні бажання чимось займатися, окрім як лікувати свої багаточисленні хвороби та потрохи проводити громадську роботу (а.с. 94-96).
01.06.2020 та додатково 05.06.2020 Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради надав витребувані ухвалою від 18.05.2020 документи (а.с. 100-129).
09.06.2020 до суду надійшли додаткові письмові пояснення від ОСОБА_1 (а.с. 132-133). У вказаних поясненнях позивач висловів свої міркування щодо поданих відповідачем фотографій в підтвердження факту використання ОСОБА_2 нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 як торгових. Позивач зазначив про те, що на фотографії № 1 зображені два нежитлових приміщення, які належить гр. ОСОБА_3 . На фотографії № 2 зображене належне позивачу на праві власності нежитлове приміщення, однак воно не має будь-яких ознак використання його як торгового, чи взагалі будь-якого використання цієї будівлі. Розташовані на фотографіях №№ 3, 3А приміщення теж не використовується позивачем. Розташована на будівлі вказаного приміщення рекламна вивіска, продовжує позивач, належить суміжному власнику приміщень та розміщена на його прохання та за дозволу ОСОБА_1 . Тобто вказані фотографії, вважає позивач, жодним чином не підтверджують правомірність дій та рішень відповівача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
Згідно свідоцтва від 16.05.2001, зареєстрованого в реєстрі за № 1509, ОСОБА_1 належить на праві власності приміщення котельні, загальною площею 380,4 м.кв., зазначене в плані літерою Г , яке розташоване в АДРЕСА_2 (а.с. 109).
На підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2002 позивачу передано в приватну власність будівлю ГРП, зазначену в плані літерою Д - загальною площею 33,8 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а .с. 110 ).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 10.01.2003 ОСОБА_1 належить на праві власності приміщення за адресою: АДРЕСА_2: сушильний цех - приміщення в„– 8 площею 11,8 м.кв; приміщення № 9 площею 26,6 м.кв.; приміщення № 10 площею 6,4 м.кв.; приміщення № 11 площею 12,7 м.кв.; приміщення № 12 площею 18,0 м.кв.; приміщення № 13 площею 27,3 м.кв.; приміщення № 14 площею 25,7 м.кв.; приміщення № 15 площею 2,1 м.кв.; приміщення № 16 площею 14,6 м.кв.; приміщення № 17 площею 10,2 м.кв. (а.с. 111).
08.11.2019 начальник земельного відділу Калуської міської ради листом № 393/12-02 повідомив Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про те, що відповідно до правовстановлюючих документів на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 належить на праві приватної власності приміщення котельні загальною площею 380,4 кв.м., будівля ГРП площею 33.8 кв.м. та приміщення сушильного цеху загальною площею 155,4 кв.м. Зважаючи на те, що вказані приміщення використовуються як торгові, необхідно провести перевірку законності реконструкції вказаних об`єктів нерухомості (а.с. 67).
11.11.2019 Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради прийняв наказ № 01-06/38 Про проведення позапланових перевірок , в тому числі щодо реконструкції нежитлових приміщень по АДРЕСА_2, замовник - ОСОБА_1 , підстава: лист земельного відділу Калуської міської ради від 08.11.2019 № 393/12-02 (а.с. 64-65).
11.11.2019 відповідач видав направлення № 60/02-03 для проведення планового (позапланового) заходу, а саме: для здійснення позапланової перевірки на об`єкті Реконструкція нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 щодо дотримання суб`єктом містобудування: замовник - ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Строк дії направлення з 13.11.2019 до 15.11.2019 (а.с. 66).
На об`єкті за адресою: АДРЕСА_2, 13.11.2019 посадові особи відповідача пред`явили службові посвідчення та надали ОСОБА_1 копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.11.2019 № 60/02-03, що підтверджується особистим підписом позивача на направленні. Вказані обставини визнаються сторонами.
15.11.2019 представники Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради із залученням начальника земельного відділу Калуської міської ради склали акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Згідно вказаного акту від 15.11.2019 на об`єкті з реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , 13.11.2019 ОСОБА_1 вручено копію направлення для проведення позапланового заходу та пред`явлено службові посвідчення посадовими особами відділу ДАБК, які проводили позапланову перевірку згідно направлення № 60/02-03 від 11.11.2019 про проведення на вказаному об`єкті позапланової перевірки з 13.11.2019 по 15.11.2019. Разом з тим ОСОБА_1 був зобов`язаний у вказаний період подати документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та допустити посадових осіб до проведення перевірки. Однак у період з 13.11.2019 по 15.11.2019 ОСОБА_1 , знаючи про наміри контролюючого органу щодо здійснення перевірки об`єкта будівництва, відмовив у допуску посадових осіб відділу ДАБК до проведення перевірки та не надав документи, необхідні для її здійснення. Таким чином, в акті зроблено висновок про те, що позивач не допустив посадових осіб відділу ДАБК до проведення позапланової перевірки (а.с. 21).
Також 15.11.2019 представники відповідача склали припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно якого зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 допустити посадових осіб відділу ДАБК до проведення позапланової перевірки на об`єкт з реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , термін виконання - 10 робочих днів (а.с. 22).
15.11.2019 представники Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради склали протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пункту 1 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 1 пункту 11, абзацу 2 пункту 14 та абзацу 5 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінеут Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заплановано провести 02.12.2019 (а.с. 17-18).
15.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив дозволу на ознайомлення з листом земельного відділу Калуської міської ради від 08.11.2019 № 393/12-02, який слугував підставою для проведення позапланової перевірки (а.с. 68).
18.11.2019 вищевказані акт від 15.11.2019, припис від 15.11.2019 та протокол від 15.11.2019 надіслано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 поштовим зв`язком за адресою, що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_6. Згідно відомостей установи зв`язку Укрпошта поштове відправлення повернуто назад без вручення адресату 21.12.2019 та вручено відправнику 23.12.2019 (а.с. 102-103).
22.11.2019 листом № 4326/02.15/20 направлено позивачу копію листа земельного відділу Калуської міської ради від 08.11.2019 № 393/12-02 та повідомлено про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 69). На підтвердження доказів направлення позивачу зазначеного листа № 4326/02.15/20 від 22.11.2019, відповідач надав суду копію реєстру відправленої кореспонденції від 21.11.2019 № 76. Однак з огляду на зміст вказаного реєстру відправленої простої кореспонденції, неможливо встановити факт вручення листа № 4326/02.15/20 від 22.11.2019 ОСОБА_1 (а.с. 124).
02.12.2019 начальник Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт позапланової перевірки від 15.11.2019, припис про усунення порушення від 15.11.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019, прийняв постанову № 10/02-26 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до вказаної постанови від 02.12.2019 № 10/02-26 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосовано до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 63060 грн. (а.с. 19-20).
Вищевказану постанову від 02.12.2019 № 10/02-26 надіслано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 поштовим зв`язком за адресою, що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_6. Згідно відомостей установи зв`язку Укрпошта поштове відправлення повернуто назад без вручення адресату 04.01.2020 та вручено відправнику 08.01.2020 (а.с. 104-106).
15.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати копію постанови від 02.12.2019 № 10/02-26 та усіх документів, які слугували для її прийняття (а.с. 70).
03.02.2020 супровідним листом № Б-134 направлено позивачу копії акту від 15.11.2019, припису від 15.11.2019, протоколу від 15.11.2019 та постанови від 02.12.2019 № 10/02-26 (а.с. 71-72).
05.02.2020 згідно відкритих даних за електронною адресою: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо складання акта про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року, складання протоколу від 15.11.2019 про недопуск посадових осіб до перевірки постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 10/02-26 від 12.12.2019, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просив визнати протиправними такі дії відповідача та скасувати вищевказані акт від 15.11.2019 року, протокол від 15.11.2019, припис від 15.11.2019 року та постанову № 10/02-26 від 12.12.2019.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 здійснення архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. В зазначеному пункті також передбачені підстави для проведення позапланових перевірок, серед яких є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як встановлено судом вище, підставою для проведення позапланової перевірки позивача слугував лист начальник земельного відділу Калуської міської ради листом № 393/12-02 від 08.11.2019 про те, що відповідно до правовстановлюючих документів на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 належить на праві приватної власності приміщення котельні загальною площею 380,4 кв.м., будівля ГРП площею 33.8 кв.м. та приміщення сушильного цеху загальною площею 155,4 кв.м. Зважаючи на те, що вказані приміщення використовуються як торгові, необхідно провести перевірку законності реконструкції вказаних об`єктів нерухомості (а.с. 67).
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Тобто вказаний пункт Порядку № 553 передбачає обов`язкове повідомлення суб`єктів містобудування або їх представників про дату та час проведення перевірки з метою забезпечення їхньої присутності на об`єкті перевірки.
В даному випадку, відповідач не надав суду жодних доказів письмового повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки в період з 13.11.2019 по 15.11.2019, в якому було б вказано дату та час проведення перевірки з метою забезпечення присутності на об`єкті перевірки суб`єкта містобудування або його представників, а також запропоновано надати документи для перевірки, з конкретним зазначенням які саме документи, коли, кому чи куди їх надати.
Підпунктом 1 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 здійснення архітектурно-будівельного контролю посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
З аналізу наведених норм, Верховний Суд в постанові від 14.11.2019 за результатом розгляду справи № 822/680/16 зазначив, що:
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.
Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
Виходячи із системного змісту наведених положень Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю № 553, орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказав на те, що дізнався про проведення позапланової перевірки 13.11.2019 безпосередньо на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2, коли посадові особи відповідача пред`явили службові посвідчення та надали позивачу копію направлення для проведення позапланового заходу від 11.11.2019 № 60/02-03, що підтверджується особистим підписом позивача на направленні. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та інших письмових поясненнях, які наявні в матеріалах справи, не заперечив щодо вказаних обставин.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що наказ № 01-06/38 від 11.11.2019 Про проведення позапланових перевірок та направлення № 60/02-03 від 11.11.2019 для проведення планового (позапланового) заходу оформлені на ОСОБА_1 як фізичну особу. Натомість акт від 15.11.2019, припис від 15.11.2019, протокол від 15.11.2019 та постанова № 10/02-26 від 12.12.2019 складені на позивача як фізичну особу-підприємця. Вказані обставини мають юридичне значення з огляду на предмет спору у цій справі, проте відповідачем залишені без обґрунтування в розрізі правомірності своїх дій та рішень щодо ОСОБА_1 .
Що стосується обставин недопуску представників відповідача на об`єкт позапланової перевірки, то суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
В даному випадку 15.11.2019 представники Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради із залученням начальника земельного відділу Калуської міської ради склали акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Згідно вказаного акту від 15.11.2019 на об`єкті з реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , 13.11.2019 ОСОБА_1 вручено копію направлення для проведення позапланового заходу та пред`явлено службові посвідчення посадовими особами відділу ДАБК, які проводили позапланову перевірку. Згідно направлення № 60/02-03 від 11.11.2019 на вказаному об`єкті повинна бути проведена позапланова перевірка з 13.11.2019 по 15.11.2019. Разом з тим ОСОБА_1 був зобов`язаний у вказаний період подати документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та допустити посадових осіб до проведення перевірки. Однак у період з 13.11.2019 по 15.11.2019 ОСОБА_1 , знаючи про наміри контролюючого органу щодо здійснення перевірки об`єкта будівництва, відмовив у допуску посадових осіб відділу ДАБК до проведення перевірки та не надав документи, необхідні для її здійснення, і тим самим не допустив посадових осіб відділу ДАБК до проведення позапланової перевірки (а.с. 21).
Судом встановлено, що сторонами визнається факт того, що 13.11.2019 посадові особи відповідача були присутні за адресою: АДРЕСА_2. Також був присутній ОСОБА_1 , якому вручено направлення № 60/02-03 від 11.11.2019.
Вказані обставини свідчать про те, що позапланова перевірка розпочалася, оскільки представники відповідача перебували 13.11.2020 за адресою перевірки: АДРЕСА_2, вручили ОСОБА_1 направлення на перевірку та мали можливість безперешкодно оглянути саме належні позивачу нежитлові приміщення за вказаною адресою. Доказів протилежного суду не подано. При цьому, жодних дій зі сторони позивача щодо недопуску 13.11.2020 представників Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до приміщень об`єкта перевірки в акті від 15.11.2019 не зафіксовано.
Зазначені обставини спростовують доводи представників відповідача про недопуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт перевірки.
Щодо присутності на об`єкті перевірки 14.11.2019 та 15.11.2019 ОСОБА_1 та представників Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, то суд звертає увагу на те, що представники відповідача не надали позивачу жодних письмових документів, які б містили вимоги до ОСОБА_1 про необхідність бути присутнім на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 під час проведення перевірки, із зазначенням коли і де саме з`явитись позивачу, які саме конкретно документи потрібно подати для перевірки, коли і куди подати такі документи. Міркування відповідача про те, що форма направлення на проведення перевірки не передбачає обов`язку вказувати конкретний час проведення перевірки, відхиляються судом. Суд вважає, що оскільки ключове значення для визнання результатів перевірки має факт належного повідомлення суб`єкта містобудування про час та місце проведення перевірки для забезпечення його права брати участь в такій перевірці, то повідомлення конкретного часу перевірки для фізичної особи є обов`язком відповідача, інакше визнання належним повідомленням часу, що вимірюється не годинами, а днями, було б покладенням на позивача надмірного тягаря, який би не відповідав його обов`язку забезпечити свою участь чи участь повноважного представника під час проведення перевірки. Окрім цього, згода суду з таким міркуванням відповідача в обставинах цієї справи, надавала б безпідставну перевагу форми над змістом відповідних прав та обов`язків обох сторін.
Також суд не погоджується з доводами й позивача про те, що відповідач склав та прийняв оскаржені документи та рішення після закінчення кінцевого терміну перевірки, оскільки суд вважає, що ні чинне правове регулювання спірних правовідносин, ні правовий акт та міжнародний договір, на які зіслався позивач (Цивільний кодекс України, Європейська конвенція про обчислення строків) не дає відповіді на питання, чи в разі вжиття в офіційному документі органу нагляду та контролю в сфері містобудування прийменника до кінцева дата входить до кінцевого терміну, а тому суд виходив з загальних мовних правил української мови. Так, прийменники до і по в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. В офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати прийменник до. Кінцева дата входить до визначеного часового терміну, вона є останнім днем чинності або виконання чого-небудь. Отже, кінцева дата є останнім днем терміну.
Що стосується доводів представника відповідача про те, що 13.11.2019 під час вручення ОСОБА_1 направлення для проведення позапланового заходу в усній формі досягнуто домовленості про те, що 14.11.2019 позивач буде присутній на об`єкті з 13 год. до 16 год. та надасть документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, то суд звертає увагу на те, що такі доводи не підтверджені жодними доказами.
Суд не заперечує того, що де-факто такі обставини могли мати місце. Однак де-юре рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а лише на обставинах, які встановлені судом на підставі доказів, які досліджені в установленому процесуальним законом порядку.
В адміністративному процесі саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести суду належними та допустимими доказами, що такі обставини мали місце, та як наслідок, що його дії чи рішення є правомірними.
В суду немає жодного доказу про те, що обставини, на які посилається відповідач, мали місце. Так, в матеріалах судової справи немає доказів того, що позивач фактично володів інформацією про конкретний час проведення позапланової перевірки 14.11.2019 та 15.11.2019 та які конкретно документи потрібно надати. Суд пам`ятає про те, що позивач у відповіді на відзив визнав факт того, що він 13.11.2020 року обмінявся номерами телефонів з посадовими особами відповідача, а отже, мав можливість уточнити умови перевірки. Проте суд вважає, що такі обставини не можуть бути визнані судом як свідоме ухилення позивача від перевірки, оскільки, за обставин справи, такий висновок суду фактично б перекладав обов`язок відповідача щодо належного повідомлення про проведення перевірки на позивача, і був би не співмірним між таким обов`язком органу містобудування та обов`язком суб`єкта містобудування сприяти в проведенні перевірки.
Вказані обставини суд розцінює як факт неналежного забезпечення права позивача бути присутнім під час проведення позапланової перевірки, надавати свої пояснення та необхідні документи.
Отже, відповідачем не доведено суду факт свідомого ухилення позивача від обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки. Отже, обставини в цій справі є відмінними від обставин, що мало місце в справі № 818/1617/16, в якій Верховний Суд прийняв рішення від 15.01.2020, на яке покликається відповідач у відзиві на позов.
Таким чином, зазначені в акті перевірки від 15.11.2019 обставини щодо недопущення ОСОБА_1 посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт перевірки за адресою: АДРЕСА_2, та ненадання посадовим особам відповідача документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень.
Отже, підсумовуючи, суд дійшов висновку про те, що дії представника відповідача щодо складання акта про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року, є протиправними. Протиправність таких дій полягає в тому, що вони вчинені безпідставно та необґрунтовано, нерозсудливо, оскільки: відсутні встановлені законом підстави для їх вчинення; зафіксовані в таких документах порушення ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не доведені належним чином; за не врахування всіх обставин щодо фактичного забезпечення права суб`єкта містобудування брати участь в перевірці; не вчинено розумних та доступних, за спірних обставин, процедурних дій в процесі проведення перевірки як щодо суб`єкта, так і об`єкта перевірки.
З тих самих підстав є протиправним припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року.
Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року, який по своїй правовій природі є рішенням - актом індивідуальної дії.
Що стосується позовної вимоги про скасування акту про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 15.11.2019, то суд звертає увагу на те, що акт не є рішенням органу владних повноважень, оскільки такий акт є службовим документом, що є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Тому акт та висновки, які в ньому містяться, самостійно не породжують для особи настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов`язки та законні інтереси в розумінні пункту 1 частини 2 статті 19 КАС України.
За вказаних обставин, в суду відсутні підстави для скасування акту про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 15.11.2019.
Окрім цього, в позовних вимогах ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання протоколу від 15.11.2019 про недопуск посадових осіб до перевірки та його скасувати. Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази складання під час позапланової перевірки такого документа як протокол від 15.11.2019 про недопуск посадових осіб до перевірки. Натомість позивачем долучено копію протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року. З оцінки змісту не тільки прохальної, але й мотивувальної частини позовної заяви та відзиву на позов, суд зробив висновок про те, що позивачем в прохальній частині позовної заяви допущено описку, і ОСОБА_2 оспорює правомірність протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року. Така описка, на переконання суду, не впливає на висновки суду. Суд вище зробив висновок про протиправність дій посадових осіб відповідача щодо складання такого протоколу. Щодо вимоги про скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року, то позов в цій частині є безпідставним з аналогічних мотивів, що й зазначені судом щодо позовної вимоги про скасування акту про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 15.11.2019.
Щодо позовної вимоги про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 10/02-26 від 02.12.2019, то суд зазначає таке.
Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 10/02-26 від 02.12.2019 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 63060 грн. (а.с. 19-20).
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).
Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 17 Порядку № 244 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Суд встановив, що 18.11.2019 акт про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 надіслано позивачу поштовим зв`язком за адресою, що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. О. Тихого, 5, кв. 59, м. Калуш. Згідно відомостей установи зв`язку Укрпошта поштове відправлення повернуто без вручення адресату 21.12.2019 та вручено відправнику 23.12.2019 (а.с. 102-103).
22.11.2019 листом № 4326/02.15/20 також направлено позивачу на його запит копію листа земельного відділу Калуської міської ради від 08.11.2019 № 393/12-02, а також повідомлено про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 69). На підтвердження доказів направлення позивачу зазначеного листа № 4326/02.15/20 від 22.11.2019 відповідач надав суду копію реєстру відправленої кореспонденції від 21.11.2019 № 76. Однак зі змісту вказаного реєстру щодо відправлення простої кореспонденції неможливо встановити факт та дату вручення ОСОБА_1 листа № 4326/02.15/20 від 22.11.2019. Отже, такий лист не може додатково підтвердити факт того, що позивач знав про дату розгляду його справи відповідачем 02.12.2019 (а.с. 124).
Натомість 02.12.2019 начальник Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняв постанову № 10/02-26 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Будь-яких доказів про те, що позивач дізнався або міг дізнатися про час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності до 02.12.2019 представник відповідача суду не надав.
Вказані обставини спонукали суд зробити висновок про те, що ОСОБА_1 фактично був необізнаний про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що закон надає йому право прийняти рішення за результатами розгляду документів, які є підставою для притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності, незалежно від факту отримання таких документів суб`єктом містобудування.
В той же час, суд звертає увагу відповідача на те, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо доведення до відома позивача про рішення, які можуть вплинути на права та обов`язки позивача, у строки встановлені законодавством.
Верховний Суд в постанові від 12.07.2018 в справі № 464/7844/16-а зазначив:
Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що на адресу позивача було направлено акт недопуску на об`єкт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення виявлених порушень висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання відповідачем вимог пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не пізніше як за три доби до дня розгляду справи .
В матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідача була наявна інформація про вручення позивачу акту, припису та протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 15.11.2019 року або про повернення такого поштового відправлення з відміткою про неможливість вручення з незалежних від відповідача обставин до дня розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: 02.12.2019. Більше того, як видно з відомостей установи зв`язку Укрпошта , така рекомендована кореспонденція повернута установою зв`язку відправнику 21.12.2019 та вручена останньому з довідкою про причини повернення 23.12.2019. Тобто відповідач перед прийняттям постанови не переконався чи отримав позивач повідомлення про дату й час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обставинах даної справи для суду важливе значення має факт дотримання відповідачами принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення. При цьому вказаний критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Так, вказана норма стосується, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не лише процедури прийняття рішень судом, але й будь-яким органом Держави - учасниці Конвенції, який розглядає справу та застосовує за результати розгляду рішення про застосування до особи певних санкції. Суб`єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо. Отже, вказаний принцип також впливає на обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки таке рішення повинно бути прийнято з врахуванням пояснень, поданих особою щодо якої воно прийнято доказів, тобто бути мотивованим. Окрім цього, суб`єкт владних повноважень для належного забезпечення такого права особи не позбавлений законом можливості відтермінувати розгляд справи про притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності, та після цього прийняти рішення в межах розумних строків розгляду такої справи.
З огляду на вказане, незважаючи на формально належне направлення позивачу за адресою державної реєстрації його проживання протоколу про дату й час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування: 02.12.2019 року об 11 год. 00 хв., проте фактичне повернення відповідачу такого протоколу без вручення мало місце 23.12.2019. Тому суд погоджується з доводами позивача та вважає, що за таких обставин у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення саме 02.12.2019.
Вказані обставини, на думку суду, свідчать про недотримання відповідачем вимог пункту 17 Порядку № 244, чим не забезпечено право позивача на участь в прийнятті рішення, що тягне для нього негативні правові наслідки у вигляді накладення штрафу в розмірі 63060 грн.
Такі висновки про дотримання відповідачем процедури щодо забезпечення участі суб`єкта містобудування при розгляді його справи суд не вважає надмірними, оскільки зроблені судом в такому форматі для того, щоб відповідач в майбутньому не допускав при здійсненні публічно-владних управлінських функцій аналогічних порушень прав та законних інтересів суб`єктів містобудування.
Додатково, але найголовніше, постанова № 10/02-26 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 є протиправною лише в силу того, що ґрунтується на документах: акті про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року, приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року, дії відповідача щодо складання яких визнано судом протиправними. Тобто такі матеріали не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами в обґрунтування правомірності прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 № 10/02-26.
Суд керувався нормою частини 2 статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що постанова № 10/02-26 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 прийнята начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоровим А .В . за не доведення порушення позивачем пункту 1 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпункту 1 пункту 11 та абзацу 2 та абзацу 5 пункту 14 Порядку № 553, тобто безпідставно, необґрунтовано, без забезпечення права позивача на участь у процесі її прийняття, за недотримання розумних строків розгляду справи позивача, а тому є протиправною і її потрібно скасувати.
Таким чином, підсумовуючи, позов ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради належить задовольнити частково у спосіб, що забезпечить ефективний захист порушеного права позивача, а саме: визнати протиправними дії Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради щодо складання акта про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року; визнати протиправним та скасувати припис Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року; визнати протиправною та скасувати постанову № 10/02-26 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019, прийняту начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоровим Анатолієм Вікторовичем. Відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування акта про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Ухвалою від 17.03.2020 Івано-Франківський окружний адміністративний суд задовольнив частково клопотання ОСОБА_1 від 14.03.2020 про звільнення від сплати судового збору: зменшив розмір судового збору, встановивши його у розмірі 840,80 грн. за три позовні вимоги немайнового характеру, та 840,80 грн. за позовну вимогу майнового характеру. Суд також зобов`язав ОСОБА_1 сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. до 30.03.2020 та відстрочив сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. до ухвалення судом рішення в цій адміністративній справі.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 1911-6680-9276-9728 від 26.03.2020 про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. (а.с. 55). Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не подано. Також відсутні докази понесення судових витрат у справі відповідачем.
Щодо відстроченої до сплати суми судового збору в розмірі 840,80 грн., то вказані кошти судового збору на час прийняття судового рішення у справі не надійшли в Державний бюджет України. Отже, з ОСОБА_1 належить достягнути в Державний бюджет України несплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.
З огляду на часткове задоволення позову в цій адміністративній справі, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради 1261,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору, що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог (840,80 грн. + 420,40 грн.).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради щодо складання акта про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 15.11.2019 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати припис Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 10/02-26 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019, прийняту начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоровим Анатолієм Вікторовичем.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради в частині позовних вимог про скасування акта про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 15.11.2019 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Ів.-Фр./ОТГ м.Ів.-Фр./ 22030101, код отримувача - 37952250, код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA698999980313111206084009612, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Cтягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради (ідентифікаційний код - 40210924, вулиця І.Франка, 1, місто Калуш, Івано-Франківська область, 77300) - 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 .
Відповідач: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, ідентифікаційний код - 40210924, вулиця І.Франка, 1, місто Калуш, Івано-Франківська область, 77300.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2020 |
Оприлюднено | 23.06.2020 |
Номер документу | 89967430 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Онушканич В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні